Підприємства цікавить закрита інформація

Про те, скільки коштують дані про конкурентів, Контрактам розповів генеральний директор міжнародної інформаційної компанії «Гардіан» Микола Мінькевський.

Микола Мінькевський

Які відомості про конкурентів користуються в Україні найбільшим попитом?

— Гравці певного ринку товарів і послуг знають один про одного чимало. Зазвичай українські підприємства цікавить інформація, яка не лежить на поверхні. Наприклад, про структуру собівартості продукції конкурентів, дані про їхніх клієнтів і постачальників, аналіз конкурентного середовища у вузькому сегменті ринку. Ця інформація дає підприємствам можливість точніше визначити конкурентні переваги чи, навпаки, виявити свої слабкі місця. Дані про ділову репутацію компаній цікавлять здебільшого їхніх зарубіжних партнерів і потенційних інвесторів.

Скільки коштувала інформація, яку вам вдалося продати найдорожче?

— У певний момент керівник компанії може заплатити великі гроші за ту інформацію, за яку в інший час не заплатив би жодної копійки. Трапляється, що бажання отримати відомості про партнера прокидається в бізнесменів під час серйозних переговорів, коли відкласти підписання великого контракту неможливо. Екстрене надання інформації коштує пристойну суму, однак відомості себе виправдовують — траплялося, що, перевіряючи анкетні дані контрагента замовника, ми з’ясовували, що фірми Х просто не існує.

Ви маєте доступ до баз даних держорганів?

— У нас договірні відносини з Мін’юстом, МВС, а також деякими аналітичними фірмами, з якими ми обмінюємося інформацією. На умовах абонплати ми користуємося базами даних деяких інформаційних центрів.

Як використовуєте інформацію про клієнтів ваших конкурентів?

— В Україні, точніше в Києві, працює п’ять фірм, які ми можемо назвати конкурентами. Хоча, за великим рахунком, конкуренції в нашій галузі немає, оскільки попит на інформацію тільки починає формуватися. Ні ми, ні наші партнери не переманюємо клієнтів один в одного. Єдиний випадок зіткнення інтересів — тендер, організований торік дуже великою компанією, який ми виграли. Проте такий тендер був першим і єдиним за всю історію незалежної України.

Власна служба збору й систематизації інформації — дорога іграшка?

— Усе залежить від завдань, поставлених керівництвом підприємства перед відповідним відділом. Збором і систематизацією інформації може займатися один професіонал на базі комп’ютера та доступу до інтернету. У такому разі витрати на інформаційне забезпечення не перевищать $1000 на місяць. Однак, по-перше, один професіонал — це, по суті, безальтернативне джерело інформації для керівника. А по-друге, жоден професіонал не може регулярно і безпомилково проводити серйозні дослідження, обробляючи великі інформаційні масиви в чітко встановлені терміни. Для цього потрібні штат досвідчених працівників і відповідне програмне забезпечення. Програми, що дають можливість обробляти невеликі (кілька мегабайтів) масиви, можна безкоштовно скачати з інтернету. А ось ліцензійний софт, розрахований на роботу з гігабайтами інформації, на російському ринку коштує десятки тисяч доларів.

Скільки працівників у вашій компанії?

— Двадцять. Однак збором інформації зайняті не всі. Є в нас фінансові аналітики, маркетологи та ін.

На що треба звертати увагу, перевіряючи аналітичний висновок?

— Будь-яке інформаційне повідомлення складається з трьох блоків: вступної частини, викладу та рекомендацій. Починати читання аналітичних матеріалів слід з кінця. У випадку, якщо рекомендації принципові для прийняття рішення (приміром, дається негативний висновок щодо того чи іншого партнера), доцільно проаналізувати, на базі якої інформації і яких аналітичних процедур зроблено ті чи інші висновки.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар