900 дозволів скасують

Костянтин СМИРНОВ

15 листопада Рада підприємців при Кабінеті міністрів втратить можливість блокувати будь-яку ініціативу уряду, зате отримає право активно впливати на рішення, що приймаються. Про те, що вже вдалося зробити, Контрактам розповіла голова Ради, народний депутат Ксенія Ляпіна. Вона впевнена у тому, що ще до Нового року їй вдасться пролобіювати законопроект про запровадження єдиного соціального внеску і скасувати оподаткування купівлі-продажу нерухомості

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ. Роботу подано на конкурс для фотокореспондентів в Україні "LEXMARK + КОНТРАКТЫ"

Мінфін, знай своє місце

Чи вдалося вам хоча б один раз скористатися правом вето?

— Так, один раз вдалося. Ми наглухо заблокували ініціативу Мінфіну щодо внесення змін до низки податкових законів.

Ви маєте на увазі податкові норми в Законі про держбюджет на 2006 рік?

— Бюджетний комітет ВР наполіг на тому, що Закон про держбюджет не може містити будь-яких податкових норм. Тому Мінфін підготував окремий законопроект про податкові зміни, на яких базуються розрахунки проекту бюджету на наступний рік.

Власне, ініціативи Міністерства фінансів не передбачали істотного збільшення фіскального навантаження, але в них була зовсім нелюдська норма про новий інструмент адміністрування ПДВ. Мінфін пропонував безкоштовно «ощасливити» підприємців новою комп’ютерною програмою, щоб ті мали можливість щокварталу здавати в електронному вигляді реєстр податкових накладних.

Ми вказали Вікторові Михайловичу Пинзенику, що Мінфіну і ДПАУ не варто перекладати свою роботу на плечі платників податків. Навіть якщо уявити, що всі почнуть здавати реєстр податкових накладних в електронному вигляді, то перше, що зроблять бухгалтери, — помиляться в назвах контрагентів та їхніх податкових номерах. Тоді вся ідея крос-аналізу даних, заради якої усе це й затівалося, зазнає краху. І простежити рух ПДВ по всьому ланцюжку все одно буде важко. Гарантований результат буде лише один — регулярні перевірки платників податків, пов’язані з розбіжностями в даних.

То ви пропонуєте поховати ідею автоматичного відшкодування ПДВ?

— Знову повторюю: податківці повинні добре працювати, а не перекладати свою роботу на плечі підприємців. Спрощення процедури відшкодування ПДВ вигідне насамперед експортерам, а я не вважаю за необхідне за рахунок 90% українського бізнесу забезпечувати щасливе існування українських експортерів, що становлять лише 5-6% учасників ринку. Насправді тих, хто виграє від такого стану речей, ще менше, адже далеко не всім експортерам необхідне автоматичне відшкодування ПДВ. Крім того, повністю автоматичного відшкодування немає ніде у світі — так чи інакше відшкодування відбувається за рішенням податкової.

Різдвяний подарунок

Весь рік влада намагалася налагодити діалог із бізнесом, але їй так і не вдалося завоювати довіру підприємців. Хто винуватий?

— Справа в тому, що час швидких рішень минув. Подій, подібних до запровадження спрощеної системи оподаткування, що дало змогу створити близько 2 млн суб’єктів підприємницької діяльності, вже не буде. Бо водночас з розвитком спрощених систем відбувався й інший процес — повзуча систематизація законодавства в інтересах чиновників. Під гаслом захисту споживача виникла безліч регулюючих документів у сфері якості, безпеки, перевірок, контролю тощо. У результаті виникло надто багато бар’єрів. І тільки-но малий бізнес заробив грошей і вирішив зробити крок за межі базару, він зрозумів, що його проблеми на спрощеній системі оподаткування не закінчилися. І подолати ці бар’єри швидко неможливо.

Але ж така спроба була. Зокрема, президент виступив з ініціативою скасувати (за принципом «гільйотини») ті нормативи, що гальмують розвиток підприємницької діяльності. Які результати?

— Це дало змогу лише трохи розчистити законодавче поле — ми позбулися тільки дрібних правових бур’янів. Багато регулюючих актів, що потрапили під «гільйотину», взагалі не використовувалися.

Однак процес долання адміністративних перепон триває. здійснюється робота щодо внесення змін до існуючих нормативів. Проте такі зміни не можуть відбутися за одну ніч. Необхідно дотриматися всієї процедури, передбаченої Законом про регуляторну політику. Зокрема, ми наполягаємо на публікації таких проектів.

Регулювання якої сфери діяльності буде змінено в першу чергу?

— Ми виокремили кілька пріоритетних напрямів у цій роботі. Головне — скасувати зайві платні послуги держорганів (аналізи, експертизи, дозволи, довідки). Це стосується, у першу чергу, питань землевідводу. Попередній уряд прийняв концептуальне рішення про те, що місцеві ради повинні продавати землю тільки здійснивши самостійно всі дозвільні та погоджувальні процедури.

По-друге, необхідна дерегуляція в будівництві. Генеральний проектувальник повинен мати державний сертифікат, який би замінив цілий пакет дозвільної документації. Тобто будь-який проект, розроблений таким проектувальником, гарантує дотримання всіх норм безпеки майбутньої будівлі. Крім того, потрібно запровадити обов’язкове страхування об’єкта. І прибрати всю цю банду чиновників подалі від об’єктів будівництва — аж до того, щоб скасувати держприймання.

Рішення про такий напрям реформування законодавства було підтримане і протокольно зафіксоване на одному з останніх засідань уряду Тимошенко, присвяченому прискореній дерегуляції. Але ось цікава історія — тепер ці протоколи ніхто не може знайти. Ситуація майже анекдотична.

Але я вважаю, що ми досягнемо свого. Принаймні з новим міністром будівництва обов’язково знайдемо компроміс. А ось із Держкомземом складніше. У цього відомства свої інтереси...

Отже найближчим часом не варто очікувати великих змін?

— Якраз навпаки. 6 січня 2006 року набуде чинності Закон «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» (№ 2806 від 6 вересня 2005 р.). Це рамковий документ, але в ньому є норма, відповідно до якої всі документи, які видають держоргани (узгодження, довідки тощо), є дозвільними. Отже процедура видачі цих дозвільних паперів має визначатися винятково законами. Тож дуже солідний обсяг — близько 900 різних видів дозволів — просто зникне після Різдва, мов нечиста сила.

Чому?

— Тому що їх запроваджували не законами, а підзаконними актами. Зокрема, такий популярний у місцевих органів влади дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі, надання послуг і громадського харчування. Ще раз наголошую: необхідність отримання цього дозволу ніде прямо законодавством не передбачена. Є такий місцевий збір, але прямих вказівок про дозвіл немає. Як немає і повноважень у чиновників щодо його видачі.

Єдиний соціальний внесок буде

Ви давно лобіювали ідею єдиного соціального внеску. Коли він стане реальністю?

— Відповідний законопроект уже давно готовий. Це має бути процедурний закон. Він вказує тільки на форму сплати соціальних платежів, а розмір ЄСВ повинен встановлюватися окремим законом разом із законом про держбюджет. Законопроект про ЄСВ зараз переданий з Комітету з питань праці і соціальної політики до Комітету з фінансів і банківської діяльності. Ми з цього дуже раді, бо сподіваємося, що наші пропозиції там зрозуміють і підтримають.

І якщо це станеться, то ми проситимемо президента винести це питання на погоджувальну раду з керівниками фракцій, щоб якнайшвидше прийняти закон. До того ж, президент уже визначив його як першочерговий.

Проект закону про розмір соціального внеску теж готовий?

— Цей законопроект вже розробило Мінсоцпраці, але офіційно він ще не проходив через Кабмін. Тобто це проект проекту. Хоча до прийняття рамкового закону взагалі немає сенсу говорити про такий законопроект. Позаяк незрозуміло, що власне знижувати.

І все-таки, які там закладені цифри?

— Мінсоцпраці готове йти на експеримент для малого бізнесу та встановити єдиний соціальний внесок на рівні 20%. Бюджет втратить у такому разі близько 300 млн грн, але з урахуванням дотації з бюджету в Пенсійний фонд 11 млрд грн, закладених у проекті держбюджету на 2006 р., це не аж така велика втрата. Для всіх інших суб’єктів передбачається знизити загальну суму соцплатежів на 2%. У разі об’єднання соцплатежів виникне проблема з диференційованим внеском до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

Зрозуміло, якщо механічно об’єднувати всі внески в один, то доведеться робити диференційовані ставки за галузями промисловості. Саме це розробники і здійснили, підготувавши шкалу диференційованих ставок. На мою думку, єдиний соціальний внесок стане реальністю вже на початку 2006 року.

Про оподаткування нерухомості

Ви подали законопроект, що скасовує оподаткування купівлі-продажу нерухомості з 1 січня 2006 року. Вважаєте, Верховна Рада встигне його розглянути до Нового року?

— Звісно. Законопроект уже прийняли в першому читанні. Зараз він перебуває в Комітеті ВР з питань фінансів і банківської діяльності, оскільки вирішено об’єднати його з іншими законопроектами про внесення змін до Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» (розробку яких курирує цей Комітет).

Головним аргументом, що змусив депутатів прислухатися до цієї пропозиції, була загроза 1 січня 2006 року отримати ту саму кризу на ринку нерухомості, що була на початку цього року. Я взагалі вважаю, що податком варто обкладати не операції з купівлі-продажу, а сам об’єкт нерухомості, як це роблять в цивілізованих країнах.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар