Ідеальний уряд

Дванадцять експертів Контрактів визначили склад ідеального Кабміну, проголосувавши за найбільш реальних претендентів на міністерські портфелі

Прем’єр-міністр

Формальний лідер «Нашої України» Юрій Єхануров — найбільш зручний прем’єр з погляду президента (ряд повноважень якого, нагадаємо, перейде до уряду). Невипадково основний меседж Єханурова — «Я готовий згоріти як політик, але провести реформи в країні» — розрахований, скоріше, на Ющенка, а не на потенційних партнерів по коаліції. При цьому сам Єхануров прагматичний. Він не обіцяє розумних перетворень у податковій сфері і системі держзакупівель протягом року, посилаючись на відсутність у парламенті лобі середнього бізнесу.

Лідер БЮТ Юлія Тимошенко обіцяє все і одразу, як громадянам, так і бізнесу. Заборона держструктурам проводити тендери на суму понад 200 тис. грн без прем’єрської візи, факси до ФДМ України з вимогою прискорити реприватизацію НЗФ — таким є аж ніяк не повний перелік ініціатив Юлії Володимирівни. Про ефективність її діяльності судити складно, оскільки майже всі свої починання прем’єр не встигла довести до логічного завершення.

Перший віце-прем’єр

Експерти вважають, що Єхануров міг би стати ідеальним першим віце-прем’єром в уряді Тимошенко, однак сам Юрій Іванович від цього почесного тягаря відмовився. Хоча, швидше за все, остаточний варіант коаліційної угоди виключатиме належність прем’єра та його першого зама до однієї політичної сили. У цьому випадку основним завданням першого віце-прем’єра традиційно стане контроль за діями патрона. Немає сумнівів, що пани Порошенко та Вінський, які мають колосальний політичний досвід, із цим завданням впораються. А ось молодому Арсенію Яценюку на посту буде нуднувато — специфіка роботи потребуватиме, скоріше, не економічних знань, а кулуарних навичок.

Віце-прем’єр з питань АПК

Посаду віце-прем’єра з питань АПК під час досягнення коаліційних домовленостей цілком можуть ліквідувати. Пан Мельник, який не вирізняється особливими політичними амбіціями, навряд чи зможе реально впливати на перерозподіл надпланових бюджетних надходжень від приватизації (якщо такі цього року взагалі будуть) між аграрними підприємствами.

Міністр економіки

Арсеній Петрович Яценюк ще не втратив надію реформувати податкову систему (хоча його спроби скасувати ПДВ при імпорті інвестиційного устаткування розбилися об позицію Мінфіну), навести організаційний порядок у НАК «Нафтогаз України» тощо. Люди з оточення Ющенка, невдоволені стрімким сходженням Яценюка, характеризують його як «проросійського політика».

Міністр фінансів

Має теплі стосунки з президентом Ющенком, прохолодні — з прем’єром Єхануровим, робочі — з Тимошенко. Має намір, як і раніше, обстоювати необхідність скасування будь-яких пільг. Приватизаційні надходження розподіляє зі спритністю професіонала, погрожує секвестром державних витрат. Обіцянку перетворити держбюджет на інструмент макроекономічного корегування не виконав.

Міністр внутрішніх справ

Якщо буде потреба (читай — у випадку прем’єрства Юлії Тимошенко) Юрій Віталійович легко зіграє роль караючого меча революції, не забуваючи про політичні інтереси СПУ.

Міністр палива та енергетики

Політику Рудьковського на посту міністра палива і енергетики прогнозувати важко. З одного боку — він, як соціаліст, буде зобов’язаний наполягати на стабільності роздрібних цін на газ. З іншого боку — знову ж, як соціаліст, — спробує отримати максимум користі з підвищення цін на газ для оптових покупців. У будь-якому випадку Рудьковський буде, скоріше, міністром-статистом, а не активним гравцем.

Міністр АПК

Після провалу Народного блоку Литвина, що істотно послабило позиції аграрного лобі, будь-який міністр АПК може стати першим хлопцем на селі. Товариш Баранівський на цій посаді, як і раніше, ставитиме палиці в колеса прем’єра, захищаючи сільське господарство від швидкого прийняття України до СОТ. А також — не забуваючи освоювати бюджетні дотації, посильно допомагаючи політикам-фермерам із СПУ. А ось Олександр Фельдман, авторитетний харківський бізнесмен, який контролює ринок «Барабашово» і низку сільськогосподарських підприємств, заявив Контрактам, що не претендує на пост в Кабміні.

Міністр юстиції

Пан Головатий — жорсткий критик Юлії Тимошенко. Як і раніше, намагається реформувати судову систему, служителям Феміди обіцяє «кадрові зачистки», вважаючи, що в системі усе ще працюють «люди Медведчука». Пан Онопенко, з високою імовірністю, каталізує виконання судових рішень про повернення приватизованого майна у держвласність. Не виключено, що саме Онопенку доведеться обгрунтовувати нікчемність газових угод із Газпромом і РосУкрЕнерго.

Міністр вугільної промисловості

Про доцільність ліквідації Мінвуглепрому (реанімованого у 2005-му напередодні візиту президента Ющенка до Донецька) у Кабміні говорять давно. Якщо цього не відбудеться, і Віктор Тополов справді очолить міністерство, то учасники ринку прогнозують зрушення в питанні приватизації шахт. А ось Михайло Волинець (лідер Незалежної профспілки гірників України), який перманентно конфліктує з директорами і власниками донбаських шахт, найімовірніше, дотуватиме галузь під теоретичним прикриттям Юлії Тимошенко.

Міністр промислової політики

На відміну від нинішнього міністра промполітики Володимира Шандри, призначення Костянтина Жеваго струсоне ринок. Один із власників групи АвтоКрАЗ подвоїть лобістські зусилля у питаннях приватизації об’єктів машинобудівної галузі і, за оцінками учасників ринку, ратуватиме за надання пільг на енергоресурси промисловим підприємствам.

Міністр охорони навколишнього середовища

У разі перепризначення міністр Ігнатенко ще активніше залучатиме іноземних інвесторів до освоєння українських надр, зокрема — Чорноморського шельфу. А також зосередиться на відстороненні від видобутку корисних копалин тих компаній, які, на його думку, отримали ліцензії незаконно. Юрія Костенка, що очолював міністерство цілих 6 років, експерти називають професіоналом. Однак, через те що блок Костенка-Плюща не пройшов до ВР, шанси Юрія Івановича очолити міністерство досить примарні.

Міністр транспорту і зв’язку

Пан Бондар — фаворит прем’єра Єханурова — докладе максимум зусиль для приватизації Укртелекому та дрібних портів. Учасники ринку очікують подальшого зростання тарифів на внутрішні залізничні перевезення.

Міністр будівництва та архітектури

У разі перепризначення нинішній міністр Качур буде зобов’язаний впритул зайнятися реформами комунальної сфери та енергозбереження. Як завжди — у міру бюджетних можливостей. Не виключено, що саме Качур виявиться відповідальним за реалізацію ідеї будівництва соціального житла.

Експертна оцінка

Посада	Персона	Експертна оцінка (кількість голосів експертів)
Прем’єр-міністр	Юрій Єхануров (НУ)	5
	Юлія Тимошенко (БЮТ)	4
Перший віце-прем’єр	Юрій Єхануров (НУ)	3
	Петро Порошенко (НУ)	2
	Йосип Вінський (СПУ)	2
	Арсеній Яценюк (позапартійний)	2
Віце-прем’єр з питань АПК	Юрій Мельник (НУ)	6
Міністр економіки	Арсеній Яценюк (НУ) (позапартійний)	10
Міністр фінансів	Віктор Пинзеник (Пора-ПРП)	6
Міністр внутрішніх справ	Юрій Луценко (СПУ)	7
Міністр палива	Микола Рудьковський (СПУ)	5
Міністр АПК	Олександр Баранівський (СПУ)	4
	Олександр Фельдман (БЮТ)	3
Міністр юстиції	Сергій Головатий (НУ)	6
	Василь Онопенко (БЮТ)	6
Міністр вугільної промисловості	Віктор Тополов (НУ)	4
	Михайло Волинець (БЮТ)	3
Міністр промислової політики	Володимир Шандра (НУ)	4
	Костянтин Жеваго (БЮТ)	3
Міністр охорони навколишнього середовища	Павло Ігнатенко (НУ)	4
	Юрій Костенко (УНП)	4
Міністр транспорту і зв’язку	Віктор Бондар (НУ)	6
Міністр будівництва та архітектури	Павло Качур (НУ)	6

Експертна рада:

• Дмитро БОЯРЧУК, експерт центру CASE Україна
• Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій
• Олексій ГОЛОБУЦЬКИЙ, заступник директора Агентства моделювання ситуацій
• Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру ім. Разумкова
• Юрій ЯКИМЕНКО, директор політичних програм Центру ім. Разумкова
• Олександр ОЛІЙНИК, експерт недержавного аналітичного центру «Інститут реформ»
• Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій
• Юрій ПОЛУНЄЄВ, президент Міжнародного інституту менеджменту
• Володимир ФЕСЕНКО, голова правління центру політичних досліджень «Пента»
• Олександр ДЕРГАЧОВ, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
• Микола ЧУРИЛОВ, гендиректор Центру соціальних і політичних досліджень «Соціс»
• Ольга БАЛАКІРЄВА, голова правління Українського інституту соціальних досліджень

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар