Дiловий тижневик "Контракти"
22 Листопад 2008, Субота Rambler's Top100 Свiжий номерАрхiвиРозсилкиКарта сайту Українською На русском
Ділові новини Прес релізи Бізнес-події Форум Власний рахунок Авто Нерухомість Робота
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 44 вiд 01-11-2004 РЕКЛАМА ПЕРЕДПЛАТА 2009
ПОШУК
В цьому номерi:
Тема номера
Епіцентр
Колонка редактора
Фінанси
Про рекламу
Правила гри
Лінія оборони
Успіхи і поразки
Події тижня
Політика
Компанії
Ринки
Практика
Наприкінці номера
Змiст випуску

В "Контрактах":
Свiжий номер
Архiви

Про видання
Редакцiя
Передплата 2008
Передплата 2009
Реклама в газетi
"Конкретно про..."
"КАК КУПИТЬ"
"Гвардiя"
На сайтi:
Новини компаній
Розсилки сайту
Реклама на сайтi
Каталог лiнкiв
Контакти
Карта сайту
Зроби cтартовою
Додати у вибране
rss канали

Реклама:


Видання "ГК":

Бухгалтерський тижневик
"ДЕБЕТ-КРЕДИТ"


№46/2008
Реєструємося платником ПДВ... :: Скорочення штату - організація та облік :: Корисні поради щодо виходу підприємства з кризи ...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

Гвардия корпораций - рейтинг самых дорогих компаний и корпораций Украины.



Каталог
"Конкретно про будівництво"


"Конкретно про будівництво"
№11-2008

Будівництво, ремонт, матеріали, інструменти


Каталог
"Как купить ..."


"Как купить ..."
№4-2008

АВТОМОБИЛЬ


Реклама:


 

ГОСТре питання

Вілен ВЕРЕМКО

На круглому столі в Контрактах виробники алкогольних напоїв сформулювали вимоги щодо внесення змін до нових стандартів алкогольної продукції.

Розробку нових стандартів на алкогольну продукцію свого часу ініціювали самі виробники, які не могли працювати за ГОСТами, затвердженими ще в 60-х роках. Утім, редакція Державних стандартів України (ДСТУ), яка набула чинності з 1 жовтня, дещо здивувала алкогольників. Виявилося, що вона, зокрема, обмежує термін придатності алкоголю, обмежує якість води, що позбавляє виробників стимулу до поліпшення свого продукту, вимагає зазначати на етикетці чималий і водночас невиправданий перелік інформації, а на транспортній тарі — назву одержувача товару. Відтак до асоціації СОВАТ (об’єднання виробників і торгівців алкоголем та тютюном) почали звертатися занепокоєні компанії, що угледіли в нових стандартах ознаки зайвого держрегулювання. Асоціація звернулася з листом до прем’єр-міністра з проханням «вплинути на ситуацію, що склалася, і дати відповідні доручення держорганам щодо внесення змін та доповнень до держстандартів». Контракти запропонували провідним виробникам алкопродукції, представникам профільних об’єднань і державним чиновникам сісти за круглий стіл і обговорити ці питання. На жаль, працівники Держспоживстандарту запрошення редакції проігнорували.

Закон від закону відрізняється

Попри те що представники профільного відомства обділили своєю увагою учасників обговорення, дискусія вийшла різноплановою й доволі жвавою. Принаймні виробники змогли подискутувати з представниками УкрНДІспиртбіопрод та концерну «Укрспирт», які й розробляли нові стандарти на замовлення Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

З’ясувалося, що на стіл голови Держспоживстандарту було подано редакцію документа, погоджену з виробниками. Втім, чинності набули стандарти, що містили кілька суттєвих відмінностей від першої редакції. Причиною стало те, що проект ДСТУ розроблявся на базі профільного для галузі Закону «Про обіг алкоголю і тютюну...», в той час як Держспоживстандарт увідповіднив його до Закону «Про якість та безпеку харчових продуктів» (див. коментар представника УкрНДІспиртбіопрод). Ситуація ускладнилася тим, що гравці ринку отримали документ фактично напередодні 1 жовтня, тоді як, за словами президента асоціації СОВАТ В’ячеслава Сокерчака, Закон України «Про стандартизацію» передбачає, що інформація про зміни ДСТУ публікуєтся за 90 днів до терміну надання їм чинності. А збірка ДСТУ має бути безкоштовною. Завідуючий лабораторії технології лікеро-горілчаного виробництва УкрНДІспиртбіопрод Володимир Ковальчук пояснив: «Держспоживстандарт дозволив інституту розробити стандарти коштом галузі, розмножити їх і продавати, щоб хоч якось компенсувати витрати. Бо він не спроможний заплатити за цю роботу».

Він справедливо зауважує, що для ознайомлення з будь-яким нормативним актом потрібно заплатити (за газету чи Інтернет). Крім того, ніяка газета не вмістить весь текст ДСТУ (це скоріше вже книжка).

Зайві обмеження

На сьогодні виробники опинилися заручниками ситуації: з одного боку, старі стандарти є непридатними для застосування, з іншого — нові хоча й містять чимало прогресивних норм, проте створюють можливості для зловживань чиновників.

Передусім впадає в око зобов’язання зазначати на етикетці продукту «термін придатності до споживання». На думку виробників, його слід замінити на «гарантійний термін зберігання». Адже термін придатності алкогольних напоїв до споживання є фактично необмеженим (інша річ — смакові якості, які справді з часом втрачаються). Водночас виробники пропонують дозволити їм самостійно встановлювати такий гарантійний термін у рецептурі на кожну назву напою.

Сумнівним є і введення нижньої межі лужності горілки. У Держспоживстандарті пояснюють, що «...на тлі надто чистої води відчутними стають усі недоліки спирту...». Натомість сполуки, якими обумовлена лужність горілки, надають їй «м’якості в смаку, маскують недоліки спирту, тобто поліпшують органолептичну оцінку горілки». Виробники ж дивуються: «То що, не треба намагатися виготовляти спирт без недоліків, а «зглажувати» їх шляхом змішування спирту з не дуже чистою водою?» Вони зазначають, що за таких умов зникає стимул до поліпшення очищення води та використання якіснішого спирту, оскільки чистота води все одно обмежена.

Виникають проблеми і з маркуванням алкогольної продукції. На сьогодні таке маркування регламентують закони про обіг алкоголю і тютюну, про якість та безпеку харчових продуктів, інші нормативні акти та ДСТУ. Водночас кожен документ вимагає зазначення на етикетці продукту різних показників. Це робить фактично нереальним дотримання норм усіх документів, оскільки в такому разі на маленькій етикетці доведеться писати ледь не роман (див. коментарі). Тому виробники пропонують визначити реальний вичерпний перелік інформації, яку необхідно знати споживачеві і яка має міститися на етикетці. Тим паче, що пересічний громадянин ніколи не зможе перевірити більшість з написаного, не маючи спеціально облаштованої лабораторії.

Ще більше дивує норма, яка зобов’язує на транспортній тарі товару зазначати назву його отримувача. Це призведе до зайвих витрат. Дистриб’ютори, отримавши товар, тепер змушені його перепаковувати і зазначати на упаковці назви магазинів, компаній, яким відвантажується продукція. Можна припустити, що «ноги» в цієї норми ростуть з податкової адміністрації. Утім, для відстеження проходження товару в чинному законодавстві передбачено накладні.

Консенсус можливий

Завідуючий лабораторією технології лікеро-горілчаного виробництва УкрНДІспиртбіопрод Володимир Ковальчук дещо скептично ставиться до амбіцій виробників, наголошуючи, що буде нелегко переконати Держспоживстандарт та Мінохорони здоров’я в необхідності змін. Утім, учасники обговорення вірять, що чиновники відгукнуться на їхній заклик. «Раніше ми вели дискусію на професійному рівні, — зазначив В’ячеслав Сокерчак. — Тепер ми відкриваємо дискусію на публічному рівні. Нехай вони (Держспоживстандарт та МОЗ. — Ред.) пояснять, чому і з якою метою було затверджено саме такий ДСТУ». Відтак у результаті проведення круглого столу було прийнято рішення підготувати пропозиції змін до ДСТУ, які виробники подадуть до концерну «Укрспирт». Останній має узагальнити їх, систематизувати й найближчим часом передати до Держспоживстандарту. Сподіваємося, цього разу Державний комітет не проігнорує вимог виробників.


Коментарі

В’ячеслав СОКЕРЧАК, президент асоціації СОВАТ:

— Відповідно до законодавства, дається 90 днів для того, щоб упровадити ці стандарти. Вони повинні бути опубліковані. Здається, що хтось дуже поспішав їх увести, не питаючи виробника. Якби ці стандарти було опубліковано до 1 липня цього року, ми могли б внести зміни. Крім того, такі документи повинні публікуватися в доступній пресі, а не продаватися за 300 грн.

Лариса КУПРІЄНКОВА, начальник технологічного відділу концерну «Укрспирт»:

— Я хочу, щоб не склалося враження, що введення нових держстандартів в Україні непотрібне. Ці стандарти розроблялися протягом двох-трьох років. Ми проводили наради з усіма виробниками галузі, й було зафіксовано пропозиції кожного виробника. Ми хотіли врахувати якнайбільше пропозицій виробників. І думаю, ми цього досягли. Але я згодна, що в цих стандартах є багато недоречностей. Бо в нас була перша редакція, яка всіх влаштовувала. Подали її до Держспоживстандарту, а вони все це привели у відповідність до вимог Закону «Про якість та безпеку харчових продуктів».

Зоя ГРИЩУК, головний технолог компанії «Гетьман»:

— Споживач під «гарантійним терміном» розуміє термін, протягом якого він може вжити продукцію і по закінченні якого продукція стає непридатною до споживання. Я запитувала начальника лабораторії Держспоживстандарту, чи траплялися в його практиці випадки, коли за великих термінів зберігання горілки вона ставала небезпечною для здоров’я. Він відповів, що такого не було. У чому ж тоді проблема? Гарантійний термін — це термін, протягом якого виробник гарантує, що фізико-хімічні показники його продукції залишатимуться сталими. А для споживача має бути написано, протягом якого часу після випуску продукції її можна споживати з безпекою для здоров’я. Тому гарантійний термін можна писати, а можна не писати. А ось термін придатності до споживання — необмежений.

Тетяна НАЧЕВА, головний технолог Одеського коньячного заводу:

— Ми з березня минулого року говорили, що треба зняти нижнє обмеження лужності. Ми самі гарантуємо органолептичні властивості нашого продукту. Якщо ми робимо горілку, її купують і вона нікому не шкодить, то чому нам повинні ставити обмеження? Ми завойовували медалі й призи. Коли проводилася дегустація й ніхто не знав, де чия горілка, ті самі спеціалісти високого рангу її схвалювали. Чому ж тепер їм не подобаєтсья надто низька лужність? Крім того, просто смішною виглядає вимога писати назву вантажоотримувача на транспортній тарі. Якщо ми працюємо з однією фірмою і відвантажуємо їй всю продукцію, де потім компанія її перепаковуватиме? Це ж нонсенс!

Світлана ГЛАДКА, директор з якості і нових проектів компанії «Nemiroff»:

— В ДСТУ є багато позитивних моментів. Однак попри те, що стандарти можна було використовувати достроково вже з початку цього року, такою можливістю не скористалося жодне підприємство. Тому що є ключові моменти, які не дають змоги нормально працювати за цими стандартами. Зокрема, це вимога зазначати термін придатності. Я вважаю, що він має бути необмежений. Наприклад, у Росії гарантійний термін зберігання встановлюється виробником, а термін придатності не обмежується. Сьогодні ми поставили підприємства в однакові дуже жорсткі умови. За таких умов у виробників зникає стимул до поліпшення якості своєї продукції, адже гарантійний термін усе одно обмежений.

Володимир КОВАЛЬЧУК, завідуючий лабораторією технології лікеро-горілчаного виробництва УкрНДІспиртбіопрод:

— У нас були семінари. Все це обговорювалося. І перша редакція була більш-менш гарною. Але коли дійшло до МОЗ, Держспоживстандарту, нам поклали на стіл нашу першу редакцію і закон («Про якість та безпеку харчових продуктів». — Ред.). І говорять: ви робите документ, який не відповідає закону. На жаль, Держстанданрт та МОЗ тут не присутні. А саме вони вирішують такі питання. Без цих двох організацій приймати рішення некоректно. Щоб внести зміни, треба об’єднати наші зусилля. Їх треба переконувати разом.

Валентина ПОПОВА, консультант компанії «Союз-Віктан»:

— Перелік позначень, які треба вказувати на лицьовому боці етикетки відповідно до законів та нормативних актів, ледь вміщується на двох сторінках. А ми мусимо все це зазначити на етикетці, ще й художньо оформити, зрозуміло для споживача. Бо скрізь написано — в доступній для споживача формі. Якщо ми — законослухняна компанія, то що, нам треба прикладати до одиниці товару кілька сторінок тексту? Адже в іншому разі кожен чиновник може сказати, що у вас тут не зазначено якусь інформацію — й одразу штраф.

Сергій КИСЕЛЬОВ, начальник виробничо-технологічної лабораторії Одеського коньячного заводу (торгова марка «Шустов»):

Масштабної роботи щодо вивчення показників безпеки проведено не було. Тому тут відсутні представники Мінохорони здоров’я. Механічно посилаючись, можливо, на якісь поодинокі документи старих часів, вони забраковують документ (першу редакцію проекту ДСТУ. — Ред.). З УкрНДІспиртбіопрод ми можемо сперечатися на науковому рівні. А ось з МОЗ — не можемо. Тільки в політичному плані. Отже, найперше, треба отримати ті дані, на підставі яких встановлюються терміни споживання продукції.

Євген КОРНЄЄВ, адвокат столичної колегії адвокатів, юридичний експерт, аналітик асоціації СОВАТ:

— Закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» є спеціальним законом, що регулює виробництво та оборот алкоголю в країні. І відповідно до цього закону всі нормативно-правові акти мали бути приведені у відповідність з ним. ДСТУ, які за своєю природою є не чим іншим, як нормативним актом, якраз не були узгоджені з цим законом. Тепер же існує конкуренція норм права, які містяться в різних правових актах. На жаль, жодне з підприємств не виявило бажання це питання вирішити в судовому порядку. Якщо буде судовий прецедент, то вирішення спору відоме заздалегідь.



Обговорити на форумi На початок

Версія для друку   Відправити поштою
Оцiнити статтю   Ваш коментар

Реклама: