Гроші

Червона спека

Наталія ГУЗЕНКО

Чому найбільша металургійна компанія в Росії Evraz Group скуповує українські підприємства

Олександр Абрамов цінує українських топів і металургію

Два роки Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов (група «Приват») шукали покупців на свої металургійні активи. Купити Південний ГЗК, ГЗК «Суха Балка», Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського, коксохімічний завод «Баглейкокс», Дніпрококс і Дніпродзержинський коксохімічний завод наважилася корпорація Evraz Group — найбільший у Росії виробник металопродукції (14-те місце у світі, за даними International Iron and Steel Institute). Підприємства в Україні обійшлися «Евразу», за різними оцінками, в $3,7-4 млрд — ненабагато дешевше від Криворіжсталі, придбаної компанією Mittal Steel за $4,8 млрд.

Група «Евраз» намагається вийти на український ринок з 2004 року. Компанія двічі брала участь у приватизаційному конкурсі з продажу Криворіжсталі, планувала придбати ще кілька підприємств в Україні. На відміну від невеликих російських меткомпаній «Евраз» віддає перевагу цілковитому контролю над іноземними заводами, а не альянсу з власниками закордонних корпорацій (такий союз, наприклад, запропонувала українському Інтерпайпу російська Трубна металургійна компанія).

«Евраз» проторував дорогу російським металургам на український ринок», — так оцінюють аналітики прихід «Евраза» в Україну. На думку фахівців, почалася друга фаза консолідації українського металургійного ринку: заводи, не забезпечені власною сировинною базою, поглинуть росіяни.

Громадяни Корейки

18 років тому нинішні власники «Евраза» Олександр Абрамов і Олександр Фролов працювали в Інституті високих температур при Академії наук СРСР. У 2007-му журнал Forbes оцінив статки Абрамова в $6,4 млрд (17-те місце в рейтингу), Фролова — у $2,9 млрд (32-ге місце).

У 1992 році два колишні інженери заснували ТОВ «Евроазметалл» і зайнялися торгівлею металопродукцією, рудою та вугіллям. Через кілька років бізнес розширили. Компанія скуповувала борги російських підприємств гірничо-металургійного комплексу. Коли «Евроазметалл» накопичив боргових зобов’язань на $50 млн, Абрамов і Фролов почали обмінювати їх на акції заводів-боржників, наприклад, на папери Нижньотагільського металургійного комбінату. «Частину паперів «Евроазметалл» скупив у фізосіб: вимінювали приватизаційні ваучери за пляшку горілки», — розповідає Яків Паппе, провідний науковий співробітник Інституту народногосподарського прогнозування РАН.

За словами Якова Паппе, головна складова успіху Абрамова та Фролова — вміння знаходити бізнес-партнерів. У 1995 році «Група компаній ЕАМ» (в яку трансформувався «Евроазметалл») підписує договір про стратегічну співпрацю зі швейцарською металургійною компанією Duferco, яка володіла 11,3% акцій меткомбінату в Нижньому Тагілі. Підтримка швейцарської компанії дозволила «Евразу» затвердитися на НТМК і вийти з продукцією меткомбінату на європейські ринки.

Інший партнер «Евраза» в середині 1990-х — Олег Бойко, власник концерну «ОЛБИ» і російського банку «Национальный кредит». Бойко на той час був впливовим бізнесменом і політиком: очолював виконком пропрезидентської партії «Демократический выбор России» (один з лідерів партії — Єгор Гайдар), був у раді директорів телеканалу «Общественное российское телевидение». Група Олега Бойка та «Евраз» разом скуповували російські металургійні активи. Групи Бойка та Фролова—Абрамова можуть об’єднатися, казали тоді аналітики.

Відомий у Росії бізнесмен Іскандер Махмудов, президент Уральської гірничо-металургійної компанії, також сприяв становленню «Евраза». Колись «Евраз» навіть вважався молодшим партнером УГМК. «Махмудов довго співпрацював з Абрамовим та Фроловим, вони спільно контролювали деякі активи. Але у 2000-му шляхи Махмудова та Абрамова розійшлися: контроль над металургійними компаніями отримав «Евраз», неметалургійними (транспортне машинобудування, енергетичне вугілля) — УГМК», — відновлює ланцюжок подій Паппе.

Поділивши сфери впливу, бізнесмени залишилися в добрих стосунках: Махмудов познайомив екс-партнерів з кемеровським губернатором Аманом Тулєєвим, допоміг керівництву «Евраза» викупити акції Новокузнецького металургійного комбінату. А в 2004 році поступився Абрамову та Фролову Качканарським ГЗК, основним постачальником руди на НТМК (до 2004-го групи спільно використовували потужності ГЗК). Тоді ж Абрамов викупив у Олега Бойка належну йому частину акцій (приблизно 15-20%) «ЕвразХолдинга».

Абрамов і Фролов прагнули створити вертикальноінтегрований холдинг із повним ланцюжком виробництва металопродукції. Ще до придбання Качканарського ГЗК «Евраз» купив кілька гірничорудних підприємств (Бакальські рудники, Шерегеське рудоуправління, Ірбитський рудник, Красноярське рудоуправління), отримав контроль над Західно-Сибірським меткомбінатом. Для транспортування сировини та металопродукції «Евраз» купив великий морський порт у Находці.

На відміну від інших російських бізнес-груп «Евраз» обходився без допомоги Кремля. Групі поталанило: російська влада ніколи не намагалася контролювати чорних металургів. «До металургійного сектору немає наполегливо-піклувального ставлення Кремля, як до нафтовиків і кольорових металургів», — пояснює Паппе. Мабуть, єдина людина у керівництві холдингу, близька до влади, — член ради директорів «ЕвразХолдинга» Отарі Аршба, колишній працівник КДБ, а нині депутат Держдуми Федеральних зборів Російської Федерації.

«Евраз» уникав контактів з представниками вищих ешелонів влади, проте заручався підтримкою губернаторів тих областей, де розташовувалися привабливі для групи об’єкти. «Схема захоплення підприємств «Евразом» проста. Тим чи іншим способом група приходила на завод, брала участь в його управлінні. Фінансові показники підприємства різко погіршувалися. Губернатору пропонували поступитися контролем над компанією взамін на поліпшення фінпоказників заводу. Три належні «Евразу» підприємства — Нижньотагільский, Західно-Сибірський і Новокузнецький меткомбінати — він отримав саме таким способом», — вважає Паппе. Успіху «Евразу» на Нижньотагільському меткомбінаті посприяв губернатор Свердловської області Едуард Россель.

Наприкінці 2003-го рада директорів холдингу навіть перевела головний офіс компанії з Москви до столиці області Єкатеринбурга. Аман Тулєєв допоміг придбати «Запсиб» і НКМК. За компанію «Западно-Сибирский меткомбинат» «Евраз» боровся з головним рейдером Росії — групою «Альфа» Михайла Фрідмана. «Евраз» скупив більш ніж 70% боргів підприємства на суму $110 млн і цілком погасив їх, витиснувши таким чином із «Запсибу» «Альфа-групп».

Варта стратегія

У 2006 році підприємства «Евраза» виробили 16,1 млн тонн сталі та 14,5 млн тонн сталевого прокату, в 2005-му — відповідно 14 млн і 12 млн. Перевага компанії перед іншими російськими виробниками металопродукції — вертикально інтегрована структура та високий рівень забезпеченості рудою і вугіллям. За словами Андрія Литвина, аналітика ІК «Тройка Диалог», групі належать найбільші виробники коксівного вугілля в Росії — шахти «Южкузбассуголь» і «Распадская»: «Якщо підсумувати видобуток «Южкузбассугля» та «Распадской», «Евраз» можна вважати третім світовим виробником коксівного вугілля». Компанія володіє ванадієвими родовищами (ванадій — сировина для виробництва феросплавів, що використовуються в процесі виплавки металопродукції).

На думку аналітиків, єдиним недоліком групи було виробництво продукції з невисокою доданою вартістю: довгомірного прокату та слябів, а не популярного на світовому ринку (і досить дорогого) плоского прокату. Однак за останні три роки група придбала прокатні потужності в Італії та Чехії. Компанії використовують сляби «Евраза» та випускають листовий прокат. «Це дозволяє нарощувати додану вартість, — каже аналітик ІК «Финнам» (РФ) Наталя Кочешкова. Oregon Steel Mills (придбана наприкінці 2006-го) також диверсифікує бізнес російської компанії: американський завод виробляє кінцевий у металургії продукт — товстий лист, труби та рейки.

«Якщо керівництво «Евраза» продовжить працювати над підвищенням доданої вартості продукції, компанія ще більше зацікавить інвесторів», — упевнений Сергій Донськой. Щоправда, нарощуючи додану вартість, група знехтувала необхідністю збільшувати обсяги сталі, яку випускає, на що орієнтовані основні конкуренти «Евраза» — Магнітогорський і Новолипецький меткомбінати, каже Андрій Литвин. «Попит на сталь на світових ринках зростає швидше за пропозицію, продукція дорожчає. Це означає, що компанія в найближчі кілька років одержить менше прибутку, ніж могла б», — вважає аналітик.

Налітай, подорожчало

«Евраз» — головний конкурент українських металургійних компаній при придбанні іноземних активів. Російська компанія обійшла групу «Індустріальний союз Донбасу» в приватизаційному конкурсі з продажу чеського меткомбінату Vitkovice Steel в 2004 році, групу «Інтерпайп» — у боротьбі за грузинські компанії Чіатурмарганець, Варцихе ГЕС та Ткібулівугілля.

У закордонних M&A «Евразу» щастить. У серпні 2005-го росіяни купили 75% акцій сталепрокатної компанії Palini & Bertoli, через кілька місяців — Vitkovice Steel. Угоди відкрили для «Евраза» європейські ринки металопрокату.

Після придбання в середині 2006 року 41,3% акцій «Евраза» Романом Абрамовичем купівельна спроможність групи зросла ще більше. У 2006-му «Евраз» купив 73% акцій найбільшого американського виробника ферованадію Strategic Minerals Corporation (сума угоди — $110 млн) і 79% акцій південноафриканської Highveld Steel and Vanadium Corporation ($678 млн). Наприкінці 2006-го компанія придбала американську Oregon Steel Mills за $2,3 млрд, ставши найбільшим у світі виробником рейок. У грудні «Евраз» за $564 млн купив сталепрокатну Claymont Steel (США).

«Евраз» зазвичай прагне довести свій пакет акцій у компаніях, які купує, до 100%. Влітку 2007 року група запропонувала міноритаріям Нижньотагільського меткомбінату, «Запсиба», Качканарського ГЗК, Високогорського ГЗК та Находкінського морського порту викупити їхні акції. За російським законодавством акціонер, який має більш ніж 95% акцій емітента, може вимагати від міноритаріїв продати належні їм акції за середньоринковою ціною. «Структура холдингу «Евраз» вибудувана таким чином, щоб увесь зароблений капітал залишався всередині групи. Тому «Евраз», на відміну від багатьох компаній, не втрачає на виплаті дивідендів міноритаріям. Скуповуючи акції, він оптимізує управління підприємствами», — вважає аналітик ІК «Тройка Диалог» Сергій Донськой.

У 2005-му «Евраз» провів своє перше IPO. Одна з цілей залучення ним акціонерного капіталу — придбання підприємств в Україні. За кілька місяців до першого IPO Олександр Абрамов разом із членами Російського союзу промисловців і підприємців зустрівся з Володимиром Путіним. На зустрічі Абрамов заявив: «У компанії є хижий інтерес в Україні, й для цього потрібні кошти, зокрема залучені в ході IPO».

Під час підготовки до розміщення група «Евраз» виявила дива політкоректності: акції «Евраза» розмістили в Лондоні, а Нижньотагільського, Західно-Сибірського та Новокузнецького меткомбінатів включили до лістингу Російської торговельної системи. Однак продати акції за максимальною ціною «Евразу» не вдалося — замість запланованих $500 млн акціонери виручили $422 млн (за 8,3% акцій). Одна з причин — напередодні IPO «Евраза» суд виніс вирок акціонерам «ЮКОСа» Михайлу Ходорковському та Платону Лебедєву.

«Евраз» залучив капіталу менше, ніж розраховував, однак планів експансії в Україну не залишив. Головною метою групи в нашій країні був металургійний комбінат «Криворіжсталь». Російська компанія розраховувала стати власником Криворіжсталі ще в 2004-му. У першому приватизаційному конкурсі «Евраз» брав участь разом з іншою російською меткомпанією «Северсталь» Олексія Мордашова, однак, як казали тоді аналітики метринку, росіянам банально забракло політичного лобі. Криворіжсталь дісталася українцям Віктору Пінчуку (група «Інтерпайп») і Ринату Ахметову (SCM).

Невдовзі після приватизації Криворіжсталі-2004 поширилися чутки про незаконність продажу меткомбінату та можливу реприватизацію. Аналітики вважають, що саме під повторний конкурс Абрамов і Фролов запросили в «Евраз» колишнього міністра економіки України Валерія Хорошковського. За логікою акціонерів «Евразу» Хорошковський мав політичні зв’язки в Україні, а тому міг пролобіювати реприватизацію заводу і його продаж російській групі. Топу з України запропонували 1,88% акцій російської меткомпанії і, за словами Якова Паппе, небачені для «Евраза» повноваження.

Хорошковський росіянам не допоміг. У жовтні 2005 року, коли відбувся другий продаж Криворіжсталі, компанії банально не вистачило грошей: Mittal Steel Company запропонувала за Криворіжсталь $4,8 млрд — на $1 млрд більше, ніж міг дозволити собі «Евраз».

До 2007 року «Евразу» явно не щастило в Україні. Компанія претендувала не тільки на Криворіжсталь, а й на інші вітчизняні метпідприємства, однак щоразу «Евраз» обходили конкуренти. Йому не вдалося придбати Павлоградвугілля, Укрстальконструкцію тощо.

Наприкінці 2007-го група «Евраз» купила відразу шість українських підприємств: 50% акцій Південного ГЗК, ГЗК «Суха Балка», Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського, коксохімічний завод «Баглейкокс», Дніпрококс і Дніпродзержинський коксохімічний завод. Сума угоди, за оцінками аналітиків, становить $3,7 млрд. «Придбання активів в Україні логічне — таким чином група розширює свої ринки та ресурсну базу. В Росії «Евраз» володіє шахтами «Южкузбасс» і «Распадская».

У планах групи збільшення видобутку, при цьому додаткові обсяги вугілля компанії буде вигідно переробляти на кокс», — пояснює логіку дій акціонерів «Евраза» Євген Червяченко, аналітик ІК «Конкорд Капітал». За словами експерта, перероблене на українських коксохімах вугілля «Евраз» зможе продавати і в Україні, адже попит на коксівне вугілля тут високий.

Інша причина оптового скуповування українських активів «Евразом» — укрупнення металургійних компаній — світових лідерів. «Металургійна галузь консолідується, і «Евраз» дотримується цієї тенденції. Arcelor Mittal, Nippon, POSCO ушестеро-всемеро більші, ніж російські меткомпанії «Евраз» та «Северсталь». «Евраз» змушений скуповувати активи, щоб конкурувати з гігантами металургійного ринку», — каже аналітик ІК «Сократ» Дмитро Хорошун.

Інвестаналітики вже охрестили угоду «Евраза» другою найбільшою на металургійному ринку України після придбання Mittal Steel Криворіжсталі. Деякі фахівці впевнені: слідом за великою російською металургійною групою в Україну прийдуть інші гіганти метринку РФ, наприклад, Магнітогорський або Новолипецький металургійний комбінат. Адже об’єктів для поглинання в Україні вистачає: приміром, власники ММК ім. Ілліча або Запоріжсталі, що не входять до великих бізнес-груп, можуть бути зацікавлені в продажу своїх активів стратегічним інвесторам. Консолідація металургійної галузі в Україні буде масштабною і перевершить усі очікування учасників ринку, прогнозують аналітики.

---

Чому про «Евраз»

· Evraz Group купила шість українських підприємств металургійного сектору.

· «Евраз» — головний конкурент українських металургійних бізнес-груп на світовому ринку M&A.

· Для вітчизняних компаній сталь «Евраза» може стати альтернативною українському металу, що дорожчає.

· У 2006-му «Евраз» очолив новий голова Держмитслужби Валерій Хорошковський.

---

Гід інвестора

Купи «Евраз»

Навіщо вкладати в акції «ЕвразХолдинга»

Котирування акцій «Евраза» зростають з 2005-го, після виходу компанії на IPO. У 2005-2006 роках котирування компанії збільшилися з $13,5-14 за глобальну депозитарну розписку (GDR) до $30. У 2007-му папери вистрілили до $84 за GDR. Загалом з 2005-го акції компанії подорожчали майже на 550%. За словами Сергія Донського, аналітика ІК «Тройка Диалог», ціна акцій «Евраза» безпосередньо корелює з цінами на сталь на світових ринках: зростає вартість металу — дорожчають акції російської металургійної корпорації.

У 2007 році зростання вартості компанії пришвидшили придбання «Евраза» за межами Росії (в Америці, Україні) та консолідація існуючих активів. А ось продаж пакета акцій групи Роману Абрамовичу інвестори не помітили, вважає Донськой: «Покупці акцій «Евраза» зважають на фундаментальні чинники (зростання виробництва, розширення потужностей, завоювання нових ринків), а не на появу нових акціонерів у компанії». «Ім’я Абрамовича — це хедж або захист «Евраза» від політичних ризиків», — резюмує Донськой, маючи на увазі, що в Абрамовича хороші зв’язки в Росії та на Заході.

На думку аналітика, менеджери компанії досить ефективні. «Керівництво «Евраза» передусім націлене на підвищення його вартості. При цьому група відкрита інвесторам», — каже Донськой. На думку Якова Паппе, «Евраз» — найбільш диверсифікована компанія з усіх російських меткорпорацій: його активи розташовані від Іркутська до Свердловська, багато заводів за кордоном.

---

Навіщо Абрамовичу «Евраз»

У середині 2006 року Роман Абрамович купив 41,3% акцій «Евраза» за $3 млрд. «Найімовірніше, представники Кремля попросили бізнесмена повернути частину грошей, виручених за продаж «Сибнефти», в Росію. Або він сам вирішив знову стати російським підприємцем», — коментує угоду Яків Паппе, провідний науковий співробітник Інституту народногосподарського прогнозування РАН.

Чорна металургія зараз є другим за прибутковістю бізнесом у Росії і поступається тільки нафтовому, зазначає експерт. Серйозна перевага сталевої галузі перед нафтовою — відсутність державного контролю. «Слід ураховувати і той факт, що російська металургійна промисловість ще не консолідована», — додає Паппе. В Абрамовича є шанс стати арбітром об’єднання галузі й заробити на цьому.

Резони Фролова та Абрамова при продажу частки в групі «Евраз» інші. Олександр Абрамов не раз висловлював ідею створити на базі «Евраза» транснаціональну компанію. Для цього необхідні політична підтримка та істотні вливання капіталу. В Абрамовича є і зв’язки, і гроші.

---

Як стати Абрамовим і Фроловим

1. Купувати невеликі підприємства, не претендувати на найбільші заводи в галузі

2. Дружити з представниками великого бізнесу, заручитися підтримкою губернаторів

3. Скуповувати якомога більше активів у галузі

4. Вести бізнес відкрито щодо влади, інвесторів та ЗМІ

5. Вчасно продати акції Абрамовичу

За версією Контрактів

---

Імперія «Евраза»

Належить або співвласник

Виробництво сталі

· Нижньотагільський металургійний комбінат

· Західносибірський металургійний комбінат

· Новокузнецький металургійний комбінат

· Paliniе & Bertoli (Італія)

· Evraz Vitkovice Steel (Чехія)

· Evraz Oregon Steel Mills (США)

· Highveld Steel & Vanadium Corp (ПАР)

· Дніпропетровський метзавод ім. Петровського (Україна)

· Claymont Steel (США)

Видобуток і збагачення залізної руди

· «Евразруда»

· Качканарський ГЗК

· Високогірський ГЗК

· ГЗК «Суха Балка» (Україна)

· Південний ГЗК (Україна)

Коксохімія

· Коксохімічний завод «Баглейкокс» (Україна)

· Дніпрококс (Україна)

· Дніпродзержинський коксохімічний завод (Україна)

Видобуток вугілля

· Шахта «Распадская»

· «Южкузбассуголь»

· Шахта № 12

Видобуток і переробка ванадію

· Highveld Steel & Vanadium Corp (ПАР)

· Strategic Minerals Corporation (Австралія)

Торгівля і логістика

· Находкінський морський торговельний порт

· «Ферротрейд»

· ТД «ЕвразХолдинг»

· ТК «ЕвразХолдинг»

· ТД «Евразресурс»

· Західно-Сибірська ТЕЦ

· «МэталлЭнергоФинанс»

· Євро-Азіатська енергетична компанія

· «Синано»

· «Евразтранс»

За даними відкритих джерел

---

Як працювати з «Евразом»

«Абрамов і Фролов — спокійні бізнесмени. Вони передбачувані», — каже Яків Паппе, провідний науковий співробітник Інституту народногосподарського прогнозування РАН. За словами фахівця, працювати з «Евразом» легко, однак слід ураховувати, що серед основних акціонерів компанії є Роман Абрамович. «Абрамович як акціонер робить компанію центром для консолідації. Припустімо, якась компанія співпрацює з «Евразом». Одного разу в офіс цієї компанії приходять представники «Евраза» або самого Абрамовича і кажуть, що купують фірму, а її керівництво відтепер складатиметься з тебе, мене і когось там в Австралії», — моделює Яків Паппе.

Сергій Донськой, аналітик ІК «Тройка Диалог», вважає, що керівництво холдингу націлене на збільшення капіталізації та прибутку компанії: «Для досягнення цих цілей Абрамов і Фролов готові вдатися до будь-яких методів. Бізнесмени завжди діють в інтересах компанії».

---

Як загартовується сталь

За прогнозами аналітиків, у 2008 році світові ціни на металопродукцію зростуть на 5-10%. Про підвищення вартості прокату вже заявили в компанії ArcelorMittal (займає 10% світового ринку сталі), на 5% піднімає ціни на сталь компанія Corus — другий за величиною металовиробник у Європі.

Основна причина зростання цін на продукцію металургів — підвищення попиту на метал і подорожчання сировини й енергоресурсів у США, Європі та Азії. За даними інвестаналітиків, світові ціни на залізну руду наступного року збільшаться на 30-50%, кокс — на 30%, електроенергію — на 20%, природний газ — на 40%.

Металопродукція українського виробництва також подорожчає, прогнозують аналітики. Можливе підвищення цін — 20-30%. За даними компанії «Метінвест» (керує металургійними активами групи SCM), продукція підприємств холдингу зросте в ціні на 20-25%. Про плани переглянути відпускну вартість металопродукції заявили на Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча, в Індустріальному союзі Донбасу, на меткомбінаті «Запоріжсталь».

---

Шлях «Евраза»

1992 р. — інженери Олександр Фролов та Олександр Абрамов створюють трейдингову компанію «Евроазметалл»

1995 р. — «Евроазметалл» стає власником пакета акцій Нижньотагільського меткомбінату і підписує договір про стратегічну співпрацю з австрійською компанією Duferco

1999 р. — завдяки протекції кемеровського губернатора Амана Тулєєва холдинг «Евраз» стає власником Західно-Сибірського та Новокузнецького меткомбінатів

2004 р. — Абрамов і Фролов викуповують акції холдингу, що належать бізнесменові Олегові Бойку, придбають Качканарський ГЗК

2004 р. — «Евраз» програє перший конкурс з приватизації Криворіжсталі

2005 р. — компанія програє другий конкурс з продажу Криворіжсталі

2005 р. — «Евраз» виходить на IPO

2006 р. — «Евраз» купує сталепрокатну компанію Oregon Steel Mills (США)

2006 р. — холдинг купує ванадієві компанії Strategic Minerals Corporation (Австралія) і Highveld Steel and Vanadium Corporation (ПАР)

2007 р. — компанія купує металургійні активи в Україні у групи «Приват»

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар