Гроші

Плавзасіб

Олена ШКАРПОВА, Колаж Андрія ДМИТРЕНКА

Чому Нацбанк вводить плаваючий курс гривні. Перехід від фіксованого курсу до плаваючого боляче вдарить по економіці, вважають деякі аналітики

Голова НБУ Володимир Стельмах запропонував банкам здійснювати операції з купівлі-продажу валюти виключно через міжбанківський валютний ринок (дотепер багато банків укладали угоди з іншими фінустановами, не виходячи на ринок). Мета нововведення — формування на міжбанку ринкового валютного курсу, що враховуватиметься при розрахунку офіційного курсу гривні. Таким чином НБУ прямо натякнув на введення режиму плаваючого курсу нацвалюти. Про це свідчать й інші його дії: лише через тиждень після ревальвації гривні регулятор знизив її вартість з 4,85 до 4,852 UAH/USD. До цього офіційний курс не змінювався три роки.

Перехід від фіксованого курсу до плаваючого боляче вдарить по економіці, вважають деякі аналітики. Передусім постраждають експортери, які постачають свою продукцію за кордон. Разом із коливаннями офіційного курсу гривні їм доведеться постійно переглядати ціни на товари, а в разі ревальвації підраховувати втрати. У перші місяці дії плаваючого курсу також постраждають компанії, що працюють на внутрішній ринок, — прайси багатьох підприємств розраховані у доларах. А ось іноземним спекулянтам змінний курс гривні дозволить грати на українській валюті й навіть маніпулювати нею, отримуючи прибуток за рахунок курсових коливань.

Утім, поступово економіка оговтається від шоку й переведе всі внутрішні розрахунки у гривню, а експортери і спекулянти створять строковий валютний ринок: з’являться похідні інструменти, що дозволять купувати/продавати валюту за фіксованими цінами (ф’ючерси, опціони). «Перехід до плаваючого курсу призведе до того, що частина експортних підприємств переорієнтуються на внутрішній ринок, частину імпорту витиснуть вітчизняні товари, — вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Українська економіка стане більш захищеною від впливу світових ринків».

Насправді для української економіки не таке страшне саме введення плаваючого курсу гривні, як непередбачуваність дій Нацбанку. Наприкінці 2007-го НБУ затвердив Основи грошово-кредитної політики на 2008 рік, в яких передбачено «поступовий перехід у середньостроковому періоді до режиму вільно плаваючого курсу гривні». У документі зазначено, що в тому самому середньостроковому періоді (2-3 роки) «пріоритет грошово-кредитної політики поступово наближатиметься до забезпечення цінової стабільності (інфляційного таргетування. — Прим. Контрактів), якій підпорядковуватиметься політика гнучкого валютного курсоутворення». При цьому протягом 2008-го Нацбанк збирався, як і раніше, підтримувати фіксований курс гривні.

Як показує світовий досвід, політика інфляційного таргетування, до якої намагається перейти Нацбанк, справді приводить до цінової стабільності, але тільки якщо дії регулятора передбачувані. Одна з умов таргетування інфляції — відсутність інфляційних очікувань у населення. Для цього Центробанк інформує країну про свої революційні рішення задовго до їх прийняття. Але поки що НБУ свої дії, наприклад ревальвацію гривні, пояснює виключно постфактум.

Джо сидів не ворухнувшись, доки черевик не ткнувся йому в бік.
— Ой!
— Хто тут?
Сержант підхопив Джо й поставив його, як встромив, на ноги.

Курт Воннегут, «Переміщена особа»

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар