Гроші

Усі в курсі

Наталія ГУЗЕНКО, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Заступник міністра економіки Ірина Крючкова вважає, що ціни почнуть знижуватися, якщо Нацбанк відпустить курс гривні

За три місяці темпи зростання споживчих цін перевищили запланований урядом на 2008 рік рівень інфляції. Які причини пришвидшення інфляційних процесів?

— Високі темпи зростання цін на початку року задав торішній тренд. Протягом останніх 10 місяців середній показник інфляції становив 2,3% на місяць. Торік собівартість виробництва товарів та послуг і відповідно індекс цін виробників грудень до грудня збільшилися на 23,2% за зростання споживчих цін на 16,6%. Рано чи пізно темпи підвищення споживчих цін і цін виробників мали зрівнятися.

Крім того, слід ураховувати, що нинішня інфляція передусім продовольча: на продукти харчування припадає 60% її приросту, а це є свідченням впливу світових тенденцій і структурної розбалансованості ринку. Адже український ринок залежний від світових цінових процесів. Аналіз міжнародної ситуації показує, що у 2007 році продовольство у світі подорожчало на 40%, а запаси (насамперед зерна) скоротилися майже вдвічі. Основні «порушники» спокою — Китай та Індія. Піднебесна стала більше споживати і значно менше експортувати рису й водночас більше імпортувати насіння олійних культур. Це позначилося на споживчому попиті у всьому світі: скрізь подорожчали рис і соняшникова олія, зокрема і в Україні.

На інфляцію вплинули й структурні зміни у вітчизняній економіці. Зросли доходи бідних верств населення, що підвищило попит на продовольство. На тлі зростання попиту подорожчання можна легко пояснити, враховуючи, що в Україні три роки поспіль гальмувалося аграрне виробництво, а світові ціни різко підскочили. При цьому держава давно мала збільшити доходи населення, щоб згладити зростання цін на продовольство. Такий захід, до речі, рекомендують міжнародні експерти і програма ООН — підтримувати бідні верстви населення, коли дорожчає продовольство.

Уряд знає, як подолати інфляцію?

— У нього є спільний з Нацбанком план антиінфляційних заходів, ухвалений і підписаний Мінфіном та Мінекономіки.

Протягом трьох місяців підтримувався профіцитний бюджет, проводяться продуктові інтервенції з держрезервів, планується цілковита переорієнтація державних позик на внутрішній ринок шляхом випуску державних цінних паперів. Триває моніторинг балансу на продовольчих ринках і приведення тарифів у ЖКГ до обгрунтованого рівня. Відкриваємо кордон для ввезення в країну імпортних продуктів харчування, щоб наситити товарами окремі ринки. Паралельно посилена боротьба із сірим імпортом, який підривав бізнес вітчизняних виробників своєю дешевизною.

Ми вже підготували перший звіт про виконання антиінфляційного плану. Наприклад, значно скоротилися обсяги сірого імпорту. Водночас чомусь не повною мірою реалізована ідея з продуктовими інтервенціями. Держрезерв підготував для цього дешеве зерно, ми передбачали, що області закуплять його, випечуть соціальний хліб, але з регіонів надійшли заявки тільки на 10% загального обсягу резервного зерна. Чому немає повноцінних заявок з боку обладміністрацій, поки що незрозуміло.

Але головне зроблено — уряд перевиконав бюджет, зарезервував частину грошей і стерилізував їх на рахунках Держказначейства.

В уряді не раз зазначали, що деякі виробники необгрунтовано підвищують ціни. В Антимонопольному комітеті, приміром, кажуть, що соняшникова олія дорожчала швидше, ніж сировина. Уряд якось впливає на підприємства, які принагідно підвищують свою рентабельність?

— Певне зашкалювання цін за деякими групами товарів справді є. Приміром, молочарі вже зрозуміли, що перестаралися з підвищенням цін: споживання молокопродуктів зменшилося, довелося навіть скорочувати виробництво.

Однак на цінах у магазинах антиінфляційні заходи уряду поки що не позначилися...

— Ми щодня моніторимо ціни на певні товари, і за нашою статистикою помітне їхнє локальне здешевлення, сповільнення зростання цін. Але треба враховувати ще один чинник інфляції, який ніяк не залежить від уряду. В усьому світі дорожчають енергоносії, що прямо чи побічно підживлює підвищення цін на товари всіх виробників. Вартість нафти зростала в минулому і зростатиме в майбутньому, мультиплікативний ціновий ефект спрацьовує поступово, але в одному напрямку — підвищення. У разі подорожчання імпортної нафти спочатку підвищується вартість нафтопродуктів у нафтопереробників, потім ціна виробництва і перевезення будь-яких товарів, включаючи споживчі, а також пасажирських перевезень.

Крім того, є ще один чинник інфляції, на який уряд наразі не може вплинути: збільшення обсягів кредитування населення значно підвищує рівень споживання в країні. За три місяці українці позичили 22,4 млрд грн. Купуючи побутову техніку або автомобілі на виплат, населення отримує можливість витрачати поточні доходи на харчування — бум споживання рухає ціни вгору. При цьому банки позичають гроші на зовнішніх ринках, нарощуючи корпоративні борги, кредитують придбання імпортних товарів. Усі чинники збіглися в часі й дали поштовх інфляції.

Нацбанк намагається вплинути на ситуацію, обмежуючи обсяги кредитування посиленням вимог до банків щодо резервування коштів під кредити, підвищенням облікової ставки до 12%, стерилізацією гривневої маси тощо. Але незалежні економісти попереджають, що нинішня антиінфляційна політика НБУ може призвести до банківської кризи...

— Головне зроблено — уряд перевиконав бюджет

— Тут важливо не перегнути палицю: комерційні банки вже почали скаржитися на проблеми з ліквідністю, заявляючи, що змушені підвищувати ставки за кредитами, оскільки дорожчають ресурси. Подорожчання кредитів для виробників, функціонування яких залежить від своєчасного одержання позик, може негативно позначитися на економіці. Будівельники, наприклад, уже відреагували на проблеми в банківській системі — темпи зростання будівництва стали від’ємними. Ймовірно, НБУ необхідно знайти способи стимулювати банки перенаправити кредити, які зараз спрямовуються на споживання, у виробничу сферу.

Прем’єр-міністр обіцяла, що темпи зростання інфляції до другого півріччя буде призупинено. Це реально?

— Цілком. Думаю, що 3,8% інфляції в березні — це сплеск, квітневий показник буде нижчим.

Не слід забувати, що інфляція має сезонні коливання: скоро літо — овочі й фрукти подешевшають. Тим більше що врожай зернових цього року обіцяють хороший, може, і традиційна дефляція в літні місяці повернеться в Україну.

Ми стоїмо на порозі, за яким НБУ нарешті відпустить курс гривні у напіввільне плавання у валютному коридорі. Іншого виходу немає, і всі це розуміють.

Важливо, щоб політики не спекулювали на темі інфляції, штучно посилюючи інфляційні очікування. Ми часто спостерігали стрибки цін на ринках, де не було жодного дисбалансу, але штучно створювалися проблеми у політичних цілях.

Міжнародні аналітичні агенції заявляють, що світу загрожує агфляція — пришвидшення інфляції за рахунок різкого подорожчання продовольства. В Україні цього року прогнозують хороший урожай, тобто ціни на внутрішньому ринку можуть знизитися. Вплив світових тенденцій зменшиться?

— Україні не оминути світових трендів. Зростання ВВП на душу населення, підвищення рівня життя зближують внутрішні й зовнішні ціни.

Нещодавно голова НБУ заявив, що високі темпи інфляції у поєднанні зі зниженням темпів промислового зростання загрожують Україні стагфляцією. У Мінекономіки поділяють такі побоювання?

— Я не можу відповідати за заяви НБУ, але можу запевнити, що стагфляція, обвал промисловості Україні не загрожують.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар