Середній клас

По вуха в ПДВ

Вячеслав ДАРПІНЯНЦ

У лютому Мінфіну вдалося розмістити першу партію ПДВ-облігацій — на 585 млн грн. Фінансове міністерство на досягнутому зупинятися не збирається й до кінця року обіцяє «прилаштувати» ці облігації на суму 1,341 млрд грн. Як стало відомо «Контрактам» з джерела в Мінфіні, серед підприємств, що заявились на ПДВ-облігації, фігурують Фонд держмайна, кілька обладміністрацій і футбольний клуб «Динамо». А топ-менеджер найбільшого заводу-виробника труб повідомив «Контрактам», що їм ПДВ-облігації виписали, як кажуть, автоматом. Тепер керівництво, яке взагалі не мало проблем з податком на додану вартість, оббиває пороги податкової, домагаючись скасування незаконного відшкодування ПДВ.

збільшити блок-схему

Теорія й практика

Неважко помітити, що реструктуризація заборгованості держави шляхом випуску ПДВ-облігацій спрямована на кінцевий результат, а не на чинники, які його формують.

Теоретично відшкодування ПДВ з держбюджету дає змогу уникнути подвійного оподаткування товарів, що експортуються, й покликане підтримувати експортерів. Ідеологія підтримки грунтується на тезі, що всі учасники створення й руху експортованого товару до кінцевого споживача — справні платники податку на додану вартість, яка створюється на кожній окремій ділянці траекторії. Джерелами відшкодування ПДВ відповідно є надходження до держбюджету з цього податку.

На практиці жодна держава, що відшкодовує ПДВ, не в змозі проконтролювати сплату податку всіма фірмами в ланцюжку «постачальник — виробник — експортер». Так само, як і вилучити з цього ланцюжка фірми-пільговики, недоплатників і фіктивні «одноденки». У результаті до відшкодування іноді подаються суми, які так і не надійшли до держбюджету. Детермінантами бюджетної вигоди від ПДВ у кожному конкретному випадку є передусім пропорція та динаміка сплаченого й несплаченого в держбюджет ПДВ.

Кому вигідно

В Україні суб’єктивний контроль над об’єктивними явищами здійснює ДПАУ. Через те, що експортери, які подають на відшкодування ПДВ, не несуть відповідальності за діяльність своїх контрагентів (і це цілком нормально), а податкова відповідальна за бюджет, то від любові до ненависті у відносинах між експортерами і ДПАУ — один крок. У результаті тисячі справ щодо відшкодування ПДВ перебувають в арбітражах, зростає черга тих, хто очікує відшкодування, ростуть і зобов’язання держави, а ПДВ відшкодовують не завжди тим, кому слід тощо. У такій ситуації емісія ПДВ-облігацій — це не тільки спроба перекласти зобов’язання держави з однієї бюджетної кишені до іншої, а й лакмус для визначення реальної та фіктивної заборгованості.

Проте від емісії нових ОВДП серйозно не виграє ніхто. Кабміну, що відповідає за невиконання зобов’язань з відшкодування ПДВ пенею в 120% облікової ставки НБУ, все одно, як гасити борги — облігаціями чи одразу грішми. Для нормальних експортерів ПДВ-облігації в найближчому майбутньому навряд чи будуть привабливі. Це гарантують: 1) ставка дохідності на рівні інфляції; 2) дисконт (з яким банкіри згодні купувати облігації), що перевищує «відкат» ДПАУ за відшкодування грішми; 3) заставна вартість паперів (яка, за визначенням, не перевищує дисконт). Зрозуміло, що багато держпідприємств заявилися на відносно ліквідні облігації, втративши надію на відшкодування ПДВ грішми.

Немає ознак надзацікавленості робити бізнес на ПДВ-облігаціях і в банківського сектору. Нагадаймо, що голова НБУ Сергій Тігіпко довго не погоджувався рефінансувати облігації й «зламався» лише після емісії паперів.

Таким чином, у багатьох розрекламований Мінфіном випуск ПДВ-облігацій викликає не стільки заперечення, скільки здивування. «Тиск води у розбиті ночви», — так образно оцінив емісію ПДВ-облігацій один з керівників ФДМУ, який раніше успішно пробивав відшкодування ПДВ деяким підприємствам. Проте навіть він побоюється, що облігації можуть виявитися першим серйозним кроком до відмови держави від погашення своїх боргів. Про це, до речі, уже давно подейкують у кулуарах Мінфіну, жартуючи, що кроком у відповідь з боку бізнесу будуть бюджетні платежі векселями.

Відшкодовують — усі

Наслідком реалізації облігацій, емітованих під заборгованість з ПДВ (що сформувалася станом на 1 листопада 2003 року й непогашену до 1 січня 2004-го), стане збільшення внутрішнього держборгу на 1,926 млрд грн. Чи стане практика оформлення зобов’язань держави з ПДВ облігаціями держпозики звичкою Мінфіну — залежить від популярності ПДВ-облігацій на внутрішньому ринку.

Поки що можна стверджувати, що уряд, емітувавши облігації, публічно засвідчив свою неспроможність у питаннях адміністрування ПДВ (надходження за цим податком, якщо дотримуватися букви закону, є головним джерелом його ж бюджетного відшкодування).

Чи варто нарощувати держборг, не змінюючи порядок адміністрування? Запитання риторичне. Те, що Мінфін вирішив використати всі платежі до бюджету як альтернативне джерело відшкодування ПДВ — жодною мірою не узгоджується із закритістю інформації про те, кому й за які експортні заслуги в Україні відшкодовують ПДВ.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар