Закони привабливості

Олег БОЙКО,
президент Центру суспільно-правових досліджень

ДПАУ розбила платників податків на кольорові категорії. Тепер одних перевірятимуть частіше, інших рідше — залежно від кольору...

Напередодні нового фінансового року ДПАУ видала на-гора «Методичні рекомендації попереднього розгляду декларацій з ПДВ», затверджені наказом ДПАУ № 515 від 3 вересня 2004 р. Цей документ є не чим іншим, як логічним продовженням іншого податкового наказу, який затвердив Порядок розподілу платників податків за категоріями (№ 471 від 12 серпня 2004 р.).

Вивчивши Методичні рекомендації, будь-який підприємець, за ідеєю, має негайно закохатися у нинішні правила адміністрування ПДВ. Адже дуже скоро новий порядок, можливо, змусить багатьох майже з теплотою згадувати ідею впровадження ПДВ-рахунків.

Тест Люшера

До останнього часу багато спроб вирішити проблему ПДВ на рівні конкретних платників були невдалими. Втручання податківців у процес створення відшкодування для знову-таки конкретних суб’єктів десь у середині ланцюжка формування податкового кредиту було малоефективним і апріорі невдалим. Тому цього разу фіскали вирішили піти іншим шляхом, розкручуючи революційні перетворення із самого початку ланцюжка ПДВ-відшкодування. Важелем нинішніх перетворень, за задумом податківців, стане камеральна (кабінетна) перевірка претендентів на відшкодування ПДВ.

Спершу всіх платників розсортували за ступенем «благонадійності», залежно від якого для претендентів на відшкодування приготовлено свій «коридор» (категорія платника податків). А щоб не заплутатися, стіни цих адміністративних коридорів вирішено фарбувати у різні кольори: червоний, жовтогарячий, жовтий і зелений. Залежно від кольору, присвоєного платнику ПДВ, його «вестимуть» різні органи Держподатслужби.

Цілком природно, що колір небезпеки — червоний — присвоєно коридору, яким поведуть найвідчайдушніших зірвиголів, які регулярно порушують податкові порядки й постійно норовлять щось украсти з бюджету (на думку ДПАУ. — Ред.). Тому для таких платників найменше коригування сум ПДВ здатне викликати перевірки всіх його контрагентів і звірку даних декларації з ПДВ з даними звіту про використання РРО. І все це за безпосередньої участі податкової міліції.

Не легша й доля тих, чий шлях лежить жовтогарячим коридором. Під невсипущим конвоєм підрозділів контрольно-перевірочної роботи, піддаючись обов’язковому виїзному аудиту, платників з поганою податковою репутацією (знову-таки, на думку фіскалів. — Ред.) перевиховуватимуть доти, доки впродовж двох років вони не демонструватимуть ангельську поведінку.

Ось тоді їх переведуть до жовтого коридору. Де всі справно сплачують податки, але сумніви щодо благонадійності платника залишаються.

І лише поодинокі щасливці опиняться в зеленому коридорі, де апріорі можуть перебувати лише добросовісні платники. Цікаво, що на початку жовтня начальник податкової міліції Віктор Жвалюк припустив, що в зеленому коридорі перебуватимуть більшість платників, а за даними ДПАУ, таких поки що набереться трохи більше ніж 1%.

Проте головне навіть не в цьому. Судячи зі змісту методичних рекомендацій, пройти найретельнішу перевірку доведеться навіть тим компаніям, яких, за визначенням самих податківців, віднесуть до категорії платників податків добросовісних і з помірним ступенем ризику.

Правда й кривда

Саме податкове ноу-хау викладається в розділі з невинною назвою «Доперевірочний аналіз». Для винесення рішення про відшкодування ПДВ податківці зобов’язані перевірити фінансову документацію, попередні декларації, динаміку розрахунків за іншими податками і зборами, статутні документи, а також брати до уваги найменші зміни у складі засновників. Нарешті, на допомогу податковим аналітикам створять автоматизовані системи пошуку — банки даних, розбиті «за інтересами», які допоможуть виловити злісних хитрунів. Цікаво, що у випадку, якщо якусь дію платника не зафіксовано в цих системах, на нього чекає позапланова податкова перевірка з метою з’ясування причин.

Якщо ви займаєтеся зовнішньою торгівлею і тяжієте до бартеру, то сума ПДВ не вважається податковим кредитом, кваліфікується як валові витрати, а отже, не підлягає відшкодуванню. Натомість при розрахунку грішми все відбувається з точністю до навпаки. Що з погляду фіскалів цілком зрозуміло: бартер не настільки прозорий, щоб не можна було збільшити вартість товарів, а відтак і обсяги відшкодування ПДВ. Держбюджет втрачає на бартері, за найскромнішими підрахунками, до 300 млн грн на рік. Але те, що є благом для ДПАУ, може обернутися негативом для зовнішньої торгівлі. Під бартер підпадають також лізингові операції, обсяги яких і без цього дуже далекі від бажаних.

Нарешті, не можна обійти увагою і той факт, що під час перевірки будь-яка неточність у документах дає право інспектору вимагати пояснення з документальним підтвердженням, а також інші види декларацій і всі наявні розрахункові книги. Разом з багатьма докладними розпорядженнями для платників, що й куди вписувати і які документи нести, вимальовується контур принципово нових відносин між платниками і податковою.

---

Що робити

Щоб не потрапити до жовтогарячого і червоного коридорів, є сенс:

- уже зараз проаналізувати роботу дочірніх компаній, підприємств в офшорах та інших «відбрунькувань» від основного підприємства і скрупульозно узгодити всі документи;

- у разі ведення подвійної бухгалтерії чітко розмежувати чорну й офіційну документацію. Ще краще — відмовитися від цієї практики;

- оскільки ідеальної бухгалтерії в нас не може бути в принципі, краще заздалегідь проконсультуватися з юристом щодо подальших дій, якщо в податківців виникнуть претензії до документації підприємства.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар