|
|
|||||
| 02 Грудень 2008, Вівторок |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 43 вiд 24-10-2005 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Що ви знаєте про Криворіжсталь?Олексій КОВБАСЕНКО, директор медичного центру «Консиліум» — Продаж Криворіжсталі — один з найбільш напружених етапів української приватизації. Це стратегічне для України підприємство, оскільки воно є монополістом на ринку виробництва металопрокату. У всі роки нашої незалежності це підприємство було рентабельним і приносило держбюджету дохід. Криворіжсталь — окрема держава зі своїми внутрішніми законами і величезним штатом працівників, тому її приватизація має розглядатися з погляду не тільки економічної ефективності, а й соціальної політики. Адже не виключений варіант, що у разі приватизації комбінату іноземним інвестором, половина людей, які там працюють, опиняться на вулиці. Обов’язковим має бути розподіл акцій між зарубіжним інвестором і державою. Це підприємство є значущим для економіки України, тому віддавати його повністю в приватні руки не можна. Світлана ПІДДУБНА, декан факультету післядипломної освіти університету «КРОК» — Я народилася і 24 роки прожила в Кривому Розі, а на комбінаті «Криворіжсталь» у першому доменному цеху працював мій батько. Сама я працювала у Дзержинському райкомі комсомолу, де територіально знаходилася Криворіжсталь, організовувала численні суботники на ударному комсомольському будівництві доменної печі № 9. Тому мене дуже хвилює майбутнє комбінату. Криворіжсталь — це стратегічний об’єкт. Вважаю, що такі підприємства повинні бути в державній власності. Якщо держава не в змозі ефективно управляти ними так, щоб вони давали прибуток і наповнювали бюджет, тоді треба продавати, але потужному інвестору, за великі гроші й під певні гарантії. Андрій КУХТА, технічний директор ТОВ «КСК-Автоматизація» — Окрім загальновідомих фактів, можу сказати, що ми співпрацюємо з Криворіжсталлю в галузі автоматизації та модернізації їхніх технологічних процесів. І мушу зазначити, що інвестиції в цьому напрямку Криворіжсталь здійснює постійно. Тарас КОПОТЬ, директор департаменту страхування СК «Скарбниця» — Проста людина зараз бачить навколо Криворіжсталі багато політики і дуже великі гроші. Постійні розмови на цю тему цілком зрозумілі, адже триває передвиборчий період, і Криворіжсталь активно використовують у своїх PR-кампаніях різні політики. Усі знають, що перша приватизація цього об’єкта здійснювалася з відкатами, і мені здається, що друга відбувається за тим самим сценарієм. При цьому інтереси простих людей ніхто і не збирається враховувати. Андрій ШЛИКОВ, директор РА «Академія реклами» — Володію лише тією інформацією, яку черпаю з ділових видань. Зрозуміло, що Криворіжсталь треба продавати, головне — отримати за неї якомога більше. Валерій АНТОНЮК, директор виставкового бюро «Експо Бізнес Сервіс» — Мені здається, що Криворіжсталь обов’язково буде приватизована, адже інакше постраждає держбюджет на весь рік, а соціальні обіцянки так і залишаться обіцянками. Тому президент так однозначно й стверджує, що приватизація Криворіжсталі відбудеться. Як на мене, іншого виходу з цієї ситуації немає. Не слід забувати, що вже три потенційних покупці перерахували Фонду держмайна заставу на загальну суму 3 мільярди гривень. І в разі скасування приватизації ці гроші доведеться повертати, а їх, швидше за все, вже витратили. Лариса ВРОНСЬКА, пенсіонерка, за часів СРСР — інструктор виробничого відділу профспілки Львівської області — У радянські часи Криворіжсталь була гігантом соціалістичної індустрії. Цей завод — постійний переможець всесоюзного і галузевого соціалістичного змагання у 70-80-х роках. Пам’ятаю, до 60-річчя Жовтневої революції я возила до них групу працівників нашої області переймати досвід організації соцзмагань. Людей з області, де немає металургії, виробництво на Криворіжсталі тоді дуже вразило.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|