Політика

Затяжна євролотерея

Олена ГЕТЬМАНЧУК

Україна досі намагається визначити суми своїх програшів і виграшів від першотравневого розширення Європи.

Як і прогнозували «Контракти» (№ 9), Києву не вдалося до 1 травня розв’язати більшість проблем, пов’язаних з «новим» ЄС: урегулювати питання компенсацій, домогтися від Брюсселя статусу країни з ринковою економікою, забезпечити доступ української сталеливарної продукції на ринки десяти нових членів Євросоюзу.

Крім того, на початку цього місяця стало відомо, що переговори між Києвом та Євросоюзом щодо Плану дій Україн—ЄС припинено. Хоча раніше представники Єврокомісії говорили про те, що останній раунд цих переговорів має завершитися в березні цього року.

Економіка має бути європейською

Як нагадує директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський, процес інтеграції країн Центральної та Східної Європи до ЄС розпочався ще на початку 90-х років зі скасування торгових бар’єрів. Це означає, що жодних несподіваних змін вступ цих країн до Євросоюзу принести не може. Ті польські, словацькі чи угорські компанії, які не змогли прижитися на ринках «п’ятнашки» через жорстку конкуренцію, змушені шукати нові ринки збуту в східному напрямі. Про те, яке місце в їхніх планах посідає Україна, свідчить той факт, що вперше за останній рік рівень польського експорту в Україну перевищив рівень експорту РП у Росію. Перевага у 60 млн доларів — сума не така вже й велика, але це рівень річного експорту Польщі в Молдову.

Інша річ — нові митні правила, за якими свіжоспеченим членам доведеться грати з 1 травня. З моменту вступу до ЄС їхні митні кодекси буде автоматично замінено на митний кодекс Співдружності. Позитивний момент для України полягає в тому, що євросоюзівський документ передбачає нижчі митні ставки, ніж сьогоднішні польські, чеські та угорські. Голова торгово-економічної місії посольства Польщі в Україні Ганна Сковроньска-Лучинська вважає, що завдяки новим митним ставкам європейським ринком можуть зацікавитися навіть ті українські фірми, які раніше на ньому не були представлені. Як приклад дипломат назвала українські алкогольні компанії. Хто-хто, а вони зможуть помітно виграти від вступу наших західних сусідів до ЄС. Зокрема, та сама Польща 1 травня втратить статус країни з найвищим митом на алкоголь у Європі.

За словами дипломата, міністерство економіки РП провело порівняльний аналіз польського та євросоюзівського митних тарифів. За основу взяли постачання українських товарів 2002 року й урахували товарні позиції вартістю понад $100 тис. (більш як 96,9% українського експорту). Внаслідок аналізу виявилося, що 46,8% товарних позицій залишаться на нинішньому рівні митних ставок, 43,4% буде знижено (причому на 36 товарних позицій — 13% експорту — ставки знизяться більш як на 15% і на 110 позицій — 14,3% експорту — на 8-15%). Митні ставки зростуть на експорт, що становить 8,4%. Підвищення стосуватиметься таких товарів, як кінескопи, велосипеди, рис, молоко і деякі м’ясні вироби.

Східні «спокуси»

Розширення ЄС накладе свій відбиток і на торгово-економічний діалог України з країнами Балтії. Насамперед це стосується скасування Угод про вільну торгівлю, які Україна підписала з цими країнами на початку 90-х. Згідно з розрахунками українського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, скасування цих Угод призведе до збільшення митного навантаження на український експорт у країни Балтії. Втрати від цього кроку (без урахування втрат від експорту металу й змін у торгівлі продовольчими товарами) становитимуть від $11,1 до 33,4 млн.

Водночас з розширенням ЄС в України з’явиться можливість зацікавити західноєвропейських партнерів своїм фондовим ринком. За висновком консалтингової компанії McKinsey&Company, «невисокою вартістю праці нові сусіди можуть спокусити деякі міжнародні компанії перемістити їхнє виробництво далі на схід. Для цього вони будуть змушені інвестувати в поліпшення їхньої інфраструктури, рівня навичок і в зниження політичних і правових ризиків». Тим часом якісь оптимістичні прогнози робити зарано. На думку Ігоря Бураковського, Україна зможе скористатися перевагами своєї дешевої робочої сили лише в тому разі, якщо зможе запропонувати конкурентоспроможний рівень інфраструктури, політико-правового середовища і достатню кваліфікацію людських ресурсів.

Інші стандарти

Нового сенсу для українських експортерів, що мали намір всерйоз підкорити ринок «Великої Європи», набуває й словосполучення «технічні стандарти ЄС». Згідно з даними Мінекономіки, у нашій країні лише трохи більш як 1400 національних і міждержавних стандартів гармонізовано з міжнародними та європейськими (усього в Євросоюзі існує близько восьми тисяч таких стандартів).

Експерт Центру міжнародних студій і досліджень (Париж) Володимир Посельський вважає, що, говорячи про розвиток торгово-економічних відносин між Україною і ЄС після розширення останнього, слід розрізняти два аспекти проблеми: гру економічних інтересів і відповідність європейським стандартам. «Наприклад, — говорить експерт, — Євросоюз не відразу, а поступово відкривав свій ринок для імпорту сталі, текстилю й сільськогосподарської продукції з країн Центральної Європи через опір відповідного лобі в країнах-членах ЄС. Аналогічно в Україні й країнах ЄС існує лобі, яке не зацікавлене в лібералізації взаємної торгівлі в тому чи іншому секторі, поза як йому є що втрачати від такої лібералізації». За його словами, якщо Україна справді збирається інтегруватися в єдиний ринок ЄС, у неї просто немає іншого виходу, як «переймати сукупність стандартів Євросоюзу, починаючи з отримання європейських сертифікатів на свою продукцію й закінчуючи правилами конкуренції і банківським сектором». В інтерв’ю «Контрактам» Володимир Посельський також зазначив, що всі ці положення зараз закладаються в основу Загального європейського економічного простору, що створюється між ЄС і Росією.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар