Чи вмієте ви програвати?

Колишній програш — складова майбутнього успіху. Розмірковуючи над масштабами майбутніх успіхів, Контракти вирішили запитати: Чи вмієте ви програвати?

Денис АРТИШЕВСЬКИЙ, директор з розвитку бізнесу ETM Group

— Якщо програти означає здатися, то ні, не вмію. А якщо це означає визнати, що суперник об’єктивно сильніший, то головне — розуміти, що бути завжди і в усьому найкращим — це гарне прагнення, але як казав Сальвадор Далі: «Не бійтеся досконалості, ви ніколи її не досягнете». Інша річ, що з кожної поразки потрібно виносити урок і продовжувати йти до мети, і тоді той, хто отримав над вами перемогу зараз, рано чи пізно виявиться переможеним. Вигравати, звісно, значно складніше, адже рівнятися на лідера простіше, ніж щоразу перемагати самого себе.

Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ, лідер партії «Європейська столиця», голова правління ІК «XXI століття»

— Свого часу я багато грав у шахи, де не завжди виходить вигравати. Програш у цій грі дуже корисний. Що стосується політичної діяльності, то ми не вважаємо, що програли вибори. Ми ставили за мету донести наші цінності до Києва. Частково нам це вдалося, частково втілимо наші ідеї іншими шляхами. Безумовно, будучи в Київраді, ми зробили б це значно краще. Але нічого сумного не сталося.

Євген ДЕЙНЕКО, керівник тренінгового центру «Розвиток», психолог

— Іноді я потрапляю у скрутні ситуації, і не завжди вони вирішуються на мою користь. Іноді я програю і помиляюся. Немає руху вперед і прогресу без нових рішень, спроб і помилок. Але слова «програти» у моєму лексиконі немає! Бізнес — це гра, і місце для розпачу тут не передбачене. Кожен промах і прорахунок я ретельно аналізую і роблю висновки. З кожної помилки виношу конструктивний досвід, що згодом робить мене ще сильнішим. Загалом помилок немає — є досвід. Мій улюблений варіант формування конструктивного аналізу — ведення щоденника досвіду. Потрібно завести зошит, у якому накреслити три стовпчики: факт помилки чи невдачі, аналіз отриманого досвіду і що робити для того, щоб цього не повторилося.

Богдан КУПИЧ, генеральний директор Квазар-Мікро в Україні, віце-президент з розвитку бізнесу

— Я усвідомлюю, що не можна з будь-якої ситуації завжди виходити переможцем. Але потрібно розуміти, що поразка — це хороший урок для того, хто прагне досконалості, не бажає повторювати своїх помилок у майбутньому. Тому принципово важливим моментом є те, які уроки ти винесеш зі своєї поразки. Бізнесмен, здатний піти на виправданий ризик, завжди морально готовий до можливих невдач. Ризик є невід’ємною частиною IT-бізнесу. Це справедливо для венчурних компаній, адже тут, відповідно до статистики, успішним є лише один проект з восьми. Але кожний успішний проект забезпечує дуже високу віддачу. Саме тому венчурний бізнес є надзвичайно привабливим для бізнесменів, які не бояться програвати, ідуть до своєї мети, попри тимчасові труднощі та дрібні невдачі.

Галина ПОШТАРЕНКО, аккаунт-менеджер PRP Ukraine

— Тезу «програвати теж треба вміти» рідко виходить застосовувати до себе: поразки засмучують. Цінність цього правила починаю розуміти тільки зараз, коли в мене вже є певний досвід. Програш (а в моїй сфері це, наприклад, втратити клієнта) — новий стимул для того, щоб надолужити згаяне, проаналізувати помилки та шукати нові перспективи. Це своєрідна робота над помилками та самоаналіз. Вважаю, що навички «уміти програвати» треба вчитися, інакше високим є ризик зниження самооцінки та навіть здібностей. Схоже, що слово «програш» має бути в активному лексиконі тих, хто хоч трохи згодний з тим, що «життя — гра». Найбільшим програшем в особистому житті вважаю втрату близької людини, друга. Але до гри це навряд чи має якийсь стосунок.

Олександр МІНІН, старший партнер юридичної компанії «Кліточенко, Мінін і Партнери»

— Думаю, що вмію програвати. При цьому завжди згадую давню молитву: «Господи, дай сил змінити те, що я можу змінити, дай терпіння прийняти те, що змінити неможливо, і дай мудрості відрізнити одне від іншого». У нашій практиці трапляється, що свою несподівану роль може відіграти політичний чи якийсь інший несподіваний чинник. На жаль, у нашій країні правила гри такі, що не завжди вміння і досвід дозволяють домогтися успіху. Буває, у мене не виходить спокійно пережити поразку, і програш викликає традиційні емоції.

Наталя МАРТИНЕНКО, комерційний директор British Airways в Україні

— Звісно, у мене, як і всіх людей, трапляються складні ситуації, коли здається, що намічена мета є недосяжною. Для когось це й означає програш, а для мене це лише свідчення того, що завдання вимагає більших затрат зусиль і часу, ніж я розраховувала. Мій девіз: «Ніколи не здаватися». Наша авіакомпанія не раз доводила, що навіть з програшних ситуацій можна знайти вихід. Багато авіакомпаній так і не оговталися після кризи пасажирських перевезень, що виникла внаслідок терактів 2001 року в США, а ми продовжуємо боротися.

Олексій БЄЛІК, форвард ФК «Шахтар»

— У житті, як і в спорті, важливо вміти не тільки перемагати, а й програвати. Вважаю, що справжній чоловік обов’язково повинен уміти програвати. Уміти тримати удар. Уміти зберігати при цьому честь і гідність. Як на мене, не вміти програвати з честю та гідністю — означає демонструвати власну моральну слабкість і приреченість. Думаю, що гідно програвати я вмію, хоча дуже цього не люблю.

Ще по темі в цьому номері: "Життя після поглинання", "Парта Леніна"

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар