І буде вам щастя

Костянтин СМИРНОВ

Влада до 2013 року хоче знизити всі основні податки. Хоче, але не може: гарний механізм податкової реформи у кращому разі так і залишиться проектом, а в гіршому — перетвориться на жорстку фіскальну систему

Минулого тижня робоча група під керівництвом радника і представника президента в Кабміні Володимира Ланового винесла на суд громадськості Концепцію реформування податкової системи в Україні. Про те, що Україні потрібна податкова реформа, знають навіть діти. Розмови про необхідність переробки механізму збирання податків ведуться вже майже вісім років. Усе, чого вдалося за цей час домогтися у процесі хаотичної боротьби за наповнення бюджету, — зниження ставок податку на прибуток підприємств з 30 до 25% і податку з доходів фізичних осіб до 13% (з 1 січня 2006 року — 15%).

Нинішній проект — це спроба розробити довгострокову стратегію (на 2007-2013 роки) розвитку економіки, що грунтується на поступовому зниженні ставок основних податків (податок на прибуток, ПДВ, податок з доходів фізосіб) і скороченні розміру нарахувань на фонд оплати праці. Що в кінцевому підсумку має привести до поліпшення життя простого українця. Однак непереконливість розрахунків і розбіжність у поглядах на реформу оподаткування в Мінфіну, ДПАУ, підприємницького лобі й наукових консультантів уряду не дають підстав сподіватися на швидку податкову реформу. Зате хід думок деяких чиновників і експертів, які пропонують максимально перекласти податкове навантаження на плечі пересічних громадян, не може не насторожувати.

Кому це потрібно

Попри велику кількість авторів Концепції, серед яких чимало експертів, справжнє авторство приписується саме керівнику робочої групи при Секретаріаті президента, доктору економічних наук Володимиру Лановому. Тож не дивно, що саме йому випала честь представляти нову ідеологію податкової реформи. Володимир Тимофійович пояснив, що без радикальної зміни нинішньої «згубної податкової системи» з «найвищим податковим навантаженням у світі» Україна ніколи не вибереться з кризи. Тому треба діяти чітко, системно і, головне, швидко.

Власне, презентація Концепції й потрібна була для того, щоб отримати її формальне схвалення з боку підприємницької громадськості та чиновників профільних відомств. Це дозволить перейти до наступного етапу реалізації реформ. Згідно з дорученням президента (№ 1-1/953 від 13 вересня 2005 р.) Секретаріат президента і Кабінет Міністрів України мають створити міжвідомчу комісію з розробки напрямів реалізації податкової реформи в Україні.

Її структура, організація роботи тощо стануть предметом обговорення наступного круглого столу. Теоретично в роботі комісії може взяти участь необмежена кількість експертів, консультантів, громадських діячів тощо. Достатньо виявити таке бажання в Раді підприємців при КМУ або Секретаріаті президента. Апофеозом титанічної праці експертів, включених до складу комісії, стане указ президента, яким у грудні буде затверджено основні етапи проведення податкової реформи.

А поки що ескіз грядущих змін виглядає так. Протягом семи років, до 2013 року, податок на прибуток підприємств має бути знижено з 25 до 10%, ПДВ — з 20 до 12%, а соціальні внески — з 37 до 25% (див. «Податковий рай»). У середньому щороку податкові ставки повинні зменшуватися на 1-2%. Водночас зі зниженням ставки податку з доходу фізосіб пропонується її диференціація залежно від рівня доходу та способу його отримання (див. «Ставкою по життю»). Це рішення мотивується тим, що одержання доходу від виграшу або спадщини пов’язане зі значно меншими трудовитратами, ніж у разі отримання плати за виконану роботу.

Компенсувати втрати бюджету від зниження ставок пропонується за рахунок упровадження податку на нерухомість (ставку не визначено, але є пропозиції зробити її на рівні 0,5% ринкової вартості нерухомості). Крім того, для поліпшення фінансової ситуації в регіонах (передусім депресивних), за задумом авторів Концепції, потрібно збільшити кількість податків, що збираються централізовано, одночасно збільшивши частку коштів, які залишаються в розпорядженні місцевих бюджетів.

А замість так званих нормативів вирівнювання, за допомогою яких зараз перерозподіляються гроші для місцевих бюджетів, ввести спеціальний фонд субвенцій — для трансфертів виключно депресивним регіонам. До речі, ця ідея вже частково втілюється в життя. Президент підписав Закон «Про стимулювання розвитку регіонів» і заявив про необхідність створення національного фінансового резерву для розв’язання можливих ринкових проблем.

Революційна доцільність

Для реалізації концепції на практиці, на думку її авторів, треба зовсім небагато: лише активні і, головне, планомірні зусилля уряду з удосконалення чинних податкових норм. Це, за задумом реформаторів, надасть можливість доопрацювати Податковий кодекс, куди й увійдуть зазначені податкові зміни. Читаючи концепцію, з’являється відчуття, неначе заглиблюєшся в суть революційного маніфесту, що таврує ганьбою ненависний лад.

Виявляється, податкова система України — це і «високий частокіл між владою й народом», і «засіб пригноблення платників податків», вона несправедлива «по відношенню до абсолютної більшості громадян України». За оцінками Володимира Ланового, загальне податкове навантаження на економіку становить 83,5% ВВП, зокрема за рахунок того, що населення витрачає 62% своїх доходів (20,2% ВВП) на сплату непрямих податків і на соціальні відрахування. Причому на частку непрямих податків припадає три чверті усіх платежів. Методологія розрахунків, попри неодноразові спроби учасників обговорення у ній розібратися, так і залишилася загадкою навіть для представників Мінфіну.

Тим часом, за даними заступника міністра фінансів Василя Регурецького, реальне податкове навантаження становить близько 30% ВВП. Приблизно такі самі цифри наводить і директор Інституту економічного прогнозування НАНУ Валерій Геєц (31,6% ВВП у 2004 році), який у своїй аналітичній записці зазначає, що Концепція не містить необхідних розрахунків податкового навантаження: «Ми не можемо встановити, у чому їх помилковість, але те, що вони проведені з помилками, сумнівів не викликає».

Утім, як і в будь-яких революційних ідеях, реальність цифр тут не головне. Головне — враження, яке вони мають справити. Лозунг «Знизимо за 7 років податок на прибуток до 10%!», по суті, нічим не відрізняється від більш ранніх творів на кшталт «Через 20 років радянські громадяни будуть жити при комунізмі!» або «До 2000 року кожна радянська сім’я буде жити в окремій квартирі». Тут головне слово БУДЕ, а не цифри, які його оточують.

Згідно з Концепцією, за 7 років реформ реальний ВВП України може збільшитися у 2,3 разу, а номінальний — сягнути 1500 млрд грн. І це ще «мінімальні показники», вважає Володимир Лановий. Такі приголомшливі результати будуть досягнуті завдяки чинникам, «які будуть збуджені податковою реформою», і за рахунок «максимізації широти бази оподаткування». Коментарі, як то кажуть, зайві.

Що в результаті

Незважаючи на очевидні прорахунки в підготовці Концепції, більшість експертів, які брали участь в обговоренні, погоджуються з необхідністю розробки такого документа. Однак поки що невідомо, яку ціну держава готова заплатити за реформу, враховуючи, що радикальне зменшення податкових ставок спочатку призведе до неминучого скорочення доходів бюджету. Приміром, зниження ЄСВО на 2%, за оцінками заступника голови ДПАУ Сергія Лєкаря, обійдеться бюджету у 6 млрд грн.

Експерти центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, які проаналізували документ, вважають, що ідеальна податкова система не повинна карати або стимулювати, а покликана виконувати лише фіскальну функцію, тобто бути нейтральною відносно платника податків. Колишній перший заступник голови ДПАУ, а нині народний депутат Микола Катеринчук упевнений у прямо протилежному.

Нинішнє ж керівництво ДПАУ вважає Концепцію нереальною, але погоджується на диференціацію податку з доходів фізичних осіб і пропонує перекласти розрахунки податкового кредиту на плечі бухгалтерії підприємства. Мінфін, занепокоєний видатками бюджету, пропонує зосередитися на посередніх податках і запровадити оподаткування нерухомості. Окремі представники бізнес-структур (переважно іноземного походження) також вимагають перенести основне податкове навантаження на споживання, тобто на пересічних громадян.

Але річ у тім, що від зниження непрямих податків, якими так занепокоєні автори Концепції, передусім виграють виробники, а не споживачі. Як свідчить практика, ціни на товари та послуги залишаться на тому самому рівні, зате зростуть доходи виробника за рахунок зменшення частки акцизів і ПДВ у ціні товару. Непогодженість існує й зі зменшенням ставки ПДВ до 12%, оскільки згідно з Шостою директивою ЄС ставка цього податку не може бути нижчою ніж 15% (за такою ставкою ПДВ стягується лише на Кіпрі та Мальті).

Тому, найімовірніше, нову податкову реформу спіткає доля її попередниць, і вона кане в Лету під акомпанемент обговорення на черговому круглому столі.

Податковий рай

Зниження ставок основних податків у 2007-2013 рр.
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Податок на прибуток	25,0	22,0	19,0	16,0	13,0	10,0	10,0	10,0
ПДВ	20,0	19,0	18,0	17,0	16,0	14,0	12,0	12,0
Податок з доходів фізосіб	15,0	14,0	13,0	12,0	12,0	12,0	12,0	12,0
Єдиний соціальний внесок	37,0	36,0	35,0	33,0	31,0	29,0	27,0	25,0

Ставкою по життю

Динаміка зниження ставок податку з доходів фізосіб та його диференціація за рівнем і видами доходу
Ставка податку, %
Групи платників	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Дохід менший ніж 120% прожиткового мінімуму	15,0	13,0	11,0	10,0	10,0	10,0	10,0	10,0
Дохід дорівнює або перевищує 120% прожиткового мінімуму	15,0	14,0	13,0	12,0	12,0	12,0	12,0	12,0
Доходи від виграшів, дарування, успадкування, ренти	15,0	15,0	15,0	15,0	15,0	15,0	15,0	15,0

---

Юлія ТИМОШЕНКО, прем’єр-міністр України

— Перше, що я зробила, коли прийшла в уряд, — замовила податковій адміністрації розрахунок надходжень до бюджету, коли буде тільки кілька податків... Там немає ПДВ і податку на фонд заробітної плати... Я всіма фібрами своєї душі ненавиджу ПДВ.

З виступу на форумі «Влада і бізнес — партнери» 11 березня 2005 р.

Микола АЗАРОВ, перший віце-прем’єр міністр України

— У нас розробляється цілий комплекс різних нововведень, які продовжуватимуть податкову реформу... Звичайно, ми й наступного року плануємо знижувати податкове навантаження на наших платників податків — це основний напрям податкової реформи.

Із заяви пресі 30 грудня 2003 р.

Віктор Ющенко, екс-прем’єр-міністр

— Думаю, дискусія про створення «малого» Податкового кодексу нав’язана невдало. Недоцільними є також розмови, зокрема урядових чиновників, з приводу зниження податкового тиску на господарські структури. Цього, безумовно, в рік проведення парламентських виборів робити не слід (2002. — Прим. ред.).

З інтерв’ю агентству ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА 16 липня 2001 р.

Анатолій Кінах, прем’єр-міністр

— Нам конче необхідно, щоб держбюджет на 2002 рік формувався на більш якісній, більш прозорій податковій системі, яка не тільки дозволить розвивати економіку, а й забезпечить високий рівень залучення інвестицій, формування ефективної ринкової інфраструктури.

Із заяви про необхідність ухвалення «малого» Податкового кодексу 18 червня 2001 р.

---

ЕКСПЕРТиза

Володимир ЛАНОВИЙ, постійний представник президента в КМУ

— Якщо населення повністю сплачуватиме податки, люди жебракуватимуть і проситимуть милостиню. Що й відбувається, коли вони виїжджають за кордон.

Василь РЕГУРЕЦКИЙ, заступник міністра фінансів

— Я висловлюю позицію Міністерства фінансів. Податкова реформа має відбуватися не лише шляхом зменшення податкових ставок. Зростання ВВП призводить до появи додаткових видатків держави. Тому податкову систему треба реформувати таким чином, щоб вона забезпечувала потреби держави. Наша позиція полягає в тому, щоб зосередитися на непрямих, а не прямих податках.

Сергій ЛЄКАРЬ, заступник голови ДПАУ

— Зниження податкових ставок — це один з аспектів податкової реформи. Але є проблеми адміністрування. Податки мають сплачувати всі. Тому ми виступаємо за диференціацію податку з доходів фізосіб. Питання бази оподаткування і ставок — предмет подальших дискусій.

Ми пропонуємо впровадити податок на нерухомість, щоб податки платили ті, у кого є майно понад економічно обгрунтовані норми.

Микола КАТЕРИНЧУК, народний депутат

— Я не почув, чи поділяють цілі податкової реформи, заявлені в Концепції, представники Мінфіну і ДПАУ. У мене склалося враження, що вони бачать лише фіскальну функцію податкової системи, забуваючи про стимуляційну і регулюючу.

Олександра КУЖЕЛЬ, президент аналітичного центру «Академія»

— Я цілком підтримую пропозиції пана Лєкаря. Головна проблема — адміністрування податків. Я брала участь у багатьох круглих столах з податкової реформи. І завжди відбувається одне й те саме. Західні й наші консультанти, працюючи на різні відомства, розробляють пропозиції, які часто прямо суперечать одна одній. Системи немає. Тому не повторюйте помилок Юлії Тимошенко, яка зібрала підприємців, а потім стала реформувати митницю. Тепер це коштує вдвічі дорожче.

І не беріть у робочу групу Пинзеника і Терьохіна. Я впевнена, що поки міністром фінансів є Віктор Пинзеник, жодного податково-реформаторського закону зі стін Кабміну не вийде. Тому що він його не підпише. Запитайте в Ляпіної.

Ксенія Ляпіна, голова Ради підприємців при КМУ

— Податкове законодавство розвивалося так само, як засоби нападу та оборони. Підприємці пробивали лазівки, а держава їх латала. І коли цього року постало питання про легалізацію податкових відносин бізнесу й держави, то виявилося, що наше законодавство написане для чого завгодно, тільки не для легальної сплати податків. І цю проблему треба вирішувати.

Павло ГАЙДУЦЬКИЙ, радник президента України

— У Концепції дуже багато сумнівних цифр і висновків, які вводять в оману розробників і призводять до концептуально неправильних пропозицій. До таких належить «надмірний податковий тиск». Це не знаходить підтвердження в досвіді Заходу, який ми прагнемо перейняти. Серед півсотні країн з високими податками ви не знайдете країни з низьким рівнем ВВП на душу населення і низьким рівнем заробітної плати.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар