Середній клас

Потрібен баланс між інтересами держави та правами підприємців

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Інтерес до Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва підігріла не лише гучна відставка Інни Богословської, а й набуття чинності Законом «Про регуляторну політику», згідно з яким цей орган влади отримав чимало нових повноважень. Про те, як далі працюватиме Держкомітет, у своєму першому інтерв’ю на новій посаді розповідає його керівник Юрій Авксентьєв.

Юрій Авксентьєв

Відповідальність за Комітет нестиме УСПП

З розв’язання яких проблем розпочнете свою роботу на новій посаді?

— Я поки що не хотів би про це говорити — спершу треба з’ясувати ситуацію всередині Комітету. Звичайно, я дещо планував, але робив це відсторонено, будучи членом колегії Держкомпідприємництва й віце-президентом УСПП. У 1998-1999 роках я працював головою першої громадської колегії УСПП і багато проектів, які тоді було реалізовано Держкомітетом, проводилися безпосередньо за моєї участі. Тоді ми досить плідно співпрацювали з Олександрою Кужель.

Після відставки Інни Богословської більшість депутатських фракцій висловилася за призначення на посаду голови Комітету саме Олександри Кужель. Чому Президент зупинився на вашій кандидатурі?

— Річ у тім, що низка суспільних структур із середовища підприємців узяла на себе відповідальність і запропонувала Президенту призначити на цю посаду їхню кандидатуру. Йшлося не про конкретні персоналії, а про те, що Українська спілка підприємців і промисловців, Федерація працедавців України, Національний комітет міжнародної торгової палати, Всеукраїнське об’єднання підприємців «Нова формація», Спілка юристів України тощо взяли на себе відповідальність за роботу Держкомпідприємництва. Спочатку, коли 27 січня керівник УСПП Анатолій Кінах мав розмову з Президентом України Леонідом Кучмою, ніхто прізвищ не називав, мова йшла про позицію УСПП. Президенту ця позиція сподобалася, і він дав добро. Потім було проведено консультації з багатьма організаціями, під час яких визначилися підходи до призначення кандидатур від підприємців. Зійшлися на тому, що посаду має обійняти один з провідних віце-президентів УСПП, яка є найпотужнішою структурою в країні.

Але ж УСПП переважно займається великим бізнесом?

— Це не так. УСПП завжди лобіювала інтереси всього підприємницького середовища, зокрема малого й середнього бізнесу. Саме за ініціативи УСПП 1997 року було відновлено Комітет, який тоді називався «Комітет з розвитку підприємництва». Також УСПП 1998 року висунула на посаду голови Комітету кандидатуру Олександри Кужель як свого представника в парламенті.

Багато підприємницьких організацій активно співпрацювали з Кужель. Чи можуть вони розраховувати на збереження свого впливу в Комітеті?

— На кожному етапі розвитку підприємництва існують суб’єктивні й об’єктивні обставини, які зводять чи розводять центральні органи виконавчої влади і відповідні структури підприємців. Хтось наближається, хтось, навпаки, віддаляється. Я не хотів би вдаватися в подробиці. Ми з Кужель свого часу конструктивно співпрацювали, і наша робота увінчалася великою кількістю успішних проектів. Потім настав інший період у розвитку Держкомпідприємництва, що характеризувався більшою кількістю рутинної роботи, нормативних актів.

Звичайно, деякі підприємницькі організації висували її кандидатуру, але не було жодного конкурентного протистояння між персоналіями. Обирався концептуальний підхід до справи. В УСПП є комісія з малого й середнього бізнесу, куди входить багато маленьких і великих структур. На останньому засіданні було кілька людей, які підтримували не нашу кандидатуру. Я відразу їм сказав, що вдячний за їхню позицію, як вдячний і тим, хто мене підтримав. Були й інші, які вичікували, кого призначать. Я працюватиму з усіма. Ми спробуємо розширити коло Громадської колегії, яка працює при Комітеті. Спектр буде якнайширший — від всеукраїнських об’єднань до потужних регіональних, які про себе голосно заявили. І будуть невеликі структури, які працюють недавно, але в них є серйозна й цікава проектна база. В мене є ідея створити ще й Молодіжну громадську колегію. У молоді все-таки інше бачення бізнесу. Ментальність дорослих підприємців і молодих різна.

«Керівник Держкомітету не може представляти інтереси тільки підприємців»

Розмовляючи з Президентом, ви, очевидно, представили концепцію роботи Держкомітету. В чому вона полягає?

— Головне завдання — знаходження балансу інтересів між державою і підприємницькими структурами. Я очолюю Державний комітет, а не профспілку підприємців. Його керівник не може представляти інтереси тільки підприємців. Насамперед він повинен представляти інтереси держави. Водночас оскільки ми перебуваємо лише на стадії становлення ринку, то зобов’язані вибудувати баланс між обстоюванням інтересів держави й захистом прав підприємців. У розмові з Президентом говорилося про те, що Комітет має працювати над становленням середнього класу. На мою думку, з часу відновлення Комітету акцент було зміщено в бік лобіювання інтересів підприємців. Другим завданням є відновлення повноцінного діалогу між владою й бізнесом. Причому бізнесом різним: і дрібним, і потужним. Інший важливий програмний момент: потрібно налагодити серйозну роботу в регіонах. Не дивлячись на ті можливості, які дає столичний бізнес, регіональна політика буде одним з головних завдань Комітету.

Що ви маєте на увазі під роботою в регіонах?

— Ми маємо широку інфраструктуру, зокрема й регіональну. Це представники Комітету в областях, широка мережа громадських колегій, громадських приймалень, які об’єднують підприємницькі організації у регіонах, уповноважені з питань захисту підприємців, що замикаються на Комітет. Після наради з боротьби зі злочинністю Президент підписав указ, одним з пунктів якого нам доручається розробити й внести пропозиції щодо впровадження інституту уповноваженого з питань захисту підприємництва при Президентові України. Регіональна політика полягає в тому, щоб координувати зусилля всіх цих структур і змусити їх працювали в одному руслі. Вони мають дійти до кожного підприємця, допомогти йому зрозуміти: навіть якщо влада припустилася якихось помилок, то не найкращим варіантом є вихід на вулицю. Йдеться про те, що потрібно готувати свої пропозиції, оперативно подавати їх нам, а нашим завданням є таке саме оперативне просування цих пропозицій у парламенті й Кабміні.

Переконаний, що в обох напрямах ми зможемо працювати досить конструктивно.

У чому полягатиме діалог між Комітетом і тією частиною великого бізнесу, яка представлена в парламенті?

— Найближчим часом маю намір зустрітися зі спікером парламенту, ми проведемо зустрічі з головами комітетів ВР, незалежно від того, які політичні сили вони представляють. Обов’язково зустрінуся з головами парламентських комітетів з питань промислової політики; фінансової і банківської діяльності; економічної політики — ці комітети є профільними для Держкомпідприємництва. Переконаний, що разом ми зуміємо якнайшвидше провести ті законопроекти, які зависли у парламенті. Насамперед це стосується проекту закону по спрощенцях, який закріпить їхній статус, та законопроекту, який унормовує сплату пенсійних внесків спрощенцями.

Попередні керівники Комітету, обстоюючи інтереси підприємців, конфліктували з керівництвом Кабміну. Наскільки нинішній Кабмін розуміє проблеми підприємництва?

— Не хотілося б вступати у полеміку з моїми попередниками. Я вже зустрічався з Інною Богословською, найближчим часом хочу зустрітися з Олександрою Кужель. Незалежно від того, скільки кожна з них пропрацювала в Комітеті, безперечно, вони мають свої напрацювання. Наш Комітет є дієвим сегментом економічного блоку уряду. У зв’язку з набиранням чинності Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» ми отримуємо широкі повноваження. Комітет має працювати в тісному контакті з органами виконавчої влади.

Закон «про регуляторку» потрібно вводити упродовж року

Підприємці покладали багато надій на цей закон, але на сьогодні він фактично не діє. Які заходи здійснюватиме Комітет для впровадження його в життя?

— Час для підготовки введення закону в дію був незначним, тому органи центральної виконавчої влади, місцева влада й найголовніше громадськість не готові до нього. Хоча цей закон — величезний крок на шляху до становлення громадянського суспільства. Зараз ми вивчаємо ситуацію. Є пропозиції потужних б’єднань підприємців про можливість внесення законопроекту, який призупинить введення в дію окремих статей закону. Їх потрібно вводити тільки після проведення відповідних заходів. На це піде від дев’яти до дванадцяти місяців. Наголошу: закон набрав чинності й має діяти. Якщо ми зараз почнемо його призупиняти, то ніколи не запустимо. Звичайно, деякі статті пробуксовуватимуть. Їх потрібно допідготувати, навчити людей, розробити методики, особливо прогнозування введення того чи іншого регуляторного акту.

Як швидко можна очікувати впровадження принципу «єдиного вікна» для відкриття підприємства?

— Я говорив про це під час бесіди з Президентом і пообіцяв йому, що найближчим часом виїду до Кривого Рогу, де вже діє «єдине вікно», щоб на власні очі побачити, як працює ця система. Справді, «єдине вікно», точніше, «єдиний офіс» — це вихід з ситуації та суттєве полегшення життя підприємців. Крім «єдиного вікна» революційною зміною буде й введення в дію з 1 липня Закону «Про єдиний державний реєстр». Він також набагато спрощує життя підприємцям. Ми хотіли б об’єднати можливості, які надає цей закон, із системою «єдиного вікна». Підходи до вирішення цих питань обговорюватимуться на колегії, яка відбудеться 26 лютого.

Чиновник не повинен піаритися

Скільки вам потрібно часу, щоб добитися перших результатів у роботі комітету?

— Думаю, що через півроку ми зможемо показати конкретні результати. У нас були серйозні напрацювання й ми зараз їх запустимо окремими проектами. Через півроку побачимо, чи потрібен якийсь піар певній особі, яка веде певний проект, бо у попередніх керівників Держкомпідприємництва було забагато різноманітного піару. У жодній країні світу — ні в Європі, ні в Америці, ні в Азії — підприємці не знають прізвища людини, яка очолює подібну до нашого комітету структуру. Вони знають, що є закони, що потрібно платити податки, є Конституція та кілька вищих посадових осіб, які керують державою. Усі інші міністри, крім основних, це функціонери, державні чиновники високого рангу. Чиновник не повинен піаритися, він має виконувати завдання, які ставить перед ним керівництво. Навіть на зустрічі з пулом підприємців, які підтримували нас, я сказав, що не хочу, аби моє прізвище знав кожен підприємець, я хочу, щоб кожен підприємець знав, що сьогодні є комітет, який займається питаннями регуляторної політики й підприємництвом і намагається задовольняти й інтереси держави, й інтереси підприємців.

Подейкують, що голова УСПП Анатолій Кінах планує балотуватися на посаду президента. Чи маєте ви інформацію щодо цього?

— У рішенні III з’їзду Партії промисловців і підприємців йдеться про те, що партія обов’язково прийматиме активну участь у виборах президента 2004 року. Що ж до того, чи братиме участь у виборах персонально наш лідер, чи ми підтримуватимемо іншого кандидата — це визначить з’їзд партії. Цьому передуватиме обговорення у керівних органах. Сьогодні про це говорити зарано.

---

Досьє «Контрактів»

Юрій Авксентьєв народився 1955 року на Харківщині. Закінчив Одеський політехнічний інститут та Вищі підприємницькі курси при Московському інституті народного господарства. У 1977-1979 роках працював інженером-конструктором Центру конструкторсько-технологічного бюро Міністерства медпромисловості СРСР. Потім до 1985 року — перший секретар Білгород-Дністровського міськкому комсомолу, секретар Одеського обкому комсомолу. 1985-1987 роки — головний інженер Одеського міськмолокозаводу. До 1992 року — директор-засновник Одеського центру науково-технічної творчості молоді. Потім два роки працював першим заступником голови Одеського міськвиконкому. 1994-1998 роки — віце-президент Союзу інноваційних підприємств СНД (Москва). 2001 року працював радником прем’єр-міністра України. З 2003 року — віце-президент Української спілки підприємців і промисловців.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар