Претенденти на приватизацію*

Чітко вираженої тенденції - зростання чи падіння - на ринку акцій немає

Укртатнафта (Кременчук)

Що являє собою: Найбільше нафтопереробне підприємство України. Виробничі потужності дають змогу переробити 18,5 млн т нафти і газового конденсату на рік. Торік обсяги переробки становили 6,6 млн т нафти. Створене в 1994 році на базі Кременчуцького НПЗ за участю України, російської «Татнефти» й акціонерів, близьких до уряду Татарстану. Спочатку частка України перевищувала 50%, згодом — знизилася до 43,05%. Цього року 18% акцій Укртатнафти були повернуті до держвласності. Таким чином частка України збільшилась до 61%. Міноритарними акціонерами підприємства також є групи Приват і УкрСиббанк, які купили свої пакети в 2002-2003 роках, розраховуючи на приватизацію 43%, заплановану на 2003 рік. Один із претендентів на входження до складу національної ВІНК.

Частка держави: Дохід у 2004 році — 8,297 млрд грн, прибуток — 122,3 млн грн

Можливі претенденти: група Приват, акціонери, близькі до «Татнефти» (Росія)

Ринкова вартість держпакета (61,05%)**: $800 млн-$1 млрд

Укртелеком (Київ)

Що являє собою: Монополіст на ринку стаціонарного зв’язку. Крім того, у складі Укртелекому перебуває низка компаній, в тому числі оператор міжнародного зв’язку Утел. Цього року уряд прийняв рішення підвищити привабливість Укртелекому для інвесторів шляхом надання оператору ліцензії на послуги мобільного зв’язку. Влітку 2004 року ФДМ оголосив конкурс із продажу 42,86% акцій об’єкта (відповідно до чинного закону про особливості приватизації), опублікувавши повідомлення в газеті «Відомості приватизації», але пізніше назвав повідомлення таким, що не відповідає дійсності, відкликавши тираж газети. За неофіційною версією, причиною стали дії власників російської АФК «Система», що не мала можливості брати участь у «неоголошеному конкурсі». Дохід у 2004 році — 6,215 млрд грн, прибуток — 911 млн грн

Частка держави: 92,86%

Можливі претенденти: Deutche Telekom (Німеччина), АФК «Система» (Росія), System Capital Management

Ринкова вартість держпакета (92,86%)**: $800 млн-$1 млрд

Одеський припортовий завод (Одеса)

Що являє собою: Спеціалізація — виробництво аміаку і карбаміду; обсяги випуску продукції — понад 1,5 млн т азотних добрив на рік. За цим показником завод посідає 2-е місце в Україні, після горлівського Стиролу. Головна перевага перед іншими хімічними активами України — наявність перевалочних потужностей (близько 4 млн т аміаку на рік). Крім того, завод є кінцевим пунктом аміакопроводу «Тольятті — Горлівка — Одеса», що з’єднує з Одеським припортовим такі комбінати, як Тольяттиазот (РФ) і Стирол. Відповідно до планів уряду Тимошенко, його мали виставити на приватизаційний конкурс 2 листопада, підсумки конкурсу планувалося підбити 6 грудня. Плани нового уряду щодо заводу поки що не оприлюднені. Дохід у 2004 році — 1,5 млрд грн, прибуток — 194 млн грн.

Частка держави: 100%. На продаж шляхом конкурсу в 2004 році планувалося 94,54%, решту уряд передбачав запропонувати працівникам за пільговою підпискою

Можливі претенденти: група Приват, IBE Trade (США-Україна)

Ринкова вартість держпакета (94,54%)**: $1,3-1,5 млрд

Турбоатом (Харків)

Що являє собою: Вітчизняний монополіст у проектуванні й виготовленні турбін для електростанцій, головним чином атомних. За час існування поставив 13% від світового ринку турбін для АЕС, посідаючи за цим показником 4-е місце серед турбобудівних фірм світу. Продукцією заводу в Україні оснащені 40% теплових, 85% атомних, 95% гідроелектростанцій сумарною потужністю 60 млн кВт. Протягом трьох останніх років ФДМ здійснив низку спроб продати 25,22% акцій підприємства. Проти приватизації виступав менеджмент Турбоатому на чолі з гендиректором Анатолієм Бугайцем, якому симпатизував тодішній глава обладміністрації Євген Кушнарьов. Міноритарний пакет акцій контролюється групою Костянтина Григоришина. Дохід у 2004 році — 276 млн грн, прибуток — 24 млн грн

Частка держави: 75,22%

Можливі претенденти: «Объединенные машиностроительные заводы» (Росія), System Capital Management

Фундаментальна вартість держпакета (25,22%)**: $150-160 млн

ХК Луганськтепловоз (Луганськ)

Що являє собою: Єдиний в Україні виробник магістральних тепловозів і електропоїздів. Нині займається переважно виробництвом і ремонтом тепловозних секцій. Знос основних засобів підприємства становить 65%, основного технологічного устаткування — близько 85%. Потреба в інвестиціях, необхідних для модернізації і забезпечення приросту виробництва до 2010 року — щонайменше 300 млн грн. Наприкінці минулого року Луганськтепловоз і Новочеркаський електровозобудівний завод (РФ) підписали контракт про спільне виробництво на базі українського підприємства 50 електровозів для українських залізниць. Перший дослідний зразок Луганськтепловоз має намір передати росіянам на початку наступного року. 2001 року ФДМ спробував продати 76% акцій холдингу, однак єдиний претендент — АвтоКрАЗ, контрольований Костянтином Жеваго, не був допущений до конкурсу. Останні три роки АвтоКрАЗ оскаржує рішення Фонду в судах різної інстанції . Дохід Луганськтепловозу в 2004 році — 408 млн грн

Частка держави: 76%

Можливі претенденти: група АвтоКрАЗ, «Силовые машины» (Росія), Siemens (Німеччина)

Ринкова вартість держпакета (76%)**: від $50 до 100 млн

Нікопольський завод феросплавів (Нікополь)

Що являє собою: Один із найбільших гравців на світовому ринку феросплавів. Торік обсяг випуску феросплавів перевищив 1 млн т, що становить близько 12% світового ринку. 2003 року контрольний пакет акцій викупив за 410,5 млн грн консорціум «Придніпров’я», що входить до групи Інтерпайп. Цього року пакет було повернуто у держвласність. Напередодні реприватизації Інтерпайп намагався продати контрольний пакет росіянам — компанії «Ренова» Віктора Вексельберга, однак угода зірвалася. Найбільшим недержавним акціонером є група Приват, що контролює близько 26% акцій НЗФ. Головна проблема підприємства — відсутність власної сировинної бази (раніше — Орджонікідзевський ГЗК, контрольований Приватом), втраченої 2003 року через конфлікт між групами Пінчука і Коломойського. Дохід у 2004 році — 2,2 млрд грн, прибуток до оподаткування — 107 млн грн.

Частка держави: 50%+1 акція

Можливі претенденти: група Приват, ERAMET (Франція), СУАл (Росія)

Ринкова вартість держпакета (50%+1 акція)**: $300-350 млн

Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (Долинська Кіровоградської обл.)

Що являє собою: Останній сплеск інженерно-металургійної думки колишнього СРСР. Технологія, яку планується застосовувати на КГЗКОРі, передбачає збагачення гематитових руд, які раніше вважали непридатними для збагачення і складували у відвалах. Будівництво почалося у 1984 році, зупинилося у 1989-му за 60% готовності. Проектна потужність — близько 10 млн т окатишів на рік. Необхідні кошти для пуску першої черги — близько $600 млн. Перевага, крім технології, — наявність у комбінату ліцензії на розробку і використання відвалів Північно-Валявкинського родовища. Недолік для інвестора й України — необхідність домовлятися з партнерами України з будівництва — Словаччиною та Румунією, які контролюють близько 40% КГЗКОРу.

Частка держави: 60% у незавершеному будівництві

Можливі претенденти: Mittal Steel (Індія — Велика Британія), China Steel (Тайвань), Магнітогорський МК (Росія)

* Версія Контрактів.
** Сума, яку можна отримати від інвестора. Розрахунки ІК Конкорд Капітал

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар