Спецпроект

Верховна Бізнес-Рада

Наталія ГУЗЕНКО

Після скасування мажоритарної системи лобіювати бізнес-інтереси у парламенті складніше і дорожче. Парламентаріям двох останніх скликань до законотворчої продуктивності своїх «екс-колег» далеко

«Для впливового народного депутата практично немає нерозв’язних завдань. Він може домогтися ухвалення потрібного закону і додаткового рядка в бюджеті, забезпечити прихильне ставлення до бізнесу з боку податкової або інших перевіряючих органів. А його лист із настійливим проханням посприяти, потрапивши у потрібні руки, допоможе отримати землю або розмитнити будь-який товар», — так охарактеризував лобістські можливості парламентаріїв помічник одного з народних депутатів. Не дивно, що деякі бізнесмени постійно шукають покровителів у стінах Верховної Ради, а якщо дозволяють амбіції та фінанси, намагаються самі сісти у крісло народного депутата.

Серед лобістів у Раді є свої переможці та аутсайдери. У десятці «найпробивніших» економічних законотворців Верховної Ради IV скликання (2002-2006 рр.), ініціативи яких найчастіше ставали законами, представники різних сил. Найактивніші «письменники» за час депутатства запропонували від 90 до 300 документів, 35-40% з яких було ухвалено. «Раніше парламент складався з 15-16 фракцій і цілої орди практично ніким не контрольованих депутатів, з радістю готових співпрацювати з представниками ділових кіл», — розповідає менеджер із корпоративних зв’язків однієї з транснаціональних компаній.

Але вольниця закінчилася 2004 року. Парламентаріям двох останніх скликань до законотворчої продуктивності своїх «екс-колег» далеко. Навіть найактивнішим нинішнім депутатам, які намагалися змінити земельне законодавство, закон про держзакупівлі або розміри мита, вдавалося просунути протягом року щонайбільше 3-4 закони. Якщо раніше народний обранець самостійно міг допомогти бізнесу у вирішенні його проблем, то зараз у силу вступив колективний розум фракції. «Вирішувати питання можна, але вже за великі гроші», — визнають бізнесмени.

Дороге крісло

Доки була мажоритарна система і народних депутатів обирали в округах, бізнесменам було простіше потрапити до парламенту. Вони домовлялися з керівництвом району, що формував виборчі дільниці, а голоси виборців завойовували кількома гучними PR-акціями. Ціна включення до списку партії, за неофіційним даними, сягала $500 тис. Але після проведення політреформи, у результаті якої парламентські фракції укрупнилися, а в маловідомих політичних сил не залишилося надії на потрапляння до Ради, розцінки зросли. У кулуарах парламенту подейкують, що вартість прохідного місця в партії, яка набирає на виборах достатню кількість голосів, зросла до $5 млн.

За словами помічника одного з парламентаріїв, кожен депутат у фракції виконує свою роль: бізнесмени, які купили місце у списку, лобіюють свій бізнес, решта — той, який їм доручили просувати гаманці партії. Після введення імперативного мандата (заборони на вихід із парламентської фракції. — Прим ред.) депутати не ризикують діяти всупереч волі партії. Так фракції перетворилися на головний інструмент лобіювання, у той час як вплив одного депутата наближається до нуля. «Парламентарій, звичайно, може взятися за лобіювання на замовлення, але, найімовірніше, забезпечить рішенню лише один голос — власний», — упевнений помічник депутата.

Шлях законопроекту

Для ухвалення потрібного законопроекту або поправки до закону підтримкою тільки однієї партії не обійтися — доведеться залучати й інших депутатів. Бізнесменів, які намагаються проштовхнути необхідне їм рішення, направляють до ключових інвесторів політичної сили. Саме за ними останнє слово. Партія візьметься просувати законопроект, якщо він не суперечить інтересам фракційних бізнесменів. Один голос може коштувати близько $10 тис.

Успіх голосування за законопроектом багато в чому залежить від дисципліни у фракціях. Злагоджено працюють депутати Компартії, які дружно дотримуються настанов свого лідера. Партія регіонів і БЮТ теж можуть похвалитися порядком у своїх лавах, у той час як у депутатів НУ—НС діяти спільно виходить не завжди. «Тут не допомагає навіть матеріальне заохочення парламентаріїв», — зізнався представник однієї з асоціацій.

У деяких випадках така роз’єднаність тільки на руку лобістам. Наприклад, щоб завалити неугодний законопроект, кожен голос на вагу золота. Бізнесмени вдаються до допомоги будь-яких депутатів, які готують на їхнє прохання поправки до документа, — чим більше поправок, тим довше приймають законопроект або не приймають взагалі.

Справжнісінькі баталії розпалюються, коли інтереси бізнесу, представленого у різних фракціях, перетинаються. Приміром, нардеп від БЮТ та автовиробник Таріел Васадзе (корпорація «УкрАВТО») протягом багатьох років лобіював збільшення ввізного мита на імпортні автомобілі, що не раз вдаряло по бізнесу регіонала Дмитра Святаша (корпорація «Автоінвестбуд», автодилер).

Як розповів Контрактам екс-перший віце-спікер, народний депутат Адам Мартинюк, у разі розбіжностей щодо найважливіших законопроектів фракції розраховуються одна з одною взаємним голосуванням. На початку вересня 2008 року БЮТ приєднався до Партії регіонів і проголосував за закон про престижність шахтарської праці, а ПР підтримала поправки до бюджету, запропоновані урядом.

Центри рішень

До політреформи одним з основних інструментів просування законопроектів був профільний комітет парламенту. Бізнесмени та асоціації прагнули працювати з головами цих комітетів напряму або заручатися підтримкою впливового члена. Лобіюючи введення змішаної системи оподаткування тютюнових виробів, СОВАТ тісно співпрацювала з фінансовим і банківським комітетами, навіть організувала поїздку депутатів на тютюнову фабрику до Великої Британії. «Ми захищали державні інтереси, обіцяли зниження обсягів контрабанди, збільшення надходжень до бюджету, натомість наполягаючи на прийнятті державою правил гри, комфортних для нас», — розповідає директор СОВАТ Володимир Демчак.

Голови комітетів ВР і сьогодні залишаються найактивнішими суб’єктами законодавчої ініціативи, але посилився ще один центр прийняття рішень — уряд. Близько 70% економічних документів від депутатів потрапляють на експертизу до Кабміну, тому лобісти шукають підтримки профільного міністерства, яке може не лише підготувати сприятливі висновки щодо законопроекту, а й скласти протекцію на засіданні урядового комітету. Понад те, теоретично за нової політичної системи законопроекти Кабміну, призначеного правлячою коаліцією, мають більше шансів пройти голосування у сесійному залі, ніж ті, що були запропоновані депутатами інших фракцій. Надто зарегламентовану процедуру подання документа міністри обходять, звертаючись із проханням ініціювати його розгляд до «своїх» депутатів.

Через міністерства великі підприємства та галузеві асоціації впливають і на формування бюджету. Доки президентом був Леонід Кучма, змусити міністерство внести зміни до головного фінансового документа міг керівник будь-якої фракції, навзамін пообіцявши підтримати бюджет загалом. Останніми роками Кабмін іполітичні партії домовляються, йдучи на взаємні поступки. Сьогодні допоможеш ти, завтра — тобі. Схоже, саме завдяки цьому принципу тваринники у серпні 2008 року домоглися додаткових дотацій з бюджету за вирощену і продану худобу (у середньому виплати збільшилися на 50%). Їхні вимоги було враховано, попри подорожчання м’яса і здешевлення кормів. Як стверджують деякі учасники ринку, вирішенню питання сприяли відразу кілька зацікавлених осіб, зокрема міністр аграрної політики Юрій Мельник та один із власників компанії «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») Євген Сігал. «Найімовірніше, Тимошенко пішла назустріч проханням трудящих заради лояльності комуністів, інтереси яких у цьому випадку представляв міністр», — каже джерело Контрактів.

Досвідчені лобісти не лише забезпечують законопроекту підтримку більшості, а й стежать за дотриманням процедури його подання. Часом навіть досвідчені юристи не можуть впоратися з підготовкою повного пакета документів (подання, проект закону, проходження громадських слухань, пояснювальна записка, порівняльна таблиця, фінансово-економічне обґрунтування, проект постанови) через незнання багатьох нюансів, пов’язаних із його реєстрацією та проходженням у ВР. Крім розгляду в профільному комітеті законопроект проходить експертизу ще й у Головному науково-експертному управлінні апарату ВР, яке може повернути його на доопрацювання. Лобісти часто доручають готувати документ саме експертам управління.

За словами Адама Мартинюка, найскладніший етап — коли закон потрапляє на підпис до президента, особливо якщо главу держави треба переконати підписати документ, поданий опонентом. Приміром, після вступу України до СОТ депутати спробували зберегти до кінця 2008 року старі мита на імпорт автомобілів, алкогольних напоїв, кондитерських виробів і м’ясопродуктів. Виявивши неабиякі здібності домовлятися, вони 367 голосами ухвалили відповідний закон. Але глава держави ветував його, заявивши, що документ не відповідає міжнародним зобов’язанням, взятим Україною на себе при вступі до СОТ.

Непроста робота

Бізнесмени визнають, що останні два роки обстоювати свої інтереси в парламенті стало складніше. «Щоб ініціювати потрібні для тютюнової галузі законопроекти, необхідно виходити на депутатів рівня Петра Порошенка або Віктора Януковича», — зізнається працівник однієї з тютюнових компаній. За його словами, таких покровителів тютюнників у Раді нинішнього скликання немає, тому спроби загальмувати підвищення акцизу на тютюнові вироби вдвічі обернулися провалом. Утім, навіть забезпечений потужним лобі законопроект може бути не прийнятим через перманентні конфлікти між президентом і прем’єром або президентом і парламентом. З 2006 року за більшість законів депутати голосували, виходячи з поточної політичної кон’юнктури. «Наші питання на порядку денному в Раді з’являються один раз на рік під час розгляду бюджету», — скаржиться Демчак.

І все одно серйозної альтернативи лобіюванню через Верховну Раду підприємці не бачать. Не всі норми можна провести через підзаконні акти Кабміну, та й ризик того, що прийде новий уряд і скасує всі рішення попереднього, надто високий. Закон же назавжди, якщо, звісно, конкурент не пролобіює внесення незручних поправок.

Топ-10 найактивніших лобістів VI скликання*

Терьохін Сергій Анатолійович, голова Комітету з питань податкової та митної політики

Фракція БЮТ

74 законопроекти

Нафтопереробка, податки, ПЕК, страхування, алкоголь

Хара Василь Георгійович, голова Комітету з питань праці та соціальної політики

Фракція ПР

64 законопроекти

Фонд оплати праці, страхування, податки

Сушкевич Валерій Михайлович, голова Комітету зі справ пенсіонерів, ветеранів та інвалідів

Фракція БЮТ

42 законопроекти

Страхування

Ткаченко Олександр Миколайович, голова Комітету з питань економічної політики

Фракція КПУ

41 законопроект

Аграрний і земельний ринки, держзакупівлі

Королевська Наталія Юріївна, голова Комітету з промислової і регуляторної політики та підприємництва

Фракція БЮТ

39 законопроектів

Вугілля, промислова безпека, охоронні послуги, ліцензування

Сухий Ярослав Михайлович, заступник голови Комітету з питань праці та соціальної політики

Фракція ПР

37 законопроектів

Податки, митниця, літакобудування

Ващук Катерина Тимофіївна, секретар Комітету з питань податкової та митної політики

Блок Литвина

37 законопроектів

Нафтопереробка, ПЕК, земельний ринок, податки, митниця

Присяжнюк Микола Володимирович, голова Комітету з питань аграрної політикита земельних відносин

Фракція ПР

24 законопроекти

Земельний та аграрний ринки

Азаров Микола Янович, голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності

Фракція ПР

21 законопроект

Будівельний ринок, страхування, іпотека, фінансові послуги, банківський і фондовий ринок, оподаткування

Святаш Дмитро Володимирович, голова підкомітету з питань оподаткування суб’єктів ринку небанківських фінансових організацій і суб’єктів фондового ринку Комітету з питань податкової та митної політики

Фракція ПР

19 законопроектів

Митниця, сільське господарство, податки, автомобільна промисловість

*Рейтинг складено на підставі кількості економічних законопроектів, поданих протягом сесій парламенту VI скликання.

ТОП-10 найуспішніших депутатів-лобістів IV  скликання*

Буряк Сергій Васильович, голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності

Фракція БЮТ

324 запропоновані законопроекти

Податки, митниця, ліцензування, лотереї, ринок цінних паперів

Матвєєв Володимир Йосипович, заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій

Фракція КПУ

63 запропоновані законопроекти

Приватизація, державна і комунальна власність, лізинг, стимулювання розвитку регіонів

Клюєв Андрій Петрович, голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

Фракція ПР

82 запропоновані законопроекти

Вугільна і нафтогазова промисловість, металургія, енергетика

Пустовойтенко Валерій Павлович, голова Комітету з будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв’язку

Фракція «За єдину Україну»

136 запропонованих законопроектів

Телекомунікації, транспортно-експедиторська діяльність, транзит вантажів

Гуренко Станіслав Іванович, голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій

Фракція КПУ

118 запропонованих законопроектів

Автопром, ціноутворення, держзакупівлі, спеціальні економічні зони, приватизація

Томич Іван Федорович, голова Комітету з питань аграрної політики

Фракція «Наша Україна»

261 запропонований законопроект

Аграрний і земельний ринки

Демехін Володимир Анатолійович, перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій

Фракція ПР

271 запропонований законопроект

Оренда держмайна, інвестиції, ліцензування, патентування, приватизація

Царьов Олег Анатолійович, голова підкомітету з питань вла-сності, приватизації та банкрутства Комітету з питань економічної політики, управління н/г власності та інвестицій

Фракція ПР

75 запропонованих законопроектів

Оцінка майна, оренда державної та комунальної власності, книговидання

Цушко Василь Петрович, народний депутат

Фракція СПУ

76 запропонованих законопроектів

Оподаткування, сільське господарство, акцизна політика

Гуров Вадим Миколайович, перший заступник голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва

Фракція «Народна партія»

73 запропоновані законопроекти

Автопром, ринок зерна і хліба, Криворізький ГЗК, дозвільна система

*Рейтинг складено на підставі законопроектів, поданих і прийнятих на сесії парламенту IV скликання. Враховувалися законопроекти економічної спрямованості.
Коефіцієнт корисної дії розраховувався як відношення кількості ухвалених законів до кількості запропонованих законопроектів.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар