Гроші

Будь-якою ціною

Олена ШКАРПОВА

У високій інфляції в Україні винні дедалі багатші китайці, біопальне, дорогий євро і дешевий долар, американська економіка, спекулянти і трохи самі українці

У 2008 році інфляція в Україні становитиме 17-20%, прогнозують вітчизняні аналітики. З українськими фахівцями солідарні західні економісти: у Світовому банку пророкують 17,2% зростання цін в Україні, у Міжнародному валютному фонді — 17,1%, рейтинговій агенції Standard & Poor’s — 20%.

Протягом останніх 6 років інфляція в Україні була на рівні 10-12% на рік. На початку 2007-го вітчизняні економісти і чиновники запевняли: ще 2-3 роки — і зростання цін сповільниться до однозначної цифри. Однак у 2007-му споживча інфляція різко підскочила до 16,6%. У I кварталі 2008-го ії зростання вже становило 9,7% (у січні—березні 2007-го — лише 1,3%).

Зростання споживчих цін — проблема не лише України, а й усього світу. У США інфляція торік становила 4,1%, у Європі — 3,1%. За мірками розвинених економік це вкрай високі показники: річна норма інфляції в ЄС — 2%. Продукти різко дорожчають і в країнах, що розвиваються. У Китаї, наприклад, у 2007-му споживчі ціни зросли на 7,1%, з початку 2008-го — на 8,3%.

Основна причина глобальної інфляції — подорожчання сільгосппродукції та енергоресурсів. В Україні зростання цін підганяють ще й внутрішні чинники: збільшення доходів населення, високі обсяги кредитування фізосіб, прив’язка гривні до долара, що стрімко дешевшає, і високий рівень інфляційних очікувань українців.

За їжу

За даними Світового банку, за останні три роки світові ціни на продовольство підскочили удвічі. «Через зростання цін на продукти харчування за межею бідності опинилися 100 млн осіб по всьому світу», — з такою заявою виступив генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Подорожчання продовольства (агфляція, або аграрна інфляція) — основна причина глобального зростання цін. Торік спостерігався сплеск агфляції: у Європі, США, Азії та Австралії був неврожай зерна. Світовий збір пшениці становив 593 млн т проти прогнозних 614 млн т. Усього зернових зібрали 1573 млн т — на 2% менше, ніж роком раніше. Перехідні світові запаси пшениці у 2007-му сягнули мінімального за останні 26 років рівня — 116,6 млн т. Цього року дефіцит зерна посилиться ще більше. За прогнозами Міжнародної ради з питань зерна, у 2008-му загальносвітовий попит на пшеницю, як і на зернові загалом, перевищить обсяги їх виробництва приблизно на 1,2%. При цьому накопичені у світі запаси зернових становлять менш ніж 15% прогнозованого на 2008 рік загальносвітового попиту на них, запаси пшениці — трохи більш ніж 18%.

Згадати все У 1993-му ціни в Україні зросли на 10 156%

Натисніть, щоб збільшити

Дороге зерно призвело до зростання цін на більшу частину продовольчого кошика населення планети: м’ясо, хліб, макаронні вироби тощо. У 2007 році глобальний індекс цін на продовольство (розраховується інвестиційним банком Goldman Sachs) підвищився на 41%, у 2006-му — на 26%. Найвища агфляція в країнах, що розвиваються. За останні кілька років різко зросли доходи населення в Китаї, Індії та Бразилії, у цих та інших державах у кілька разів збільшився попит на продукти харчування.

Утім, неврожаї і зростання споживання в країнах, що розвиваються, спостерігаються тільки протягом останнього року-двох. Основна причина підвищення цін на зерно — зменшення посівних площ під продовольчі культури на користь технічних: рапсу і цукрового буряку, що використовуються у виробництві біопалива. Влада Європи і США активно стимулює виробництво цього виду палива, наприклад, європейські розробники і виробники енергоносія отримують дотації та звільнені від сплати податків.

Інша причина глобальної інфляції — підвищення вартості сировини (енергоносіїв, залізної руди, вугілля). У 2007-му світові ціни на вугілля зросли на 30%, залізорудну сировину — майже удвічі, нафту — на 50%. Аналітики запевняють: подорожчання сировини зумовлене глобальним бумом промислового виробництва і збільшенням обсягів споживання у країнах, що розвиваються, передусім в Індії та Китаї. До того ж поступово вичерпуються легкодоступні запаси нафти, вугілля і газу: сировина дорожчає через високі виробничі витрати.

Темпи зростання цін пришвидшили світову фінансову кризу. Істотно знизилася ліквідність західних банків, фінустанови втратили мільярди доларів. Наприкінці 2007-го національні банки розвинених країн спробували погасити кризу: влили у світову фінансову систему понад $1 трлн. ФРС кілька разів знижувала базову відсоткову ставку, під яку американські банки залучають кошти на внутрішньому ринку. Чергове зменшення ставки тимчасово гасило кризу, однак розганяло інфляцію в Америці. Водночас різко знизилася вартість долара: наприкінці квітня 2008-го американська валюта сягнула чергового історичного мінімуму — 1,60 USD/EUR. Дешевий долар негативно вплинув на вартість сировини (нафти, зерна тощо): товари, які котируються в доларах, дорожчають швидше.

Бананова республіка Зростання цін на основні складові споживчого кошика українців у січні — березні 2008 року (до грудня 2007-го), %

США взагалі вважають зоною підвищеного інфляційного ризику. Економісти побоюються початку стагфляції в Америці: сильного сповільнення темпів зростання ВВП, високого безробіття і пришвидшеної інфляції. По суті, ці явища в США вже спостерігаються.

На думку експертів, світова фінансова криза й торішні антикризові заходи ФРС і Європейського центробанку (зниження базової ставки, вливання коштів у банківську систему) негативно позначилися на розвитку світової економіки і пришвидшили глобальне зростання цін. Інфляційний ефект від припливу капіталу в економіку планети триватиме ще щонайменше рік, вважають аналітики. За прогнозами фахівців з англійського банку HSBC, світова інфляція прискориться з 2,8% у 2007-му до 3,6% у 2008-му. У Merril Lynch вважають, що ціни у світі зростуть цього року на 4,2%.

У ногу з часом

Українська економіка дотримується глобальних тенденцій: другий рік поспіль у країні агфляція. Споживчий кошик Держкомстату на 60% складається з продуктів харчування, половина яких припадає на вироблені із зернових або з їх використанням (хліб, макарони, м’ясо, молочна продукція). У 2007-му продовольство в Україні подорожчало на 23,7%, з початку цього року — на 14,4%. З березня 2007-го рослинна олія і фрукти зросли в ціні більш ніж удвічі, яйця — на 60%, м’ясо — на 37%, молокопродукти — на 42%. Причини ті самі, що й у всьому світі: торішній неврожай зерна. У 2006/07 маркетинговому році в Україні зібрано близько 29,3 млн т зернових за внутрішньої потреби щонайменше 28 млн т і великого експортного апетиту зернотрейдерів. «Уряд і гравці зернового ринку прогнозували врожай на рівні 33-35 млн т. Невисокий урожай спровокував зростання цін на зернові», — каже Олександр Жолудь, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.

Важлива складова нинішнього зростання цін в Україні — послаблення долара щодо євро. Гривня фіксована до американської валюти, а тому падіння долара на світовому ринку знижує вартість національного грошового знака щодо євро. «США розширює грошову масу і нарощує внутрішнє споживання. Така політика автоматично експортується в Україну», — зазначає Віталій Кравчук, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. З початку 2007-го в результаті зниження вартості долара до євро гривня подешевшала щодо європейської валюти на 20%. Падіння долара і зростання євро різко підвищили вартість європейських товарів для українців. При цьому наша країна імпортує з Європи до 40% усіх увезених у країну товарів (без урахування імпорту природного газу).

Як вважає держкомстат Структура споживчого кошика для розрахунку інфляції

Щоб розрахувати показник інфляції, потрібно визначити середнє зростання цін за конкретний період (приміром, один місяць) за кожною товарною позицією у споживчому кошику Держкомстату і помножити цей показник на частку товарів у кошику. Наприклад, середнє зростання цін на фрукти в січні—березні — 32,6%. Частка фруктів у споживчому кошику — 3,14%. Множимо й отримуємо результат 1,02% (внесок зростання цін на фрукти у загальну споживчу інфляцію). Результати за кожною товарною позицією підсумовуються. Отриманий відсоток — це і є інфляція.

Крім глобальних причин інфляції на вітчизняну економіку впливають внутрішні чинники. Інфляція зарплат, або різке зростання доходів населення, — одна з основних причин нинішнього підвищення цін. У січні—лютому 2008-го порівняно з тим самим періодом минулого року номінальні доходи українців збільшилися на 47%. «Протягом останніх 4 років доходи населення зростають щонайменше на 10% щороку. Водночас ВВП збільшується в середньому на 7-9%. Тобто українці споживають дедалі більше, а товарів виробляється у недостатній кількості. Звідси і зростання цін», — пояснює Олександр Жолудь. Підвищення зарплат не лише збільшує попит населення, а й розганяє промислову інфляцію: зростає собівартість виробництва багатьох видів продукції.

Доходи населення почасти зросли через підвищення обсягів соціальних виплат (допомоги, погашення боргів Ощадбанку колишнього СРСР). Крім того, українці стали більше отримувати прибутку від вкладень у нерухомість, депозити, пайові інвестфонди, доходи від яких з лютого минулого року збільшилися на 45-60%. У розвинених економіках зростання інвестицій зазвичай стримує інфляцію: населення спрямовує додатковий дохід не на споживання, а в розвиток промвиробництва (через фондовий ринок, депозити, інші інструменти). В Україні обсяг інвестицій фізосіб поки що невеликий, вкладення в інвестінструменти здебільшого короткострокові, прибуток від вкладень на півроку-рік наші співвітчизники зазвичай спрямовують на споживання, а не реінвестують. Постійне зростання обсягів кредитування взагалі призвело до споживчого буму (в Україні, наприклад, найвищі темпи зростання продажу нових автомобілів). Приріст обсягів ринку споживкредитування торік — майже 100%.

Ще один внутрішній чинник зростання цін — високі інфляційні очікування населення. Індекс інфляційних очікувань, який розраховують GfK Ukraine і Міжнародний центр перспективних досліджень, у лютому 2008-го сягнув найвищого показника з 2000 року — 190,1. Протягом останніх кількох років виробники і роздріб охоче спекулюють на темі високої інфляції, яку активно мусують опозиційні партії. «Підприємства підвищують ціни, очікуючи зростання цін у конкурентів, постачальників сировини і загалом в економіці», — пояснює Оле-ксандр Жолудь. При цьому споживачі товарів і послуг сприймають високу інфляцію як належне. «Якби зростання цін виявилося для споживачів цілковитою несподіванкою і населення перестало купувати продукти, що подорожчали, виробникам довелося б знизити ціни. У цьому випадку інфляція могла б сповільнитися», — міркує Жолудь. Однак українці, навпаки, нарощують споживання — ментальність вітчизняного споживача в умовах високої інфляції: треба купити зараз, доки не подорожчало ще більше.

«Ціни на продовольство зростатимуть, причому як у світі, так і в Україні. Уже зараз можна з упевненістю сказати, що дешевих продуктів харчування у найближчому майбутньому не буде», — вважає Василь Юрчишин, директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Як правило, у разі виникнення передумов для інфляції ціни зростають швидко і дуже повільно знижуються. Таке явище економісти називають «нееластичністю цін». «Зараз ціни нееластичні через високий світовий попит на продукти харчування», — коментує Василь Юрчишин.

Вихід там

На думку економістів Світового банку, головний метод боротьби з глобальною агфляцією — збільшення посівних площ під продовольчі культури і зниження — під технічні. Однак поки що влада Європи і США — найбільших постачальників зернових на світовий ринок — не збирається відмовлятися від програм розвитку виробництва біопалива і сподіва-ється на високі врожаї продовольчого зерна в країнах, що розвиваються.

Інший випробуваний метод — таргетування інфляції. Уряд і центральний банк країни визначають рівень інфляції на найближчий рік (нерідко на кілька років наперед), суворо дотримуючись цієї позначки, реалізуючи монетарну (грошову) і фіскальну (податкову) політику. Таким чином влада не лише стримує інфляцію, а й керує інфляційними очікуваннями населення. Цей метод боротьби зі зростанням цін уперше був задіяний у Новій Зеландії 1990 року й поступово поширився на країни єврозони, Канаду, Австралію, Південну Корею та Бразилію. Щоправда, останні кілька років таргетування інфляції є малоефективним, особливо в Європі. Наприклад, Європейський центральний банк установив досить високу облікову ставку — 4% річних, однак ціни в регіоні все одно зростають.

За словами заступника міністра економіки Ірини Крючкової, уряд і Нацбанк уже реалізують низку антиінфляційних заходів. Один із них — обмеження споживання, зокрема за рахунок зниження темпів зростання кредитування. У 2007 році Нацбанк запровадив для банків кілька нових норм резервування коштів під кредити і розпочав стерилізацію гривневої грошової маси (тобто вилучення грошей з обороту). Поки що ці заходи не дали очікуваного результату. Спроби Нацбанку боротися з інфляцією Олександр Жолудь вважає марними: «Інфляція в Україні має немонетарний (тобто негрошовий) характер, тому монетарні методи не дадуть швидких результатів». На думку фахівця, уряд і Нацбанк діють неузгоджено: НБУ вилучає гроші з обороту, а Кабмін, навпаки, розігріває попит, збільшуючи обсяг соцвиплат. «Дії регулятора зі зниження обсягів кредитування і грошової маси в обороті можуть трохи сповільнити інфляцію через рік-півтора, якщо, звісно, уряд знову не збільшить соціальні трансферти», — міркує аналітик. При цьому стерилізація гривневої грошової маси у довгостроковому періоді може призвести до зниження темпів зростання обсягів виробництва і повторного пришвидшення інфляційних процесів.

Чекаємо Індекс інфляційних очікувань українців

Обмеження попиту — надто жорсткий захід. Уже зараз українські фінустанови змушені згортати кредитні програми (і для фізичних, і юридичних осіб), різко знизилася ліквідність банківської системи, відсоткові ставки на міжбанківському кредитному ринку поповзли вгору. Такі тренди можуть спричинити кризу вітчизняної фінансової системи, вважають песимістично налаштовані економісти. Зростання вартості позикових коштів на міжбанківському ринку і зниження ліквідності українських фінустанов (особливо в умовах дефіциту зовнішніх ресурсів через світову банківську кризу) зроблять вітчизняні банки вразливішими до фінансових потрясінь за кордоном і всередині України і можуть призвести до дефолтів, банкрутства фінустанов.

На думку Олександра Жолудя, від подальшого зростання цін Україну може врятувати тільки збільшення імпорту або істотне зростання виробництва товарів народного споживання та продуктів харчування. Якщо уряд відкриє кордон, доцільно відв’язати гривню від дешевого долара США, інакше імпорт для України буде надто дорогим.

Сповільнити темпи зростання цін можуть продовольчі інтервенції з держрезерву (здебільшого зерна і м’яса, які подорожчали найбільше). «У світі цей спосіб боротьби з інфляцією вважають досить дієвим, особливо якщо зростання цін має не монетарний, а продовольчий характер», — вважає Віталій Кравчук з Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Український Держкомрезерв закуповує продовольство в іноземних виробників, причому за ціною, вищою від вартості реалізації на внутрішньому ринку. Різницю між цінами закупівлі та продажу Держкомрезерв має намір погасити за рахунок бюджетних коштів. Утім, система держрезервування та інтервенцій ефективно запрацює не раніше ніж через півроку — з появою продукції нового врожаю, вважає Кравчук. Але до того часу інфляція може сповільнитися і без втручання Кабміну: за прогнозами аналітиків, урожай-2008 буде значно більшим від торішнього.

Що може пришвидшити інфляцію в Україні

1.  Низький урожай 2008 року. Ймовірність невисока. Зібрати хороший урожай українським аграріям можуть перешкодити тільки серйозні природні катаклізми.

2.  Підвищення тарифів на газ для населення. Ймовірність висока. Уряд уже рекомендував Національній комісії регулювання електроенергетики у травні—грудні щомісяця підвищувати вартість палива на 3-5%.

3.  Зростання цін на нафтопродукти. Ймовірність висока. На сьогодні більше передумов для підвищення світових цін на нафту, ніж для здешевлення сировини.

4.  Політична нестабільність. Ймовірність висока.

5.  Зростання євро до гривні. Ймовірність низька. Долар навряд чи опуститися до кінця року нижче ніж 1,62 USD/EUR. Нацбанк, швидше за все, найближчим часом відв’яже гривню від долара, що певною мірою стримає зниження курсу гривні до євро.

6.  Зростання обсягів кредитування. Ймовірність низька. Заходи Нацбанку щодо обмеження кредитування населення вже приносять результати. За данними голови Ради НБУ Петра Порошенка, у I кварталі 2008 року темпи збільшення кредитування в Україні різко сповільнилися до 0,1% (у I кварталі 2007-го — 6,9%). Обсяги споживчого кредитування зросли лише на 1,4% (роком раніше — на 8%).

Присмерки китайської експансії

Довгий час світові ціни на низькому рівні підтримував дешевий китайський експорт. «Джерелом низької світової інфляції був китайський ринок праці — трудові витрати на одиницю продукції у Піднебесній знижувалися на 4,5% щороку аж до 2004-го», — зазначають аналітики Merrill Lynch. За оцінками ФРС, дешевизна китайської робочої сили сприяла зниженню інфляції в США на 1 відсотковий пункт. Однак за останні роки витрати на працю там значно зросли, констатує Merrill Lynch: у 2005-му — на 1,5%, у 2006-му — на 2,9%, у 2008-му, враховуючи зміцнення юаня до долара, — щонайменше на 10%. Зарплати в Китаї підвищуються, залишилося лише 50 млн низькооплачуваних працівників, пише Merrill Lynch. І цей ресурс вичерпається швидше, ніж здається, — у 2009-2010 роках, попереджає інвестбанк.

Ціни кусаються

Причини інфляції в Україні

1 Агфляція. Стрімке зростання цін на продовольство — зернові, м’ясо, молоко, овочі та фрукти. В Україні торік соняшникова олія подорожчала на 70%, м’ясо — на 14%, яйця — на 54%, фрукти — на 60%. З початку 2008-го ціна олії зросла на 26,7%, м’яса — на 17,2%, фруктів — на 33%. Підвищення вартості продуктів харчування передусім пов’язане з низьким урожаєм продовольчого та фуражного зерна в 2007 році.

Аграрна інфляція — загальносвітова тенденція. Ціни на сільськогосподарську продукцію у світі із середини 70-х років тільки знижувалися і лише в останні 3-4 роки стрімко пішли вгору. Чи не головною причиною агфляції називають зростання доходів і внутрішнього споживання у країнах, що динамічно розвиваються, насамперед Китаї та Індії. Дедалі більше людей у світі можуть тепер дозволити собі якісніше харчування — м’ясо, яйця, молочні та інші продукти. Але при цьому спостерігаються глобальний дисбаланс попиту та пропозиції і, як наслідок, зростання цін на продукти харчування. Індекс світових цін на продовольство, який використовує Goldman Sachs, торік зріс на 41% проти 28% у 2006-му. За січень—лютий 2008-го він зріс уже на 8,5%. Найбільше торік на світових ринках подорожчала пшениця — майже на 100%. Дефіцит продовольства — наслідок непродуманої аграрної політики держав. У багатьох країнах скорочуються посівні площі харчового зерна, цукрового буряку на користь кукурудзи та рапсу — фермери переорієнтуються на високорентабельну агросировину, яка використовується у виробництві біопалива. Крім того, уряди держав, що розвиваються, виявилися неготовими і до зміни раціону населення. Наприклад, у Китаї різко збільшилося споживання м’яса — там ціни на дефіцитну свинину за минулий рік зросли на 58%. Вплив агфляції на країни, що розвиваються, більший, ніж на розвинені, зазначає Goldman Sachs. У Піднебесній, наприклад, внесок зростання цін на продовольство у загальний індекс споживчих цін становить 89%, у Росії, Чилі, Бразилії — понад 50%, тоді як у країнах єврозони — 35%.

На думку аналітиків, до збору нового врожаю зернових темпи зростання цін в Україні не сповільняться.

2 Збільшення доходів населення (інфляція зарплат) та обсягів споживчого кредитування. У січні—лютому 2008 року номінальні доходи населення (тобто в грошовому виразі) зросли на рекордні за останні три роки 45%. Це зумовлено загальним підвищенням зарплат, збільшенням соціальних виплат (допомоги, пенсій, рівня мінімальної зарплати), а також погашенням боргу радянського Ощадбанку. Обсяги кредитування фізосіб торік збільшилися майже вдвічі.

3 Інфляційні очікування.  Спекуляція. Теорію інфляційних очікувань ст-ворив нобелівський лауреат Едмунд Фелпс наприкінці 60-х. В Україні феномен спостерігається з початку 90-х: пришвидшення темпів зростання цін збільшує інфляційні очікування українців, які скуповують продукти харчування у великих кількостях (як, приміром, у 2006-му, коли виник дефіцит солі, або восени 2007-го, коли різко подорожчали яйця), що ще більше розганяє інфляцію. На тлі інфляційних очікувань багато товаровиробників і ритейлерів необгрунтовано (спекулятивно) підвищують ціни.

Високі інфляційні очікування зазвичай виникають унаслідок частої зміни влади в країні, недовіри населення до політиків і центрального банку. З 2004 року, коли Україна вступила в період перманентних виборів, інфляційні очікування — одна з головних причин щорічного пришвидшення зростання цін у країні.

4 Зниження курсу долара і зростання євро на світових ринках. У березні курс долара до євро вперше подолав позначку 1,50 USD/EUR. До квітня євро коштував уже 1,59 USD/EUR. Причини здешевлення долара — світова фінансова криза (джерело — США), стагнація американської економіки і загальне переоцінювання долара щодо більшості світових валют. Зниження вартості долара, до якого прив’язана українська валюта, і зростання євро призвели до подорожчання товарів з Європи: 40% вітчизняного імпорту (без урахування природного газу) припадає на країни ЄС.

5 Брак доступних і високодохідних інвестиційних інструментів. Інфляція розганяє інфляцію — так економісти називають явище одночасного зростання цін і споживання. За високої інфляції вкладення в інвестиційні інструменти (в Україні це переважно банківські депозити) стають невигідними: зростання цін «з’їдає» дохідність. Тому населення воліє більше споживати, ніж заощаджувати. У підсумку ціни зростають ще більше.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар