Гроші

Азартні ігри. Спецпроект «Особисті фінанси»

Світлана СЛЄСАРУК

Рік тому банки роздавали кредитки всім охочим. У 2008-му умови карткових позик стали дуже жорсткими, однак у багатьох випадках кредитна картка, як і раніше, вигідніша за споживкредит

За останній рік банки подвоїли випуск кредитних карток. У квітні 2008-го кількість кредиток, випущених українськими фінустановами, сягнула 13 млн штук (у квітні 2007-го — 6,5 млн). За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем (ЕМА), у квітні 2007 року обсяг відкритих кредитних ліній, наданих користувачам карток найбільшими банками, становив близько $2,5 млрд. До квітня 2008-го номінальний обсяг ринку зріс утричі — до $7,5 млрд.

Два роки тому банкіри та інвестаналітики пророкували бурхливе зростання карткового кредитування і поступове витіснення цим продуктом дорожчих і більш трудомістких в обслуговуванні споживкредитів. Кредитування за допомогою пластику дозволяє банкам істотно заощаджувати на каналах видачі позик (наприклад, представництвах банку у великих магазинах). Кредитка вигідна і клієнтам, розмірковували банкіри, що пророкували бум карткового кредитування: на відміну від споживчої позики пластикова картка не зобов’язує позичальника витрачати гроші на конкретний продукт.

Однак українці, які потребують невеликих кредитів, не поспішають переходити на пластик, воліючи кредитуватися по-старому. Торік обсяги ринку споживкредитування перевищили $7 млрд. «Банки випускають дедалі більше кредитних карток, але населення мало користується ними: відкриті кредитні ліміти (розмір доступної позичальникові суми) використовуються лише на 30-40%. Тобто реальний оборот ринку кредитних карток становить $2,5-3 млрд. Емісія кредитних карток для банків поки що є чимось на кшталт соцзмагань — хто більше видасть», — каже Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем. Банкіри визнають: карток випущено багато, але клієнти користуються ними нечасто.

Усе на картку

Процедура одержання кредитки мало чим відрізняється від надання споживпозики: банк вимагає паспорт, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду і розмір зарплати за останні шість місяців. Для видачі деяких типів кредиток (приміром, тих, що діють за кордоном) фінустанова може вимагати додаткові документи: закордонний паспорт, водійське посвідчення, техпаспорт на автомобіль тощо.

Позичальникові, що відкрив у банку депозит, потурають: за великого розміру депозиту (більш ніж $10 тис.) кредитну лінію відкриють на 80% суми внеску (стандартний розмір позики — 60% суми депозиту). Привілейованими є також власники зарплатних карток: такому клієнтові можуть випустити кредитку безплатно і без надання довідки про доходи. Багато банків пропонують їм овердрафт: відкривають кредитну лінію на зарплатній картці (на суму до 100% зарплати), а за високого доходу (від $1 тис.) можуть надати кредитну лінію з лімітом на три-п’ять місячних окладів.

До клієнтів «з вулиці» банк висуває жорсткіші умови: потенційний позичальник повинен мати стабільний дохід не нижчий від середнього по регіону, бути не молодшим ніж 21 рік і не старшим ніж 55. Інакше потрібен поручитель. Відмовити у випуску картки фінустанова може, якщо клієнт має погану кредитну історію (не погасив позику в банку) або недостатню платоспроможність (наприклад, вже має великий кредит).

Більшість кредиток діють протягом року, після закінчення цього терміну дію картки можна продовжити. На цей самий період позичальникові надається кредитна лінія. Власник картки може витратити всю суму кредиту, а може лише частину. В будь-якому разі він повертає банку тільки витрачені кошти плюс відсотки (нараховуються виключно на суму використаної позики). Зазвичай кредит необхідно погасити протягом терміну дії картки (за рік), при цьому клієнт самостійно вибирає схему виплати: рівними частинами щомісяця або невеликими сумами протягом року, а основну частину позики — наприкінці терміну дії кредитки. Для банків розтягування процесу погашення позики в часі — додаткова стаття доходів: що довше вона не повертається у повному обсязі, то більше відсотків буде нараховано.

Утім, позичальникові в будь-якому разі доведеться щомісяця вносити на картку 10-20% витраченої суми або нараховані на використаний кредит відсотки (залежить від умов кредитування в банку). Таким чином він підтверджує свою платоспроможність. Погасивши вчасно використану позику, клієнт може розраховувати на відкриття для нього нової кредитної лінії, тобто кредит є поновлюваним.

За порушення графіка погашення передбачені штрафні санкції. Більшість банків стягують фіксовану суму (до 50 грн) за фактом порушення і на суму простроченого платежу підвищують ставку в 1,5-3 рази.

Деякі фінустанови вимагають від клієнтів вносити своєрідний депозит або незнижуваний залишок на рахунок — 10-20% суми кредиту, що надається. Поки кредитка діє, банк безплатно користується незнижуваним залишком.

Максимальний ліміт за кредитними картками в українських банках — $10 тис. При цьому розмір кредитної лінії безпосередньо залежить від розміру установи і її частки на ринку (за активами). Приміром, один із лідерів ринку Райффайзен Банк Аваль випускає кредитки з лімітом до $9 тис., Альфа-Банк, що входить до десятки найбільших фінустанов за активами (рейтинг НБУ), — $5 тис., VAB Банк (23-тє місце у рейтингу) — $3 тис. «Картковий ліміт у Дельта Банку для клієнтів «з вулиці» — 1-3 тис. грн. Він збільшується, тільки якщо позичальник справно погашає кредит», — каже Тарас Волобуєв, начальник управління розвитку бізнесу Дельта Банку.

Відсоткові ставки за споживчим, авто- та іпотечним кредитуванням у банках різняться лише на 2-3%. Вартість карткових позик варіюється від 25 до 70% річних або від 2 до 6% на місяць. Банки навмисно уникають звичного для клієнтів поняття «річний відсоток за кредитом». Різниця у відсоткових ставках для «свого» клієнта та новачка сягає 10-15%. Середня річна ставка за картковими кредитами у гривні — 25-30%, у доларах — 18-25%. Новачкам кредитку видадуть під 35-40% у гривні та 30-35% у доларах.

Ефективні відсоткові ставки збільшують супутні витрати позичальника — комісії банку, разові платежі, вартість випуску картки. Оформлення кредитки коштує від 15 грн (стандартна без додаткових пільг) до 2,5 тис. грн («золоті» картки для VIP-клієнтів з можливістю використовувати їх за кордоном і великими знижками в магазинах і готелях). Утім, багато фінустанов оформляють кредитки безплатно — разом із зарплатною карткою, при відкритті депозиту або одержанні великого кредиту. «Деякі кредитні установи стягують комісійні за щомісячне обслуговування кредитної картки — у середньому 0,1-0,5% (близько 3-6% річних)», — розповідає начальник управління розвитку карткового бізнесу VAB Банку Олена Соболєва-Терещенко. А деякі встановлюють разову комісію за річне обслуговування кредиту на рівні 5-10% суми позики.

Ще одна стаття витрат власника кредитки — відсоток за переведення в готівку кредитних коштів. Ця послуга в мережі банкоматів банку — емітента картки коштує 1-2% суми, яка знімається, у банкоматах інших установ — 4-5%. За кордоном поповнення готівки обійдеться в 1% всієї суми кредиту (щонайменше $3 у гривневому еквіваленті  за кожне зняття грошей у банкоматі). У закордонного банку можуть бути свої комісії:  за конвертацію коштів знімають 1-2% суми, що переводиться в готівку.

Кредиток менше Українці воліють користуватися дебетовими картками

За даними компанії «Простобанк Консалтинг», на початку квітня середня ефективна відсоткова ставка (з урахуванням усіх комісій і додаткових витрат) за гривневими картковими кредитами при переведенні в готівку коштів у мережі банкоматів становила 45,3% річних, при розрахунках через термінали в магазинах — 41,6%. Доларові кредити обходяться відповідно у 35,7 і 31,8%. Тоді як середня ефективна ставка за споживкредитами на банківському ринку зараз перевищує 50%.

Щоб залучити велику кількість клієнтів, багато банків пропонують картковим позичальникам продукти з пільговим періодом (grace period). Протягом місяця клієнт може користуватися позикою практично безплатно. Якщо він погашає використаний кредит до певного терміну (наприклад, кожне 25-те число місяця), відсоткова ставка становить символічні 0,5-1% річних. Але банк усе одно заробляє на користувачеві таким кредитом більше: позичальник у будь-якому разі платить за обслуговування картки і комісійні при переведенні в готівку коштів, до того ж із такою кредиткою він здійснює більшу кількість операцій, ніж зі звичайною.

Більшість опитаних Контрактами топ-менеджерів українських банків вважають, що кредитка значно вигідніша за споживчий кредит, якщо передбачає пільговий (безвідсотковий) період, а позика при цьому потрібна лише на кілька місяців. У цьому разі можна істотно заощадити на відсотках. До того ж кредитки зручні при невеликих покупках (на суму до $2 тис.). Найкраще вибирати картки без незнижуваного залишку і використовувати їх у торговельних мережах (уникаючи таким чином комісійних за переведення в готівку). Споживкредити рекомендується брати при великих покупках (ліміту на кредитній картці не вистачає), позику при цьому клієнт воліє погасити протягом 2-3 років.

Картка бита

Ще рік тому банки роздавали кредитки направо і наліво. Сьогодні фінустанови ретельніше перевіряють клієнтів, зробили жорсткішими умови отримання й обслуговування кредитних карток (зокрема, підвищивши комісійні). «За останні півроку вони стали обачнішими у видачі позик клієнтам «з вулиці». Раніше багато фінустанов відкривали кредитні лінії, не перевіряючи платоспроможність позичальника, якщо той мав депозит у фінустанові. Тепер не перевіряють фінансове становище тільки іміджевих клієнтів, наприклад, відомих людей або великих бізнесменів», — каже Сергій Головань, начальник управління платіжних карток банку «Хрещатик». У 2007 році багато банків не перевіряли фінансове становище навіть новачків, надаючи їм досить великі карткові кредити (до $2 тис.). Тепер вони перевіряють усіх без винятку позичальників, а максимальна сума надаваного новачкам кредиту зменшилася до $1 тис. Для постійних клієнтів ліміти також знизилися: ще рік тому карткові кредити надавалися на суму до $50 тис., тепер — щонайбільше $10 тис. Відсоткові ставки зросли на 2-4% разом зі ставками за депозитами.

Банки обережні з кількох причин. НБУ запровадив нові норми, що посилюють правила надання кредитів населенню, намагаючись таким чином знизити обсяг потенційних неповернень. У зоні підвищеного ризику беззаставні позики — експрес-кредити, споживкредити та кредитні картки. «Багато фінустанов обмежили кредитування у зв’язку зі встановленням Нацбанком жорсткіших нормативів», — констатує Сергій Головань. Загалом у банківській системі обсяг «поганих» кредитів становить 1,5% усіх виданих позик, однак, за неофіційним даними, неповернення у багатьох банках, що активно займаються споживчим кредитуванням, сягають 60%. При цьому скорингові системи багатьох фінустанов поки що не можуть правильно оцінити ризик дефолту тих чи інших клієнтів, а кредитні бюро (компанії, що акумулюють інформацію про позичальників) повноцінно так і не почали працювати.

Інша причина зниження лімітів за картками і зростання ставок — криза ліквідності банків. У березні—квітні НБУ вживав заходів із вилучення гривневої грошової маси з обороту (у такий спосіб регулятор боровся з високою інфляцією). Банкам катастрофічно бракує грошей, відсоткові ставки на міжбанківському ринку зросли до 25-30% річних (роком раніше не перевищували 5%). У результаті фінустанови тимчасово знизили обсяги кредитування, зокрема за допомогою випуску кредитних карток.

Зараз банкіри досить стримані у прогнозах щодо зростання ринку карткового кредитування. На думку спеціалістів, ринок кредиток досяг свого насичення — багато українців мають по кілька карток у різних банках. Аналітики вважають, що у 2009 році фінустанови активно об’єднуватимуть мережі банкоматів (зменшивши витрати власників кредиток на переведення в готівку в «чужих» банкоматах), освоюватимуть послугу мобільних платежів.

Щороку кількість кредитних карток в Україні зростає щонайменше вдвічі

На думку Олександра Карпова, незабаром з’являться змішані продукти, коли банк може переоформити картковий кредит у споживчий і навпаки. «Такі операції поширені за кордоном і вигідні позичальникам, що бажають істотно збільшити розмір кредиту (кредитка конвертується в споживкредит) або одержати доступ до відновлюваної позики (споживкредит конвертується в картку)», — розмірковує Олександр Карпов.

Інше нововведення ринку — спільні проекти банків з торговельними мережами (кобрендингові та бонусні програми). За словами Олени Соболєвої-Терещенко, уже зараз 60% операцій із кредитними картками здійснюється в магазинах. «Великий обсяг операцій у торговельних мережах зумовлений збільшенням кількості магазинів, що приймають як платіжні засоби кредитні картки», — пояснює фахівець. Завдяки співпраці з торгівцями банкіри сподіваються збільшити реальний оборот ринку кредитних карток.

Пластикове IPO
Найбільша у світі компанія з випуску пластикових карток планує IPO століття

Міжнародна платіжна система Visa (посідає перше місце у світі за обсягами випуску платіжних карток) має намір провести IPO — найбільше за всю історію первинних розміщень американських компаній. Вартість 50% акцій Visa, які виставляються на продаж, оцінюють у $17 млрд. До цього рекордсменом за обсягом залучених на біржі коштів була телекомунікаційна компанія AT&T Wireless: у 2000 році продала акцій на $10,6 млрд.

У межах підготовки до первинного розміщення акцій Visa довелося провести реструктуризацію, об’єднавши компанії Visa Canada, Visa International та Visa U.S.A. Європейський оператор Visa’s West Europe залишився у власності найбільших західних банків — тепер міноритарних акціонерів глобальної Visa. Спочатку компанія планувала продати близько 35% акцій за $10 млрд, однак у лютому рада акціонерів вирішила виставити на продаж майже 50% акцій. Оборудку збираються провести за ціною $44 за акцію (на $2 дорожче від раніше запланованої).

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар