Тема номера

Поклик джунглів

Ганна САЙЧЕНКО, В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Заступник міністра економіки Валерій П’ятницький стверджує, що Україна стане Непалом у разі нератифікації до 4 липня протоколу про вступ до СОТ

В інтерв’ю Контрактам керівник переговірної групи зі вступу України до СОТ розповів про те, що:
1) ціни на європейські автомобілі після вступу України до СОТ не знизяться
2) розраховує на юридичну підтримку олігархів для врегулювання суперечок із членами СОТ
3) готовий купувати генномодифіковану картоплю
4) рахувати зерно простіше, ніж ПДВ

Ви займаєтеся питаннями інтеграції до СОТ понад десять років. Чи є життя після прийняття України до Світової організації торгівлі?

— Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що процес інтеграції до СОТ закінчився підписанням протоколу, який визначає умови прийняття України до Організації. Цей процес нескінченний, і справа не тільки в тому, що до 4 липня Верховна Рада має внести низку змін до чинного законодавства і ратифікувати підписаний протокол. Після цього вирішуватимемо нові завдання: братимемо участь у переговорах раунду Доха, вестимемо дво- і багатосторонні переговори з країнами—кандидатами у СОТ тощо. Причому йдеться не про просту присутність на переговорах, а про формування позиції щодо країн-кандидатів на правах члена СОТ, вивчення торговельних режимів, визначення проблем, які створюють нашим виробникам у зацікавлених країнах.

Які торговельні проблеми, приміром, з Росією Україна зможе вирішити завдяки членству в СОТ?

— Я не приділяв би стільки уваги Росії, яка до того ж уже однією ногою у СОТ. Очевидно, що третина нашого зовнішньоторговельного обороту припадає на РФ, але робота з Іраном та Іраком, Білоруссю та Узбекистаном, іншими претендентами у СОТ для нас є не менш важливою. Адже сукупна питома вага цих країн у товарообороті України перевищує 5% — це не так вже й мало.

І все ж таки чи зможе уряд після прийняття України до СОТ диктувати свої умови росіянам?

— Зможемо не диктувати, а паритетно обговорювати проблеми експорту в РФ, наприклад, труб, карамелі, інших товарів. СОТ — це багатостороння система, і якщо одна країна порушує якісь норми на шкоду іншої, то страждають інтереси не лише однієї держави. У разі виникнення проблемної ситуації з Росією нас підтримають і маленька Молдова, і великі США: країни — члени СОТ є рівноправними незалежно від розміру території, кількості мешканців і рівня ВВП.

Чим конкретно крім політичних декларацій зможуть підтримати треті країни Україну в разі виникнення торговельних суперечок?

— Механізм урегулювання суперечок у межах СОТ працює гранично чітко. Якщо те чи інше питання неможливо вирішити у форматі двосторонніх переговорів, залучають арбітраж, який вивчає проблему і приймає рішення. Щоправда, проблеми в межах СОТ краще вирішувати на етапі їх появи.

Яким чином?

— Кожен член СОТ із певною періодичністю презентує огляд торговельної політики, по суті, інформує інші країни про проблеми в торгівлі й заходи, вжиті для їх вирішення. Зацікавлені держави відповідно мають можливість певним чином відреагувати на ці заходи, і якщо у двосторонньому форматі питання вирішити не вдається, то воно виноситься на обговорення на профільному комітеті СОТ. Механізм цілком прозорий, а його основою є спеціальні центри нотифікації, що публікують ту чи іншу інформацію. В Україні, до речі, такий центр уже створено, завдяки чому асоціації підприємств можуть не тільки вчасно отримувати відомості про корекцію торговельних режимів, а й за допомогою запитів вивчати особливості регуляторного поля тієї чи іншої країни. Інформація надається абсолютно безплатно, щоправда, послуги перекладачів оплачуються окремо. Центр обробки запитів не може виконувати функції бюро перекладів.

Поширена думка, що прийняття України до СОТ автоматично вирішить проблему антидемпінгових розслідувань проти наших виробників. Чи так це насправді?

— Не зовсім, механізми СОТ не є панацеєю, і від антидемпінгових заходів насправді не застрахований ніхто. Однак якщо ці заходи застосують проти нас неправомірно, з порушенням процедури, то торговельний диспут можна буде вивести з двосторонньої площини, звернувшись до органів урегулювання суперечок при СОТ. Далі доведеться представляти і захищати свою позицію.

Кому треба буде цим займатися — державі чи постраждалим компаніям?

— Державі, посилаючись на приклади постраждалих компаній.

Однак в Україні навряд чи знайдеться навіть десяток юристів, які орієнтуються у правилах СОТ.

— Є певний дефіцит професіоналів, але це не означає, що компанії або навіть групи компаній, чиї інтереси були зачеплені, приміром, унаслідок неправомірного введення антидемпінгового мита, не зможуть посилити юридичний супровід. Я взагалі сподіваюся, що Україна не стане суб’єктом суперечки, принаймні відразу ж після прийняття до СОТ.

Що станеться, якщо до 4 липня парламент не ратифікує протокол про прийняття України до СОТ?

— Це буде ганьба, 4 липня — дедлайн. Мабуть, я можу згадати лише один такий випадок: Непал, у якому йшла громадянська війна і панувала анархія, вчасно не встиг ратифікувати протокол.

До 4 липня ВР має легалізувати імпорт в Україну продуктів, оброблених гормонами. Чому це питання було винесено за межі переговірного процесу?

— З цього приводу в Україні розгорнулася ціла інформаційна кампанія: мовляв, у ЄС генномодифіковану продукцію маркують. Іноді в європейських супермаркетах трапляються такі упаковки, на яких написано, що товар містить генетично модифіковані організми, зареєстровані в Євросоюзі й дозволені для вільного обігу. Очевидно, що саме по собі маркування не забезпечує якість продукції і не свідчить про небезпеку чи безпеку товару для здоров’я. Понад те, досі немає наукового підтвердження факту, що генетично модифіковані організми є шкідливими. Тоді як у низці країн вирощування культур з обробкою гербіцидами, пестицидами та іншими хімічними речовинами заборонене. Ось про це потрібно говорити у першу чергу. Приміром, у тій самій Австралії заборонили вирощувати бавовну через те, що її потрібно було обробляти 17 різними хімікатами, а генетично модифіковану бавовну, стійку до шкідників, навпаки, дозволили.

— Якщо будуть проблеми з Росією, то нас підтримають США

Я не виключаю, що в довгостроковій перспективі вживання генномодифікованих продуктів може бути шкідливим для здоров’я. Якщо в суспільній свідомості щодо цього виникли побоювання, потрібно просто забезпечити чіткий облік і контроль над тим, що виходить на ринок, як поширюється і скільки гормонів міститься у тих чи інших продуктах. Робити висновки щодо небезпеки або безпеки таких продуктів має спеціальний орган, відповідальний за сертифікацію. І ніхто не говорить про те, що потрібно скасувати всі ГОСТи, хоча це радянський пережиток. Адже питання полягає не в тому, що ми маємо скасувати якісь стандарти або контроль над якістю товарів. Головна проблема, з якою Україна зіткнулася на шляху до СОТ, зводиться до того, що в нашій країні три служби виконують ту саму функцію стандартизації: СЕС, Держспоживстандарт і ветеринарний департамент. І ключове завдання держави на цьому фронті — відійти від дублювання функцій.

Особисто ви їстимете генетично модифіковану картоплю?

— Я їм картоплю, яку продають на ринку, і навіть не цікавлюся, чи містить вона генетично модифіковані організми. І прагну до того, щоб держава переконала мене, що продукція, яку я споживаю, справді є безпечною.

Яким чином держава має намір компенсувати аграріям уведення ПДВ на сільськогосподарську продукцію та сировину?

— Захищати потрібно того, кого ображають. А зараз складається унікальна ситуація — ціни на сільськогосподарську продукцію зростають у всьому світі. Фактично це означає, що в контексті прийняття України до СОТ сільгоспвиробникам потрібно думати не про втрати, а про те, як ефективніше освоювати зовнішні ринки, насамперед ЄС, США та Китаю. Для цього вкрай важливо, щоб продукція підприємств вітчизняного АПК відповідала міжнародним стандартам.

Щодо ПДВ, то цей податок, згідно з нашими домовленостями у межах СОТ, акумулюватиметься на єдиному рахунку в Держказначействі, а Мінагрополітики витрачатиме відповідні суми в межах затверджених бюджетних програм підтримки АПК.

Загалом рівень бюджетної підтримки сільського господарства після прийняття України до СОТ буде набагато вищим, ніж зараз. Зокрема, для розрахунку параметрів підтримки затверджено формулу, яка передбачає п’ятивідсоткове збільшення обсягу дотування АПК у разі еквівалентного приросту виробництва. У необмеженому обсязі дозволено інвестиції в розвиток інфраструктури та сучасних технологій. Рівень митного захисту аграрного сектору практично не зміниться.

Які гарантії того, що дотації за рахунок сплаченого ПДВ одержать виробники, а не, приміром, структури, які надають фіктивні дані про посіви? За інформацією ГоловКРУ, торік більш ніж 1,3 млрд грн аграрних дотацій витратили неефективно.

— Перевірити наявність посівів технологічно легше, ніж контролювати процес відшкодування ПДВ. Пряма вимога СОТ — усі повинні працювати в однакових податкових умовах. Її потрібно виконувати, а ідеальну систему в принципі вибудувати неможливо — завжди знайдуться мастаки корупційних схем. Між іншим, збільшення обсягу дотацій на АПК за рахунок надходжень від ПДВ дозволить державі розвивати найконкурентніші галузі сільського господарства. Адже неможливо в одній країні вирощувати абсолютно все. Наприклад, якщо ми вирішимо підтримувати бананове виробництво в Україні, витратимо мільярди, обладнаємо теплиці, а результат буде близький до нуля. Тому краще дотувати виробників зернових, молока та м’яса.

Українські автовиробники розгорнули інформаційну кампанію з приводу великих втрат вітчизняного автопрому після вступу України до СОТ. Чому, як ви думаєте?

— Я спілкувався з Таріелом Васадзе (почесний президент Укравто. — Прим. Контрактів) на цю тему і знаю, що він насправді не проти СОТ. Пан Васадзе усвідомлює тенденції на світовому автомобільному ринку і знає, що головними його конкурентами є не європейці, а китайці та індійці, для яких мито — це не перешкода. Інакше кажучи, не ввізне мито визначає кон’юнктуру автомобільного ринку України. Так, після прийняття країни до СОТ митний захист нашого автопрому буде разово знижений з 25 до 10%, однак росіяни, приміром, і зараз імпортують Лади, Ниви і ВАЗи за нульовою ставкою, а український ринок так і не захопили.

Чи знизяться ціни на європейські автомобілі після вступу України до СОТ?

— Не думаю. По-перше, автомобільні контракти інерційні, а по-друге, нинішня кон’юнктура відображає баланс пропозиції та попиту, що підігрівається банківськими кредитами. Істотно сколихнути ринок можуть хіба що індійці та китайці. Думаю, ще кілька років — і вони продаватимуть більш-менш якісні автомобілі. Щоправда, головна їхня мета — ринки Євросоюзу та США. У міру того як європейці посилюють стандарти із СО2, китайці переймають у них технології. У вітчизняного автопрому не буде жодних перспектив, якщо він спатиме, а не розвиватиметься.

Вам не здається, що правильніше було б спочатку провести податкову реформу, а потім вступати до СОТ?

— Запитання правильне, але не за адресою. Особисто мені здається, що той Податковий кодекс, який давно розроблений, нічого принципово не змінить, тільки спростить роботу податківцям, які одержать у своє розпорядження таку собі фіскальну брошуру. А ось питання скасування ПДВ на імпорт інвестиційного обладнання Кабмін розглядав не раз. Усе наштовхнулося на вітчизняних машинобудівників, які були категорично проти скасування податку. В результаті, на мій погляд, постраждали інші галузі, насамперед легка промисловість: на тлі масового банкрутства швейних підприємств Європи українські бізнесмени цілком могли б імпортувати відносно дешеві основні фонди.

Чому українська сторона особливо не афішувала деталі переговорів із членами СОТ?

— Переговори нагадують гру в преферанс: вістують члени СОТ, їхні карти відкриті. Мене, зізнаюся, дуже дивували претензії українських ЗМІ, які стверджували, що ми свої карти не відкриваємо... Хай там як, а обговорення тарифів — це лише 1% переговорів, решта — домашня робота, адаптація нашого законодавства до правил СОТ. Адже, приміром, щоб експортувати автомобілі до ЄС, недостатньо просто одержати дозвіл на імпорт і нульову ставку мита, потрібно домогтися, щоб твій товар відповідав стандарту Євро-4. Українським експортерам слід передусім замислитися над відповідністю їхньої продукції стандартам якості, тоді вони зможуть мати користь від прийняття нашої країни до СОТ.

Кар’єра чиновника

З 4 листопада 2005 р. — заступник міністра економіки

2005 р. — радник віце-прем’єр-міністра

2003 р. — держсекретар з питань європейської інтеграції Мінекономіки, пізніше — перший заступник міністра економіки, заступник голови Спільної парламентсько-урядової комісії щодо інтеграції України до СОТ

1999 р. — доцент кафедри КНЕУ

1996 р. — начальник відділу, заступник начальника управління багатосторонньої економічної співпраці Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі

1990 р. — асистент, доцент кафедри економічної кібернетики КДУ ім. Т. Г. Шевченка

1987 р. — інженер лабораторії економічної кібернетики, аспірант КДУ

1986 р. — викладач кафедри економічної кібернетики КДУ

1985 р. — інженер науково-дослідної частини КДУ

1985 р. — закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка

19 квітня 1962 р. — народився в с. Мотовилівка (Фастівський р-н, Київська обл.)

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар