Тема номера

Центр землі

Наталія ГУЗЕНКО, Антоніна ТУРПАК, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Голова Державного комітету із земельних ресурсів Володимир Воєводін вважає, що скасування мораторію на продаж чорноземів може призвести до обвалу цін на землю

В інтерв’ю Контрактам Володимир Воєводін розповів про те, що:
1) 90% місцевих рад не знають, як проводити земельні аукціони
2) відсутність процедури вилучення землі для суспільних потреб загрожує проведенню Євро-2012
3) хоче завадити пенсіонерам продавати землю

Експерти констатують, що ринок землі перегрітий, попит на ділянки істотно зменшився. Ваше відомство теж фіксує таку тенденцію?

— Загалом попит на землю почав знижуватися ще торік, коли держава встановила певні обмеження: заборонила продавати лісові ділянки, змінювати їхнє цільове призначення. Утім, по Україні ситуація складається по-різному: в деяких регіонах попит зменшується, в інших, навпаки, зростає.

Зараз парламент розглядає законопроект про вилучення земель для суспільних потреб. Яка компенсація передбачена власникам ділянок?

— У законопроекті «Про викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності» передбачено, що остаточне рішення про вилучення земель прийматиме Кабмін, який і замовлятиме експертну грошову оцінку. Власник землі отримає або грошове відшкодування, або альтернативну ділянку, розташовану неподалік. Але остаточно процедуру вилучення земель ще не визначено. До нової редакції законопроекту вже внесено пропозиції президента та уряду. Найближчим часом він буде направлений у профільний комітет на доопрацювання і винесений на розгляд Верховної Ради. Якщо закон не буде ухвалений і не запрацює, держава не зможе вилучати землю з приватної власності. А це поставить під сумнів проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Більшість земельних ділянок, на яких планують розмістити необхідну інфраструктуру під Євро-2012, перебувають у приватній власності.

Як розраховуватиметься вартість землі, що вилучатиметься?

— Є методика експертної грошової оцінки, за якою можна визначити ринкову вартість ділянки. Нормативною грошовою оцінкою в її нинішньому вигляді ми, звісно, не користуватимемося, адже вона істотно відрізняється від ринкової.

Чому уряд наполягає на продажу землі виключно на аукціонах? У Секретаріаті президента вважають, що це не що інше, як спроба монополізувати право продажу землі Госкомземом.

— Тому що істотно зростуть обсяги виручки від продажу землі — процедура продажу буде прозорою, в аукціоні братимуть участь багато учасників, відповідно ціна зросте у кілька разів. Вартість землі на закритих торгах суттєво відрізняється від ринкової, адже на аукціонах прозора і демократична схема продажу. Усі охочі на рівних змагаються за ділянку. Виграє той, хто запропонує більше, а не той, хто домовиться з продавцем.

Цього року проведено 123 земельні аукціони, на яких продано 76 га ділянок на 114 млн грн. Однак у десяти областях узагалі не відбулося жодного, зокрема в Києві та Севастополі. Оскільки досі немає єдиного порядку проведення аукціонів, 90% місцевих рад не знають, як їх організовувати. Тому ми й намагаємося якомога швидше розробити єдину процедуру. Якою вона буде, сказати поки що важко, але, поза сумнівом, порядок проведення аукціонів має бути однаковим для всіх.

Уряд ухвалив дві постанови про проведення земельних аукціонів, але президент зупинив їхню дію. Верховна Рада затвердила закон, який передбачав продаж землі через аукціони, але глава держави ветував і його, мовляв, Кабмін нібито хоче створити земельну монополію. Я не бачу підстав для таких звинувачень. Рішення про продаж земельної ділянки приймають місцеві ради й адміністрації, а Держкомзем лише вирішує організаційні питання: готує документи, технічний паспорт, проводить підготовчі роботи для проведення аукціону. Проводитиме конкурс організація, яка має відповідну ліцензію.

Утім, є й цілком слушні зауваження. У Секретаріаті президента, зокрема, оголосили, що до створення єдиної процедури проведення аукціонів процес відведення земельних ділянок уже розпочався і дехто встиг їх придбати, а постанови це не враховують. На думку юристів Секретаріату, деякі норми закону і постанов не корелюються зі статтями Земельного кодексу. Зараз ми намагаємося усунути всі неузгодженості.

На думку деяких експертів, якщо до організації земельних аукціонів допустять приватні структури, рівень корупції під час вирішення земельних питань зросте. Ви згодні з цим?

— Це дуже неоднозначне питання. Якщо земля державна, відповідно її продажем мають займатися державні структури. Оскільки наша країна демократична, то проводити аукціони мають право будь-які ліцензовані організації. На сьогодні видано понад 3 тис. таких дозволів. Як на мене, це забагато.

Яка процедура проведення аукціонів діє сьогодні, доки немає загальноукраїнської?

— Закон про місцеве самоврядування дозволяє міським, селищним і районним радам розробляти свій порядок проведення аукціонів самостійно. До речі, саме через цю норму виникла ситуація, коли в одних областях проводилися земельні конкурси, а в інших ні. Чи буде продано земельну ділянку, залежить виключно від рішення місцевих рад. Певний порядок відсутній.

За вашими прогнозами, мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення діятиме і наступного року?

— Це запитання швидше до Верховної Ради. Щоб скасувати мораторій, потрібно ухвалити два закони. Законопроект «Про ринок землі» внесено на розгляд парламенту, «Про державний земельний кадастр» допрацьовується в Кабміні. Основна причина затримки — неузгодженість питання про те, у кого має бути реєстр землі: у Міністерства юстиції чи Держкомзему. В будь-якому разі наше відомство поставило перед собою завдання до кінця року сформувати державний земельний кадастр.

Чи готовий ринок до вільного продажу землі?

— Так, якщо система земельного кадастру буде повноцінною. Завдяки кадастру ми в автоматизованому режимі зможемо чітко визначити, яку ділянку продали, хто втратив і хто набув право власності на землю. Це виключить такі ситуації, коли власниками однієї ділянки є кілька осіб.

Землю — пенсіонерам!

Але на цьому етапі ринок не готовий до лібералізації: не створено кадастр, не прийнято закон про ринок земель, немає чіткого визначення, хто повинен купувати землю, скільки ділянок може мати одна особа, яким буде термін оренди, не встановлено обмежувальні фактори, зокрема щодо родючості землі. Необхідно також продумати соціальний захист землевласників. Понад 50% власників паїв — пенсіонери, у 30% з яких немає правонаступників. Є велика ймовірність того, що після скасування мораторію вони всі як один почнуть позбуватися права власності на ділянки — масовий розпродаж призведе до обвалу цін на землю. Ми маємо переконати людей, що вигідніше здавати паї в оренду. Більшість селян, особливо похилого віку, дуже погано розуміються на тому, скільки взагалі може коштувати земля. Їм потрібна, приміром, тисяча гривень, вони і продадуть ділкам свою землю за безцінь. Можливо, ми впровадимо схему європейських країн, згідно з якою вартість ділянки має виплачуватися кілька років та індексуватися відповідно до змін ринкової ціни.

Аналітики стверджують, що велику частину інвестицій, які надійшли в Україну, було спрямовано на спекулятивний земельний ринок. Чи є небезпека, що після скасування мораторію українські фермери залишаться без землі?

— Великий бізнес дедалі більше уваги приділяє сільському господарству. Такі тенденції пояснюються світовою продовольчою кризою. Україна може стати потужним експортером у харчовій галузі. Наша держава навіть на половину не розкрила свій потенціал. Тому великий бізнес скуповує величезні ділянки земель, зокрема під вирощування рапсу, який зараз масово використовують для виробництва палива. І це ще один аргумент на підтвердження того, що потрібно створити умови, які забороняли б одному власникові скуповувати величезні ділянки землі. Можливо, треба встановити обмежувальні фактори, наприклад, відокремити території, на яких дозволяється вирощувати харчові культури, від тих, де вирощуватимуть технічні рослини. Вочевидь, треба ввести обов’язкові для всіх власників сільгоспземлі правила сівообороту.

Якщо наступного року мораторій не скасують, чи можливе зняття заборони на зміну цільового призначення земель?

— Ми хочемо внести відповідні зміни до Земельного кодексу, щоб такі процедури проводити публічно, під контролем держ-органів і при цьому унеможливити зловживання місцевих чиновників, які на «земельних послугах» зробили бізнес. Слід ураховувати, що міста розвиваються і збільшуються за рахунок зміни цільового використання — землі сільськогосподарського призначення переходять у категорію земель під забудову. Тому, можливо, навіть без скасування мораторію норму про заборону зміни цільового призначення ділянок буде вилучено.

В одному з інтерв’ю ви говорили, що вже доведено незаконність передачі 18 актів про виділення столичної землі на скандальній сесії Київради 30 жовтня минулого року. Що протиправного в тих оборудках?

— На кількох студентів оформили кооперативи, яким незаконно передали землі. Деталі зараз опрацьовуються прокуратурою.

Кар’єра чиновника

З лютого 2008 р. — голова Державного комітету України із земельних ресурсів

2008 р. — керівник Державного агентства земельних ресурсів України

2000 р. — заступник голови Українського державного концерну садівництва, виноградарства та виноробної промисловості

1997 р. — начальник управління зовнішньоекономічних зв’язків, науки, юридичної та кадрової роботи комітету «Укрсадвинпром»

1995 р. — начальник управління науки і навчальних закладів Держсадвинпрому України

1989 р. — аспірант Українського науково-дослідного інституту садівництва, асистент, в. о. доцента Уманського сільськогосподарського інституту

1981 р. — студент Уманського сільськогосподарського інституту

1979 р. — служба у Збройних силах

16 січня 1961 р. — народився в с. Бовтишка (Кіровоградська обл.)

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар