На перевірку ставай!

Костянтин СМИРНОВ

Податківці розробили чіткі критерії, за якими вони відберуть платників податків, перевірять їх і оштрафують. Постраждають великі малоприбуткові підприємства та вуличні артисти

Донедавна податківці змушені були проводити перевірки на свій страх і ризик, балансуючи на межі закону. Ще в січні цього року було ухвалено революційний за своїм змістом закон (№ 2322 від 12 січня 2005 р.), згідно з яким фіскали мали змогу провести позапланову ревізію тільки за рішенням суду.

Крім того, законодавець запровадив ще цілу низку дрібних обмежень (зокрема, скоротив терміни перевірок). Згодом частину повноважень контролерам повернули, однак правова чехарда призвела до того, що більшість підзаконних актів ДПАУ, що регламентують проведення перевірок, суперечили тим чи іншим законам.

І ось нарешті податківці вирішили привести свої папери до ладу. Наказом ДПАУ № 441 від 11 жовтня 2005 р. було затверджено Методичні рекомендації відносно порядку складання планів-графіків перевірок суб’єктів господарювання і взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні. Новий документ замінив собою відразу два накази ДПАУ: Порядок взаємодії органів ДПС України при організації документальних перевірок юридичних осіб (№ 187 від 1 квітня 2004 р.) і Методичні рекомендації щодо складання планів-графіків проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання (№ 565 від 26 листопада 2003 р.).

Відтепер встановлено нові правила відбору платників для ревізій і проведення власне перевірок. Враховуючи, що плани складаються в кінці кожного кварталу, а наказ датований 11 жовтня, то реально перевіряти по-новому будуть вже наступного року.

Критерії відбору

Щоб не гнівити президента, який ще влітку вимагав від податківців єдиного підходу до проведення документальних перевірок, що, на його думку, має забезпечити об’єктивність і прозорість нарахування санкцій, ДПАУ зважилася оприлюднити критерії відбору, які є підставою для включення платників в перевірочні плани.

Основними критеріями визначено:

• річний обсяг валових доходів;
• рівень податкового навантаження з податку на прибуток;
• обсяг ПДВ, що потребує відшкодування (або вже відшкодований).

Що вищий відсоток податкового навантаження (відношення суми нарахованого податку на прибуток до суми валового доходу), то менша ймовірність потрапляння «під ковпак» ДПАУ. Найвірогідніше, першими в плани податкових ревізій потраплять найбільші підприємства, що мають низький рівень податкового навантаження (від 1 до 3%) або такі, що декларують нульові (або негативні) зобов’язання щодо ПДВ.

Для підприємців-фізосіб важливими є ще й види діяльності, якими вони займаються. Наприклад, заняття артистичною, спортивною і концертною діяльністю так само небезпечне для бюджету, на думку інспекторів, як і відносини з сумнівними фірмами. Взагалі, підприємцям-фізособам присвячена найбільш об’ємна частина рекомендацій. Створюється враження, що саме серед цих платників податків ДПАУ має намір знайти мільйони для бюджету.

Хоч ці критерії, як зазначають юристи, не такі вже й нові, але важливою є їх систематизація. Таким чином, суб’єкт, якому не поталанило з критеріями, автоматично потрапляє до плану перевірок, і його основне завдання після цього — не бути так само «автоматично» оштрафованим.

Принади автоматизації

Складання планів-графіків проведення документальних перевірок буде здійснюватися, як уже зазначалося, «в автоматизованому режимі». На перший погляд, це цілком розумна ініціатива, яка дасть змогу уникнути проявів корупції і волюнтаризму податківців. Адже комп’ютеру хабар не даси, і не звинуватиш в замовному наїзді. Насторожує, щоправда, той факт, що порядок складання планів передбачає активну участь людського фактора.

Тобто комп’ютер з обласної бази даних може когось виділити, але потім місцеві податківці самі складають остаточний перелік платників, що потребують перевірки, і відправляють цю інформацію в центр разом з паперовою копією переліку. Наприклад, податківці на місцях повинні надати письмові пояснення центру про причини включення того чи іншого платника.

Потішити підприємців може лише той факт, що складання проекту плану перевірок на наступний квартал буде починатися за 5-9 днів до початку цього кварталу. І якщо ДПАУ встигне затвердити цей план, скажімо за п’ять днів, тобто до кінця поточного кварталу, то перші десять днів нового кварталу провести перевірки буде неможливо. Оскільки платник має бути повідомлений не менш ніж за 10 днів до початку візиту інспекторів.

---

ЕКСПЕРТиза

Олександр Мінін, старший партнер ЮФ «КМ партнери»

— Появу цього документа можна розцінювати як позитивний факт. Зокрема, в ньому вводяться досить чіткі критерії, за якими проводиться відбір підприємств для проведення податкових перевірок. Тепер платники податків самостійно зможуть визначити, потрапляють вони в «зону уваги» податкових органів чи ні.

Важливо й те, що до плану перевірок на наступний рік не повинні включатися підприємства, дата акту останньої перевірки яких припадає на поточний рік. Завдяки цьому принципу податківці мають перевіряти підприємства не частіше ніж один раз на рік.

Насторожує ж те, що крім проведення самої перевірки податківці повинні ще й забезпечити можливість стягнення сум, які можуть бути донараховані. Для цього вже під час перевірки вони повинні складати перелік майна платника податків, збирати дані про залишок коштів на рахунках з вказівкою таких рахунків, а також наявність у платника податків цінних паперів (п.1.7 Методичних рекомендацій).

А вже якщо в перевірці беруть участь працівники підрозділу погашення податкових зобов’язань (за відсутності податкової заборгованості), то це вірна ознака того, що податківці планують за цією перевіркою серйозні донарахування (п. 1.8 Методичних рекомендацій).

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар