|
|
|||||
| 23 Листопад 2008, Неділя |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 45 вiд 07-11-2005 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Другий українськийЧастка вітчизняного капіталу в банківському секторі стрімко зменшується, поступаючись місцем західноєвропейським інвестиціям До того як австрійська група Raiffeisen сплатила за банк Аваль $1,03 млрд, інтерес західних банків до України вважався абстрактним і таким, що не становить серйозної конкурентної загрози вітчизняним банкірам. Тепер, коли продано Аваль і готуються до продажу ще два великі банки — Укрсоцбанк і УкрСиббанк, домінування іноземного капіталу в банківській системі у найближчій перспективі виглядає неминучим.
На європейському ринку банківських послуг можна виокремити три категорії гравців. Перша — міжнародні гіганти, чиї активи сягають трильйонів євро (див. десятку найбільших банків). До другої належать регіональні групи з активами до двохсот мільярдів євро (наприклад, Raiffeisen International, SEB, Erste bank). До третьої категорії входять локальні банки. Поки що найбільший інтерес до українського ринку виявляють представники двох останніх — ті, кому не по кишені придбання в Західній Європі. Саме за таким сценарієм купувалися банки в Польщі, Угорщині та Чехії. Там спочатку з’явилися регіональні фінансові групи родом з Австрії та Італії, а потім приспіли найбільші гравці, що швидко скупили місцеві банки. Прибутковий Схід Україна приваблює європейські банки недорозвиненістю свого банківського сектору, що означає високий потенціал зростання, і сусідством з Євросоюзом. Загалом пунктом номер один стратегій багатьох західноєвропейських банків є вихід на ринки Східної Європи. Інтерес до слов’ян пробудили австрійські банки, що свого часу з безвиході зайнялися експансією на Схід (на Заході була надто жорстка конкуренція, а можливості зростання на внутрішньому ринку — вичерпані). Стратегія виявилася виграшною — країни Східної Європи досягли успіху в економічному розвитку, а австрійці перевершили конкурентів за темпами зростання прибутку і вартості акцій. Тепер у гонитві за прибутковістю на Схід ідуть німецькі, італійські, шведські, французькі, бельгійські групи. При цьому нашій країні з її потенціалом дістається значно менше уваги інвесторів, ніж таким маленьким за чисельністю населення країнам, як Боснія, Сербія і Чорногорія. Надто вже ризиковим видається великим гравцям наше законодавче поле. Щоправда, деякі найбільші банки ризики України всерйоз не сприймають. Йдеться про німецькі фінустанови, що мають серйозні проблеми з прибутковістю. Економіка Німеччини охолоджується, відповідно відсоткова маржа банків у корпоративному сегменті сягнула мінімального рівня. При цьому переключитися на прибутковіший роздріб найбільші приватні банки не змогли, оскільки ритейл у Німеччині зайнятий регіональними ощадними банками (sparkasse). Тому Deutsche bank і Commerzbank пішли в інвестиційний бізнес. Для Deutsche bank інвестбанкінг став найприбутковішим напрямом. А ось Commerzbank поталанило менше. Інвестиційний підрозділ банку, за даними The Economist, втратив на цінних паперах EUR600 млн і був реорганізований (звільнено близько 500 працівників). Тепер банк намагається зосередитися на німецьких роздрібних і корпоративних клієнтах, а також сподівається на вдалі придбання у Східній Європі — там, де прибутки можуть зростати швидше, ніж вдома. Не випадково цього літа голова Commerzbank Клаус-Петер Мюллер обговорив з президентом Віктором Ющенком перспективи виходу на український ринок. Ставка на роздріб Ще одна причина інтересу західних банків до Східної Європи криється в пріоритетності роздрібного бізнесу. «Сьогодні існує тільки одна модель розвитку банківського бізнесу — придбання роздрібних банків», — говорить Домінік Меню, директор представництва BNP Paribas в Україні. Інтерес до роздробу зумовлений, по-перше, сповільненням темпів зростання європейської економіки і звуженням маржі в корпоративному сегменті. По-друге, основним джерелом пасивів європейці останнім часом вважають кошти населення, яке, на відміну від корпорацій, не може вкласти вільні гроші в інвестиційні проекти. При цьому перевага України перед іншими країнами регіону в тому, що інвестиційні фонди не є серйозним конкурентом банків у боротьбі за гроші громадян. У більшості країн G-7 роздріб забезпечує банкам цілком пристойну рентабельність. Єдина проблема Західної Європи в тому, що її населення вже всерйоз зав’язло в боргах, і в деяких країнах виникла загроза обвалу ринку нерухомості. У Європі навіть практикується законодавче визначення банкрутства фізосіб — банкам заборонено видавати позики громадянам, чиї борги перевищують певний рівень. Тому країни СНД з їхніми мізерними за європейськими мірками обсягами кредитів населенню особливо привабливі для іноземців. Бажання розвивати іпотечне та споживче кредитування в країнах Східної Європи виявляють навіть такі гіганти, як Societe Generale і BNP Paribas. Societe Generale влітку придбав російський іпотечний банк «Дельта Кредит», а зараз вважається головним претендентом на купівлю УкрСиббанку. «Для нас Східна Європа — пріоритетний напрямок, оскільки у цього ринку, на відміну від західного, вищий потенціал зростання доходів на душу населення і споживання населенням банківських продуктів», — розповіли Контрактам у Societe Generale. У Raiffeisen дали кількісну оцінку потенціалу України — щорічний приріст споживчого кредитування може становити 16%, емісії платіжних карток — 38%, іпотечного кредитування — 56%. За прогнозами австрійців, ринок банківських послуг України до 2010 року збільшиться у п’ять разів. З’їсти або бути з’їденим Від придбань на Сході найбільші банки відволікає процес консолідації, що відбувається в Західній Європі. Борючись за прибутковість і захищаючись від недружнього поглинання, європейські фінансові гіганти повсякчас об’єднуються. Причому широко практикується створення міждержавних альянсів, яке змушує конкурентів також шукати собі «супутників життя». За останні два роки об’єдналися іспанський банк BSCH з британським Abbey National, іспанський банк BBVA з італійським Banca Natzionale del Livoro, італійський банк UniCredito з німецьким HVB. На черзі поглинання італійського банку Antonveneta нідерландським ABN Amro. Чутки про продаж переслідують і німецькі банки. Раніше йшлося про те, що Deutsche bank може продатися американській Citigroup. Однак переговори з політичних причин було припинено. Тепер «нареченою» вважається Commerzbank. Подейкують, що його улещують французький BNP Paribas та іспанський BSCH. Для України такі рухи означають те, що банки, залучені до великих придбань на Заході, в Україні найближчим часом не з’являться. Всерйоз зміняться плани і в поглинених. Не все відразу Зростання цін на квартири і пробки на дорогах — так іронічно іноді характеризують вітчизняні банкіри наслідки нашестя іноземців. У міфі про те, що західні банки завалять українців дешевими іпотечними та споживчими кредитами, частка правди все ж таки є. Адже в іноземців величезний досвід роботи на зовнішніх ринках капіталу, й вони намагатимуться організувати своїм українським донькам міжнародне фондування. Так, за словами голови правління Raiffeisen International Герберта Степіча, банк імпортуватиме для Авалю ресурси з метою усунення перекосу, який виникає через те, що депозити населення залучаються у гривнях, а кредити видаються в доларах. Водночас не слід забувати, що основним джерелом ресурсів для банків з іноземним капіталом будуть ті самі українські депозити. А українські громадяни навряд чи стануть дешево віддавати свої заощадження, нехай і установам зі світовими іменами. «Нам легше буде гармонізувати кредитні ставки. Щодо депозитів, то тут музику замовляє ринок. Ми не впевнені, що населення понесе гроші, якщо ми запропонуємо мінімальну ставку», — розповів Контрактам новий голова правління банку «Аваль» Володимир Лавренчук. Крім того, деякі умови українських банків іноземці й без цього вважають занадто ліберальними. «Ми у Франції звикли до 15-річних житлових кредитів при тому, що працюємо за іпотечними схемами понад сорок років. А українські банки тільки почали цим займатися і вже видають позики на 25 років. В умовах відсутності довгострокових пасивів така практика є дуже ризикованою», — зазначає Домінік Меню. Поза сумнівом, купівля українських банків західними структурами приведе до підвищення прозорості та безпеки банківського сектору, поліпшення якості банківських послуг та їхнього здешевлення. Великий плюс приходу зарубіжних банків — ліквідність банківської системи стане менш залежною від політичних та економічних ризиків. Утім, щоб наблизити роботу куплених установ до європейських стандартів, іноземцям знадобиться чимало часу. Наприклад, голова Raiffeisen International не приховує, що на навчання персоналу Авалю піде 2-3 роки. Слабкі місця українських банків — це технологічна відсталість, низький рівень кваліфікації персоналу, погано налагоджений продаж у відділеннях. В іноземців є рецепти розв’язання цих проблем. Вони готові привнести в Україну прогресивні системи управління ризиками, близькі до норм Базель-2, досвід здійснення роздрібних операцій, зокрема незабезпечених кредитів і перехресного продажу. Однак пересічні українці — споживачі банківських послуг — зможуть відчути всі ці зміни нескоро.
За неофіційними даними, рентабельність банківського капіталу в Україні перевищує 30%
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|