Дiловий тижневик "Контракти"
02 Грудень 2008, Вівторок Rambler's Top100 Свiжий номерАрхiвиРозсилкиКарта сайту Українською На русском
Ділові новини Прес релізи Бізнес-події Форум Власний рахунок Авто Нерухомість Робота
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 38 вiд 19-09-2005 РЕКЛАМА ПЕРЕДПЛАТА 2009
ПОШУК
В цьому номерi:
Панорама
Колонка редактора
Запитання Контрактів
Сфера впливу
Великі гроші
Монетний двір
Ринки та Компанії
Секрет фірми
Лінія оборони
Архіваріус
Наприкінці номера
Змiст випуску

В "Контрактах":
Свiжий номер
Архiви

Про видання
Редакцiя
Передплата 2008
Передплата 2009
Реклама в газетi
"Конкретно про..."
"КАК КУПИТЬ"
"Гвардiя"
На сайтi:
Новини компаній
Розсилки сайту
Реклама на сайтi
Каталог лiнкiв
Контакти
Карта сайту
Зроби cтартовою
Додати у вибране
rss канали

Реклама:


Видання "ГК":

Бухгалтерський тижневик
"ДЕБЕТ-КРЕДИТ"


№46/2008
Реєструємося платником ПДВ... :: Скорочення штату - організація та облік :: Корисні поради щодо виходу підприємства з кризи ...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

Гвардия корпораций - рейтинг самых дорогих компаний и корпораций Украины.



Каталог
"Конкретно про будівництво"


"Конкретно про будівництво"
№11-2008

Будівництво, ремонт, матеріали, інструменти


Каталог
"Как купить ..."


"Как купить ..."
№4-2008

АВТОМОБИЛЬ


Реклама:


 

У регіонах

Євген ДУБОГРИЗ, редактор розділу «Великі гроші»

«Понаїхали до Києва, дихати нічим», — жіночий голос перекрикував шум поїзда столичного метро.

Жінка напівінтелігентного вигляду, в довгому платті і з шкіряною сумочкою через плече гидливо морщилася, тикаючи в куток вагона, де тіснилася компанія студентів. «Пора у нас зробити, як у Москві, — заборонити в’їзд ліміти», — вторила їй співрозмовниця. Нічого цензурного за хвилину, що залишилася до виходу з вагона, я вигадати не встиг, і відповідь на адресу «киянок» так і не прозвучала...

Якщо коли-небудь, не доведи Господи, відповідь на запитання «Де ви були під час політичної кризи вересня-2005» стане необхідним елементом резюме, я з легким серцем відповім — у регіонах. Точніше, у Харцизьку Донецької області. Мені сподобалося.

Хтось їде відпочивати на Чорне море, хтось на Біле, Червоне, Жовте. Хтось милується красою Женевського озера, а хтось у захваті від кварталів Амстердама. А ось мене, начебто звиклого до візитів на індустріальні простори батьківщини, несподівано вразив, як висловлюються дівчата, маститі письменники і вчителі рідної мови, «місцевий колорит». Традиційний пейзаж — озеро, верби з каштанами, дерев’яний місток.

Магазин під гордою вивіскою «Продуктовий гастроном», що сусідить з ятками бабусь, які торгують кавунами, петрушкою і бритвеними лезами. Щоправда, з-за верб і каштанів виглядає трубний завод, але ця деталь не встигла зіпсувати настрою.

Чомусь захотілося привезти сюди стурбовану проблемою урбанізації жінку із сумочкою і подругою. І показати «вічне місто» — справді вічне, як і Кривий Ріг, і Нова Каховка, і Куп’янськ, і Шостка та інші райцентри. Адже, хай там які масові психози чиняться у світових столицях, люди тут житимуть, зводитимуть будинки, вирощуватимуть абсолютно необхідні дерева, виховуватимуть дітей, які потім, незважаючи на всі ліміти, вирушать завойовувати Київ з Москвою...

Через день рефлексія минула. Я повернувся до столиці з її майданами і кабмінами.

Обговорити на форумi На початок


Версія для друку   Відправити поштою
Оцiнити статтю   Ваш коментар

Реклама: