Кухня влади

ПРОПИСКА НЕ ЗДАЄТЬСЯ

Президент Леонід Кучма скористався правом вето щодо прийнятих ВР 8 жовтня у зв’язку з прийняттям Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» змін до деяких законів. Документом вносилися зміни до Кримінально-процесуального, Цивільно-процесуального, Митного, Земельного кодексів та деяких інших законодавчих актів, які передбачали заміну словосполучення «місце постійного проживання», «постійне місце проживання», «постійне проживання» на термін «місце проживання» та/або слово «проживання». Також термін «прописка» замінювався словом «реєстрація» чи словосполученням «реєстрація місця проживання».

Президент справедливо вважає, що механічна заміна термінів зробить деякі норми законодавства повністю незрозумілими або невиконуваними.

ГРОШІ ДЛЯ СУДДІ

Президент ветував прийняті ВР доповнення до Кримінального кодексу щодо кримінальної відповідальності за незаконне фінансування судових органів. Відповідний закон передбачав встановлення кримінальної відповідальності за протиправне фінансування судів посадовими особами органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ чи організацій або фізособами в будь-якій формі. Ветованим законом пропонувалося карати такі порушення позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 5 років або арештом на строк до 6 місяців чи позбавленням волі терміном до 3 років.

ЗА БЕЗЦІНЬ НЕ ПРОДАДУТЬ

Президент Леонід Кучма підписав прийнятий парламентом 21 жовтня закон «Про внесення змін до ст. 66 Закону «Про виконавче провадження». Документ передбачає доповнення ст. 66 згаданого закону нормою, відповідно до якої початкова ціна нерухомості, яку не було реалізовано на перших торгах, на повторних торгах може бути зниженою не більш як на 30%. Документ набере чинності з дня опублікування.

ЗРАНКУ ЗАРПЛАТУ, ВВЕЧЕРІ ПОДАТКИ

Президент підписав прийнятий ВР 21 жовтня Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України із забезпечення своєчасної виплати заробітної платні». Документом у Кодексі законів про працю та Законі «Про оплату праці» закріплено норму, відповідно до якої заробітна плата працівникам сплачується першочергово, а всі інші платежі здійснюються після виконання зобов’язань із оплати праці. Також передбачено, що своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від здійснення інших платежів та їх черговості. Крім того, законом знято мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави складає не менше 25%, через невиплату заробітної плати. Закони та інші нормативно-правові акти, які набули чинності до прийняття цього закону, діють у частині, що не суперечить йому. Закон набере чинності з дня його опублікування.

ПІДПРИЄМЦІВ — ДО ЗБРОЇ!

Парламентський комітет з питань промислової політики рекомендує ВР підтримати зміни до деяких законів (щодо підприємницької діяльності з розробки та виготовлення озброєнь, військової техніки та ін.). Документом пропонується надати право суб’єктам підприємницької діяльності недержавної форми власності виготовляти військову зброю, боєприпаси до неї та здійснювати інші операції з нею. Водночас передбачається, що така діяльність підлягає ліцензуванню.

ЗАЙВА СУВОРІСТЬ ПОЗА ЗАКОНОМ

Конституційний суд у рішенні від 2 листопада визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 69 Кримінального кодексу України в частині, яка робить неможливим призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, чи перехід до іншого виду основного покарання, не вказаного в санкції статті за цей злочин, особам, що здійснили злочин невеликої тяжкості. КСУ визнав, що встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які здійснили нетяжкий злочин, з урахуванням ступеню тяжкості, розміру нанесених збитків, форми провини та мотивів злочину, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та відповідності. Положення частини першої статті 69 ККУ втрачає чинність з дня винесення рішення Конституційним судом. Верховну Раду зобов’язано привести відповідну норму ККУ у відповідність із цим рішенням.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар