Гроші

Великими ковтками

Олена ШКАРПОВА

Вкладення капіталу в IT, будівництво, FMCG і банківський сектор окупляться з лишком. Більшість злиттів і поглинань відбудеться саме там

Аваль, Криворіжсталь, УкрСиббанк, Huta Czestochowa, Фарлеп, Leman Commodities, Сетаб-Нікополь — аж ніяк не повний перелік торішніх злиттів і поглинань за участю українських компаній. У першому кварталі цього року нових власників отримали Укрсоцбанк, Оптима Телеком, Дніпрометиз та ще близько півсотні підприємств. У 2005 році обсяги українського ринку M&A, за даними аудиторської компанії Ernst&Young, сягнули $7,7 млрд. Рік нинішній обіцяє якщо не подолати цю планку, то як мінімум наблизитися до неї. На українському ринку M&A за п’ять хвилин бум.

Шах і мат

На думку аналітиків, основні причини сплеску M&A в Україні — консолідація активів бізнес-груп і підвищений інтерес до українських ринків з боку глобальних гравців. «Первинний переділ власності практично завершився. Місцеві ФПГ нарешті зайнялися консолідацією свого бізнесу — придбанням активів у ключових сферах діяльності», — вважає Ігор Петрашко, керівник відділу M&A компанії Ernst& Young. Водночас помилковою є поширена думка про те, що торік колишні провладні ФПГ активно позбувалися своїх підприємств.

Насправді великі українські корпорації займалися консолідацією бізнесу й очікували продажу держпакетів великих заводів — Одеського припортового, Енерготяжмашу, Турбоатому, Фрунзенського НВО та ін. Особливо активною в процесі перекуповування активів у інших ФПГ була група Костянтина Жеваго «АвтоКрАЗ». Стаханівський вагонобудівний завод, шинний завод «Росава», суднобудівний завод «Залив» — лише деякі оборудки групи «АвтоКрАЗ».

ФПГ, як і раніше, цікавляться недокапіталізованими, але перспективними активами. Термін «капіталізація» з певного часу загалом є чимось на кшталт магічного заклинання для менеджерів олігархічних бізнес-груп. Хоча про капіталізацію своїх структур говорити їм ще зарано — практично всі українські ФПГ залишаються «сімейними» і непублічними.

Гра на підвищення ринкової вартості компаній змушує олігархів продавати непрофільні активи й паралельно шукати недооцінені підприємства, здатні підвищити вартість бізнес-імперії. Так робить, наприклад, SCM, скуповуючи телекомунікаційні компанії — Фарлеп, Оптима Телеком, якими раніше володіли відповідно ІСД і Приват. Подейкують, що SCM ладна купити навіть Укртелеком.

Своєю чергою, ІСД, орієнтована тільки на розвиток металургійного сектору, займається активним пошуком меткомбінатів за кордоном. В Україні ІСД уже не знаходить для себе перспективних компаній цієї галузі. Останній тендер, у якому брала участь ФПГ, — металургійний завод у Пакистані Pakistan Steel Mill. Корпорації не вистачило $7 млн, щоб перекрити пропозицію російської «Магнітки».

Банки, скло і цемент

Тенденція-2005 — це не лише скидання «баластних» активів місцевими бізнес-групами та вихід деяких з них на закордонний ринок M&A, а й поглинання українських компаній західними транснаціональними корпораціями.

Для іноземних корпорацій зростання капіталізації — далеко не основна причина скуповування українських активів. ТНК ставлять перед собою передусім стратегічні цілі. Транснаціонали розраховують з’явитися на ринку в момент його максимального зростання, щоб той одразу став для них «дійною коровою». Раптовий інтерес іноземних інвесторів до українських активів аналітики пояснюють президентськими виборами. «Зміна політеліти стала сигналом для іноземних інвесторів.

Раніше вітчизняний ринок був закритий для них, адже за часів минулого президента відбувався розподіл активів між власниками українських ФПГ. Чужинців в Україну практично не пускали», — каже Віталій Струков, директор з корпоративних фінансів ІК Concord Capital. Обсяги M&A в Україні раніше ледве перевищували $2 млрд на рік. Такі малі обороти M&A пов’язані з тим, що вартість угод (особливо це стосується приватизованих підприємств) нерідко занижувалася, простіше кажучи, активи продавали своїм.

Ще одна причина експансії ТНК — дедалі більше українців залишають розвинений бізнес. Особливо це стосується споживчого сектору та банківського ритейлу. Фінансовий сектор для західних стратегів — саме те, що треба. Щоправда, кілька середніх українських банків дісталися «північним» «Внешторгбанку» та НРБ. Невеликий банк «Лідер» у Привату купила російська інвестиційна компанія Renessaince Capital. Великим попитом в іноземців користувався і страховий бізнес. Попри наразі невисокі обороти українських страховиків, зростання галузі рік у рік перевищує 40%.

До початку цього року практично під повний контроль іноземців перейшли цементна і склоробна галузі. Український цемент протягом останніх 6 років виробляли європейські ТНК. Торік до них приєднався російський «Евроцемент», якому Приват продав найбільший у Європі завод «Балцем», а російська компанія «Интеко» — Краматорський комбінат «Пушка».

Цього року можливий остаточний переділ на користь іноземців ринку склотари. У 2005-му двоє вітчизняних гравців — Consumers Sklo Zarya і Біомедскло — перейшли під контроль глобальних гравців, а на початку цього року оголошено про вихід на ринок ще однієї західної компанії — швейцарської Vetropack.

Активно цікавилися іноземці й українськими телекомунікаціями. Здавалося б, ринок мобільного зв’язку забитий під зав’язку, однак росіянам в особі «Альфа-групп» все ж таки вдалося знайти вільну для купівлі компанію цього сектору — Українські радіосистеми. Таким чином «Альфа-групп», яка частково контролює Київстар, стала лідером ринку за кількістю активів у вітчизняній галузі мобільного зв’язку. Понад те, зараз росіяни намагаються переконати Telenor продати 56,25% Київстару. Втім, з огляду на те що в норвежців свої плани на галузь, наразі невідомо, за ким у підсумку залишиться ринок.

Запрограмоване зростання

Найперспективнішим на українському ринку M&A, на думку Ігоря Петрашка, є сектор IT. «Протягом наступних кількох років очікується багато поглинань глобальними гравцями дрібних українських компаній, що експортують програмне забезпечення. Та й консолідація галузі не за горами», — прогнозує аналітик. Причина — виробники ПЗ освоюють ринки, що розвиваються (на кшталт України). Приблизно те саме відбувалося в Індії в середині 90-х, доки в переділ ринку глобальними гравцями не втрутилася держава зі своїми інвестиціями.

Цікава іноземним компаніям, на думку Ігоря Петрашка, і будівельна галузь. На тлі швидкої забудови Києва обороти ринку в регіонах поки що невисокі, але існують передумови для зростання. Тому не за горами консолідація будівельних компаній і наступний прихід у галузь іноземних стратегічних інвесторів. «Капіталовкладення в ці два сектори принесуть максимум прибутку при перепродажу компаній у майбутньому», — вважає аналітик.

Навіть після підвищення цін на газ і зниження дохідності залишатиметься попит на металургію та хімічну промисловість. Причому основними учасниками металургійних оборудок, на думку експертів ринку, будуть українці. «Українські ФПГ намагатимуться зміцнити свої позиції в цій галузі», — впевнений Ігор Петрашко.

На думку Віталія Струкова, можливі великі оборудки в секторі харчової промисловості, особливо сільгосппереробки, — у країні перманентно збільшується внутрішнє споживання.

За оцінками Олександра Сандула, старшого аналітика ІК Foyil Securities New Europe, обсяг українського ринку M&A у 2006 році перевищить $4 млрд. Тільки за перший квартал цього року ринок злиттів і поглинань сягнув приблизно $1,5 млрд — завершено операцію з продажу Укрсоцбанку ($1,16 млрд), наприкінці березня анонсовано продаж Індекс-банку за $260 млн Credit Agricole S.A. Російська група «Северсталь» цього року купила Дніпрометиз і 25% акцій Крюківського вагонобудівного заводу. Протягом року прогнозується ще кілька великих угод у фінансовому секторі та роздрібній торгівлі. Наприклад, російський «Перекресток», що торік купив мережу магазинів SPAR-Україна, зацікавився супермаркетами під брендом «Фуршет».

«Найімовірніше, вже цього року буде продано Нікопольський завод феросплавів, вартість якого становитиме близько $500 млн», — впевнений Олександр Сандул. Ще близько $200 млн додасть приватизація Луганськтепловозу. Одеський припортовий завод у разі, якщо держава таки вирішить з ним розлучитися, може принести до держказни додатковий мільярд доларів. А якщо нарешті продадуть Укртелеком, сумарний обсяг M&A-2006 в Україні однозначно перевищить торішні $7,7 млрд.

На думку експертів ринку, зростання обсягів M&A в Україні активізує українську фондову біржу: зазвичай чутки про продаж компанії провокують зростання її котирувань і ліквідності паперів. Якщо, приміром, у середині минулого року лідером з продажу на ПФТС була Криворіжсталь, то тепер найбільший інтерес інвестори виявляють до паперів Укртелекому.

Топ-10 публічних угод M&A-2005

Індустрія	Країна продавця	Компанія	Покупець	Країна покупця	Оцінна вартість, $	Пакет акцій, %
Металургія	Україна	Криворіжсталь	Mittal Steel Germany Gmb	Західна Європа	4,8 млрд	93,02
Фінанси	Україна	Банк «Аваль»	Raiffeisen International AG	Австрія	1, 027 млрд	93,5
Металургія	Польща	Huta Czestochowa	Індустріальний союз Донбасу	Україна	375 млн	Понад 51
Телеко- мунікації	Україна	ЗАТ «Українська незалежна ТБ-корпорація» (телеканал «Інтер»)	Валерій Хорошковський	Росія	250 млн	61
Телеко- мунікації	Україна	Українські радіосистеми	«Вымпелком»	Росія	231,3 млн	Понад 51
Металургія	Україна	Краснодонвугілля	Авдіївський коксохімічний завод	Україна	93 млн	40
Телеко- мунікації	Україна	Київстар	Telenor	Норвегія	66,46 млн	17
Фінанси	Україна	Форум	Bank of New York and other institutional investors	США	20 млн	10
Нафта і газ	Україна	Rudis Drilling Co	Cardinal Resources PLC	Західна Європа	14,8 млн	100
Фінанси	Україна	Скайд-Вест/Скайд-Вест Лайф	PZU	Польща	11 млн	Понад 51
За даними відкритих джерел

M&A з участю українських компаній в 2005-му — на початку 2006 року

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар