Політика

Захід претендує на «спадщину» Кучми

Андрій МИСЕЛЮК

США та Європа виключають третій термін нинішнього українського Президента й починають готувати свою програму для України після Кучми.

Мадлен Олбрайт

Європа задоволена: Кучми-3 не буде

Тези цієї програми наприкінці лютого одночасно обговорювали в Берліні й Києві. У німецькій столиці Президент Леонід Кучма на зустрічі з канцлером ФРН Герхардом Шрьодером обіцяв не виставляти свою кандидатуру на третій термін. Німецький лідер не наслідував приклад деяких українських громадян, які вбачають у третьому терміні діючого Президента запоруку стабільного й успішного розвитку України і саме тому просять Леоніда Кучму переобиратися в жовтні цього року. «Ми із задоволенням сприйняли те, що Президент Кучма під час майбутніх виборів не висуватиме свою кандидатуру на посаду президента. Це був результат нашої дискусії з Президентом», — повідомив Шрьодер після закінчення переговорів з Кучмою.

Майже з таким самим почуттям канцлер поставився до спроб напередодні виборів змінити українську Конституцію: «Леонід Кучма дуже активно пояснював зміст змін до Конституції. Ми добре поставилися до того, що український Президент підтримав Конституцію, яку обирає український народ».

Америка погрожує санкціями

Одночасно з німецьким візитом Кучми у Києві проходила міжнародна конференція «Україна в Європі та світі». Уперше представники української влади, опозиції, впливові зарубіжні політики й експерти зустрілися на українській території за одним столом, аби спробувати визначити стратегічний напрям розвитку України. У конференції взяли участь колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт, лідер фракції «Наша Україна» Віктор Ющенко, прем’єр Віктор Янукович, секретар Бюро національної безпеки Польщі Марек Сивець та інші політики й експерти — усього до Києва приїхало близько 300 учасників з 24 країн.

Олбрайт відкрила конференцію під девізом «Радянського Союзу не буде, а Україна була, є й буде». Уперше США не обмежилися закликами до українського керівництва забезпечити чесні й вільні президентські вибори. Якщо Президент і його оточення спробують підтасувати результати виборів, Захід застосує санкції, пообіцяла Олбрайт. До того ж вона наголосила: якщо зазвичай від застосування санкцій проти якоїсь країни страждають пересічні громадяни, то в разі нечесних виборів в Україні ці санкції торкнуться переважно її керівництва. Раніше представники української опозиції неодноразово говорили про те, що для забезпечення чесних виборів Захід може заблокувати банківські рахунки провідних українських політиків за кордоном, заборонити їм в’їзд до західних країн, ініціювати розслідування їхньої діяльності тощо.

Кінець епохи «українського романтизму»?

Про те, що подальше просування України на шляху до Європейського Союзу й НАТО безпосередньо залежить від результатів нинішніх президентських виборів, говорило чимало учасників конференції. Експерт англійського Центру європейських реформ Хізер Граббе впевнена: «Уже зараз явна байдужість з боку євроатлантичних структур до України є основною проблемою у відносинах цієї країни із Заходом. Тому Євросоюз має змінити свій «український романтизм» на «український реалізм». Однак якщо Україна після виборів рушить у бік авторитарного режиму, Європа не виявлятиме до неї навіть тієї зацікавленості, яку виявляє зараз».

У відповідь перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий, який також брав участь у конференції, запитав: «Хіба досі хтось надіслав Україні меседж: якщо ви проведете чесні й прозорі вибори, то отримаєте запрошення до Європейського Союзу?». В інтерв’ю «Контрактам» Чалий так пояснив свою позицію: «Україні наводять приклад Словаччини, яка 1998 року після демократичних виборів отримала реальний шанс вступити до Європейського Союзу.

Проте тоді Словаччина вже мала угоду з ЄС щодо асоційованого членства, і 1998 року вона фактично повернулася до реального переговорного процесу. Якщо «тест на демократію» справді є головним для європейської інтеграції України, то правильним було б чітко заявити про це вже зараз. Це стало б серйозним стимулом проведення найближчих президентських виборів за всіма стандартами ОБСЄ та Ради Європи. Хоча ми й так прагнутимемо це робити. Проте справа в тім, що проблема наших відносин з ЄС не зводиться лише до тесту на демократію. Є й інші аспекти цих відносин, які дипломати та експерти сьогодні замовчують».

Частину списку проблем Чалий оголосив: створення зони вільної торгівлі з ЄС, надання Україні статусу асоційованого члена ЄС, забезпечення доступу української сталеливарної продукції на ринки десяти нових членів Євросоюзу, поширення на ці країни положень Угоди про партнерство і співпрацю між Україною та Євросоюзом. Крім того, не врегульовано й візові питання, причому «ЄС відмовляє Україні в діалозі щодо візових питань, який він веде з Росією». Загалом, переконаний Чалий, у питаннях економіки ЄС діє як «демократична імперія». Прикладом є презентація транспортного літака Ан-70, яким, на його думку, з політичних міркувань Європа знехтувала. Те саме, додав Чалий, стосується й програшу української корпорації ІСД у приватизаційному конкурсі з продажу польського меткомбінату «Гута Ченстохова».

Більшість названих українським дипломатом проблем Київ і Брюссель обговорюють уже давно, хоча й безрезультатно. Очевидно, що до «першотравневого параду» десятки країн Центрально-східної Європи в Європейський Союз значну їх частину розв’язано не буде.

«Шизофренічна країна — Україна»

Позицію ЄС щодо України критикував не лише Олександр Чалий. Зокрема, відомий британський експерт по Україні Джеймс Шер зазначив: «ЄС вимагає від України на шляху до Євросоюзу змінити статус-кво в багатьох сферах її життя. Однак треба розробити чіткі механізми реалізації таких вимог, а також підкріпити їх конкретними зобов’язаннями з боку України. Тобто Україна має гарантувати Європейському Союзу забезпечення демократичних норм, ухвалити закони, що сприяють розвитку бізнесу, створити механізми для збереження права власності». За словами Шера, коли західні країни намагаються будувати системні відносини з Україною, їм здається, що вони «мають справу з країною-шизофреніком: Україна робить кроки в різні боки. Прикладом такої «шизофренічності» є стратегічний вибір економічного союзу. Спочатку Україна заявляє, що йде до Євросоюзу, а потім — до ЄЕП, хоча очевидно, що вона не зможе стати членом ЄС, якщо інтегруватиметься з країнами, які не мають наміру ставати членами Європейського Союзу».

Проте, як показала конференція, Захід у відносинах з Україною набагато більше, ніж економічні проблеми, турбує результат жовтневих виборів президента, а також події, що відбуваються в передвиборній Україні. Мадлен Олбрайт, наприклад, серйозно стурбована вилученням радіо «Свобода» з FM-діапазону. Цей факт вона назвала «серйозною помилкою» і свідченням погіршення політичної ситуації в Україні. Крім того, США хвилює ступінь свободи жовтневих виборів, реальна незалежність судової влади, спроби влади перед самими виборами змінити Конституцію. Експерт американського Фонду Карнегі Андерс Аслунд висловив думку, що в Україні до виборів цілком може статися озброєний переворот. «Не варто виключати озброєного путчу в Україні. Раніше можна було покладатися на Президента Кучму. Тепер це не так наявно. Є велика загроза в посиленні ролі правоохоронних органів. Помітно також, що глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук посилює свої позиції в цих органах: він ставить там дедалі більше своїх людей. Тому диктатура зараз — найбільша загроза. У?Росії до влади прийшов КДБ — і це справді жахливо. Краще олігархи: між ними простіше організувати конкуренцію, як це демонстрував раніше Президент Кучма», — заявив Аслунд.

Останнє грузинське попередження

Таким чином, з наближенням дати виборів позиція Заходу щодо української влади стає дедалі жорсткішою. Раніше США та Європа обмежувалися стриманою критикою окремих «заходів» правлячого режиму на зразок зриву з’їзду «Нашої України» в Донецьку. Тепер ідеться про можливі санкції проти керівництва країни у разі, якщо воно не виконуватиме «Кодексу мудрого лідера», озвученого Мадлен Олбрайт: «Мудрий лідер поважає Конституцію своєї країни. Його поважають люди, тому що він забезпечує вільні вибори. У сусідній Грузії ми бачили, що буває, коли сильний лідер не є мудрим». Ця тенденція, швидше за все, лише посилюватиметься. Подібні заяви Олбрайт у Києві, «задоволення» Шрьодера заявою Кучми з приводу третього терміну, скандал у Німеччині навколо заяв генерала СБУ Валерія Кравченка — все це свідчить про те, що Захід на нинішніх президентських виборах серйозно боротиметься за «спадщину» Кучми. Водночас активне втручання в українські політичні розборки негативно позначається на способах і темпах розв’язання економічних проблем за межами країни, зокрема між ЄС та Україною. Це підтверджує приватизація «Гути Ченстохови», коли через наявність у списку претендентів української ІСД звичайну процедуру приватизації було замінено політичним рішенням.

Однак, як констатує Джеймс Шер, навіть якщо вибори пройдуть демократично, Україна автоматично не перетвориться на демократичну країну. Приміром, якщо говорити лише про бізнес, то необхідна прозорість у приватизації, у правах власності на будь-яке підприємство, в питаннях реальних розмірів прибутку підприємств тощо. Доки ці умови не буде виконано, зазначає Шер, західний бізнес не прийде в економіку України. Однак найбільша проблема, на його думку, полягає в тому, що «українцям не вистачає впевненості у своїх силах, у них дуже багато фаталізму й віри в те, що за кордоном так чи інакше вирішать долю країни». Тому Україна ще має вивчати уроки розширення ЄС і засвоїти досвід країн, які домоглися повноправного членства в цій організації.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар