Країні не вистачає...

Брати КАПРАНОВИ, видавці, власники продюсерської агенції «Зелений пес»

— Розумних радників для наших міністрів, прем’єрів і президентів. Уявіть себе на хвилинку в кріслі міністра, коли справ стільки, що, попри всі старання, їх все одно ніколи не вирішити. Поруч з урядовцем повинні бути тямущі радники, а самому міністру має вистачати розуму звертатися до них за допомогою. Історично так склалося, що українці досить непогано працювали на чужі уряди — як військові, як радники і як політики. Нині ж в Україні спостерігається брак розумних людей. Не знаємо, чому так сталося. Може, всі роз’їхалися? Зараз усі дивляться собі під ноги, бояться перечепитися через якийсь камінчик, і ніхто не дивиться вперед. У футболі це називається грати з опущеною головою. У нас і політики, і митці — усі грають з опущеною головою. Подорожчання бензину на 20 копійок сьогодні значно важливіше, ніж те, що буде через 5 років. З такою філософією навіть у футболі не можна забити гола.

Володимир АРЬЄВ, автор програми «Закрита зона», 5-й канал

— Чесних людей. Щоб керувати державою, передусім потрібна чесність. З нечесними чиновниками ніколи не вдасться подолати корупцію і злочинність. Водночас навіть після революції чесних людей при владі дуже мало. На керівні посади часто приходять ті, кого «пішли» ще за часів Кучми, причому не через політичні переконання, а саме через корупцію. Це все одно, що вигнати з гестапо за садизм. Тепер вони повертаються у крісла на хвилі політичних змін.

Дмитро СВЯТАШ, народний депутат України

— Розумних людей. Щоб зробити такий висновок, достатньо зважити на недолугість всеукраїнських білбордів «Країні не вистачає...». Якщо ця так звана соціальна реклама покликана збільшити народжуваність, то такі серйозні речі у такий спосіб не робляться. Народжуваність має бути контрольованою, інакше Україну чекає бебі-бум за рахунок соціально неблагополучних родин. Та й сама постановка питання — країні не вистачає футболістів, космонавтів, нобелівських лауреатів тощо — є образливою.

Андрій КУРКОВ, письменник

— Космонавтів. А якщо серйозно, то молодих облич серед професійних політиків. І опозиція, і влада є старими. Добре, що ми змінили владу, але вона має залучати на впливові посади молодь, яка б не асоціювалася з періодом правління Кучми. Молоді політики повинні позиціюватися як професійні політики, а не як політики від бізнесу чи криміналу. Так само країні не вистачає молодих письменників. Вони не з’являються, бо немає нових читачів.

Василь ГОРБАЛЬ, народний депутат України

— Чесних політиків. За роки незалежності ротації серед політичних лідерів, політичної еліти фактично не відбувалося. Якщо взяти перспективу парламентських виборів-2006, то, за оцінками більшості експертів, 60-70% нового депутатського корпусу становитимуть нинішні парламентарії. Тобто кардинальних змін у Верховній Раді не відбудеться.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій

— Жовтих героїв. Коли на сторінках українських ЗМІ героями скандалів, розлучень та інших напівкультурних явищ є Філіпп Кіркоров, Алла Пугачова та інші російські попсовики, це означає, що в нас немає повноцінної масової культури. Нам потрібні свої «жовті герої», тому я висуваю гасло: «Більше Поплавських! Хороших і різних». У цій ролі в нас нещодавно виступив син президента. І це добре.

Юрій НІКІТІН, генеральний директор компанії «Нова-менеджмент», продюсер Вєрки Сердючки

— Талановитих продюсерів. Гроші у шоу-бізнесі зараз не ті, щоб зацікавити серйозних людей заробляти на чистому бізнесі. Саме тому на сцені давно не з’являлися нові молоді виконавці, неправильне позиціювання багатьох розкручених зірок. Більшість виконавців працюють навпомацки, бо немає професіоналів, немає серйозних маркетингових вкладень у шоу-бізнес.

Володимир ПАНІОТТО, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології

— Не вистачає людей, які покладаються на самих себе, а не на державу, які не чекають, поки їх забезпечить добрий дядько. Не вистачає людей освічених, інтелігентних і толерантних, що взаємопов’язано. Наші дослідження свідчать, що рівень нетолерантності і ксенофобії в Україні набагато вищий, ніж в інших країнах. З соціального погляду нам не вистачає середнього класу. З демографічного — українців у працездатному віці. А з етнічного погляду в країні бракує євреїв — їхня кількість зменшилася у вісім разів.

Олександр ПАСХАВЕР, директор Центру економічного розвитку

— Кваліфікованих і компетентних людей. Чимало українців вважають, що можуть і знають все, але на практиці часто з’ясовується, що вони ні на що не здатні.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар