Євроремонт закону

Вілен ВЕРЕМКО

ДПАУ розробила низку рекомендацій щодо приведення вітчизняного податкового законодавства у відповідність до норм ЄС та СОТ. Читайте, що очікує підприємців у майбутньому.

Фіскали мають діяти законно

ДПАУ своїм наказом від 4 жовтня 2004 р. № 578 затвердила Методичні рекомендації щодо приведення положень проектів нормативно-правових актів з питань прямого оподаткування у відповідність до законодавства Євросоюзу та вимог положень угод ГАТТ — СОТ. Документ призначений для використання структурними підрозділами ДПАУ під час розробки проектів відповідних нормативів і має лише рекомендаційний характер. Цікаво, що в нормотворчості податківцям все ж рекомендується передусім спиратися на вітчизняне законодавство. Зокрема, йдеться про норму Тимчасового регламенту Кабміну (постанова КМУ № 915 від 5 червня 2000 року), що зобов’язує розробників надавати проекти нормативно-правових актів на експертизу до Мін’юсту з довідкою про його відповідність законодавству ЄС. Також згадано президентський указ від 5 вересня 2001 року № 797, відповідно до якого проекти нормативів щодо реформування зовнішньоторговельного режиму України підлягають перевірці в Мінекономіки на їх відповідність нормам СОТ. Координатор Інституту конкурентного суспільства Ксенія Ляпіна не дивується таким порадам: «Податківці часом не дотримувалися навіть елементарних норм — подання підписаних головою відомства документів на реєстрацію до Мін’юсту».

Правовий лікнеп

Основна частина рекомендацій — непоганий конспект ратифікованих ВР України міжнародних договорів. Зокрема, тлумачиться Кодекс поведінки щодо оподаткування підприємницької діяльності, прийнятий Радою міністрів фінансів та економіки ЄС (ЕКОФІН) 1 грудня 1997 року. Акцент зроблено на нормі, яка визнає податкові пільги «потенційно шкідливими заходами». Тому держави мають утримуватися від таких заходів у себе і сприяти їх скасуванню в третіх країнах. Крім того, держави повинні співпрацювати у боротьбі з ухилянням від сплати податків та «недобросовісним використанням можливостей оптимізації оподаткування». Втім, слід зважати на те, що норми єврокодексу є надто загальними, щоб вітчизняний законотворець одразу ж став їх застосовувати. За словами Ксенії Ляпіної, в Україні давно декларується боротьба з податковими пільгами, що не заважає набувати їм нових форм, точніше — просто назв. «Приміром, у нас є поняття «експеримент». По суті, це надання податкових пільг. Але європейцям важко довести, що це пільги, а не щось інше», — зазначає експерт.

Рекомендації також містять посилання на положення угод ГАТТ — СОТ, однією з базових засад яких є режим найбільшого сприяння у торгівлі. Зокрема, йдеться про усунення протекціонізму в застосуванні податків, наприклад, акцизного збору.

Поперед батька — в рай?

Також ДПАУ радить податківцям проштудіювати Директиву Ради ЕКОФІН від 23 липня 1990 року 90/434/ЄЕС щодо спільної системи оподаткування у випадках злиття, поділу, переведення активів та обміну акціями, коли компанії знаходяться в різних державах. Питання актуальне з огляду на світову тенденцію до глобалізації, однак не є першочерговим для України, яка наразі навіть не має закріплених на законодавчому рівні принципів акціонерного управління. Ксенія Ляпіна розмірковує: «Європейський підхід до прямого оподаткування є дуже розумним, але як його застосувати до поточної ситуації в Україні — невідомо».

Та найцікавіше, що податківці не обмежилися європеїзацією прямого оподаткування і також видали рекомендації щодо приведення у відповідність до євровимог... спрощеної системи оподаткування (наказ ДПАУ від 28 вересня 2004 р. № 561). Зважаючи, що у світовій практиці така система використовується вкрай рідко, можна здогадуватися, куди хилить податкова. Юрист ЮФ «Ілляшев і партнери» Максим Копєйчиков каже: «Вочевидь, це перший крок, нехай навіть здалеку і в обхід, до ліквідації спрощеної системи оподаткування в тому вигляді, в якому вона існує нині».

Дивує те, що доки у ВР лежить законопроект про спрощену систему, а самі спрощенці змушені подвійно сплачувати соціальні внески (окремо і у складі єдиного податку), ДПАУ радить своїм нормотворцям увідповіднити до норм ЄС, наприклад, питання добровільного вибору малими підприємцями або «прогресивної ставки прибуткового податку», або податку за спрощеною системою. «По-перше, у нас немає прогресивної шкали, з нового року діє фіксована ставка в 13%, — зауважує Ксенія Ляпіна. — По-друге, проблема не в ставці податку, а в тому, як підприємцю визначати чистий дохід, як йому сплачувати внески до соцфондів».

Цікаво, що ДПАУ також рекомендує дозволити малим підприємцям створювати публічні компанії, відкриті для фондового ринку (малий бізнес є ризикованим, відтак у Європі існують обмеження щодо його участі на фондовому ринку). Та якщо зважити на нерозвиненість вітчизняного фондового ринку, то подібна перспектива видається суто декларативною, принаймні на кілька років.

А ось норма наказу № 561, яка приписує дотримуватися положень рекомендацій ЄС про граничні оборот і чисельність працівників для малих, середніх і мікропідприємств, спрощенцям може стати в нагоді — в Європі для малого бізнесу встановлюються вищі планки згаданих показників, ніж у нас.

За словами Максима Копєйчикова, з одного боку, важко уявити, що податківці не виконуватимуть наказів, підписаних головою ДПАУ, навіть якщо вони мають рекомендаційний характер. А з іншого — найімовірніше, їх використовуватимуть ситуативно і частково. «Рекомендації можна визначити як абетку нерідною мовою», — узагальнює експерт.

Утім, хоча європеїзація вітчизняного законодавства не зовсім (точніше, зовсім не) у компетенції податківців, варто відзначити їхній потяг до прекрасного, нехай і в далекому майбутньому.

---

Коментар експерта

Олександр ОЛІЙНИК, директор Інституту Реформ:

— Найімовірніше, наказ ДПАУ (№ 561. — Ред.) не створить істотних підстав для трансформації вітчизняного законодавства. В далекій перспективі спрощена система оподаткування в Україні може бути трансформована у двоваріантну форму оподаткування малого бізнесу за стандартами Євросоюзу, але, здається, це буде нескоро. Найближчі десять років членство в ЄС Україні не світить, а отже, до того часу спрощена система по-українськи має всі підстави для існування. А загалом текст наказу — це досить компактний лікнеп стосовно положень документів Євросоюзу, які регламентують діючу там систему оподаткування малого бізнесу. Якщо виконати всі пункти наказу, то станеш освіченішим і кваліфікованішим працівником ДПА, краще розумітимеш, у якому напрямку рухається Євросоюз і як можна знайти своє місце у цьому процесі.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар