Кохання з першого степлера

Євгенія ПІДГАЙНА, Мирослава МЕЛЬНИЧЕНКО

Трохи більше половини з 1100 опитаних стикалися з ситуаціями, коли флірт на роботі виходив з-під контролю й призводив до звільнення

«Роблячи начальнику комплімент, я щоразу ретельно добираю слова. Проте навіть такий рафінований флірт мені просто необхідний. Без нього робочий день здавався б довшим». Економіст відділу активних і пасивних операцій банку ТММ Євгенія Коровкіна не може не фліртувати в робочий час.

«У молодості я до безпам’ятства закохалася в керівника. Почуття жило близько чотирьох років. І весь цей час я прагнула стати гідною начальника, багато читала, дедалі краще працювала, мене навіть просунули по службі». Озираючись на минуле, керівник відділу реклами і маркетингу роздрібної мережі «Секунда» Оксана Картавцева стверджує, що легкий флірт (з якого все почалося) допоміг їй стати професіоналом.

ЧИ Фліртуєте ви у робочий час?

«Бізнес передбачає цілковите зосередження на роботі. Якщо ж людина зациклюється на флірті, з бізнесом можна попрощатися». Директор туристичної фірми «Екоплан» Віктор Богатир переконаний, що фліртувати треба або тонко відчуваючи межі дозволеного, або не фліртувати зовсім. Мовляв, спробуй потім розберися, що саме спровокувала неадекватна поведінка підлеглих.

Уперта цифірь

За даними дослідження петербурзької філії Інституту соціології РАН (опитано 1100 осіб), 63,8% респондентів стикалися із ситуаціями, коли флірт виходив з-під контролю і призводив до звільнення одного з працівників. Найчастіше подібні проблеми виникали у взаєминах керівника і підлеглого (про такі випадки повідомили 69,8% опитаних). 51,6% респондентів розповіли про некоректну поведінку начальниць відносно підлеглих, більш ніж 62% — безпосередньо брали участь у конфліктах, підгрунтям яких був флірт. На думку 83,5% опитаних, дами гірше відчувають межі дозволеного і провокують чоловіків на диверсійні дії.

Науковий співробітник Інституту психології ім.

Г. С. Костюка АПН України Володимир Івкін визначив кілька зон ризику у стосунках між начальниками та підлеглими. Перша — керівник, сам того не помічаючи, нав’язує підлеглим певну модель поведінки, а вони, своєю чергою, вважають, що повинні в цю модель вписатися. Згодом ситуація загострюється, спілкування стає дедалі напруженішим, у результаті виникає конфлікт.

Друга зона ризику — фаворитизм. Опитування, проведене CareerJournal і об’єднанням Society for Human Resource (www. shrm. org) серед HR-директорів і топ-менеджерів компаній, засвідчило, що 64% кадровиків і 70% керівників не схвалюють флірт між начальником і підлеглим. Причина — працівники, які безкарно кокетують з керівництвом, дозволяють собі те, що не дозволено іншим: запізнюватися на роботу, вчасно не виконувати доручення і т. ін. А більшість опитаних стверджують, що флірт начальника з підлеглим неминуче провокує колектив на розмови про необ’єктивність керівництва. Заохочення працівника-обранця, нехай навіть і обгрунтоване, колегами розцінюється як блат.

Утім, флірт, що не виходить за межі залицяння, може послужити мотиваційним стимулом. Начальник відділу корпоративних тренінгів компанії «Бізнес-системи» Вадим Шепелєв навіть переконаний, що керівники-екстраверти є успішнішими, оскільки вміють надихнути колектив. За словами експерта, підлеглий, на якого звертають увагу (зокрема, фліртуючи), відчуває свою значущість.

«Приміром, у мене спочатку не складалися стосунки із секретарем-референтом, — розповідає Шепелєв. — До роботи вона ставилася сугубо формально. На грунті її низької ініціативності у нас зав’язалася тиха війна. Назрівав конфлікт, аж поки одного разу не дізнався, що дівчина цікавиться елітною парфумерією, на якій я добре знаюся. При нагоді сказав, що їй дуже пасує такий-то запах, і порекомендував кілька марок парфумів. У нас зав’язалася тепла бесіда. Після розмови її ставлення до роботи змінилося».

Такі ось ендорфіни

Заборонити флірт на роботі — все одно що накласти табу на погану погоду. Багато людей (які проводять в офісі третину життя) підсвідомо намагаються привернути увагу протилежної статі навіть у випадку, якщо в них немає проблем в особистому житті. Причина — горезвісні ендорфіни, яких вічно не вистачає в крові для задоволення потреби у визнанні.

Тим часом, на думку завідувача відділу соціально-психологічних проблем здоров’я Інституту соціальної та політичної психології Бориса Лазоренка, незадоволення цієї потреби негативно позначається на загальному самопочутті людини — з’являються апатія, нудьга, неуважність, втома. Як наслідок — знижується мотивація і зникає інтерес до роботи.

Згідно з дослідженнями Американської асоціації менеджменту (www. amanet. org), що більше часу люди проводять на роботі, то частіше вони фліртують і закохуються в колег. До речі, за підрахунками фірми Volt consulting, у 2003 році любовно-трудові стосунки склалися у 46% зайнятих жителів США, у 2005-му — у 58%. Задоволення потреби в ендорфінах здебільшого сприятливо позначається на працездатності.

«Перед фліртуючою парою можна сміливо ставити завдання, виконання яких потребує понаднормової роботи», — наголошує Шепелєв. А науковий співробітник Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України Ганна Федосова підрахувала, що період позитивного впливу флірту на продуктивність праці зазвичай не перевищує двох місяців. Потім, якщо захоплення заходить надто далеко, починаються труднощі.

За результатами опитування петербурзької філії Інституту соціології РАН, 25% тих, хто фліртує, постійно намагаються перекласти свою роботу на плечі колег. А дані дослідження CareerJournal і Society for Human Resource свідчать про те, що 31% кадровиків і 49% керівників негативно ставляться до флірту між працівниками одного відділу.

На думку фахівців, такі працівники стають некерованими, забувають про свої безпосередні обов’язки і проводять робочий час у бесідах тет-а-тет. Причому покарати їх за це буває украй складно — не можна ж бути безсердечним. «У моїй практиці було три випадки, коли керівництво компанії негативно поставилося до флірту між працівниками, — розповідає Оксана Картавцева. — Хоча, як на мене, нестатутні стосунки абсолютно не заважали роботі. Зазвичай спершу звільняли жінку. Услід за нею йшов ображений чоловік. Через табу на службові романи компанія втратила кількох професійних менеджерів».

А ось до флірту між працівниками різних підрозділів компанії (що контактують нечасто) експерти рекомендують ставитися однозначно позитивно. Консалтери Volt, опитавши працівників 600 компаній, з’ясували, що такий флірт не заважає повноцінній роботі і не провокує зайвих пліток. Проте навіть з цього правила є винятки. «Кілька років тому я був свідком конфлікту між дівчиною з відділу логістики і менеджером з продажу, — розповідає Шепелєв. — Хлопець подавав заявки, а панночка, ображена обірваним фліртом, відкладала їх у довгий ящик. У результаті замовлення клієнтів виконувалися несвоєчасно. Керівництву довелося навіть провести службове розслідування з цього приводу».

Життя відкритих дверей

Неспроста деякі українські фірми, розробляючи корпоративні кодекси, чітко регламентують неприпустимість неслужбових стосунків у робочий час. «Для мене є очевидною неефективність проведення локальних роз’яснювальних робіт, тому в екстрених випадках ми вдаємося до заборон, прописаних у посадових інструкціях і корпоративному кодексі», — ділиться досвідом вирішення проблем на грунті флірту керівник одного із спільних підприємств. Утім, до такого абсурду, як у низці компаній США, доходить украй рідко.

Більшість топ-менеджерів, опитаних Контрактами, не без іронії дивляться на «правила безпечної поведінки працівників на роботі», які, дотримуючись інструкцій Мінпраці США, виписують американські працедавці. В Україні судовий позов людини, якій зробили комплімент (навіть якщо він видався образливим або, за висновком психолога, викликав психічний розлад), навряд чи буде прийнятий до розгляду. На щастя, нам далеко до Дикого Заходу, де начальник зобов’язаний розмовляти з підлеглими при відкритих дверях, щоб уникнути обвинувачень у сексуальному домаганні.

«Якщо на роботі є флірт, це означає, що працівники все ще подають ознаки життя», — пожартував один знайомий банкір. І він має рацію. Робота передбачає чіткість і впорядкованість, а спілкування — емоції та імпульсивність. Ось і доводиться обирати між тим, що треба, і тим, що хочеться. Без цього, погодьтесь, життя було б банальнішим.

---

Отелло звільнився

Заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапивін розповів про те, як ненав’язливий флірт переріс у щось більше, що закінчилося звільненням за власним бажанням:

— Начальник одного з банківських відділів закохався в секретаря. Роман почався, як це часто буває, з ненав’язливого флірту. Спочатку пара здійснювала трудові подвиги, але коли захоплення трансформувалося в щось серйозне, як гриби після дощу почали виникати проблеми. Виявилося, що чоловік ревнивий. Дівчина була змушена змінити стиль спілкування з клієнтами, на неї стали скаржитися, і в результаті вона втратила інтерес до роботи. Ревнивець, своєю чергою, дедалі більше робочого часу витрачав на те, щоб убезпечити секретаря від надмірно люб’язних відвідувачів. Колектив, який спостерігав за розвитком подій, розколовся на два табори. Начальник відділу був змушений перейти до іншого банку».

Бізнес на плаху

Керівник відділу корпоративних тренінгів компанії «Бізнес-системи» Вадим Шепельов розповів про те, як флірт між співвласницею і рядовим працівником компанії спровокував розвал цілого бізнесу:

— Усе почалося з банального флірту. Ніщо не віщувало небезпеки, аж доки пані (одна з власників компанії) не захопилася молодим підлеглим настільки, що занедбала роботу і спрямувала всі свої зусилля на завоювання коханого. Домігшись взаємності, бізнес-леді не зупинилася і взялася просувати пасію по службі. У підсумку зробила його одним з керівників вищої ланки. Більш професійний і досвідчений претендент на вакансію звільнився. Під керівництвом молодого кар’єриста компанія стала втрачати позиції на ринку. Між співвласниками виник конфлікт, частина з них вийшли зі справи. Пара досі живе разом, але компанія так і не повернула колишні обороти.

Вельми серйозний залицяльник

Керівник відділу реклами і маркетингу роздрібної мережі «Секунда» Оксана Картавцева поділилася історією про те, як вічно фліртуючий працівник відлякує неофітів:

— У нашій компанії працює старий холостяк. Не людина, а пісня. Чоловік вважає себе дуже чарівним. Фліртує, як танк, напористо й агресивно заграє з усіма панночками. Старожили компанії ставляться до його залицянь, як до гри. Хоча насправді холостяк налаштований вельми серйозно — каже, що шукає свою половинку, все ніяк знайти не може. Ми до цього вже звикли, а ось новенькі працівниці часто лякаються. Наприклад, у молоденької офіс-менеджера ледве не відібрало річ, коли наш корпоративний лицар спробував її обійняти. Потім, коли холостяк закидав даму серця любовними листами, квітами, шоколадом і віршами, секретар навіть хотіла звільнитися. Насилу відрадили.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар