|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 44 вiд 01-11-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
ГОСТре питанняНа круглому столі в Контрактах виробники алкогольних напоїв сформулювали вимоги щодо внесення змін до нових стандартів алкогольної продукції. Розробку нових стандартів на алкогольну продукцію свого часу ініціювали самі виробники, які не могли працювати за ГОСТами, затвердженими ще в 60-х роках. Утім, редакція Державних стандартів України (ДСТУ), яка набула чинності з 1 жовтня, дещо здивувала алкогольників. Виявилося, що вона, зокрема, обмежує термін придатності алкоголю, обмежує якість води, що позбавляє виробників стимулу до поліпшення свого продукту, вимагає зазначати на етикетці чималий і водночас невиправданий перелік інформації, а на транспортній тарі — назву одержувача товару. Відтак до асоціації СОВАТ (об’єднання виробників і торгівців алкоголем та тютюном) почали звертатися занепокоєні компанії, що угледіли в нових стандартах ознаки зайвого держрегулювання. Асоціація звернулася з листом до прем’єр-міністра з проханням «вплинути на ситуацію, що склалася, і дати відповідні доручення держорганам щодо внесення змін та доповнень до держстандартів». Контракти запропонували провідним виробникам алкопродукції, представникам профільних об’єднань і державним чиновникам сісти за круглий стіл і обговорити ці питання. На жаль, працівники Держспоживстандарту запрошення редакції проігнорували. Закон від закону відрізняється Попри те що представники профільного відомства обділили своєю увагою учасників обговорення, дискусія вийшла різноплановою й доволі жвавою. Принаймні виробники змогли подискутувати з представниками УкрНДІспиртбіопрод та концерну «Укрспирт», які й розробляли нові стандарти на замовлення Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. З’ясувалося, що на стіл голови Держспоживстандарту було подано редакцію документа, погоджену з виробниками. Втім, чинності набули стандарти, що містили кілька суттєвих відмінностей від першої редакції. Причиною стало те, що проект ДСТУ розроблявся на базі профільного для галузі Закону «Про обіг алкоголю і тютюну...», в той час як Держспоживстандарт увідповіднив його до Закону «Про якість та безпеку харчових продуктів» (див. коментар представника УкрНДІспиртбіопрод). Ситуація ускладнилася тим, що гравці ринку отримали документ фактично напередодні 1 жовтня, тоді як, за словами президента асоціації СОВАТ В’ячеслава Сокерчака, Закон України «Про стандартизацію» передбачає, що інформація про зміни ДСТУ публікуєтся за 90 днів до терміну надання їм чинності. А збірка ДСТУ має бути безкоштовною. Завідуючий лабораторії технології лікеро-горілчаного виробництва УкрНДІспиртбіопрод Володимир Ковальчук пояснив: «Держспоживстандарт дозволив інституту розробити стандарти коштом галузі, розмножити їх і продавати, щоб хоч якось компенсувати витрати. Бо він не спроможний заплатити за цю роботу». Він справедливо зауважує, що для ознайомлення з будь-яким нормативним актом потрібно заплатити (за газету чи Інтернет). Крім того, ніяка газета не вмістить весь текст ДСТУ (це скоріше вже книжка). Зайві обмеження На сьогодні виробники опинилися заручниками ситуації: з одного боку, старі стандарти є непридатними для застосування, з іншого — нові хоча й містять чимало прогресивних норм, проте створюють можливості для зловживань чиновників. Передусім впадає в око зобов’язання зазначати на етикетці продукту «термін придатності до споживання». На думку виробників, його слід замінити на «гарантійний термін зберігання». Адже термін придатності алкогольних напоїв до споживання є фактично необмеженим (інша річ — смакові якості, які справді з часом втрачаються). Водночас виробники пропонують дозволити їм самостійно встановлювати такий гарантійний термін у рецептурі на кожну назву напою. Сумнівним є і введення нижньої межі лужності горілки. У Держспоживстандарті пояснюють, що «...на тлі надто чистої води відчутними стають усі недоліки спирту...». Натомість сполуки, якими обумовлена лужність горілки, надають їй «м’якості в смаку, маскують недоліки спирту, тобто поліпшують органолептичну оцінку горілки». Виробники ж дивуються: «То що, не треба намагатися виготовляти спирт без недоліків, а «зглажувати» їх шляхом змішування спирту з не дуже чистою водою?» Вони зазначають, що за таких умов зникає стимул до поліпшення очищення води та використання якіснішого спирту, оскільки чистота води все одно обмежена. Виникають проблеми і з маркуванням алкогольної продукції. На сьогодні таке маркування регламентують закони про обіг алкоголю і тютюну, про якість та безпеку харчових продуктів, інші нормативні акти та ДСТУ. Водночас кожен документ вимагає зазначення на етикетці продукту різних показників. Це робить фактично нереальним дотримання норм усіх документів, оскільки в такому разі на маленькій етикетці доведеться писати ледь не роман (див. коментарі). Тому виробники пропонують визначити реальний вичерпний перелік інформації, яку необхідно знати споживачеві і яка має міститися на етикетці. Тим паче, що пересічний громадянин ніколи не зможе перевірити більшість з написаного, не маючи спеціально облаштованої лабораторії. Ще більше дивує норма, яка зобов’язує на транспортній тарі товару зазначати назву його отримувача. Це призведе до зайвих витрат. Дистриб’ютори, отримавши товар, тепер змушені його перепаковувати і зазначати на упаковці назви магазинів, компаній, яким відвантажується продукція. Можна припустити, що «ноги» в цієї норми ростуть з податкової адміністрації. Утім, для відстеження проходження товару в чинному законодавстві передбачено накладні. Консенсус можливий Завідуючий лабораторією технології лікеро-горілчаного виробництва УкрНДІспиртбіопрод Володимир Ковальчук дещо скептично ставиться до амбіцій виробників, наголошуючи, що буде нелегко переконати Держспоживстандарт та Мінохорони здоров’я в необхідності змін. Утім, учасники обговорення вірять, що чиновники відгукнуться на їхній заклик. «Раніше ми вели дискусію на професійному рівні, — зазначив В’ячеслав Сокерчак. — Тепер ми відкриваємо дискусію на публічному рівні. Нехай вони (Держспоживстандарт та МОЗ. — Ред.) пояснять, чому і з якою метою було затверджено саме такий ДСТУ». Відтак у результаті проведення круглого столу було прийнято рішення підготувати пропозиції змін до ДСТУ, які виробники подадуть до концерну «Укрспирт». Останній має узагальнити їх, систематизувати й найближчим часом передати до Держспоживстандарту. Сподіваємося, цього разу Державний комітет не проігнорує вимог виробників.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|