«Повернення» президента

Сергій ЛИТВИНЕНКО, перший заступник головного редактора

«Атракціон небаченої законотворчості» напередодні парламентських канікул (за два дні в цілому нардепи ухвалили 45 законів) тепер депутатам вилазить боком — за останні два тижні Президент більш ніж 10 разів користувався своїм правом на вето. Власне, в «синдромі вето» нічого дивного немає. Адже протягом двох днів жоден депутат, який себе поважає, не те щоб вдуматися у зміст близько 100 законопроектів, а й просто прочитати плоди творчості своїх колег, загальним обсягом 2 тисячі сторінок, фізично не в змозі. Тож і можна зрозуміти народного обранця, який натискає кнопки за підказкою колеги: «Натискай, Ваню — нормальний закон» (фраза підслухана мною в сесійній залі). Ось і маємо те, що маємо. На стіл Президента лягають закони з перлами, які, звичайно ж, гаранту соромно людям показувати.

Хоча, буває, і йому та Ко не вдається за всім угледіти. Наприклад, «технічна» помилка в законі про держбюджет-2003, яка призвела до його фальсифікації на 47 млн грн, або речення в «пенсiйному» законi, яке складається з більш ніж 100 слів. Та все ж проблема не в стилі, а в змісті закону. Бо, так само як і в парламенті, в адміністрації Президента є свої «групи за інтересами», які підкажуть, кому вигідний, а кому ні той чи інший закон, а відтак варто чи ні його візувати. Цивілізована Європа, між іншим, вже давно вирішила проблему розробки таких правил гри, які більш-менш задовольняли б усі «групи за інтересами». У Словенії, приміром, практично під кожен законопроект створюються робочі групи з представників парламенту, уряду, підприємств чи організацій, яких можуть зачіпати нові правила гри, і доки його норми не задовольнятимуть всіх — його на розгляд парламенту не винесуть. Результат — за останні два роки словенський президент жодного разу не повертав закон до парламенту...

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар