Як ви знайшли роботу?

Роботу можна не лише шукати — дехто її зненацька зустрічає, комусь вона падає просто на голову, а когось шукає за допомогою спеціально навчених людей. Наскільки вдало, легко перевірити, запитавши: як ви знайшли роботу?

Оксана ПЯТКОВСЬКА, начальник відділу поставок компанії «Протек-Фарма»

— Здобувши свого часу фармацевтичну освіту, я працювала провізором в аптеці. Але робота мене не влаштовувала, і коли я вирішила її змінити, то повідомила про це всіх своїх знайомих. І це спрацювало. Один мій друг порекомендував мене як фармацевта. Так по знайомству я й потрапила до компанії, де зараз працюю. Щоправда, на нижчу посаду, ніж та, яку зараз обіймаю.

Наталія КЛИМЧЕНКО, менеджер з персоналу компанії Taylor Nelson Sofres Ukraine (TNS Ukraine)

— Це швидше робота знайшла мене. Моє майбутнє начальство вийшло на мене з допомогою рекрутера. Я пішла на співбесіду в компанію TNS Ukraine, і мене привабили демократичність структури, в якій нині працюю, особистості керівників і досить широке поле цікавих і непростих завдань, які ставилися перед HR-фахівцем. Я підготувала проект організації HR-напряму в компанії і, остаточно обміркувавши пропозицію про роботу, пристала на неї.

Георгій САПРИКІН, менеджер з підтримки партнерів напряму HDD/ODD українського офісу Samsung

— Я працюю в компанії трохи більше року. Роботу шукав, переглядаючи оголошення на профільних сайтах. Побачивши цікаве оголошення, надіслав резюме, потім було кілька зустрічей: спочатку з представниками рекрутингової агенції, потім ще кілька з працівниками українського офісу Samsung, у результаті яких я й перейшов на нинішню роботу.

Андрій ГОРЕНКО, програміст представництва «1С» в Україні

— Раніше, коли в Україні не було офіційного представництва фірми «1С», її програмне забезпечення в нас продавали через фірми-дистриб’ютори. В одній з них я й працював. Після відкриття представництва до моїх службових обов’язків входило спілкування з його працівниками. Таким чином були налагоджені зв’язки. Одного разу поспілкувавшись з працівником представництва, який ще й мешкає по сусідству зі мною, вирішив перейти до них.

Оксана МАНДРИКА, менеджер агенції PRP Ukraine

— Першу роботу в сфері реклами я знайшла виключно завдяки величезному бажанню. Ще не вповні уявляючи, що і як влаштовано в рекламному бізнесі, я вже зневірилася знайти роботу в цій сфері після першої невдалої співбесіди, на яку потрапила випадково. Хоча це закономірно — їм був потрібен фахівець з досвідом роботи. Заспокоївшись, я подумала, що випадковостей не буває, і ця співбесіда була необхідна для мене, щоб остаточно ствердитися у своєму бажанні працювати в маркетингу та рекламі. У мережі було нескладно знайти координати найбільших агенцій з офісами в Києві. Усім їм я надіслала своє резюме з емоційним супровідним листом, а також тими завданнями, які виконувала на турах першої співбесіди, як демонстрацію хоч якихось навичок у цій сфері. Мабуть, найбільше враження на роботодавців справив все ж таки лист, адже в рекламі як ніде цінується креативність. Саме на нього відгукнулися й запропонували зустрітися сім агенцій.

У першій же агенції мені запропонували вийти на роботу наступного дня. Що я й зробила. Дотепер згадую цю історію з посмішкою і радію, що саме так все й склалося, — це був чудовий старт і хороша школа. Усе це дає мені повне право говорити: якщо чогось дуже хочеш і при цьому чітко сам для себе формулюєш мету, то обов’язково досягнеш бажаного. А якщо ні — значить, не дуже й хотілося!

Світлана ЛЮБЧЕНКО, менеджер зі зв’язків з громадськістю банку Pekao

— Іноді в житті трапляється так, що ми знаходимо роботу в той момент, коли зовсім її не шукаємо. Саме така ситуація і сталася зі мною: робота буквально впала на мене сама. Зі мною зв’язалася фахівець відділу з персоналу банку Pekao і запитала, чи цікавить мене робота в банку. До її переходу в банк ми разом працювали в іншій компанії, тому, коли знадобився фахівець мого профілю, вона зателефонувала мені.

Мені здається, що ситуація, коли люди запрошують на роботу працівників, чия діяльність їм відома, буває досить часто (я в цьому випадку не маю на увазі справжній headhunting). Певною мірою це мінімізує ризик, пов’язаний із запрошенням нового працівника, а також полегшує завдання побудови мікроклімату в колективі, особливо невеликому.

Олег СТАШКО, директор телепроекту «Автоконтинент»

— Вийшовши на пенсію з лав Радянської армії, пішов працювати на телебачення. Там набрався досвіду й вирішив створити власний проект на ТБ. Я пішов з колишнього місця роботи, відкрив власну студію й знайшов спонсора для свого проекту. І ось уже чотири роки успішно виходить у світ наша передача.

Надія ЮЗЬКІВ, оператор баз даних магазину подарунків «Мульти-2»

— Дуже просто. Коли я шукала нову роботу, скористалася інтернетом. Я виклала своє резюме на сайтах пошуку роботи й переглядала там пропозиції від роботодавців. Фірмам, які мене зацікавили, я надіслала листи зі своїм резюме. І згодом мені зателефонував начальник відділу кадрів компанії, де я нині працюю, запросивши мене на співбесіду.

Марина РУДЬКО, вчителька

— Перше місце моєї роботи — школа. Але насправді зайнятися пошуком роботи я ще не встигла. Річ у тому, що випускники педагогічних ВНЗ, яких навчали коштом держави, зобов’язані відпрацювати спочатку три роки вчителем у школі. І лише потім отримають право самі вибирати, де їм себе реалізувати. Якщо я й вирішу змінити нинішнє місце роботи, то зможу це зробити не раніше ніж через рік.

Ще по темі в цьому номері: "З ким доводиться працювати"

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар