|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 44 вiд 01-11-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Люди проти комп’ютерівУ 95% випадків автоматизація виводить бізнес-процеси на якісно новий рівень, в 5% — може з успіхом розвалити підприємство. Автоматизовувати бізнес-процеси стало модним. Частково тому, що автоматизованому обліку піддається все те, що підкоряється економічним закономірностям: приміром, залежність обсягу тіньового продажу підприємства від поведінки споживачів. Частково через те, що, автоматизувавши процеси, які важко піддаються формальному осмисленню (наприклад, бухгалтерське і податкове нарахування амортизації основних фондів), можна істотно полегшити роботу працівників. Пропозиція на вітчизняному ринку програмних продуктів дозволяє автоматизувати роботи, що виконуються як окремими відділами, так і виробничим комплексом. Керівник департаменту продажу корпорації «Галактика» Андрій Фомічев переконаний: якщо підприємство займається більше ніж одним видом діяльності, то автоматизація економічно виправдана. Наприклад, для торгової компанії вона мінімізує кількість відмов потенційним покупцям через відсутність продукту, конкретизує терміни постачання, визначає обсяги запасів, непроданих залишків і т. ін. З думкою експерта важко не погодитися — теоретично автоматизація дозволяє на основі достовірної інформації оперативно управляти і коригувати виробничі процеси. На практиці користь від автоматизації відчутна лише за умови, що автоматизатору вдається подолати вплив людського чинника. У тому, що виробничий процес залежить все ж таки від людей, а не комп’ютерних технологій, нескладно пересвідчитися, якщо пригадати, з яким завзяттям у XIX столітті луддити влаштовували фабричні саботажі. Не впевнений — не впроваджуй Згідно з даними спеціалізованого журналу «Логінфо», невдала автоматизація підприємства становить лише 5% загальної кількості впроваджень. Серед причин провалів — недостатнє фінансування проектів (2% автоматизаторів виявилися неготовими до того, що вдосконалене робоче місце обійдеться не дешевше ніж у $1000) і низька кваліфікація кадрів (з цим зіткнулися 4% роботодавців, що провалили автоматизацію). Третя (ще 5%) причина невдалих упроваджень пов’язана з тим, що програмний продукт з тих чи інших причин не врахував специфіки бізнес-процесів організації. Чинник нестабільності законодавства виявився згубним у 6% провальних упроваджень: не всі спеціалізовані компанії спроможні забезпечити клієнтам обіцяне оновлення законодавчої бази, наприклад, шести держав (України, Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану і Молдови). Хаотичні бізнес-процеси — в 14% невдач. Утім, часто горе-автоматизатори можуть нарікати виключно на себе: у 12% випадків упровадження провалилися через неготовність підприємств до організаційних змін, у 17% — внаслідок відсутності чітко усвідомлених і сформульованих цілей автоматизації (такими є оптимізація системи постачання, облік обсягів продажу і т. ін.). Це може видатися дивним, але топ-причиною (40% випадків) провальних упроваджень є... недостатня увага до автоматизації з боку керівництва. Зазначимо, про всяк випадок, що автоматизація і автоматичне впровадження — це, як кажуть одеські технологи-консультанти, дві великі різниці. Директор компанії «Бізнес-Експерт» Алла Порятуй звернула увагу, що підприємство, починаючи автоматизацію, має бути готовим до структурних змін, переосмислення організації бізнесу і принципів бізнесу-процесів, до переоцінки функцій персоналу та інших перетворень. А опитування підприємств, які автоматизували свою роботу, проведене Контрактами, виявило, що в більшості випадків каменем проектного спотикання є персонал (зазвичай — менеджери середньої ланки). Чинник «страху» На думку директора корпорації «Галактика» Олександра Даценка, працівники компанії бояться змін, скорочень і фіскалізації діяльності. Експерт упевнений, що до страху перед прозорістю бізнес-процесів схильні як рядові працівники організації, так і посадові особи: контроль над ними становить десяту частину автоматизованої системи операційного контролю. Нагадаємо також, що більшість технологій передбачають жорстку персоніфікацію відповідальності — документи позначаються дескриптором користувача (аналогом електронного підпису) і фіксуються в журналі операцій. Незважаючи на те що автоматизація дає можливість виявити результати роботи кожного найманого працівника, публічності бізнес-процесів побоюються аж ніяк не ліниві працівники. Керівник підприємства, який побажав залишитися неназваним, розповів Контрактам, як після впровадження автоматизації йому довелося звільнити двох цінних працівників — начальника виробничої дільниці і менеджера з продажу. З’ясувалося, що вони паразитували на потужностях компанії, що займалася виробництвом полімерних труб. Схема паразитування проста: друзі звільнених працівників заснували посередницьку фірму, якій ці два кадри, погодивши роботу підрозділів без автоматизації, за собівартістю збували продукцію поза чергою (попит на полімерні труби перевищував пропозицію). Виручку від торгової націнки ділили навпіл доти, доки не спробували вступити в змову з системним адміністратором (залишитися непоміченими при комп’ютерному обліку практично неможливо), який виявився людиною порядною. Зрозуміло, що переконати працівників-паразитів у перевагах автоматизації практично неможливо — простіше їх звільнити. А ось до того, що вони спробують зламати систему чи підкупити системного адміністратора, краще готуватися заздалегідь. Перший варіант, за словами Алли Порятуй, важко реалізовуваний. Експерт стверджує, що «коригування звітів неможливе, оскільки в професійних програмних продуктах вони формуються автоматично, на основі первинних документів». «Виправити помилку можна лише в електронному документі, де вона була допущена, але не у звіті. Коригування звітності може статися виключно з вини розробників програми, чого не повинно бути», — підкреслює Порятуй. Тобто ні вкрасти, ні відпочити. Труднощі перекладу Ключовою фігурою впровадження є менеджер проекту. Пройшовши всі кола автоматизації, проджект-менеджер стає незамінним системним адміністратором. Згідно з дослідженнями незалежної компанії Gartner Institute, вимоги до менеджера проекту мають бути дуже високими: освіта, досвід бізнес-діяльності і роботи з програмним продуктом, здатність оперативно приймати рішення, управлінські навички, гнучкість і (sic!) вміння подобатися оточуючим. Від менеджера проекту вимагається не просто провести автоматизацію, а й довести її переваги до якнайбільшої кількості працівників організації. «Командна робота надзвичайно важлива», — говорить директор консультаційно-впроваджувальної фірми «Інталев-Україна» Борис Старинський, рекомендуючи залучати до проектної групи ключових спеціалістів провідних відділів. За його словами, головне завдання проектної групи — підтримка команди зовнішніх консультантів під час упровадження. Причому склад групи підтримки, на думку Старинського, має залишатися стабільним до закінчення впровадження. Експерт переконаний, що «тунельне бачення» (коли зовнішні консультанти працюють з лояльними до них працівниками) неминуче призводить до виникнення інформаційних прогалин. Ще один варіант упровадження (так званий пілотний) передбачає установку, виявлення й усунення дефектів, тобто обкатку програмного продукту на певному підрозділі компанії з наступною екстраполяцією на інші відділи. За словами експертів, поетапне впровадження не тільки оголює «больові точки» проекту, а й знижує фінансове навантаження на підприємство. Терміни комплексного впровадження, залежно від його складності, коливаються в середньому від 2 до 14 місяців. Дисципліна і пряники Тим часом грамотне впровадження проекту саме по собі не гарантує лояльності персоналу. Виконавчий директор компанії «ПроФІКС» Євген Кочкін стверджує, що вибір, який нав’язується згори, завжди натрапляє на серйозний опір знизу. Про це потрібно пам’ятати, оскільки повноцінна автоматизація неможлива без підвищення виробничої дисципліни працівників. Персонал, за словами фахівців, потрібно залучати не тільки до встановлення, а й до вибору програмного продукту. А вміле використання методів нематеріальної (докладніше — Контракти, № 41) і матеріальної мотивації дозволить створити сприятливу для впровадження атмосферу. «Необхідно донести до кожного конкретного менеджера зручності й можливості системи», — зазначає Фомічев, який підрахував, що грамотний програмний користувач здатний, за інших рівних умов, підвищити свою продуктивність на 20%. Нівелювати вплив людського чинника можна, зазделегідь оголосивши, що після автоматизації нікого не буде звільнено, а краще — підвищивши кваліфікацію працівників за допомогою тренінгів та ділової гри. Утім, прихилити персонал до автоматизації за визначенням складно. Тому, за словами Алли Порятуй, формальне керівництво проектним упровадженням мають здійснювати перші особи компанії. Це дає можливість у найкоротші терміни довести неминучість змін до відома працівників усіх рівнів.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|