Вибір у стилі техно

Леся СОЛОВЧУК

Контракти дослідили результативність політтехнологій, що використовувались і використовуються в період президентської кампанії-2004.

Немає потреби пояснювати, що стартові майданчики Віктора Януковича і Віктора Ющенка — кардинально різні. За плечима єдиного кандидата — владна вертикаль, необмежений доступ до загальнонаціонального ефіру та армія агресивних політтехнологів. Натомість лідер «Нашої України» спирається на значну частину бізнесменів, волонтерів і, як він сам каже, «народний» рейтинг.

Янь та Юнь

Поза сумнівом, обом лідерам-командам вдалося виробити в електорату умовний рефлекс: «Так!» — Ющенко, «Тому що...» — Янукович. Як засвідчила практика попередніх кампаній, що лаконічнішим є гасло, то менше можливостей для його покручів. У цьому сенсі Ющенкове «Так» справді вдалося, зважаючи, зокрема, на те, що воно було розраховане на мітинги і скандування. Щодо Януковича, то йому пощастило менше. «Гасло «Тому що» претендує на статус найбільшої невдачі виборчої кампанії 2004-го. Воно не приховало, а, навпаки, підкреслило те, що намагалися затушувати у прем’єр-міністра — його авторитаризм і нетолерантність. До того ж такий слоган — ідеальний матеріал для іронії та перекручування. Усі ми бачили, яким шквалом креативу на «Тому що» відгукнувся інтернет», — зазначає експерт Школи політичної аналітики при НАУКМА Артем Біденко. За своєю суттю обидва лозунги дають емоційну відповідь на суспільні очікування змін. Проте якщо «Так» — ірраціональна відповідь, властива політику завтрашнього дня, то гасло Януковича — чисте раціо, прив’язане до нинішніх реалій.

Водночас політологи піддали різкій критиці кольорове тло наочної агітації. Директор центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв агресивну оранжеву агітацію Ющенка вважає серйозним проколом, яка дивним чином збіглася з фірмовим кольором донецького «Шахтаря». В незручне становище рекламне тло поставило також Віктора Януковича — російський біло-синьо-червоний триколір нівелює будь-які симпатії до кандидата.

Як засвідчив жовтневий поліграфічний скандал, головні креативні ідеї були зосереджені в антигаслах. Антиющенківські плакати позначені лозунгами про загрозу громадянської війни й панамериканізму. Відповіддю з боку Ющенка стало не нове — «вони брешуть» (про загальноукраїнські канали) і «бандити сидітимуть у тюрмах» з телеролика. Не варто недооцінювати й креативу в способах розповсюдження «чорнухи». Згадати хоча б щемливу історію з розміщенням у вагонах Укрзалізниці плаката з американським комаром, який п’є кров з України. За документами ця продукція проходила як реклама антисептичного засобу.

Гра на повторення

Куди битимуть технології, було відомо задовго до початку виборчої кампанії. Ніхто не сумнівався в розкрутці відомого міфу про американську шпигунку Катерину Чумаченко (дружина Ющенка), створення якого приписують російському політтехнологу Глібу Павловському, який залучений до кампанії Януковича. З іншого боку — не менш міфологізовані судимості Януковича. Така задана матриця спонукала штаби вибрати лінію протистояння по міжособистісному фронту. Тут ідеології відпочивали, незважаючи на оприлюднення дражливих ідей про державний статус російської мови, подвійне громадянство та відмову від вступу до НАТО від єдиного кандидата. А оскільки матеріал давно не поновлювався новим фактажем, обом доводиться грати нечесно, маніпулюючи масовими стереотипами і образом ворога. «Це нагадує змагання двох українських мобільних операторів — Київстару та UMC, які грають на повторення, а не на випередження. Усі події, що відбувалися, — лише ходи у відповідь. І в Януковича, і в Ющенка працюють здебільшого спін-доктори, тобто ті, хто виправляє ситуацію, а не ті, хто її створює», — зазначає Біденко. Тому ми бачимо антигасло на гасло, антизамах на замах, антизвинувачення на звинувачення. Останні дані контент-аналізу щодо політичної реклами свідчать про те, що навіть у Ющенка 25% політичної пропаганди — антиреклама.

Попри те що стратегічно команди ідуть пліч-о-пліч, за формою тактика лідерів перегонів кардинально різниться. Центральний міф кампанії Ющенка — політик-надія: вперше в Україні на виборах було задіяно добре організовані шоу з масовими зустрічами та мобілізацією електоральних настроїв. Тут основний інструментарій — особисті виступи лідера і його повсюдна присутність. Як з’ясувалося, ця знахідка стала слабким місцем у кампанії лідера «Нашої України», що практично замикалася на одній людині. У Януковича — інші ресурси, тому він робить ставку на фестиваль управлінських рішень. Його міф — прагматичний господарник, а тому вся кампанія відбувається в ключі утримування соціальної рівноваги, а в деяких питаннях і прогресу. «Ми побачили цілий набір розписаних у часі рішень, добре продумане, послідовне залучення симпатій. Практично щотижня — вирішення проблем в різних соціальних групах: вчителі, бюджетники, студенти, пенсіонери, ветерани. Янукович не може взяти риторикою, тому доводиться домагатися голосів поступовим підкупом», — зазначає Андрій Єрмолаєв. За час відсутності опонента прем’єр наростив майже 8-10% і вийшов на рівний результат із фаворитом перегонів. Золотим електоральним дном для кандидата стали пенсіонери, які отримали на руки обіцяні доплати до пенсій. Це додало Януковичу 5% ваги. За логікою кампанії, відповідь Ющенка не забарилася. Хід з п’ятьма указами президента Ющенка (повернення радянських вкладів, скорочення служби в армії, допомога у 8,5 тис. грн при народженні дитини) називають яскравим, але несвоєчасним. На тлі живих грошей віртуальні виплати навряд чи принесуть Віктору Андрійовичу такі самі дивіденди. В політиці важливий результат, який можна помацати руками.

Шок — це по-нашому

Центральні події — атипова хвороба Ющенка та інцидент в Івано-Франківську з яйцем та іншими тупими предметами — в один момент протверезили всю кампанію. Після повернення з Відня Ющенко заявив, що його отруїла влада. Очевидно, це спонукало його замінити на мітингах звичне «бандити» на більш адресне «зек». У відповідь в івано-франківській лікарні після інциденту з яйцем Янукович застосував зустрічну шокову технологію: «націоналізм — це хвороба» (потім радник прем’єра Тарас Чорновіл витлумачив цю сентенцію як «фашизм — це хвороба»). Політологи зазначають, що команди спрацювали неадекватно в обох історіях. У Ющенка виявилося надто багато ньюсмейкерів, які викинули одночасно кілька потоків суперечливої інформації. У випадку з Януковичем, вважає Артем Біденко, це була просто підстава, яка не на один рік забезпечила прем’єру «яєчну» славу. Водночас можливість заробити на ситуації опонента додаткові бали не прогавили ні один, ні другий. Будь-яка інформація про хворобу Ющенка, яка проходила загальнонаціональними каналами, запускалася під соусом «Хіба нам потрібен хворий президент?» і «Ющенко бреше». Натомість «нашоукраїнцям» доводилося відриватися на іншій — інтернет-аудиторії, яка відстежувала появу нових «яєчних» анекдотів на спеціально створених сайтах. На думку директора центру «Соціс» Миколи Чурилова, ці дві історії зачепили людей за живе, проте жодним чином не позначилися на загальній картині кандидатського рейтингу. «Хворобу Ющенка та інцидент з яйцем у списку пунктів, які можуть змінити позицію, не назвав майже ніхто з респондентів. З одного боку, це пояснюється тим, що електорат Ющенка — найстійкіший з-поміж усіх інших. 75% його виборців зазначили в наших анкетах, що зі своїм кандидатом вони визначилися задовго до виборів. Тоді як 35% електоральної армії Януковича ангажовані в останні три-чотири місяці», — зазначає Чурилов.

Парад повій

Заїзд 2004-го — 90% технічних кандидатів. Методи їх використання — абсолютне калькування російської практики, яка в останні роки позначилася парадами повій, бомжів та людей нетрадиційної орієнтації, що занижують статус кандидата, просто рекомендуючи віддати за нього свій голос. У такій ролі сьогодні виступає Роман Козак, який, з одного боку, агітує за Ющенка, але водночас заявляє про радикальний націоналізм. Для очорнення опозиційного кандидата було ангажовано чимало маргіналів, які асоціюються з націоналізмом чи фашизмом. Одні роздавали на мітингах горілку, інші влаштовували націоналістичний хресний хід, а дівчат на узбіччі дороги спорядили в куртки «Я хочу Ющенка». Під цим соусом використовували хлопців з УНА — УНСО, які нібито зізналися в причетності до теракту на троєщинському ринку, причому наголошуючи про свою нашоукраїнську прописку. І хоча «паради» серйозною технологією не вважають, їхнє призначення — компрометувати кандидата і викликати його на провокаційний діалог. Чомусь не вистрелив Михайло Бродський, «технічна» місія якого — працювати на зниження рейтингу провладного кандидата. Можливо, розумів, що з його вуст, які спробували тюремної баланди, гасла про непевне минуле Януковича звучатимуть непереконливо.

Радикальні технології

Останнє ноу-хау українських виборів — залучення до кампанії силовиків. Їхній слід політологи вбачають у всіх історіях з отруєнням (чи псевдоотруєнням), замахом (чи псевдозамахом), а також у війні між складами з «політичною порнографією». «Це вже не просто сценарії. Їх організовують і втілюють у життя не технологи, а спецслужби», — запевняє політолог Віктор Небоженко. За його словами, ланцюжок імовірної заангажованості силовиків можна продовжити звільненням з посади міністра Євгена Марчука, останніми новинами від майора Мельниченка. Навіть військовий парад, приурочений до 60-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, який пройде Хрещатиком за три дні до голосування в першому турі, багато оглядачів схильні розглядати як можливий варіант силової підтримки єдиного кандидата. У випадку перемоги — це гарантія порядку при передачі влади з рук в руки, у випадку програшу — опора для реалізації сценарію відміни результатів виборів. Інакше навіщо було б учасникам параду залишатися в столиці протягом 5 днів? Політологи вважають, що, незважаючи на ціну виборчого бренда Януковича, сценарій відміни виборів як «нечесних і непрозорих» на Банковій розглядається серйозно. Саме для цього, на думку експертів, в парламент було запущено проект постанови про внесення змін до Закону про вибори, згідно з яким кандидат перемагає лише у випадку отримання абсолютної більшості голосів виборців — 50% + 1 голос (у нинішній редакції закону все вирішує відносна більшість). Ще варіанти — «мукачівська» процедура із залученням на неблагонадійні дільниці кримінального елементу або зрив виборів через відсутність кворуму територіальних комісій, який за бажання також можна організувати. За словами політолога Віктора Небоженка, головний букет політтехнологій радикального характеру обидві сторони притримали на останній тиждень і період між турами. І оскільки команди пішли шляхом зниження рейтингу супротивника, це зобов’язуватиме політиків діяти грубо і боляче як щодо виборців, так і щодо кандидатів.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар