|
|
|||||
| 02 Грудень 2008, Вівторок |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 25 вiд 23-06-2008 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Гроші Гаряче джерело. Спецпроект «Корпоративні фінанси»
Банки й далі підвищують відсоткові ставки за депозитами. Від початку 2008-го річні вклади для фізосіб подорожчали в середньому на 2,5-3 процентні пункти до 14,5-15% у гривні, для юросіб — на 3,5-4,5 п. п. до 14%. Ставки за депозитами зросли через гостру нестачу ресурсів: більшість банків не можуть позичити гроші за кордоном у зв’язку зі світовою фінансовою кризою, а на українському ринку дефіцит національної валюти. «Українські банки змушені залучати ресурси на внутрішньому фінансовому ринку, тому вартість вкладів постійно зростає», — констатує Ірина Візнюк, менеджер з розвитку корпоративних клієнтів ПроКредит Банку. Вклади компаній є зараз одним з основних джерел капіталу для банків. Хоча ще рік тому аналітики прогнозували зменшення частки корпоративних депозитів у загальному обсязі пасивів фінустанов із торішніх 25% до 10-15%. Компанії охоче несуть гроші на кілька тижнів (середній на ринку період дії корпоративного депозиту — місяць). «Компанії розміщують кошти на депозиті, коли виникає тимчасове (сезонне) вивільнення коштів із виробничого циклу. Або ж специфіка бізнесу передбачає значні грошові надходження від клієнтів, які відразу й у повному обсязі компанії не знадобляться, — таке можливо, наприклад, у телекомунікаційних компаніях», — каже Олена Бугрій, начальник відділу розвитку продуктів для корпоративних клієнтів OTП Банку.
Вкладати на півроку-рік український бізнес не поспішає: компанії спрямовують в інвестиційні проекти більшу частину ресурсів, оскільки кредитні кошти наразі малодоступні. Довгострокові вклади мають попит переважно серед страхових компаній, недержавних пенсійних фондів і ПІФів, тобто компаній, які за законом зобов’язані зберігати частину коштів на банківському депозиті. До того ж інвестиційні фонди в умовах падіння фондового ринку диверсифікують портфелі, переводячи кошти передусім у депозити, що дорожчають. На українському фінансовому ринку відсоткова ставка за депозитами для компаній сильно залежить від вартості міжбанківських кредитів. Багато компаній мають більше вільних коштів, тому в деяких випадках замість кредитів інших банків фінустановам вигідніше залучити гроші юросіб. Особливо від кон’юнктури на міжбанку залежать ставки за короткостроковими вкладами (до 3 місяців), які дозволяють банкові тимчасово й навіть повністю подолати проблеми з ліквідністю. При цьому багато банків зараз полюють насамперед на гривневі ресурси — їм поки що вистачає залучених торік кредитів у доларах і євро, тоді як гривня в дефіциті. Зазвичай банки встановлюють розмір ставки за короткостроковими корпоративними депозитами на рівні вартості міжбанківських ресурсів плюс 1,5-2 п. п. За даними Романа Дьякончука, директора департаменту казначейства й фінансових ризиків СЕБ Банку, у 2007 році в період надліквідності ринку середня ставка за міжбанківськими кредитами овернайт становила 1,41% річних, у 2006-му — 2,47% річних. Короткострокові депозити для юросіб тоді коштували всього 3-5% річних — а тому були малопопулярні серед компаній. Несіть ваші грошики Структура зобов’язань банків* У I кварталі 2008-го корпоративні ресурси в гривні обходилися банкам від 12% (для короткострокових депозитів), до 15% річних (для вкладів на рік і більше). З березня ставки за гривневими корпоративними депозитами зросли в різних банках на 2-7 п. п. — залежно від терміну й суми вкладу (довгострокові вклади дорожчі за короткострокові), а також розмірів банків (дрібні фін-установи пропонують вигідніші умови). «Зараз за депозитами на суму більш ніж 1 млн грн банки першої й другої груп у рейтингу НБУ за активами пропонують 14-17% річних на вклади до 3 місяців, 15,5-17% — до півроку, 17-17,5% — до року», — перелічує Олексій Манзя, начальник відділу корпоративних фінансів банку «Хрещатик». Деякі банки з третьої й четвертої груп у рейтингу НБУ за активами саме готові платити до 30% відсотків річних за гривневими депозитами на 12 місяців. Привабливість цих пропозицій сумнівна, вважають фахівці: на час кризи ліквідності у деяких дрібних і навіть середніх банків значний ризик банкрутства. Олексій Манзя каже, що невеликі банки можуть спрямовувати депозитні кошти на дуже ризикові операції, аби одержати високий дохід чи покрити розриви ліквідності (різницю між виданими кредитами й залученими депозитами). Подорожчали й доларові ресурси, але менше, ніж гривневі. Відсоткова ставка за річними вкладами в інвалюті зараз становить 8-10%, до одного місяця — 4-6% річних. Банки першої десятки поки що не відчувають великої потреби в доларах та євро, тому вони залучають долар за ставкою на 1-1,5 п. п. нижчою від середньоринкової: 7-8,5% річних на 12 місяців. Мистецтво домовлятися Корпоративні депозитні програми відрізняються за термінами, прибутковістю, можливістю поповнення й зняття коштів. У відносно тривалій співпраці компанії та банку (наприклад, уже більш як півроку підприємство проводить через фінустанови розрахунки з клієнтами) корпоративну депозитну програму розробляють, зважаючи на потреби юрособи й ураховуючи особливості керування грошовими потоками в компанії. «Банк розробляє індивідуальну схему роботи з кожним клієнтом. Коли-от гроші надходять у банк сьогодні й наступного дня вони не будуть потрібні клієнтові, банк може автоматично переказати гроші на овернайт- (тобто добовий) депозит. Таким чином, компанія заробляє на потоках коштів через банк», — розповідає Юлія Гузь, віце-президент бізнес-напряму «Корпоративні фінанси» Діамантбанку. Правда, якщо компанії раптом знадобилися гроші на депозиті, при розірванні довгострокового договору вона втрачає 50% прибутку: відсоток за гривневим річним вкладом у такому разі складе 5-7% річних. А при завчасному знятті коштів із короткострокового депозиту в кожній з валют відсоткова ставка становить лише 1-2% річних. Утім, з банком можна домовитися. «Через завчасне вилучення коштів ставка може бути знижена на кілька пунктів, а може й зовсім не зменшитися», — стверджує Юлія Гузь. У цьому випадку банк зважає на історію відносин клієнта з фінустановою: якщо компанія часто перераховує на депозит великі суми грошей, банк може піти назустріч підприємству. Таким самим принципом банки керуються, коли заохочують постійних клієнтів: великим компаніям «накидають» 1-2 п. п. річних понад стандартну відсоткову ставку. Гроші народу Динаміка зобов’язань українських банків з 2001 по 2008 рік, млн грн Велику популярність серед підприємств має так звана депозитна лінія, що дозволяє поповнювати кошти за вкладом і знімати частину грошей (у межах певного ліміту) без розірвання депозитного договору. При цьому на залишок і далі нараховуються відсотки. Мінімальний незнижуваний залишок у великих універсальних банках на депозитних лініях становить 10 тис. грн (або еквівалент уадоларах США чи євро), у дрібних банках ліміти нижчі. Середньоринкова відсоткова ставка за таким депозитом — 5-7% річних у гривні й 3-5% у доларах і євро. Одним із нововведень банків є композитний рахунок, з яким можна використовувати відразу кілька різних депозитних програм із різними термінами й сумами, не відкриваючи нових депозитів (усі операції проводяться через один рахунок). Банківський продукт дає компанії більшу свободу дій: не треба постійно відкривати й закривати нові депозити, реєструвати їх у податковій, збирати потрібні документи. Серед плюсів депозиту — можливість використовувати вклад як заставу за кредитом або як додаткову гарантію. Під заставу депозиту реально одержати кредит на суму 70-80% від розміру вкладу, а інші застави можуть не знадобитися. Відсоткова кредитна ставка при цьому буде на 2-3 п. п. нижчою за середньоринкову. Для банківських клієнтів-новачків є ряд обмежень у термінах і сумі вкладу. Наприклад, банк може вимагати розмістити кошти на тиждень, а не на пару днів, і сума депозиту має бути не меншою ніж 100 тис. грн. Хоча такі умови новим клієнтам ставлять лише великі банки. Попит згасає Традиційні джерела фінансування банків — гроші акціонерів, кошти фізичних і юридичних осіб, міжбанківські депозити/кредити та іноземні кредити. Торік найбільшим джерелом фінансування банків були кредити з-за кордону. За словами Дениса Буюна, начальника відділу пасивних операцій корпоративного бізнесу Родовід Банку, минули часи, коли депозити юридичних осіб були одним із головних джерел коштів для банків. Наразі, за умов дефіциту зовнішніх і внутрішніх українських ресурсів, надходження від корпоративних клієнтів життєво важливі для банків, однак поступово депозити юросіб займуть у структурі банківських пасивів ті самі 10-15%, які прогнозувалися торік. Уже з’явилася тенденція сповільнення темпів зростання корпоративних депозитів. 1 травня 2008 року кошти юросіб займали 20,8% у структурі зобов’язань банків, фізосіб — 32,1%, а інших банків (кредити й депозити) — 26,6%. У травні 2007-го на вклади юридичних осіб припадало 23,5% фінансування банків, у січні 2007 року — 25,9%.
Утім, попит на гроші юросіб із боку банків буде завжди: корпоративні вклади ще довго будуть додатковим інструментом фінустанов для керування короткостроковою ліквідністю. Крім того, фінустанови зацікавлені у зваженій структурі пасивів (залучених коштів): «Нацбанк висуває підвищені вимоги до фінустанови, якщо в структурі його зобов’язань значну частину займає тільки одне з джерел фінансування», — коментує Денис Буюн. Як прогнозують аналітики, ставки за депозитами юросіб і далі залежатимуть від ситуації на міжбанківському ринку. Поки банки відчуватимуть брак грошей — відсоткова ставка за депозитами юросіб буде високою. «Ставки за короткостроковими депозитами для юросіб змінюватимуться досить оперативно. Найімовірніше, ставки будуть коливатися в діапазоні від 10 до 20% річних», — прогнозує Роман Дьякончук. Довгострокові вклади навряд чи сильно подорожчають: тільки-но ситуація на зовнішніх ринках стабілізується, великі банки знову залучатимуть довгі кредити за кордоном, а дрібні — позичатимуть у системних фінустановах на міжбанківському ринку.
|
В рубрицi ...
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|