|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 43 вiд 25-10-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Українець купує вухамиУкраїнець зазвичай вірить тому, що чує. Потім дивиться в очі — і вже не вірить. Тому вуха українця — чудовий канал для сприйняття реклами. Головне, щоб він довіряв тому, хто говорить, і щоб те, що сказано, було сказано красиво. А далі українець усе собі домалює. Тож рекламодавцю треба лише знайти того, кому українець довіряє і хто зможе українцю все красиво розповісти. Вуха важче заплющити, ніж очі Радіо є унікальним інформаційно-рекламним носієм. Передусім через те, що інформацію, поширену за допомогою радіо, звичайна людина сприймає як набагато вірогіднішу, ніж отриману з будь-якого іншого великого медіа. Як це вдається радіо? Дуже просто: за результатами досліджень, люди значно більше довіряють тій рекламі, яку чують (приміром, на радіо), аніж тій, яку бачать (наприклад, на ТБ). Причина полягає в тому, що пересічна людина вважає радіо найближчим до себе медійним носієм, своєю «рівнею», на відміну від інших медіа, які вона сприймає як далекі, великі та чужі (Radio Advertising Bureau, U. K., 2004 р.). Тобто, якщо ви прагнете завоювати довіру покупців до ваших повідомлень, без радіо вам не обійтися. Понад те, за допомогою радіопідтримки можна підвищити довіру покупців до своїх рекламних повідомлень у будь-яких «великих» носіях. Крім того, ті самі дослідження свідчать, що реклама на радіо набагато менше дратує людину і вона рідко вимикає радіоприймач, щоб її позбутися. Адже голос — не зображення: від нього не відвернешся. Не вірите? Спитайте про це у своєї дружини. Глухі — чи не найбільша група українців, які не слухають «Наше Радіо»... Ваші потенційні покупці мешкають у кожній точці України, куди сягає ваша дистрибуція. Ви можете збирати всеукраїнське радіопокриття з «пазлів» окремих невеликих радіостанцій і матимете клопіт з різними форматами радіопродукту, різними профілями слухачів, умовами розміщення, креативними можливостями станцій тощо. Розумнішою видається співпраця з однією радіостанцією, яка має велике покриття, централізоване мовлення, високі рейтинги і яку слухає більше українців, ніж будь-яку іншу українську радіостанцію. Приміром, як «Наше Радіо», покриття якого охоплює територію з населенням 32 млн і регулярними слухачами якого є понад 10 млн людей у більше ніж 300 містах та 500 селищах міського типу України (TNS Ukraine, Омнібус, березень 2004 р.). Треба одержувати все і в одному місці. Ви ж не ставите зимову гуму на кожне колесо окремо на чотирьох шиномонтажах? ...і чи не найменша, яка купує у вас Зрозуміло, що вас мало цікавить усе населення України, адже дістають з кишені гроші та купують не всі. Найцікавішими як покупці є люди віком від 25 до 40 років, міські жителі, які працюють і мають середній і вищий дохід. Саме вони купують майже все, що ви продаєте. Саме міські жителі віком від 25 до 40 років і є цільовою аудиторією «Нашого Радіо». 62% слухачів працюють, причому понад половина працюючої аудиторії (51,5%) — керівники, спеціалісти та службовці (менеджери) (TNS Ukraine, MMI, червень 2004 р.). Для ескімосів «нашим» було б ескімоське радіо Українець довіряє вареникам більше, ніж пельменям. Тому що вареники — «наші». Те саме стосується братів Кличків, борщу та «Нашого Радіо». «Наше Радіо» ніколи не стало б таким популярним, якби не було «настроєне» під пересічного українця. Близька українцю музика в ефірі, близькі новини про своє, рідне, близькі за мовою та стилем поведінки ведучі, близькі й цікаві передачі — все це примушує українців довіряти «Нашому Радіо», довіряти інформації, зокрема рекламній, яку «Наше Радіо» доносить до їхніх вух. Достатньо сказати, що, згідно з дослідженнями ставлення слухачів до різних радіостанцій (GfK-USM, червень 2004), «Наше Радіо» визнане «найбільш українською станцією», що означає «най-наша», «найближча», «найрідніша». Тому й четверо з кожних п’яти слухачів «Нашого Радіо» ніколи не перемикають його навіть під час рекламних пауз (TNS Ukraine, MMI, червень 2004). Фантастика та й годі! Чи треба казати, що ці люди потім купують? Кому ви вірите стосовно якості пива — сусідові, з яким ви його щосуботи п’єте, чи хлопцю з далекого Сиктивкара? А тепер спитайте себе: кому ви продаєте в Україні свою продукцію? Іноземцям? Національним меншинам? Вузьким соціальним групам та прошаркам? Чи масовому українцеві? Мільйонам людей у сотнях міст та містечок, для яких Богдан Хмельницький набагато ближчий за Мініна з Пожарським, які ніколи не проміняють «нашу» горілку на «їхню» водку, які фарбують яйця на Великдень, поблажливо ставляться до сала та підспівують Вєрці Сердючці... І якщо саме масовий українець — ваша цільова аудиторія, то чи не природно звертатися до нього через масову українську радіостанцію, яку створено за його «образом і подобою»? Адже недарма сказано: «кажіть — і вас почують».
Рекламний відділ «Нашого Радіо»: (044) 241 3500; radio@nashe.ua
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|