Своїм голосом

Сергій ІВАНОВ,
шеф-редактор

Неполітичні пропозиції

Я за те, щоб пан Тігіпко, людина скромна і симпатична, відпросився на своє робоче місце в Нацбанку, перерахував індекси інфляції і подав у відставку. Тому що людина, яка просадила національну валюту при позитивному зовнішньоторговельному сальдо, мінімальному дефіциті держбюджету, економічному зростанні... ну, загалом зрозуміло. Я за те, щоб пан Янукович, людина слова, перечитав свої обіцянки хоча б за 2003 рік, скажімо: «через чотири місяці Україна вступить до СОТ», «ціни будуть стабільними», і як людина справи, мовчки (без дебатів) пішов у відставку.

Адже мені, зрозумійте, все одно, чи виконали ці двоє невідомі мені зобов’язання перед 20-ма чи 500-ми людьми, яким вдячні за призначення. Мені важливо, щоб вони виконали зобов’язання переді мною.

Про політику, чорт її забирай

Мені намагаються довести, що 21 листопада з лівого краю карти нашої країни підніметься людина зі словом «москалі» як з каменюкою, а з правого, назустріч їй, вискочить інша людина із заточеним словом «хохли», і їхній мордобій над прозорою урною і є український політичний процес.

Мене намагаються запевнити, що 21 числа я вибиратиму між Європою і Росією, однією чи двома державними мовами, старою чи модифікованою Конституцією.

Дзуськи, панове.

Зараз скажу промову

Що мені Європа і її старечі турботи? Вишивання хрестиком залізної завіси. Історичне відселення пострадянських індіанців у резервацію, де ті, як передбачається, питимуть горілку, ловитимуть мустангів, читатимуть біля багаття Фенімора Купера, Карла Маркса і під керівництвом блідолицих піонерів, дасть Бог, відучаться голосувати за комуністичну партію. Може, де-небудь між Голландією і Польщею все-таки відшукається людина, яка мислитиме по-нашому — п’ятирічками, а по-їхньому — п’ятдесятиріччями? Ось нехай європейці її й знайдуть і виправлять свої стратегічні помилки самі.

Мені не подобається дріб’язково фашистська Росія пана Путіна, я не відчуваю себе її братом, подвійне громадянство не сниться мені ночами.

І право вільно перетинати східний кордон для мене не переважає право вільно перетинати західний.

Я, росіянин, поклав майже 15 років на те, щоб у нашій країні жила єдина державна українська мова. Не тому, що цього захотів П. Мовчан або С. Хмара. А тому, що вважаю це нормальним. Я також вважаю нормальним право донецького шахтаря говорити російською мовою, вчити дитину в російській школі і дивитися російське телебачення. Проте я буду разом з ним голосувати за єдину державну українську мову. Тому що і мені, і йому, і кримському татаринові, і галицькому професору потрібна єдина, справжня, щаслива країна.

Зміни Конституції

Звісно, вони назріли. Адже ви давно не перечитували нашу Конституцію? А там написано:

«Стаття 1. Громадянин України має право красти і бути обікраденим.

Стаття 2. Громадянин України має право обдурювати і бути обдуреним.

Стаття 3. Громадянин України має право принижувати і бути приниженим».

Там багато таких статей. Кажуть, там навіть є стаття з обов’язками:

«Громадянин України зобов’язаний обрати президентом пана Януковича».

Мабуть, цю Конституцію справді треба міняти. Хотілося б, щоб у ній було написано, що український громадянин має право на свободу, має право на суттєву різницю між виборами і кінцем світу. З такою конституційною реформою можна і поквапитися. До інших варіантів я байдужий. На відміну від пана Януковича, я можу розпорядитися лише своїм голосом і вважаю корисним, щоб пан Янукович знав: я, Сергій Іванов, український громадянин, голосував за Віктора Ющенка в першому турі й голосуватиму за Ющенка у другому.

Я хочу, щоб пан Ющенко знав: якщо він будуватиме іншу країну, ніж обіцяв, я вважатиму його паном Януковичем. Останнього місяця в нас у країні велика плутанина з прізвищами.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар