Міна для бухгалтера

Панас КЛИМЧИК,
економіст

Підсумки останньої подачі звітності засвідчили: суми податків визначаються в основному за допомогою неформальних домовленостей.

Щойно закінчився термін подачі звітності за третій квартал. Як і очікувалося, податківці продовжили практику, розпочату ще влітку цього року, коли від платників податків приймалися лише беззбиткові декларації (або, якщо йдеться про ПДВ, без податкового кредиту). Досить часто бухгалтерів з «неправильними» цифрами завертають доти, доки вони не покажуть «правильні». Причому фіскалів, здається, повністю влаштовує, що «правильні» цифри беруться «зі стелі», — головне, щоб вони збігалися з прогнозованими показниками самих податківців (в процентах від сумми виручки, тобто валового доходу). Для підприємців та бухгалтерів це закладає «міни уповільненої дії», які можуть спрацювати вже в найближчому майбутньому. Як маневрувати на цьому мінному полі — особиста справа кожного бухгалтера (див. схему).

Міна перша

Перша проблема, яка спіткає підприємство за такого розкладу, — збільшення податкових зобовязань. Є бухгалтери-герої, які йдуть в податкову як на бій — вимагати дотримання законодавства щодо подання звітності в тому вигляді, в якому їй належить бути. Є герої обережні — користуючись можливістю подання декларації поштою (згідно з п. 4.1.7 Закону № 2181), вони уникають конфліктів з податківцями при особистому поданні. Утім, більшість бухгалтерів — розумні люди, які усвідомлюють, що загострення відносин з податківцями може стати негативним фактором у подальшій роботі, тому вони обирають так званий консенсус, у результаті якого податківці отримують бажаний результат (з тими показниками звітності, які їх влаштовують), а платник податків усе ж таки має змогу уникнути порушень у веденні податкового обліку або мінімізувати наслідки подання декларації, заповненої з порушенням діючого порядку, — шляхом подання уточнюючих розрахунків.

Міна друга

Парадокс у тому, що подання декларацій з неправдивими даними (навіть у сторону зменшення валових витрат, що не призводить до недоплати податків у бюджет, а, навпаки, скорочує збитки) при перевірках трактується податківцями як порушення порядку ведення обліку. А це порушення призводить до притягнення посадових осіб підприємства (а головбух теж є посадовою особою) до адміністративної (від 5 до 10 н. м. д. г., а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року, — від 10 до 15 н. м. д. г.) або навіть кримінальної відповідальності.

Так! Спочатку порушується кримінальна справа за статтею 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Потім «з’ясовується», що недоплати не було (та й не могло бути за такого роду «порушень»). Справу перекваліфіковують на службову підробку (ст.366 КК) або ж халатність (ст.367 КК). І невідомо, як повернеться машина слідства до бухгалтера цього разу... Понад те, бухгалтеру корисно пам’ятати, що:

— ні в якому разі не можна свідчити, що виправлення внесені у звітність свідомо і що було заздалегідь відомо про невідповідність показників реальним даним;

— слід стверджувати, що невключення валових витрат у декларацію було виявлене як методологічна (арифметична, логічна) помилка та виправлене в наступному періоді згідно з установленим порядком виправлення помилок;

— дані бухгалтерського обліку повинні коригуватися з даними податкового, щоб була можливість обгрунтовано підтвердити та пояснити будь-яке розходження в обліках;

— бухгалтер повинен знати, що в статусі підозрюваного чи обвинуваченого він має право відмовитися давати свідчення і відповідати на запитання, а як свідок — відмовитися давати свідчення та пояснення щодо самого себе.

Міна третя

Ще одне податкове нововведення — «прохання» до підприємства укласти договір «про співробітництво» з ДПІ, в яких, окрім певних питань подання звітності, фігурує фраза, що «підприємство не заперечує проти добровільного надання податковим органам даних фінансової звітності, яка подається органам державної статистики». Тобто податківці автоматично будуть отримувати дані фінансових звітів, щоб порівнювати їх з даними звітності податкової. Дійсно, якщо у підприємства в бухгалтерському обліку задекларовано прибуток, скажімо, 1 млн грн, то чому воно не сплачує 25% від цієї суми податку на прибуток та 20% ПДВ? І нікого, здається, не тривожить, що податковий облік давно вже не збігається з бухгалтерським, що ці види обліку в принципі вже не можуть збігатися.

Звісно, відмовитися від укладання такої угоди можна. Але потім вам це пригадають при видачі якоїсь довідки.

Сумні висновки

Нова стратегія ДПАУ, яка часто зводиться до неформальних домовленостей чи то при поданні звітності, чи то при укладанні договорів про співробітництво, зводить нанівець принципи ведення податкового та бухгалтерського обліку, пропонуючи натомість нові правила гри — правила неформальних домовленостей.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар