Директорів — на нари

Сергій ТЕРЕН

Кабмін під страхом карної відповідальності примушує керівників підприємств погасити всі наявні борги із зарплати вже до кінця року. Але це йому навряд чи вдасться.

Цього року держава зуміла забезпечити погашення понад половину обсягів заборгованості із зарплати. Про це було оголошено на нараді першого віце-прем’єра Миколи Азарова з керівниками органів виконавчої влади, яка недавно відбулася. Як повідомив Микола Янович, з початку року зарплатні борги поменшали більш як на 700 млн грн. Своє кровно зароблене отримали близько 600 тис. працівників.

Обнародувані дані справді вражають, якщо, звісно, не брати до уваги розміри боргів, що залишилися непогашеними. На початок осені загальна сума неоплачених заробітків все ще перевалювала за 1 млрд грн. При цьому найбільша заборгованість — 663,7 млн грн або більш як 60% від загального її обсягу — залишається в недержавному секторі економіки, що при стрімко зростаючому ВВП сильно псує райдужну картину економічного підйому.

Винними в цій ситуації уряд призначив перших осіб підприємств-боржників. Микола Азаров (на тій самій нараді. — Ред.) ще раз нагадав, що керівники мають нести особисту відповідальність за виконання урядового плану — повного розрахунку із зарплатних боргів до кінця року. А тих, хто не здатен справитися з покладеним на них завданням, притягуватимуть до відповідальності.

Щоправда, залишається неясним, чому приватні компанії мають виконувати плани уряду, а не свої власні. Але немає жодних сумнівів, що методи переконання у Кабміну обов’язково знайдуться.

Сядуть усі

Варто сказати, що чинне законодавство надає для цього достатньо можливостей. Згідно зі ст. 175 Кримінального кодексу, за необгрунтовану невиплату зарплати більш ніж за один місяць, здійснену умисно, керівнику підприємства будь-якої форми власності загрожує штраф на суму від 1700 до 5100 грн або позбавлення його права займати певні посади і займатися певною діяльністю на термін до 5 років. У найгіршому випадку — виправні роботи або позбавлення свободи на термін до 2 років без права займати певні посади або займатися певною діяльністю подальші 3 роки.

Обтяжуючою обставиною вважається нецільове використання коштів, призначених для оплати праці (ст. 175, ч. 2). Тоді штрафні санкції різко зростають (від 5100 до 17000 грн), як і допустимий термін обмеження (до 5 років) або позбалення (до 3 років) волі. Врятувати боса від карної відповідальності (частина 3, ст. 175) може лише повний розрахунок зі своїм персоналом ще до пред’явлення звинувачення.

Проте донедавна ця стаття залишалася швидше методом страхання, ніж реального покарання. Так було до появи травневого Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із заробітної плати», яким Генпрокуратурі було доручено перевірити обгрунтованість рішень про відмову в порушенні карних справ проти керівників, які заборгували перед своїми працівниками. Тоді міністр юстиції Олександр Лавринович поскаржився, що 99% представлень про порушення таких справ залишаються незадоволеними — зі 176 представлень, поданих за п’ять місяців цього року, на той момент було порушено лише 15 карних справ. А звинувачувальний вирок винесено лише за двома.

В результаті проведеної прокурорами роботи ситуацію вдалося кардинально змінити. Понад шість тисяч керівників вже поплатилися за неакуратність розрахунків зі своїми працівниками. До 1 вересня виконавча служба реалізувала понад 200 тис. присуджень, які стосуються погашення зарплатних боргів. Проте остання інформація, отримана з Мін’юстиції, свідчить про те, що суб’єкти господарювання все-таки навчилися цьому протидіяти. За словами пана Лавриновича, компанії успішно оскаржують в судах рішення держвиконавців, які стосуються поновлення виконавчого виробництва в частині стягнення заробітної плати. Наприклад, до такого способу захисту вдалися ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів», ВАТ «Дергачевський завод турбокомпресорів», ЗАТ «ХПКО «Більшовик», ВАТ «Серп і Молот». Якщо ж зупинити примусове стягнення через суд не вдається, компанії виводять свої активи в афілійовані структури. Тому влада вирішила дещо змінити акценти в розв’язанні зарплатної проблеми.

Закон для забудькуватих

21 жовтня Верховна Рада внесла зміни в деякі закони, покликані забезпечити своєчасність розрахунків з персоналом. Основних новацій — дві. Із Закону «Про оплату праці» вилучено норму, згідно з якою виплати заробітної плати могли проводитися лише після того, як підприємство розрахується з бюджетом за всіма податками і зборами. Крім того, депутати погодилися частково ліквідувати чинний нині мораторій на примусове відчуження активів підприємств, в якому державі належить понад 25% статутного фонду. Заборона не поширюватиметься на ті випадки, коли активи таких підприємств продаються для погашення заборгованості із зарплати, авторської винагороди і відшкодування шкоди, нанесеної життю і здоров’ю громадян. Ще під час обговорення згаданих новацій деякі експерти попереджали народних обранців про можливі ризики, пов’язані з їхнім практичним застосуванням. Достатньо пригадати, до якого рівня бартеризації економіки і її відходу в тінь призвело існування так званої картотеки, коли кошти компаній, які заборгували до бюджету, списувалися в безакцептному порядку. Народний депутат Віктор Пінзеник зазначив з цього приводу: «Нам вдалося ввести цивілізовані правила роботи, які дають підприємствам змогу самостійно розпоряджатися своїми фінансовими потоками. А тепер ми фактично знову визначаємо за суб’єктів господарювання черговість їхніх платежів. І наступним кроком на цьому шляху цілком може стати повернення у часи картотеки».

Не менш небезпечним деякі спостерігачі вважають і часткове скасування мораторію на примусове відчуження активів держпідприємств. Свого часу на такий крок парламент надихнуло масове штучне доведення до банкрутства привабливих підприємств з подальшим скуповуванням за безцінь їхніх активів. Тоді Верховна Рада вирішила не скасовувати мораторій до законодавчого закріплення нових механізмів виконавчого виробництва, які б не допустили можливість повторення такої ситуації. Однак необхідні зміни так і не було запропоновано. Тож новий зарплатний закон знову зробив актуальним використання схем тіньової приватизації, які застосовувалися раніше.

Свіжоспечений нормативно-правовий акт може виявитися далеко не останнім. Не так давно в парламенті було зареєстровано ще два урядових проекти майбутніх нормативів, які мають примусити підприємства активніше гасити заборгованість перед своїми працівниками. Перший — «Про спеціальний режим використання доходів суб’єктами господарювання державного і комунального сектора економіки» пропонує ввести для підприємств зазначеної форми власності обов’язкове спрямовування не менш як 10% чистого прибутку на погашення зарплатних боргів. Крім того, проект передбачає встановити для боржників заборону на придбання активів, які прямо не використовуються при здійсненні основної діяльності, а також на виплату премій та інших видів фінансового заохочення працівників.

Другий проект стосується приватних суб’єктів господарювання. «Підготовлений Кабміном проект документа покликаний припинити існуючу практику, коли підприємство — боржник із зарплати на своїй базі створює нову структуру, залишаючи зарплатні борги на «материнській» компанії», — пояснив суть законопроекту міністр економіки Микола Деркач. Документ пропонує ввести мораторій на створення нових підприємств, засновниками яких є юридичні особи — зарплатні боржники, пов’язані з ними фізособи або інші суб’єкти господарювання. Виняток запропоновано зробити для компаній, які перебувають у процесі санації або реструктуризації. Експерти, які вже ознайомилися з текстом майбутніх законів, вважають, що їхні положення порушують права не лише підприємств, які неакуратно виплачують своїм працівникам зароблені ними гроші.

Річ у тім, що проект урядової постанови, підготовлений як продовження зазначеного законопроекту, пропонує, до всього іншого, відкоригувати процедуру реєстрації нових підприємств. А саме, щоб відкрити компанію, її засновників мають намір примусити надавати уповноваженим органам ще й спеціальну довідку про відсутність в інших підприємств, що їм належать, зарплатних заборгованостей. Реєстратори, своєю чергою, матимуть перевірити достовірність поданих даних, що безумовно спровокує затягнення процедури легалізації суб’єкта господарювання. На думку Держкомпідприємництва, законодавчі ініціативи Кабінету Міністрів суперечать Конституції, яка гарантує право кожного на свободу підприємницької діяльності. А крім того — не узгоджуються з положеннями Господарського кодексу, згідно з якими єдиною перешкодою для створення нового підприємства може бути недотримання вимог антимонопольно-конкурентного законодавства. Щоправда, подібні аргументи рідко стають перешкодою для впровадження в життя планів виконавчої влади.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар