Персона

Державний підприємець

Розмовляла Марія БОНДАР, Фото Романа ДЕВ’ЯТОВА

Перший заступник голови Держкомпідприємництва Костянтин Ващенко воює з Мінфіном за єдиний податок

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам Костянтин Ващенко розповів про те, що

1) підпорядкування комітету Мінекономіки — прикра помилка

2) фахова дискусія з Мінфіном щодо спрощеної системи оподаткування себе вичерпала

3) за 10 років роботи полюбив держслужбу

Контрольне рішення

З середини травня вашу діяльність координує міністр економіки. Як почуваєтеся під його керівництвом?

— Поки що підпорядкування Держкомпідприємництва Мінекономіки жодним чином не позначилося на нашій роботі. На щастя, міністр Арсеній Яценюк розуміє нелогічність ситуації, що склалася, і не тисне на нас жодним чином. Хоча якщо дивитися на цю ситуацію системно, то важко не помітити конфлікт інтересів. З одного боку, за законом наш комітет має особливий статус — ми, зокрема, маємо право призупиняти дію рішень центральних і місцевих органів виконавчої влади (у випадку, якщо вони заважають розвитку бізнесу), а також погоджувати проекти регуляторних актів (у тому числі й Мінекономіки). З іншого — нас адміністративно підпорядкували установі, діяльність якої ми маємо контролювати.

Чи знизилася від цього ефективність контролю?

— Поки що ні. Але торік, наприклад, кожен п’ятий регуляторний акт, розроблений Мінекономіки, наш комітет відхилив. Більшість документів погоджено із зауваженнями. Чи врахували б нашу позицію, якби комітет був підконтрольний міністру? — Невідомо. Крім того, до нашої компетенції віднесено розгляд скарг підприємців щодо позбавлення або ненадання ліцензій. А підпорядкування Мінекономіки дає йому можливість перешкоджати адміністративними засобами нашій роботі. Те саме стосується і низки інших функцій комітету, зокрема контролю за дотриманням законів «Про дозвільну систему» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Арсеній Яценюк нас розуміє, але багато чого залежить від нього, хто буде міністром економіки в новому уряді. Цілком може статися, що цю посаду обійме людина, яка інакше ставитиметься до нашого підпорядкування і використовуватиме свої повноваження як важіль впливу на позицію комітету.

Причина вашого занепокоєння має конкретне прізвище?

— Сподіваємося, що буде реалізовано політичне рішення, заявлене главою уряду Юрієм Єхануровим, — Держпідприємництво має стати незалежною структурою. Принаймні проект відповідної постанови вже підготовлено і передано на розгляд прем’єра (коли верстався номер, ця постанова була прийнята. — Ред.).

А хто, власне, ініціював ваше підпорядкування Мінекономіки?

— Важко сказати, ми не були задіяні в цьому процесі, з нами ніхто не консультувався. Схоже, що наше підпорядкування міністерству є складовою загальної тенденції. Логіка політичної реформи така, що повноваження міністрів, яких відтепер призначає парламент, мають розширитися, а рівень їхньої відповідальності — зрости. У тому, що галузеві установи мають бути підпорядковані відповідним міністерствам, також є сенс. Але ж наш комітет не галузевий, а функціональний орган, а ефективність виконання нами функцій безпосередньо залежить від рівня нашої незалежності. До речі, президент Віктор Ющенко підтримав ідею перетворення комітету на Нацкомісію з питань регуляторної політики та підприємництва, яка має бути підзвітною Верховній Раді.

Коли буде створено Нацкомісію і чим вона займатиметься?

— Відповідний законопроект уже розглядали на засіданні урядового комітету, зараз його доопрацьовують — триває погодження з Мінфіном, Мінекономіки, Мін’юстом і Головдержслужбою. Остаточний варіант документа ми отримаємо протягом двох-трьох тижнів. У випадку його ухвалення в роботі наших фахівців суттєвих змін не відбудеться, але рішення щодо погодження регуляторних актів прийматимуться колегіально на засіданнях Нацкомісії за участю зацікавлених громадських організацій. Це зробить процес прийняття рішень більш прозорим.

Ювелірне ускладнення

Чим закінчилася дискусія з Мінфіном щодо спрощеної системи оподаткування?

— Фактично дискусія з економічним блоком уряду, яка тривала кілька місяців, зайшла в глухий кут. Ми, власне, зробили все можливе, аби зберегти цю систему — розробили відповідну концепцію і законопроект. Тепер усе залежить від політичного рішення керівництва держави щодо спрощеної системи оподаткування — треба підтвердити або спростувати необхідність її існування як такої. Поки що є два протилежні підходи до цієї системи. Ми розглядаємо її як засіб підтримки і забезпечення працевлаштування понад 3 млн громадян, що займаються підприємництвом або працюють у платників єдиного податку. Мінфін на чолі з Віктором Пинзеником оцінює спрощену систему з фіскального погляду, розглядаючи її як невиправдану пільгу, застосування якої заважає державі ефективно контролювати сплату податків. Обидві дискутуючі сторони визнають, що указ президента 1998 року застарів. У спрощеній системі оподаткування справді є дірки, які дозволяють великим підприємствам ухилятися від сплати податків. Але це не означає, що спрощена система має бути ліквідована.

Поясніть конкретніше: про які розбіжності з Мінфіном йдеться?

— Ми, зокрема, наполягаємо на тому, що спрощенці не повинні сплачувати ПДВ на загальних підставах. Суб’єктам підприємницької діяльності потрібно залишити можливість самим обирати, сплачувати їм ПДВ чи ні. Мінфін, своєю чергою, пропонує стягувати ПДВ зі спрощенців у загальному порядку. Однак такий підхід, на наш погляд, нівелюватиме принцип спрощеності ведення обліку, нарахування податків та звітності, покладений в основу спеціальної системи оподаткування суб’єктів малого бізнесу. У разі реалізації ініціативи Мінфіну більшість спрощенців вимагатимуть відшкодування ПДВ. Безперечно, виникатимуть ситуації, коли суми податкового кредиту перевищуватимуть податкові зобов’язання СПД, які не зможуть уникнути загальних складнощів, пов’язаних з адмініструванням ПДВ і налагодженням відносин з податківцями.

Крім того, Мінфін пропонує втричі збільшити максимальну ставку єдиного податку (з 200 до 600 грн) і обстоює збереження чинної норми щодо збільшення цієї ставки з розрахунку на кожного найманого працівника до 50%. А також наполягає на тому, що пенсійні та соціальні внески, які входили до єдиного податку, спрощенці мають сплачувати окремо. По суті, це збільшить податкове навантаження на спрощенців на 40% від ФОП, і в них (особливо у бізнесменів-початківців), безперечно, виникнуть проблеми з адмініструванням податків.

Типовий приклад: середньомісячна виручка спрощенця становить 8300 грн, виробничі та інші витрати — близько 70% зазначеної суми, приміром, 5800 грн. Після сплати єдиного податку за ставкою 600 грн, доплати за 2 найманих працівників (ще плюс 600 грн) та внесків до соціальних фондів (понад 300 грн) у підприємця залишається нерозподілений прибуток у розмірі аж... 1000 грн. З урахуванням того, що бізнесмен має видати ще й зарплату працівникам, коштів на розвиток у нього фактично не залишається. Таким чином, спрощенець, який на власний ризик провадить господарську діяльність і створює робочі місця, за умов ускладнення оподаткування фактично залишається без засобів для існування. При цьому пропозиції Мінфіну навіть не передбачають компенсаторів, завдяки яким можна було б коригувати фіскальне навантаження на спрощенців, зокрема в частині сплати соціальних внесків. Безпосереднім наслідком запропонованих змін стане стрімкий розвиток механізмів оптимізації оподаткування. Консалтинг, ріелторські послуги та інші складні для контролю галузі взагалі підуть у тінь.

На запровадженні яких податкових ставок для спрощенців наполягаєте ви?

— Для юросіб ми пропонуємо запровадити ставку 3% + ПДВ (на противагу 6%, зазначеним у пропозиціях Мінфіну) та 5% без ПДВ (замість чинної ставки 10%). Для фізосіб, на наш погляд, доцільно встановити єдиний податок у розмірі до 300 грн (плюс 20% за кожну найману особу). Крім того, комітет пропонує збільшити граничний обсяг виручки для платників єдиного податку з 1 до 1,5 млн грн. А також крім законопроекту про спрощену систему (в якому викладено всі ці пропозиції) прийняти закон про єдиний соціальний внесок. Адже одним із суттєвих недоліків існуючої системи єдиного податку є незахищеність найманих працівників, чиї роботодавці не сплачують внески до соціальних фондів. Низку механізмів законодавчого вирішення цієї проблеми вже розроблено, але, на жаль, політичного рішення уряду для їх прийняття ще немає.

Можливості для фахової дискусії з Мінфіном щодо спрощеної системи вже вичерпано. В умовах принципового неприйняття спрощеної системи складно шукати компроміси з економічним блоком уряду. Всі дискусії (а їх було чимало — круглі столи, спільні наради, робочі групи тощо) розпочиналися з того, що представники Мінфіну наводили приклади зловживань, які виникли внаслідок застосування єдиного податку. Ми ці зауваження намагалися врахувати, запропонували ввести обмеження за видами діяльності при застосуванні єдиного податку (щоб запобігти штучному подрібненню великих підприємств з метою оптимізації оподаткування), але згоди з Мінфіном так і не дійшли. З проханням про підтримку наших ініціатив, зокрема щодо законодавчого закріплення спрощеної системи, ми звернулися до президента. Підходити до цієї проблеми слід не з позиції, як відрубати хвіст по саму шию, а як не зарізати курку, що несе золоті яйця.

Склад нового уряду майже визначено. Чи не розраховуєте ви на порозуміння економічного блоку коаліції?

— Наші пропозиції щодо єдиного податку врахували при формуванні коаліційної угоди. В них, зокрема, йдеться про вдосконалення спрощеної системи оподаткування, щоб, з одного боку, запобігти зловживанням, а з іншого — не ускладнити життя малому бізнесу. Також у цій угоді враховані пропозиції щодо поступового зниження податкового навантаження на ФОП, починаючи з 2007 року. Фіксація цих тез на рівні коаліції зміцнює наші позиції. Тим більше що нові міністри будуть не так чиновниками, як представниками певних політичних сил. Відповідно до міністрів буде простіше достукатися через партійні структури.

Загалом сумлінним платникам єдиного податку поки що нічого не загрожує. Проблеми будуть лише там, де спрощена система оподаткування «притягнута за вуха», зокрема у підприємців, які займаються гральним бізнесом, ювелірів, торгівців підакцизними виробами тощо. Їм, напевно, доведеться перейти на загальну систему оподаткування.

З нашого вікна

Бюджетний процес вже розпочався. Яких змін в оподаткуванні ви очікуєте?

— Зважаючи на регламент роботи Верховної Ради, навряд чи вона прийме суттєві податкові зміни до 1 липня. Ми виступатимемо проти порушення бюджетного законодавства і запровадження штучних змін. Щодо перспективи, то ми категорично проти запровадження прогресивної шкали оподаткування фізичних осіб. Це навряд чи спричинить позитивні наслідки для держскарбниці, але напевно зажене в тінь значну частину зарплат.

Кожний наступний уряд обіцяє бізнесменам зменшення податкового навантаження на ФОП. Коли ці обіцянки буде реалізовано?

— Ми не відповідаємо за розробку відповідного законопроекту — цим займається Мінпраці та соцполітики, ініціативи якого (викладені в законопроектах «Про єдиний соціальний внесок» та «Про розміри ставок єдиного соціального внеску») ми підтримали. Зараз усі напрацювання з цієї проблеми об’єднано в один проект — «Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», висновки щодо якого ми надамо найближчим часом.

Ваш комітет відповідає за впровадження «єдиних реєстраційних вікон». Чому біля них завжди шикуються черги підприємців?

— Загалом система працює. Торік ми позбулися всіх нормативних перешкод для функціонування «єдиного вікна». Вже відпрацьована процедура обміну інформацією з нашими контрагентами — податковою адміністрацією, Пенсійним фондом, фондами соціального страхування та органами статистики. Проблема, про яку ви говорите, актуальна лише для міст-мільйонників, наприклад, Харкова, Одеси, а також центральних районів Києва. Виникнення організаційних ускладнень є природним. Скажімо, протягом року лише в одному Шевченківському районі столиці реєструють стільки підприємств, скільки у всій Чернівецькій області. До того ж бракує реєстраторів. Ми збільшуємо кількість штатних одиниць, але знайти людей важко, адже посада реєстратора не є високооплачуваною.

Як змінилися динаміка вашої роботи в період урядового міжвладдя?

— Працював у звичному режимі.

Якщо вірити вашій офіційній біографії, то ви не маєте досвіду ані підприємницької діяльності, ані роботи на посаді топ-менеджера. Чи не заважає вам це вирішувати проблеми бізнесменів?

— Я вважаю себе професійним менеджером державного управління. Це окремий фах. Не кожен підприємець, який прийде на державну службу, зможе розробити конструктивну пропозицію законодавчого чи організаційного характеру. Бізнесменам властиво розглядати будь-яку ситуацію крізь призму власних інтересів, тоді як на існуючі проблеми потрібно дивитися ширше. Загалом держслужбу потрібно любити. Особисто я працюю в органах держуправління вже понад 10 років, і, здається, це саме те, що у мене виходить.

Ви заможна людина?

— Заможний не той, хто має багато грошей, а той, кому вистачає.

Навіщо ви вступили до Академії держслужби в Санкт-Петербурзі, коли працювали в апараті РНБОУ?

— В Україні тоді не було навчальних закладів відповідного профілю, а я прагнув зробити кар’єру в органах держуправління. Власне, до Північно-західної академії держслужби мене ніхто не направляв. Я вступив туди за власним бажанням, навчався за власний кошт і ніколи про це не шкодував.

---

Кар’єра чиновника

2005 р. — перший заступник голови Держкомпідприємництва

2003 р. — заступник голови Держкомпідприємництва зі зв’язків з ВР, член правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

2002 р. — перший заступник голови Держкомітету у справах сім’ї та молоді — директор Держдепартаменту з питань молодіжної політики

2001 р. — начальник управління, заступник директора Держдепартаменту з питань молодіжної та сімейної політики Держкоммолодьспорттуризму

1998 р. — начальник відділу ТОВ «Юридична міжнародна служба»

1996 р. — головний консультант апарату РНБО України

1995 р. — закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

1994 р. — помічник-консультант народного депутата О. Ємця

1993 р. — спеціаліст Міністерства України у справах національностей та міграції

1972 р. — народився у м. Тула (Російська Федерація)

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар