Суддю на мило

Вілен ВЕРЕМКО

Адміністративні спори в госпсудах знову розглядатимуться за правилами господарського процесу. Норми Кодексу адміністративного судочинства (КАС) запрацюють лише в судах загальної юрисдикції

Від дня набрання чинності КАС минуло вже майже два місяці, а служителі Феміди досі сперечаються, які справи, за якими правилами і в яких судах повинні розглядатися. Як справжні віртуози м’яча, судді різних судів та інстанцій під різними приводами відфутболюють один одному позивачів, які прагнуть справедливості за правилами адміністративного судочинства.

У результаті розгляд цієї категорії справ практично застопорився, так до ладу й не розпочавшись.

Щоб виправити ситуацію, довелося знову втрутитися законодавцю. Парламент вніс зміни до КАС, що дозволяють господарським судам у вирішенні адміністративних спорів користуватися не КАС, а, як і раніше, Господарським процесуальним кодексом (ГПК). Тому президент, аби не ускладнювати становище, найімовірніше, підпише цей закон. Щоправда, незрозуміло, як у цьому випадку бути тим, хто вже почав судитися в господарських судах за правилами КАС.

Які проблеми?

Річ у тім, що згідно з нормами КАС, аж до створення спеціальних адміністративних судів, усі публічно-правові спори мають розглядати загальні та господарські суди, але вже за правилами адміністративного судочинства (див. Контракти, № 30, 2005). Ці правила і стали каменем спотикання для української Феміди. Якщо судам загальної юрисдикції подітися нікуди — вони і після створення нової судової вертикалі зобов’язані виконувати функції першої інстанції адміністративного судочинства, то господарські суди лише тимчасово були змушені перебувати в шкурі адміністративних. Тому в госпсудах під будь-яким зручним приводом вимоги КАС намагалися ігнорувати. Мовляв, з часом все налагодиться, навіщо нам морочитися з новим кодексом, якщо потім він нам буде непотрібен. Багатьом суддям просто ліньки вивчати новий Кодекс, який у майбутньому їм навряд чи згодиться.

На жаль, Контракти не знайшли жодного позивача, який з 1 вересня (дня набрання чинності КАС. — Прим. ред.), перебуваючи в залі засідань Господарського суду, опановував би на практиці ази нового процесу. Згодом суди все ж таки почали приймати позови за публічно-правовими спорами від юросіб (зокрема, Господарський суд м. Києва). Але розгляд справ зазвичай відкладався. Свої рішення судді мотивували як технічними проблемами, так і відсутністю знань адміністративного судочинства (принаймні це чесно. — Прим. ред.).

Понад те, за словами адвоката Михайла Ільяшова, старшого партнера юридичної фірми «Ільяшов і Партнери», дехто із суддів про існування КАС дізнався вже після того, як кодекс набрав чинності. Природно, що розгляд справи в такій ситуації — практично те саме, що робити операцію на серці, водячи пальцем по підручнику.

За давнім звичаєм

В інших випадках судді госпсудів, ігноруючи КАС, розглядали публічно-правові спори за ГПК (див. «Фінт Гаррінчі»). Звичайно, порушення процесуальних норм є підставою для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Однак Апеляційний суд має право визнати законне, по суті, рішення суду першої інстанції, навіть якщо й мали місце порушення процесуального законодавства. Вочевидь, на це й розраховували судді, нехтуючи КАС. Хоча напевно передбачити позицію апеляції неможливо.

Крім того, апеляційне оскарження рішення потребує ще й додаткового часу, якого часто бракує. Тобто в будь-якому випадку учасники судових розглядів опиняються в невигідному становищі.

Зараз госпсуди обстояли своє право керуватися виключно нормами ГПК. Але з’явилися нові проблеми. Тому що тепер зовсім незрозуміло, що робити, наприклад, з позовними заявами, поданими за правилами КАС, як продовжувати розгляд справ, які вже почали розглядатися за КАС, і т. ін. Вочевидь, доведеться знову чекати відповідних роз’яснень Верховного Суду і сподіватися, що це допоможе вирішити проблему.

---

Що ми втрачаємо

1 Згідно з ГПК суд не має права виходити за межі позовних вимог. Натомість КАС надає таку можливість, якщо це необхідно для захисту інтересів третіх осіб, які не є сторонами процесу. Понад те, згідно з нормами КАС позивач може змінити причину або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або й зовсім відмовитися від позову.

2 КАС дозволяє користуватися портативними звукозаписувальними засобами під час судового засідання.

3 КАС дозволяє суду вимагати докази у сторін процесу як з власної ініціативи, так і з ініціативи сторін, тоді як згідно з нормами ГПК у процесі розгляду справи суд оперує лише доказами, наданими сторонами.

4 ГПК не дає юрособі можливості оскаржити рішення, дії (бездіяльність) органів влади. Це передбачено тільки ГПК, до того ж лише для громадян. Зате КАС дає таку можливість і юрособам. Причому якщо орган влади заперечує проти такого позову, він сам і повинен довести правомірність своїх рішень або дій.

Фінт Гаррінчи

Михайло ІЛЬЯШОВ, старший партнер юридичної фірми «Ільяшов і Партнери»

— У нашій практиці був такий випадок. Через кілька днів після набрання чинності КАСУ Господарський суд Львівської області розглядав справу про законність проведення земельного аукціону. У процесі розгляду справи суддя керувався Господарським процесуальним кодексом, а на обгрунтовані заяви сторін про необхідність застосування КАСУ не реагував.

Були й інші випадки. Приміром, деякі судді просто переносили судові засідання, в яких треба було застосовувати КАСУ, мотивуючи це необхідністю його додаткового вивчення.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар