Другий український

Наталія ЗАДЕРЕЙ

Частка вітчизняного капіталу в банківському секторі стрімко зменшується, поступаючись місцем західноєвропейським інвестиціям

До того як австрійська група Raiffeisen сплатила за банк Аваль $1,03 млрд, інтерес західних банків до України вважався абстрактним і таким, що не становить серйозної конкурентної загрози вітчизняним банкірам. Тепер, коли продано Аваль і готуються до продажу ще два великі банки — Укрсоцбанк і УкрСиббанк, домінування іноземного капіталу в банківській системі у найближчій перспективі виглядає неминучим.

Швидкозростаючі ринки Центральної та Східної Європи "схема"...

На європейському ринку банківських послуг можна виокремити три категорії гравців. Перша — міжнародні гіганти, чиї активи сягають трильйонів євро (див. десятку найбільших банків). До другої належать регіональні групи з активами до двохсот мільярдів євро (наприклад, Raiffeisen International, SEB, Erste bank).

До третьої категорії входять локальні банки. Поки що найбільший інтерес до українського ринку виявляють представники двох останніх — ті, кому не по кишені придбання в Західній Європі. Саме за таким сценарієм купувалися банки в Польщі, Угорщині та Чехії. Там спочатку з’явилися регіональні фінансові групи родом з Австрії та Італії, а потім приспіли найбільші гравці, що швидко скупили місцеві банки.

Прибутковий Схід

Україна приваблює європейські банки недорозвиненістю свого банківського сектору, що означає високий потенціал зростання, і сусідством з Євросоюзом. Загалом пунктом номер один стратегій багатьох західноєвропейських банків є вихід на ринки Східної Європи. Інтерес до слов’ян пробудили австрійські банки, що свого часу з безвиході зайнялися експансією на Схід (на Заході була надто жорстка конкуренція, а можливості зростання на внутрішньому ринку — вичерпані). Стратегія виявилася виграшною — країни Східної Європи досягли успіху в економічному розвитку, а австрійці перевершили конкурентів за темпами зростання прибутку і вартості акцій.

Тепер у гонитві за прибутковістю на Схід ідуть німецькі, італійські, шведські, французькі, бельгійські групи. При цьому нашій країні з її потенціалом дістається значно менше уваги інвесторів, ніж таким маленьким за чисельністю населення країнам, як Боснія, Сербія і Чорногорія. Надто вже ризиковим видається великим гравцям наше законодавче поле.

Щоправда, деякі найбільші банки ризики України всерйоз не сприймають. Йдеться про німецькі фінустанови, що мають серйозні проблеми з прибутковістю. Економіка Німеччини охолоджується, відповідно відсоткова маржа банків у корпоративному сегменті сягнула мінімального рівня.

При цьому переключитися на прибутковіший роздріб найбільші приватні банки не змогли, оскільки ритейл у Німеччині зайнятий регіональними ощадними банками (sparkasse). Тому Deutsche bank і Commerzbank пішли в інвестиційний бізнес. Для Deutsche bank інвестбанкінг став найприбутковішим напрямом. А ось Commerzbank поталанило менше. Інвестиційний підрозділ банку, за даними The Economist, втратив на цінних паперах EUR600 млн і був реорганізований (звільнено близько 500 працівників).

Тепер банк намагається зосередитися на німецьких роздрібних і корпоративних клієнтах, а також сподівається на вдалі придбання у Східній Європі — там, де прибутки можуть зростати швидше, ніж вдома. Не випадково цього літа голова Commerzbank Клаус-Петер Мюллер обговорив з президентом Віктором Ющенком перспективи виходу на український ринок.

Ставка на роздріб

Ще одна причина інтересу західних банків до Східної Європи криється в пріоритетності роздрібного бізнесу. «Сьогодні існує тільки одна модель розвитку банківського бізнесу — придбання роздрібних банків», — говорить Домінік Меню, директор представництва BNP Paribas в Україні.

Інтерес до роздробу зумовлений, по-перше, сповільненням темпів зростання європейської економіки і звуженням маржі в корпоративному сегменті. По-друге, основним джерелом пасивів європейці останнім часом вважають кошти населення, яке, на відміну від корпорацій, не може вкласти вільні гроші в інвестиційні проекти. При цьому перевага України перед іншими країнами регіону в тому, що інвестиційні фонди не є серйозним конкурентом банків у боротьбі за гроші громадян.

У більшості країн G-7 роздріб забезпечує банкам цілком пристойну рентабельність. Єдина проблема Західної Європи в тому, що її населення вже всерйоз зав’язло в боргах, і в деяких країнах виникла загроза обвалу ринку нерухомості. У Європі навіть практикується законодавче визначення банкрутства фізосіб — банкам заборонено видавати позики громадянам, чиї борги перевищують певний рівень. Тому країни СНД з їхніми мізерними за європейськими мірками обсягами кредитів населенню особливо привабливі для іноземців.

Бажання розвивати іпотечне та споживче кредитування в країнах Східної Європи виявляють навіть такі гіганти, як Societe Generale і BNP Paribas. Societe Generale влітку придбав російський іпотечний банк «Дельта Кредит», а зараз вважається головним претендентом на купівлю УкрСиббанку. «Для нас Східна Європа — пріоритетний напрямок, оскільки у цього ринку, на відміну від західного, вищий потенціал зростання доходів на душу населення і споживання населенням банківських продуктів», — розповіли Контрактам у Societe Generale. У Raiffeisen дали кількісну оцінку потенціалу України — щорічний приріст споживчого кредитування може становити 16%, емісії платіжних карток — 38%, іпотечного кредитування — 56%. За прогнозами австрійців, ринок банківських послуг України до 2010 року збільшиться у п’ять разів.

З’їсти або бути з’їденим

Від придбань на Сході найбільші банки відволікає процес консолідації, що відбувається в Західній Європі. Борючись за прибутковість і захищаючись від недружнього поглинання, європейські фінансові гіганти повсякчас об’єднуються. Причому широко практикується створення міждержавних альянсів, яке змушує конкурентів також шукати собі «супутників життя». За останні два роки об’єдналися іспанський банк BSCH з британським Abbey National, іспанський банк BBVA з італійським Banca Natzionale del Livoro, італійський банк UniCredito з німецьким HVB.

На черзі поглинання італійського банку Antonveneta нідерландським ABN Amro. Чутки про продаж переслідують і німецькі банки. Раніше йшлося про те, що Deutsche bank може продатися американській Citigroup. Однак переговори з політичних причин було припинено. Тепер «нареченою» вважається Commerzbank. Подейкують, що його улещують французький BNP Paribas та іспанський BSCH. Для України такі рухи означають те, що банки, залучені до великих придбань на Заході, в Україні найближчим часом не з’являться. Всерйоз зміняться плани і в поглинених.

Не все відразу

Зростання цін на квартири і пробки на дорогах — так іронічно іноді характеризують вітчизняні банкіри наслідки нашестя іноземців. У міфі про те, що західні банки завалять українців дешевими іпотечними та споживчими кредитами, частка правди все ж таки є. Адже в іноземців величезний досвід роботи на зовнішніх ринках капіталу, й вони намагатимуться організувати своїм українським донькам міжнародне фондування.

Так, за словами голови правління Raiffeisen International Герберта Степіча, банк імпортуватиме для Авалю ресурси з метою усунення перекосу, який виникає через те, що депозити населення залучаються у гривнях, а кредити видаються в доларах.

Водночас не слід забувати, що основним джерелом ресурсів для банків з іноземним капіталом будуть ті самі українські депозити. А українські громадяни навряд чи стануть дешево віддавати свої заощадження, нехай і установам зі світовими іменами. «Нам легше буде гармонізувати кредитні ставки. Щодо депозитів, то тут музику замовляє ринок. Ми не впевнені, що населення понесе гроші, якщо ми запропонуємо мінімальну ставку», — розповів Контрактам новий голова правління банку «Аваль» Володимир Лавренчук.

Крім того, деякі умови українських банків іноземці й без цього вважають занадто ліберальними. «Ми у Франції звикли до 15-річних житлових кредитів при тому, що працюємо за іпотечними схемами понад сорок років. А українські банки тільки почали цим займатися і вже видають позики на 25 років. В умовах відсутності довгострокових пасивів така практика є дуже ризикованою», — зазначає Домінік Меню.

Поза сумнівом, купівля українських банків західними структурами приведе до підвищення прозорості та безпеки банківського сектору, поліпшення якості банківських послуг та їхнього здешевлення. Великий плюс приходу зарубіжних банків — ліквідність банківської системи стане менш залежною від політичних та економічних ризиків.

Утім, щоб наблизити роботу куплених установ до європейських стандартів, іноземцям знадобиться чимало часу. Наприклад, голова Raiffeisen International не приховує, що на навчання персоналу Авалю піде 2-3 роки. Слабкі місця українських банків — це технологічна відсталість, низький рівень кваліфікації персоналу, погано налагоджений продаж у відділеннях. В іноземців є рецепти розв’язання цих проблем. Вони готові привнести в Україну прогресивні системи управління ризиками, близькі до норм Базель-2, досвід здійснення роздрібних операцій, зокрема незабезпечених кредитів і перехресного продажу. Однак пересічні українці — споживачі банківських послуг — зможуть відчути всі ці зміни нескоро.

Найбільші Європейські банки за величиною активів, за підсумками 2004 року
№	Банк	Країна	Активи, EUR млрд
1	UBS	Швейцарія	1121
2	HSBC	Велика Британія	936
3	BNP Paribas	Франція	906
4	RBS	Велика Британія	861
5	Deutsche bank	Німеччина	840
6	Barclays	Велика Британія	771
7	Credit Suisse	Швейцарія	704
8	ING	Нідерланди	616
9	ABN Amro	Нідерланди	609
10	Societe Generale	Франція	601
За даними the banker

Найбільші гравці центральної та східної Європи, за підсумками 2004 року
Банк	Країна	Активи в ЦВЕ, EUR млрд
HVB	Німеччина	35,5
Erste	Австрія	33,4
KBC	Бельгія	32
Raiffeisen	Австрія	30,7
UniCredito	Італія	27,2
Societe Generale	Франція	20,9
OTP	Угорщина	18
Intesa	Італія	17,3
Citibank	США	16
ING	Нідерланди	14,3
За даними CEE Banking sector report, RZB

Рентабельність банківського капіталу в окремих країнах, %
	2001 р.	2002 р.	2003 р.
Німеччина	2	-1,4	-6
Іспанія	13,6	11,9	14
Франція	13,8	10,1	11,8
Італія	11,7	5,3	8,3
Велика Британія	13,4	14,4	17
Швейцарія	8,8	1,8	9,8
США	12,9	14,5	17,8
За даними BNP Paribas

За неофіційними даними, рентабельність банківського капіталу в Україні перевищує 30%

---

ЕКСПЕРТиза

Ризиковано, але принадно

Герберт СТЕПІЧ, голова правління Raiffeisen International

— Ми віримо, що прибутки, які можемо отримати в Україні, виправдовують ціну угоди. Мені телефонують знайомі топ-менеджери й запитують, чи безпечно інвестувати в Україну. Справді, ваша країна — одна з найризикованіших з-поміж усіх держав, де працює наш банк.

Ризики ці пов’язані із законодавчим полем. Крім того, дуже складним є сам процес здійснення інвестицій: багато тяганини і бюрократії, на все потрібні дозволи й печатки, отримання яких може затягуватися. Утім, Східна Європа — найцікавіший ринок щодо потенціалу зростання клієнтської бази. Я впевнений, що незабаром сюди прийдуть й інші міжнародні банки і конкуренція на українському ринку посилиться.

Ризики дуже високі

Домінік МЕНЮ, директор представництва BNP Paribas в Україні

— Багато банків зараз хочуть бути присутніми у Східній та Центральній Європі. Річ у тім, що за останні вісім років акції банків, що здійснили купівлі у Східній Європі, істотно подорожчали, і це пов’язано зі зростанням економік та банківських секторів цих країн. Тепер усі розраховують на такий самий прогрес в Україні. На мій погляд, це призвело до того, що банки продаються з невиправдано високим коефіцієнтом (співвідношення ціни і капіталу), неадекватним ризикам регіону.

Адже так само колись західні банкіри активно купували в Латинській Америці. Однак у цьому регіоні сталася криза, і багато інвесторів зазнали втрат. Де гарантія, що ситуація в Латинській Америці не повториться в Україні? Для того щоб Україна стала привабливішою, після парламентських виборів уряд має прийняти низку програм, спрямованих на підвищення прозорості законодавства і зменшення бюрократії.

---

Хто завітає в Україну*

Велика Британія — британські банки зараз на піку прибутковості у зв’язку з іпотечним бумом і сприятливими умовами в бізнесовому середовищі. Активні тільки в Південній Африці, Австралії, Новій Зеландії. Україною не цікавляться

Німеччина — Deutsche bank, Commerzbank. У німецьких банків проблеми з прибутковістю у зв’язку з обвалом ринку нерухомості та несприятливою економічною кон’юнктурою. Вирішити ці проблеми вони сподіваються у Східній Європі, зокрема в Україні

Франція — Societe Generale, BNP Paribas, Dexia, Credit Agricole. Французькі банки демонструють пристойну рентабельність, але піклуються про майбутнє, тому придивляються до українських банків

Іспанія — банки здійснюють купівлі переважно в країнах Латинської Америки

Швеція — Swedbank, Nordea, SEB

Нідерланди — місцеві банки віддають перевагу придбанню в Західній Європі

Бельгія — Fortis bank

Швейцарія — швейцарські гіганти працюють тільки на внутрішньому ринку

Австрія — Erste bank

Угорщина — OTP

Словенія — KBC-Nova Ljubljanska Banka

Греція — Alpha bank, National bank of Greece, Commercial bank of Greece

Італія — UniCredito, Intesa. Раніше італійські банки активно інвестували в Латинську Америку. Тепер згорнули цей напрям і купують банки у Східній Європі

Найбільші банки які країн вичерпали можливості зростання на батьківщині, але є не настільки потужними, щоб здійснювати купівлі в Західній Європі

* використані думки експертів та прогнози CEE Banking sector report

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар