Миколаївські близнюки

Наталія АБРАМОВА

На базі Миколаївської ТЕЦ співіснують два однойменних підприємства різної форми власності. На балансі одного — активи на суму 19 млн грн, на балансі другого — борг у 40 млн грн.

Наполовину банкрут, наполовину АТ

Напередодні опалювального сезону на Миколаївській ТЕЦ вибухнув скандал. Почалося все зі звільнення керівника підприємства Олександра Рибакова з подачі Міністерства палива і енергетики. Сама мотивація звільнення Рибакова є скандальною: «Через доведення ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» до банкрутства і нездатність керівника відновити платоспроможність підприємства впродовж терміну, визначеного Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Миколаївська ТЕЦ перебуває у стані латентного банкрутства давно, з 2002 року. Маючи кредиторську заборгованість близько 40 млн грн, підприємство отримало позов від своїх кредиторів — постачальників енергоносіїв. Справу досі не розглянуто, оскільки, по-перше, весь цей час керівництво ТЕЦ старанно затягувало процес і регулярно оскаржувало рішення судів першої інстанції, а по-друге, сторони не могли досягти мирової угоди. Оскільки ТЕЦ де-юре залишалася державним підприємством, визнати її банкрутом, згідно із законом, неможливо. Єдиний вихід — мирова угода, якої важко досягти, маючи багатомільйонну кредиторську заборгованість.

Таким чином, підприємство впродовж двох років перебувало на межі банкрутства, але продовжувало господарську діяльність. Поява в суді справи про банкрутство спричинила доволі цікаву колізію.

Ще 28 листопада 2001 року згідно з постановою Мінпаливенерго Миколаївську ТЕЦ шляхом корпоратизації було перетворено на ВАТ зі 100% пакетом акцій, який належить державі, і включено до переліку об’єктів права державної власності, які не підлягають приватизації.

Однак з усього необхідного реквізиту, яким має обзавестися акціонерне товариство, встигли лише зареєструвати в Мін’юсті статут ВАТ. А до випуску акцій справа не дійшла — позов про банкрутство припинив процес корпоратизації. На цьому етапі й було звільнено директора ТЕЦ Олександра Рибакова.

ТЕЦ-примара і ТЕЦ-тінь

Олександр Шевченко — новий директор, який посів місце Олександра Рибакова, — виявив дивовижну організацію власності Миколаївської ТЕЦ. Виявилося, що юридично на ТЕЦ існують два підприємства: ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» і ТОВ «Миколаївська ТЕЦ». Останнє було зареєстроване у Києві. Засновники ТОВ — ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» і АТЗТ «Інтер-Контакт». Директором ТОВ було призначено того ж самого Олександра Рибакова.

Причому на баланс ТОВ було передано практично всі основні засоби ТЕЦ — як установчий внесок. «На балансі ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» залишилося основних засобів на суму близько 1 млн грн. Це два бомбосховища, їдальня й меблі. Натомість за ВАТ залишилися 40 млн грн кредиторської заборгованості, — говорить Олександр Шевченко. — Всі інші активи, а це близько 19 млн грн, опинилися у ТОВ».

Дізнавшись про роздвоєння ТЕЦ, обласна влада забила тривогу, оскільки передача майна підприємства товариству з обмеженою відповідальністю є, по суті, його відчуженням і суперечить Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, які не підлягають приватизації». До того ж, маючи на балансі основні фонди (повний виробничий майновий комплекс), ТОВ не має при цьому ліцензії на ведення діяльності на ринку виробництва тепла й електроенергії, штату працівників і оборотних коштів. У ВАТ є ліцензія, штат, оборотні кошти, але при цьому відсутній виробничий майновий комплекс, а також на підприємстві висить борг у 40 млн грн.

Як стверджує глава Миколаївської облдержадміністрації Олексій Гаркуша, «на ТЕЦ було створено передумови для усунення ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» від збору оплати за відпущену теплову енергію і виконання зобов’язань перед кредиторами». Міністр палива і енергетики Сергій Тулуб зробив подання до Генеральної прокуратури з проханням розібратися з миколаївськими клонами. Мінпаливенерго також ухвалило рішення створити комісію з визначення статусу Миколаївської теплоцентралі.

Річ у статусі

Від висновків комісії залежить, чи буде визнано законним створення ТОВ, і тоді ТЕЦ перейде у приватні руки, чи оборудку вважатимуть незаконною і передадуть справу до суду. До складу комісії увійшли представники Мінпаливенерго, Мінекономіки, ДПАУ, ФДМУ, НАК «Енергетична компанія України», Департаменту держжитлокомунгоспу, Миколаївської обласної держадміністрації. Однак і приватні інтереси в конфлікті представлені значною мірою. Джерела в обласній держадміністрації стверджують, що засновника ТОВ — фірму «Інтер-Контакт» контролюють структури, близькі до одного з впливових депутатів з парламентської фракції «Трудова Україна». При цьому ніхто не береться стверджувати, чий вплив переважить. Незважаючи на борги, Миколаївська ТЕЦ — доволі ласий шматок для будь-якого власника.

За словами Олександра Шевченка, підприємство, звісно, вимагає вкладень у модернізацію технології, однак і в нинішньому стані теплоцентраль може бути не лише самоокупною, а й прибутковою.

«ТЕЦ — підприємство, яке виробляє ліквідну продукцію, — говорить начальник управління економіки миколаївського міськвиконкому Юрій Іцковський. — Миколаївська ТЕЦ забезпечує теплом третину міста, і це гарантоване споживання, оскільки для того, щоб переключитися на інших виробників тепла, потрібні величезні кошти. До того ж сьогодні різко зросли платежі за надане тепло, і навряд чи ця тенденція зміниться найближчим часом».

Поліпшити ситуацію на ТЕЦ може підвищення тарифів на тепло. Вже зараз у суді знаходиться позов підприємства до міськвиконкому, який нібито затвердив низький, економічно необгрунтований тариф, унаслідок чого ТЕЦ завдано матеріального збитку на суму 11 млн грн. «Тариф приймався 2000 року з нульовою рентабельністю, при цьому передбачалося, що ТЕЦ отримуватиме з бюджету дотації. Втім, дотації не надходили», — пояснює Юрій Іцковський. Утім, про нові тарифи на тепло всерйоз можна буде говорити після того, як визначиться структура власності Миколаївської ТЕЦ.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар