Гроші

Січневе повстання

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО, Колаж Костянтина ПАЛАМАРЧУКА

Злиття/поглинання на $500-800 млн за участю української компанії відбуваються в середньому 5-6 разів на рік. Чому зростає український ринок М&A

За півтора місяця 2008 року (січень — середина лютого) було оголошено про кілька великих угод M&A за участю українських компаній. Об’єкти злиття/поглинання — металургійні та банківські активи. У середині січня було продано донецький міні-металургійний завод «Істіл». Покупець — російська компанія Berycan (пов’язують з депутатом держдуми Вадимом Варшавським). Приблизна сума угоди — $500 млн. Італійська група Intesa SanРaolo на початку лютого придбала Правекс-Банк за $750 млн, а ПриватБанк став власником Європейського банку розвитку та заощаджень (Україна). Французький виробник лікеро-горілчаної продукції Belvedere придбав Черкаський ЛГЗ. Продовження буде. Група «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго веде переговори про купівлю металургійних активів за кордоном — у Болгарії та, за інформацією відкритих джерел, Угорщині.

Практично всі угоди М&А початку 2008-го з розряду великих. Злиття/поглинання на $500-800 млн за участю української компанії відбуваються в середньому 5-6 разів на рік. На початку 2007-го такої активності на ринку злиттів і поглинань не спостерігалося.

Нинішнє пожвавлення на українському ринку M&A експерти пов’язують з укрупненням вітчизняного та світового бізнесу. Один з претендентів на розширення за рахунок придбання іноземних компаній — Костянтин Жеваго. У січні з’явилася інформація про те, що група «Фінанси та Кредит» збирається купити найбільший у Болгарії меткомбінат Kremikovtzi. Лютнева новина — можливе придбання металургійного заводу в Данії. Схоже, група Костянтина Жеваго дотримується світової тенденції: вибудовує вертикально інтегровану структуру метбізнесу.

Угода з продажу Істілу також вписується в загальносвітову тенденцію: Berycan, що входить до бізнес-орбіти Варшавського разом з брухтовою компанією «Естар», може забезпечити Істіл сировиною у разі дефіциту брухту на українському ринку, який неодмінно спостерігатиметься після вступу України до СОТ.

У середині — наприкінці року може відбутися ще кілька великих оборудок, однак загалом дорогих українських активів на продаж практично не залишилося. Ще дві-три угоди купівлі/продажу великого заводу (найімовірніше, в металургії) або банку — і на перегрітому ринку M&A настане затишшя. Однак ненадовго — в Україні дуже багато невеликих харчових та машинобудівних компаній без іноземного капіталу. Багато які з них після відкриття внутрішнього ринку з приєднанням України до СОТ буде виставлено на продаж.

У ті часи копальні ще зовсім не були вичерпані, і,  за розрахунками фахівців, у найближчому майбутньому нічого було побоюватися нестачі вугілля. Вугільні поклади Старого і Нового Світу ще можна було широко розробляти. Фабрикам, які виготовляли різноманітні предмети, паровозам, локомобілям, пароплавам, газовим заводам — нікому ще не загрожувала небезпека залишитися без мінерального палива.

Жуль Верн «Чорна Індія»

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар