Гроші

Золоте зерно. Спецпроект «Корпоративні фінанси»

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО

Вкладаючи в український агропромисловий сектор, західні інвестори розраховують на світову кризу продовольства і скасування мораторію на продаж сільгоспземель

У травні українська агропромислова група «Миронівський Хлібопродукт» провела IPO на Лондонській фондовій біржі. Сума розміщення — $322 млн, розмір реалізованого пакета акцій — 19,4%. Угода МХП — одна з найбільших серед розміщень акцій українських компаній на західних біржах. Капіталізація Миронівського хлібопродукту одразу після IPO становила $1,7 млрд. Вартість Ferrexpo (володіє Полтавським гірничозбагачувальним комбінатом) після IPO у 2007 році була на рівні $1,67 млрд.

За кілька днів до розміщення Миронівського хлібопродукту датська компанія Trigon Agri залучила EUR105 млн шляхом вторинного розміщення акцій на фондовій біржі у Стокгольмі. Під управлінням Trigon Agri знаходиться 120 тис. гектарів земель сільгосппризначення (30,7 тис. на території України) і п’ять українських зерносховищ загальною місткістю 322 тис. тонн.

Серед вітчизняних компаній виробники м’яса, зерна і рослинної олії найактивніші на ринку IPO і приватних розміщень. За останні два роки близько десятка українських агропромислових підприємств продали акції західним інвесторам. Загальна сума інвестицій перевалила за $800 млн.

Агро-IPO — інвестиційна ідея № 1 у 2008 році. За даними інвестиційного банку Merrill Lynch, за останні чотири роки у світі було проведено 35 IPO у сільгоспсекторі на загальну суму $3 млрд. Аналітики вважають, що в найближчі два-три роки акції виробників зерна і зернотрейдерів, м’ясопереробних компаній, маслозаводів будуть найпопулярнішими об’єктами для інвестицій.

Півцарства за мішок зерна

Агропромисловий сектор — мабуть, єдина галузь світової економіки, що не постраждала від глобальної фінансової кризи. Аграрії активно залучають капітал інвесторів. «Аграрні та харчові компанії вельми популярні в іноземних інвесторів на тлі світового дефіциту продовольства і зростання цін на харчову продукцію», — пояснює Андрій Пивоварський, директор управління інвестиційно-банківських послуг ІК Dragon Capital.

У деяких регіонах планети назріває продовольча криза (насамперед, в Африці та деяких країнах Азії). Одна з причин браку продуктів харчування — дефіцит зернових. Аграрії збільшують посівні площі під технічні культури — кукурудзу та ріпак, які останнім часом у великих обсягах використовують у виробництві біопалива. Крім того, у країнах, що розвиваються (Росії, Китаї, Бразилії, Індії) швидкими темпами зростають доходи населення — мешканці дедалі більше споживають продуктів харчування, світові запаси зерна виснажуються. Торік харчова продукція в середньому по планеті подорожчала приблизно на 40%. За словами Марії Колесник, керівника аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА», пропозиція пшениці і у 2008-му сильно відстає від попиту. «У лютому 2008 року світові ціни на пшеницю досягли $800 за тонну. Улітку 2007-го вони були на рівні $200 за тонну. До травня цього року пшениця подешевшала до $350-500 (залежно від регіону), однак подальшого зниження цін не передбачається», — прогнозує Марія Колесник.

Ще одна причина дефіциту продовольства — неврожай у Китаї та інших країнах — великих експортерах зернових на світовий ринок. Приміром, на початку 2008-го заморозки у Піднебесній сильно пошкодили посіви рису, тому в 2008 році аналітики прогнозують різке зростання цін на рис. За даними Міжнародного дослідницького інституту рису (IRRI, Філіппіни), із травня минулого року рис подорожчав на 70%.

Зростання цін на аграрну сировину підштовхує агрокомплекси диверсифікувати бізнес. Наприклад, багато цукрозаводчиків почали виробляти пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, сою. Втім, для великих агрохолдингів вирощування зернових і коренеплодів лише доважок до основного бізнесу. Агропромисловці роблять ставку на тваринництво, виробництво рослинної олії, продуктів харчування. Акції саме таких холдингів найбільш запитані у західних інвесторів.

Земля в ілюмінаторі

Іноземні інвестори цінують й українські агропромислові компанії. «Більшість країн — виробників сільгосппродукції вже вичерпали потенціал розширення сільгоспземель. Україна поки має багато можливостей для підвищення обсягів урожаїв. Найближчий конкурент України на цьому терені — Росія», — каже Олександр Омельчук, керуючий директор групи ринків капіталу ІК «Конкорд Капітал». Урожайність зернових і коренеплодів в українських агропромислових холдингах наразі доволі низька порівняно з агрофірмами, наприклад, Західної Європи. Однак агрохолдинги мають вищу продуктивність, ніж у Росії та в середньому по Україні. Середній показник врожайності пшениці по Україні становить 2,2 тонни з 1 гектара, вітчизняні агрохолдинги вирощують до 4 тонн. Урожайність у Росії — 1,6 тонн пшениці з 1 гектара (аграрії в Західній Європі з 1 гектара збирають до 8 тонн). «Втім, порівнювати врожайність українських агрокомпаній з аналогічними підприємствами в Росії некоректно. Поки Росія нарощує врожаї здебільшого за рахунок розширення посівних площ, а не поліпшення технології вирощування культур», — каже Марія Колесник.

За прикладом закордонних холдингів вітчизняні агропромисловці максимально диверсифікують виробництво. Наприклад, Кернел Груп (займає близько 35% українського ринку бутильованої олії), дотримуючись принципів сівозміни, вирощує зернові та олійні культури — ячмінь, пшеницю, кукурудзу, горох і сою. Астарта-Київ (6% українського ринку цукру) торгує кукурудзою, соняшником, соєю, ячменем, пшеницею. Креатив Груп освоює виробництво сої та біоетанолу.

Втім, головна інвестиційна перевага українських агропромисловців — великі наділи орендованої землі. Західні портфельні інвестори сподіваються, що теперішні орендарі великих ділянок українських чорноземів у майбутньому стануть їхніми повноправними власниками. «Після скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення ціна угідь може вирости уп’ятеро — порівняно з нинішньою вартістю ділянок на чорному ринку», — пояснює зацікавленість інвесторів в акціях українських агрокомпаній Тамара Левченко, аналітик IK Dragon Capital. Висока вартість землі підвищить капіталізацію компаній, що володіють українськими гектарами, і позитивно позначиться на їхньому розвитку, відповідно подорожчають і куплені інвесторами агроакції.

Натисніть, щоб збільшити

До речі, зі скасуванням мораторію агрокорпорації автоматично отримають доступ до дешевого боргового фінансування в Україні, оскільки зможуть закладати земельні ділянки.

Першою серед українських агрокомпаній на закордонний ринок акціонерного капіталу вийшла корпорація «Укрпродукт» (виробляє молочну продукцію). На початку 2005 року компанія продала 27,2% своїх акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі, виручивши за акції 6 млн фунтів стерлінгів або приблизно $12 млн. У серпні 2006 року на Варшавську фондову біржу (WSE) вийшов великий український виробник цукру компанія «Астарта-Київ». Агропромисловому холдингу вдалося залучити близько $32 млн.

На 2007 рік припав пік продовольчих IPО і приватних розміщень. Кернел Груп (великий виробник олії) провела IPO на біржі у Варшаві. У результаті продажу 33% акцій компанія залучила $218 млн. Креатив Груп (виробник рослинної олії та маргарину) у ході приватного розміщення акцій серед іноземних інвесторів залучила $57 млн, компанія «Ленд Вест» (вирощує зернові) — $43 млн. Цукровий союз «Укррос» продав на українській біржі ПФТС 20% своїх акцій за $42 млн. А в березні 2008 року агропромисловий холдинг «Укрзернопром» отримав за свої акції $56,1 млн.

IPO і приватні розміщення (особливо другий інструмент) — мабуть, єдиний спосіб для вітчизняних агропромисловців залучити фінансування на розвиток бізнесу. Кредити українських банків для сільгоспкомпаній досить дорогі (до 24% річних у гривні), при цьому фінустанови видають невеликі суми, оскільки, зазвичай у заставу агропромисловці можуть запропонувати недорогі активи — елеватори, птахофабрики, молокопереробні заводи тощо. Закордонні кредитори з цієї причини й зовсім не надають позики українським аграріям.

Хоча західні інвестори охоче купують акції українських агропромислових компаній, дохідність цих інвестицій наразі невисока. «Акції Кернел Груп» після розміщення в листопаді 2007-го до 15 травня виросли лише на 10%. Папери Укрпродукту за три роки (з лютого 2005 року по 15 травня 2008-го) подорожчали на мізерні 25%», — розповідає  Тамара Левченко. Найбільше подорожчали акції Астарта-Київ — за півтора року після розміщення папери загалом подорожчали на 160%. Особливо динамічно акції компанії зростають останнього року: із травня 2007 приріст становив 280% (до цього котирування акцій кілька разів сильно падали).

Недовгий бал

На думку українських інвестаналітиків, у перспективі року-двох дуже вигідними будуть інвестиції в акції українських виробників олійних культур та олії. За даними агенції «ААА», у квітні 2007-го ціна соняшника в Україні була на рівні 1,4 грн/т, через рік — майже 5 тис. грн/т. За прогнозами Марії Колесник, вартість соняшника на внутрішньому ринку до кінця цього року не знизиться. Аналітики прогнозують дефіцит насіння соняшника і в 2008 році, оскільки українські аграрії засіяли поля під цю культуру менше запланованого обсягу.

Втім, аналітики прогнозують, що ще рік-два — і ажіотаж навколо акцій українських компаній агропромислового сектору вщухне: на світовому фондовому ринку з’явиться багато аналогічних фірм із країн, що розвиваються. Новою інвестиційною ідеєю стануть вкладення в українські харчові підприємства, котрі поки не розміщали свої акції на фондових біржах, — наприклад, у великі кондитерські компанії та виробники безалкогольної продукції.

Астарта (Astarta N.V.)

Тикер: AST

Вільних акцій в обігу: 20%

Профіль діяльності: виробництво цукру

Чистий дохід у 2006 р.: $85,3 млн

Чистий дохід у 2007 р.: $121,8 млн

Чистий прибуток у 2006 р.: $7,1 млн

Чистий прибуток у 2007 р.: $31,3 млн

Кому належить:
40% — генеральному директору Вікторові Іванчику 40% — російському бізнесмену Валерієві Короткову
20% — у вільному обігу

Ринкова капіталізація: $540 млрд

Динаміка котирувань на Варшавській фондовій біржі

За даними компанії,  ІК Dragon Capital

Кернел Груп (Kernel Holding S.A.)

Тикер: KER

Вільних акцій в обігу: 41%

Профіль діяльності: виробництво соняшникової олії, дистрибуція бутельованої олії, експорт олії та зернових

Чистий дохід* у 2005/06 ф. р.: $215,2 млн

Чистий дохід* у 2006/07 ф. р.: $350,4 млн

Чистий прибуток* у 2005/06 ф. р.: $1,3 млн

Чистий прибуток* у 2006/2007 ф. р.: $19,5 млн

Кому належить: 59% контролює почесний президент «Кернел Групп», депутат Верховної Ради Андрій Веревський 41% у вільному обігу

Ринкова капіталізація (станом на 19 травня): $1,14 млрд

Динаміка котирувань на Варшавській фондовій біржі

*Фінансовий рік починається з липня.
За даними компанії, ІК Dragon Capital

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар