Постріл шампанського

Ярослава НАУМОВА

Взявши на озброєння тактику горілчаників, виробники шампанського позбулися традиційного для цього ринку поняття «мертвий сезон».

Як стверджують галузеві фахівці, саме попит на ігристий напій є реальним індикатором добробуту суспільства. Якщо на свята країна п’є не лише горілку, а й шампанське, це означає, що життя справді стає кращим. Але при цьому мрія будь-якого виробника шампанського — зламати святковий стереотип споживання напою і надати йому статусу буденності. Якому підприємству подобається простоювати більшу частину року, а останні три місяці року працювати у три зміни, гарячково компенсуючи втрати?

Останнім часом провідні виробники шампанського наполегливо модернізували виробництво, оптимізували асортиментні лінійки, зміцнювали дистрибуційні мережі. Однак усі ці старання не привели до бодай якогось кардинального перелому ринкових тенденцій. З року в рік спостерігалося бурхливе зростання продажу перед Новим роком, після чого — затяжне затишшя, при цьому продаж практично не зростав. І лише 2004 року мрії виробників шампанського збулися. Приріст продажу в різні місяці становив від 20 до 100% порівняно з минулим роком. А такий традиційний для цього ринку «мертвий сезон» на деяких підприємствах узагалі не спостерігається. Українці стали активно купувати ігристий напій не лише на новорічні свята, а й в інші урочисті дні календаря. Наприклад, 8 Березня цього року шампанського було випито не набагато менше, ніж новорічної ночі.

Чим пояснити шампанські метаморфози цього року? Поширене твердження, що Україна масово переходить з «важкого» алкоголю на «легкий», у цьому випадку навряд чи є актуальним. Говорити про помітний вплив на зростання споживання асортиментного різноманіття ринку також не слід. Попри появу на прилавках практично всіх сухих різновидів шампанського і брюту, смаки народу так і не змінилися. Ігристі напої з великим вмістом цукру споживачам, як і раніше, більше до душі, ніж аристократична кислинка. У середньому співвідношення продажу становить 1:10 на користь солодких різновидів.

Істинні причини ринкового зростання, схоже, в іншому. Попри те що, на перший погляд, в діях українських компаній не спостерігалося якихось яскравих подій, змінилася їхня маркетингова стратегія загалом.

Причини перемоги

Замість гучних рекламних кампаній, чим часто грішать виробники всіх категорій напоїв, виробники шампанського зосередилися на впровадженні принципу «хто володіє регіонами — володіє ринком». Компанії, у кожної з яких традиційно є свій регіон збуту, припинили почивати на лаврах і почали активно освоювати нові міста й області. У хід пішли і стимулювання дистриб’юторів, яким пропонувалися найвигідніші умови в неосвоєних регіонах, і пошук нових надійних партнерів. Наприклад, Київський, Одеський і Артемівський заводи шампанських вин активізувалися на Закарпатті, у столиці активно працюють Артемівський і Одеський ЗШВ. Тим часом Київський ЗШВ «Столичний» захоплює центральні області України.

Така стратегія багато в чому схожа з маркетинговою політикою горілчаників, коли кілька років тому міцні бренди поліпшували показники продажу, крокуючи в народ і завойовуючи дедалі нові регіони. Таким чином, однією з визначальних рис ринку ігристих вин 2004 року стало застосування маркетингових технологій, випробуваних на лікеро-горілчаному ринку як найпередовіших в алкогольній сфері.

Крім активізації роботи на місцях виробники шампанського поступово переймають прогресивний досвід горілчаників і в сфері різних бонусних програм. Такі ходи не є чимось новим для України, однак це стало новиною для ринку шампанських вин, який тривалий час залишався на диво консервативним у прийомах просування товару. У результаті динаміка 2004 року демонструє як ніколи згладжений принцип сезонності. Щоправда, впоратися з традиційними сезонними провалами вдалося не всім компаніям. Так, найбільше зростання за півріччя продемонстрували Одесавинпром («Французький бульвар», +59,1%), Артемівський ЗШВ (+49,3%), КЗШВ (+27,3%), ОЗШВ (+27,0%).

За деякими даними, надалі гравці ринку зроблять ставку на розширення асортименту за рахунок преміального ігристого (понад 30 грн за пляшку). До речі, горілчаники таку стратегію почали розвивати саме після закріплення в областях. Одеський ЗШВ вже заявив про випуск елітної серії L’odessika. До вищого цінового сегмента шампанського ринку, напевно, захочеться потрапити й класикам — Артемівському ЗШВ і «Новому світу», який він орендує (згідно зі світовою практикою, шампанське, виготовлене за класичною технологією, коштує дорожче від акротофорного). Тому не виключено, що й в майбутньому у виграші виявляться ті, хто частіше поглядав на горілчаників і аналізував їхній досвід: незалежно від міцності напоїв ринкові закони цих двох сегментів мають багато спільного.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар