Дiловий тижневик "Контракти"
07 Жовтень 2008, Вівторок Rambler's Top100 Свiжий номерАрхiвиРозсилкиКарта сайту Українською На русском
Ділові новини Прес релізи Бізнес-події Форум Власний рахунок Авто Нерухомість Робота
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 29 вiд 18-07-2005 РЕКЛАМА ПЕРЕДПЛАТА 2009
ПОШУК
В цьому номерi:
Панорама
Колонка редактора
Запитання Контрактів
Сфера впливу
Монетний двір
Ринки та Компанії
Правила гри
Секрет фірми
Лінія оборони
Наприкінці номера
Змiст випуску

В "Контрактах":
Свiжий номер
Архiви

Про видання
Редакцiя
Передплата 2008
Передплата 2009
Реклама в газетi
"Конкретно про..."
"КАК КУПИТЬ"
"Гвардiя"
На сайтi:
Новини компаній
Розсилки сайту
Реклама на сайтi
Каталог лiнкiв
Контакти
Карта сайту
Зроби cтартовою
Додати у вибране
rss канали

Реклама:


Видання "ГК":

Бухгалтерський тижневик
"ДЕБЕТ-КРЕДИТ"


№39/2008
ВКО може підписувати заступник керівника :: Злиття і приєднання - нюанси для бухгалтера :: Допомога при народженні дитини-2008...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"ГВАРДИЯ-500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины



Каталог
"Конкретно про будівництво"


"Конкретно про будівництво"
№9-2008

Будівництво, ремонт, матеріали, інструменти


Каталог
"Как купить ..."


"Как купить ..."
№4-2008

АВТОМОБИЛЬ


Реклама:


 

Міські голови

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Головна інтрига майбутніх виборів мера Києва полягає в тому, чи висуне Народний союз «Наша Україна» кандидатом на цю посаду Олександра Омельченка.

Нашоукраїнці й Омельченко

Своє бажання балотуватися на посаду київського мера ще задовго до виборів висловили кілька політиків. Одним із перших був народний депутат Леонід Черновецький, який контролює Правекс-Банк. Трохи пізніше активно в цьому напрямку почав працювати Володимир Бондаренко, народний депутат і голова міської організації ПРП.

Про свій намір взяти участь у виборах заявив і колишній заступник Омельченка, а тепер народний депутат Михайло Поживанов. Усі вони є членами фракції «Наша Україна». З боку нинішнього київського чиновництва можливим претендентом називають заступника мера і нещодавно обраного голову партії «Єдність» Володимира Ялового.

Між тим на київському небосхилі з’явився ще один претендент на крісло мера — голова київської міської організації Народного союзу «Наша Україна», керівник фракції «Наша Україна» в парламенті, підприємець Микола Мартиненко. Головним конкурентом Мартиненка на посаду голови міської організації НСНУ був Бондаренко, який перейшов до Народного союзу разом з міською організацією ПРП.

Проте він навіть не висунув свою кандидатуру. За припущенням поінформованих джерел, через те, що Віктор Ющенко у вузькому колі своїх однопартійців начебто сказав, що кандидатом від Народного союзу на посаду мера він бачить Мартиненка.

Цікаво, що нинішній мер Києва Олександр Омельченко — теж член партії «Наша Україна», але його наміри відносно мерського крісла або ще не визначені, або він їх тримає в таємниці.

Зазначимо, що нова влада завдячує Омельченку. Як стверджують джерела в Київраді, після другого туру президентських виборів київський мер мав неприємну розмову з Віктором Януковичем, після якої вирішив підтримати помаранчеву революцію, а взамін отримав гарантії від Ющенка.

Розрахунок на амбіції

Вочевидь, Омельченко розраховує, що домовленості з Ющенком дозволять йому утриматися на своїй посаді й після виборів 2006 року. Соціологічні дослідження доводять, що рейтинг Омельченка хоча і знизився за останній рік, але залишається досить високим — на рівні 25-30%. Якщо Наша Україна вирішить не висувати Омельченка і при цьому не домовиться зі своїми союзниками, передусім з Батьківщиною, то голоси опонентів Сан Санича розтягнуться і в нього з’явиться шанс ще раз виграти вибори. Представники дрібніших партій, зокрема НРУ, вже зараз заявляють, що мають намір балотуватися на посаду мера Києва. Бажання висунути свого кандидата є і в Форуму порятунку Києва.

Між тим голова ради партії «Народний союз «Наша Україна» Роман Безсмертний заявив, що висунення Омельченка кандидатом є цілком можливим, оскільки в нього високий рейтинг. А кандидатура Мартиненка киянам невідома, і вже сьогодні йому не без допомоги київської влади створюється образ «нового Суркіса».


Вже історія

Дипломатія зв’язків

Київський мер Олександр Омельченко народився в один день з екс-президентом України Леонідом Кучмою. Але це не останній збіг. Омельченко навіть пережив свій міні-касетний скандал, коли було оприлюднено його телефонні розмови з лідером фракції «Наша Україна» Віктором Ющенком.

В Омельченка починаючи з 1996 року, коли його було призначено в. о. голови КМДА, фактично не було опозиції. Тобто вона формально існувала, але мер з легкістю знаходив спільну мову з її представниками. Характерний приклад, що став відомий Контрактам з джерел у міськдержадміністрації. Навесні 1998 року Омельченка було обрано на сесії Київради міським головою.

До нього в опозиції перебувало близько 20 депутатів від правих партій. Що робить Омельченко? Він дарує кожному депутату Київради мобільний телефон і певну кількість безкоштовних хвилин на місяць. Усі (!) опозиціонери приймають подарунок. Це був перший крок до порозуміння. Потім, повідомляють джерела, були пропозиції безквартирним депутатам отримати дешевий кредит чи купити житло за собівартістю. Серйознішим гравцям пропонувалися посади, іноді навіть на рівні заступників (сьогодні в мера 14 заступників). І останній аргумент — земельні ділянки.

Уміло використав Олександр Омельченко своє протистояння з Григорієм Суркісом під час виборів міського голови. Завдяки висуванцю СДПУ(О) Омельченко був сприйнятий суспільством ледве не борцем за демократію. Завдяки Суркісу Омельченко отримав політичну підтримку всіх опозиційних правих партій, навіть не обіцяючи їм нічого взамін. Укріпившись після перемоги над есдеками і знайшовши спільну мову з опозицією, Омельченко створив партію київської влади «Єдність». За її допомогою він цементує навколо себе міських і районних чиновників.

Під час останніх виборів Олександр Омельченко проявив надзвичайну дипломатію і завбачливість. Він вчасно поставив на Віктора Ющенка. Як результат — він і його люди зберегли свої посади. Адмінресурс, який залишився в руках Омельченка, і все ще висока довіра киян викликають у нього ілюзію непереможності.


Сімки мера

Плюси

  1. Капітальний ремонт головних транспортних магістралей, будівництво. нових доріг та мостів через Дніпро.
  2. Реконструкція Центрального залізничного вокзалу.
  3. Будівництво нових станцій метрополітену.
  4. Відновлення Михайлівського та Успенського соборів, будівництво церков.
  5. Реконструкція парків.
  6. Реконструкція центральної частини міста, вирішення проблеми довгобудів.
  7. Соціальні виплати малозабезпеченим киянам.

МІНУСИ

  1. Реконструкція майдану Незалежності.
  2. Забудова центру висотними будинками, що часто призводить до руйнування пам’яток архітектури.
  3. Будівництво житлових будинків на масивах за рахунок дворів і насаджень, а не за рахунок ліквідації промислових зон чи морально застарілих забудов.
  4. Будівництво підземних торгових центрів замість тунелів для автотранспорту.
  5. Масове вирубування дерев.
  6. Непрозорий розподіл земельних ділянок.
  7. Фактична відсутність громадського транспорту, невпорядкованість руху маршруток.

Запитання Контрактів Як ви оцінюєте діяльність мера?

Микола МАРТИНЕНКО, лідер фракції «Наша Україна», голова міської організації партії «Народний союз «Наша Україна»:

— Олександр Омельченко — наш колега по партії, з яким ми стояли на Майдані. Звичайно, не все в Києві добре, є над чим попрацювати — і над архітектурою, і над транспортним сполученням, дорогами, житлово-комунальним господарством.

Ми маємо навчитися узгоджувати рішення влади, зокрема й київської, з думкою суспільства. Головне завдання київської влади — зробити життя киян кращим, а зводити нові будинки без транспортної та соціальної інфраструктури — це лише створювати собі й людям проблеми в майбутньому.

Зараз міська організація Народного союзу працює над багатьма проектами з розвитку Києва — це й житлове господарство, і транспортне сполучення, інфраструктурний і архітектурний розвиток міста. Ми формуємо Громадську раду з поважних киян для того, щоб разом з нею відпрацьовувати напрями діяльності. На наступних виборах ми зосередимося на виборах до міської ради. Звичайно, наша партія висуватиме свою кандидатуру на посаду мера, але це буде виключно прагматичне рішення. Хто це буде — непринципово.

Віталій ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ, головний координатор Координаційної ради громадської кампанії «Форум порятунку Києва»:

— Ми вимагаємо відставки Олександра Омельченка та його заступників (передусім Володимира Ялового та Михайла Голиці), мораторію на нові землевідведення. Також ми вимагаємо припинення будівництва в гарячих точках — на Русанівці, вулиці Чорнобильській, у парку біля станції метро Шулявська.

Ми домагаємося призупинення всіх рішень Київради, які було прийнято протягом 2000-2005 років. Місто охопив будівельний терор. Жодних компромісів із забудовниками бути не може, тому що більшість рішень Київради стосовно землевідведення прийнято з порушенням щонайменше чотирьох законів.

Нас підтримують громадські організації, народні депутати і деякі депутати Київради. Але загалом фракції у Київраді — це формальність, усі вони виконують волю мера. Майже всі міські депутати, зокрема й противники Омельченка, свого часу отримали ділянки в Пущі Водиці. З 89 депутатів землю там отримали щонайменше 85.

Ігор ШУРМА, народний депутат, СДПУ(О):

— Як на мене, в мера, безумовно, є позитивні сторони. Але для того щоб підтримувати кандидатуру Омельченка, він повинен балотуватися. Якщо цього не станеться, треба розглядати інший варіант. Як мені відомо, альтернативою йому може бути представник Народного союзу Микола Мартиненко. Його ми не підтримуватимемо.

Михайло ПОЖИВАНОВ, народний депутат, екс-заступник мера Києва:

— Нинішній мер працює в міру своїх можливостей. Ми пам’ятаємо 1996 рік, коли його вперше було призначено головою КМДА. Сьогодні Омельченко віддав забагато повноважень своїм заступникам, причому саме тих, що викликають гучний резонанс у суспільстві.

Це передусім стосується будівництва в центральній частині міста, земельних питань, нерухомості, неконкурентного доступу деяких комерційних фірм до міських замовлень. У ситуації, коли хтось із заступників має свої фірми, весь бюджет соціального розвитку направлений тільки на цього заступника та його фірми. Це відомо не тільки тим, хто працює з мером, а й усім киянам. І викликає обурення в людей.

Весь цей негатив мер всотує в себе, як губка. Переломити ситуацію Омельченку буде важко. Сьогодні в мера немає колишньої єдиної команди, навіть його заступники розбіглися по різних партіях, щоб забезпечити собі політичне майбутнє.

Олександр ЧЕРНОВОЛЕНКО, народний депутат, голова міської організації НРУ:

— Нинішній мер проводить зважену земельну політику. Він припустився трьох помилок, які сам визнав. Це зведення будинку на вулиці Грушевського поблизу Верховної Ради, будівництво біля костьолу по вулиці Червоноармійській і ще одна будівля, адреси якої я не пам’ятаю.

Місто в сучасних кордонах просто задихається, вільних ділянок немає і вести житлове будівництво можна тільки за рахунок ущільнення існуючої забудови і підвищення поверховості. Омельченка можна звинуватити хіба що в тому, що він забагато уваги приділяє акціям протесту, які часто мають замовний характер. Якщо активність протестуючих висока, Омельченко ставить їхні вимоги на розгляд Київради й агітує її прийняти відповідне рішення. Цим користуються, і кількість протестів тільки збільшується.



Обговорити на форумi На початок

Версія для друку   Відправити поштою
Оцiнити статтю   Ваш коментар

Реклама: