Тема номера

Погані хлопці. Спецпроект «Власні фінанси»

Світлана СЛЄСАРУК

Дрібні банки, кредитні спілки та фінансові компанії охоче кредитують проблемних позичальників, але під 30-40% річних

За останні два роки Денис Петрашов, водій однієї невеликої фірми у Києві (ім’я та прізвище змінено), одержав п’ять кредитів. Першу позику оформив на придбання мобільного телефону, погасив її вчасно і в повному обсязі. Позитивна кредитна історія дозволила йому легко й швидко отримати кредит на автомобіль. Водночас Петрашов готувався до одруження: гроші на весілля позичив у двох інших банках. Загальна сума щомісячних виплат за кредитами сягнула 70% доходів позичальника. Відразу після одруження Петрашов потрапив в аварію і три місяці поспіль не платив за боргами. Банки внесли його до списку проблемних позичальників і відправили до Петрашова колекторів, а ті пред’явили неплатникові повістку до суду. Щоб погасити банківські кредити, Петрашов був змушений взяти п’ятий. Цього разу гроші попросив у фінансової компанії, оскільки банки відмовилися кредитувати поганого позичальника. Відсоткова ставка за позикою у фінансовій компанії становила 40% річних. Позичальник цілковито погасив три банківські кредити і тепер віддає борг фінкомпанії.

За даними НБУ, частка поганих боргів (тобто прострочених або погашених шляхом відчуження майна) у загальному кредитному портфелі банків — 1,44% (станом на 1 лютого 2008 року). Наприкінці грудня 2007-го вона була на рівні 1,31% кредитного портфеля всієї банківської системи. А ось за даними міжнародної агенції Standard & Poor’s, ризик неповернення мають 75% усіх позик. Основні причини зростання поганих кредитів в Україні — низький рівень розвитку скорингової системи в банках (оцінює платоспроможність і ризики дефолту позичальників), бум кредитування фізосіб і бажання банків отримувати надприбутки (рентабельність споживчого кредитування зашкалює за 70%). Взяти кредит нескладно навіть поганому позичальникові: достатньо звернутися до дрібного банку, що спеціалізується на неблагонадійних клієнтах, або до фінансової компанії.

Проти банку є прийоми

Стандартні вимоги банку при видачі кредиту — висока платоспроможність клієнта (біла зарплата, наявність рухомого та нерухомого майна, додаткових джерел доходу, позитивна кредитна історія). В основі вердикту «видати кредит» або «відмовити» лежить спеціальна анкета, яку позичальник заповнює, подаючи документи до банку. Кожна відповідь на її запитання оцінюється у кілька балів. Крім фінансового становища потенційного позичальника до уваги береться його соціальний портрет: освіта, сімейний статус, цілі використання позики.

Давно минули часи, коли банки категорично відмовляли особам з поганими анкетними даними або кредитом в іншому банку, навіть якщо він справно платить за боргами. Щоправда, деякі фінустанови у разі позики в іншому банку оцінюють кредитне навантаження на клієнта: якщо щомісячні виплати за кредитами перевищують 50% доходу, йому можуть відмовити у наданні чергового кредиту. «Також банки не дають позики близьким родичам клієнта, у якого є великий борг (наприклад, іпотечний)», — каже Олег Пахомов, начальник управління ризиків Дельта Банку.

Втім, деякі фінустанови у таких випадках самі підказують, як позичити в них гроші. Наприклад, якщо боргами обтяжені відразу кілька членів родини, можна залучити сторонніх поручителів (друзів або знайомих). За оцінками банкірів, близько 20-30% загальної кількості виданих фізособам позик в Україні оформляються за участю фінансових і майнових поручителів. Фінансовий поручитель має достатній прибуток для того, щоб у разі форс-мажору погасити кредит позичальника. Майновий поручитель закладає в банку належні йому активи (рухоме або нерухоме майно) і продає їх у рахунок погашення кредиту, отриманого горе-позичальником.

Надійний спосіб одержати кредит, маючи несприятливі характеристики (клієнт віком до 21 або за 60 років, низький рівень офіційного доходу), — покласти гроші на короткостроковий депозит у банку. Фінустанова зарахує позичальникові такий внесок як додатковий плюс у наданні кредиту. Варіант для претендента на велику позику — взяти кілька дрібних кредитів у двох-трьох банках і протягом кількох місяців погасити їх. Оформляючи позику, достатньо надати кредитному інспекторові квитанції про погашення попередніх боргових зобов’язань, і він буде прихильнішим до потенційного позичальника.

Кручу, верчу, грошей хочу

Проблемним клієнтам одержати кредит складніше, але можливо. До таких належать особи із судимістю; віком до 18 і за 65 років; особи, що вказали у кредитній заявці недостовірну інформацію (дані, викладені в анкеті поганого позичальника, перевіряються службою безпеки банку), а також позичальники з негативною кредитною історією. У розумінні банківських службовців негативна кредитна історія — це наявність простроченої заборгованості за кредитом (у цьому банку або в банках-конкурентах) або позики, погашеної після звернення кредитора до суду.

Банкіри поділяють поганих позичальників з негативною кредитною історією на три категорії. Представники першої просто забувають платити за кредитом. У цьому випадку достатньо одного дзвінка-нагадування з cаll-центру. В кредитній історії такого клієнта, як правило, зазначено, що він раз або двічі протягом терміну кредитування не вніс черговий платіж вчасно виключно через забудькуватість. Такому йому навряд чи відмовлять у новому кредиті, однак можуть істотно зменшити його суму (позичальник просить $10 тис., а банк видасть $5 тис.).

За словами Віталія Собковича, керівника відділу якості кредитного портфеля ProCredit Bank, щоб потрапити до чорного списку, треба постаратися. Зазвичай будь-яка фінустанова готова вислухати клієнта, у якого виникли проблеми з погашенням позики, і разом з ним знайти спосіб виходу з проблемної ситуації. «Банку невигідно відчужувати власність і боротися з позичальником у судах — судові витрати можуть перевищити суму кредиту, відсотків і штрафних санкцій», — каже Собкович. У таких випадках службовці кредитних відділів рекомендують клієнту чітко і достовірно пояснити причину прострочення виплат. Банк може піти на поступки: знизити суму штрафу за невчасно внесені платежі або тимчасово скасувати пеню, збільшити термін кредитування, надати відстрочку в погашенні тіла позики. Утім, стандартної схеми співпраці з клієнтом, який проштрафився, немає: усе залежить від його красномовства.

Друга категорія — позичальники, у яких виникли проблеми з обслуговуванням боргу, внаслідок чого було відчужено і продано заставу; кредит погашали поручителі. Третя категорія — шахраї, на яких «висить» одна або навіть кілька кримінальних справ про злісне ухиляння від сплати боргів. Вони зазвичай беруть у банках дрібні кредити, коли застава або поручителі не потрібні.

Чисто і конкретно

Опитані Контрактами банкіри говорять, що одержати кредит проблемному позичальникові нереально. Більшість банків і колекторських контор обмінюються інформацією про таких клієнтів (в Україні діють чотири кредитних бюро, однак поки що жодне з них не створило єдиної бази позичальників).

Утім, як з’ясували Контракти, за бажання взяти кредит зараз може будь-який злісний неплатник або великий боржник.

Деякі фінустанови охоче кредитують клієнтів, які проштрафилися, щоправда, під дуже високі відсотки. Здебільшого на них заробляють дрібні або кишенькові банки (афільовані з компаніями). Схема одержання кредиту в лояльних до проблемних позичальників фінустановах така: потенційний клієнт подає заявку на новий кредит, вказуючи при цьому всі прострочені заборгованості в інших місцях (згадану інформацію можна не розкривати, але банки, що спеціалізуються на поганих позичальниках, зазвичай мають хорошу службу безпеки і досить швидко дізнаються про наявність непогашених боргів). Від фізосіб вимагають щонайменше двох поручителів, велику заставу (найкраще нерухомість). Відсотки за кредитом у такому банку сягають 30% річних. Причому вже після першого прострочення виплати ставку підвищують на 10-15%.

Основне джерело доходу банків, що спеціалізуються на поганих позичальниках, — невеликі фірми. Умови надання кредиту юрособам не менш жорсткі: вони мають переписати своє майно на банк або його акціонерів. У договорі кредитування банк обіцяє повернути заставу, якщо кредит буде погашено в повному обсязі, причому без жодного прострочення. Відсоткова ставка за кредитом — 30-35% річних, ризики компанії — раз і назавжди втратити своє майно, тоді як ризики фінустанови мінімальні: як правило, вартість заставного майна в таких угодах значно перевищує суму кредиту, тому збитків вона в будь-якому разі не зазнає.

Установи, що надають кредити поганим позичальникам, не афішують такі послуги і від будь-яких коментарів на цю тему відмовляються. Річ у тому, що такі операції є незаконними: банки не мають права різко змінювати відсоткові ставки, надавати кредити за ставками, що в кілька разів перевищують ринкові, ставати власником заставного майна за умови справного погашення кредиту.

Проблемних позичальників обслуговують також фінансові компанії та кредитні спілки, які зазвичай не перевіряють кредитне минуле своїх клієнтів. Так звані експрес-кредити (PоS-loans) деякі установи видають за півгодини, окремі кредитори (переважно фінансові компанії) роблять це онлайн або по телефону. За оцінками фахівців, щонайменше 10% позик кредитних союзів і фінкомпаній належать до розряду безнадійних. Утім, ці установи непогано заробляють на видачі споживчих кредитів: клієнти переплачують 200%, оскільки такі позики надаються тільки на умовах ануїтетного погашення (рівними частинами протягом терміну дії кредиту; такий спосіб погашення обходиться позичальникові дорожче, ніж виплата відсотків на залишок тіла кредиту). Деякі з них щомісяця нараховують комісію на залишок заборгованості до 3% річних.

Відсоткові ставки за споживчими кредитами у кредитних спілках і фінкомпаніях — від 25 до 50% річних, максимальний термін кредитування — 3 роки. Стандартна сума позики — до 15 тис. грн. Щоб одержати кредит у спілці, потрібно пред’явити паспорт і довідку про доходи за останні шість місяців, іноді вимагають заставу: приймають автомобілі, нерухомість, побутову техніку і навіть меблі.

Великі суми (більш ніж 10 тис. грн, але менш ніж 50 тис. грн) кредитні спілки дають неохоче, рішення можуть приймати кілька місяців. Простіше взяти кілька позик у кількох спілках. Щоправда, чимало кредитних спілок і фінкомпаній обмінюються інформацією про своїх клієнтів, тому краще підготувати чітку відповідь на запитання кредитного інспектора: «Навіщо вам стільки кредитів у різних компаніях?».

Деякі фінкомпанії видають споживкредити на суму до 100 тис. грн, деякі освоюють ринок автокредитування.

І ті, й інші терпимо ставляться до клієнтів, які проштрафилися: кредитор не нараховуватиме пеню протягом тижня-двох, а то й місяця, якщо отримає обгрунтовані причини затримання виплати. Однак якщо по закінченні терміну відстрочки позичальник не внесе платіж за кредитом, то відсоткову ставку буде збільшено вдвічі.

Що таке скоринг

Скоринг (букв. підрахунок очок у грі) — це автоматична система оцінювання ризиків позичальника. Рішення про видачу кредиту приймає комп’ютерна програма, попередньо перевіривши анкету потенційного позичальника на достовірність і виставивши бали на підставі окремих параметрів. Програма зіставляє дані анкети позичальника із соціально-демографічною інформацією по конкретному регіону. Комп’ютер також аналізує наявну базу даних за неповерненими кредитами, намагається знайти спільне між несумлінними платниками і новою заявкою. Зазвичай скорингова картка містить від 5 до 15 параметрів оцінки. За сумою набраних балів визначають, надавати клієнтові кредит, відмовити чи незначно підвищити відсоткову ставку за ризик.

БАНК ПЕРЕВІРЯЄ
Стандартна анкета потенційного позичальника при подачі заяви на одержання кредиту

Відомості про позичальника

• ПІБ

• Дата і місце народження

• Паспортні дані

• Громадянство

• Адреса за місцем реєстрації та місцем проживання

• Контактний телефон

• Сімейний стан, чи є шлюбний контракт

Для банків краще, щоб позичальник одержував кредит за місцем проживання

Щомісячні доходи позичальника (із зазначенням виду валюти)

• Дохід за основним місцем роботи (після сплати податків)

• Доходи за додатковим місцем роботи (після сплати податків)

• Аліменти і допомога на дітей

• Доходи у вигляді орендної плати (після сплати податків)

• Дивіденди, страхові виплати, отримані на постійній основі

• Пенсійні виплати за достроково призначеними пенсіями

• Інші доходи

Загальний щомісячний дохід має щонайменше вдвічі перевищувати розмір щомісячних виплат за кредитом

Щомісячні витрати (серед них після сплати податків аліменти, виплати по суду, за кредитами, податки за договорами спадкування і дарування)

Загальні щомісячні витрати мають становити не більш ніж третину всіх доходів

Відомості про освіту

Місце роботи на момент одержання кредиту (власна справа або за наймом)

• Найменування

• Сфера діяльності організації

• Адреса і телефони організації

• Посада

• Стаж у цій організації (кількість років)

• Стаж у цій сфері діяльності (кількість років)

Потенційний позичальник повинен мати постійне місце роботи, стаж роботи в компанії більш ніж півроку

Активи позичальника

Нерухомість — найменування об’єкта нерухомості: квартира, кімната, будинок, земля тощо, адреса об’єкта нерухомості, власник, поточна вартість

Автомобіль — марка, тип, рік випуску, власник, оцінка поточної вартості

Інші ліквідні активи — найменування, оцінка

Ринкова вартість застави має дорівнювати сумі кредиту

Зобов’язання позичальника

• Банк-кредитор

• Дата одержання кредиту

• Мета кредиту

• Термін погашення кредиту

• Графік погашення кредиту

• Сума щомісячного платежу/розмір поруки

• Залишок заборгованості за кредитом/порукою

Щомісячні виплати за кредитами не повинні перевищувати 50% щомісячного доходу позичальника

Декларації та заяви

• Чи існує якесь судове рішення, яке ви не виконали?

• Чи берете зараз участь у судовому процесі?

• Чи маєте судимість?

• Чи існують (або існували в минулому) рішення суду про обмеження вашої дієздатності або встановлення над вами опіки?

• Чи перебуваєте на обліку в психіатричній клініці?

Якщо хоча б одна відповідь на будь-яке із запитань є позитивною, велика ймовірність відмови банку в кредиті

Плата за прибуток

Чому українські позичальники погано погашають банківські кредити

Торік ринок кредитування фізичних осіб збільшився майже на 100%: за даними НБУ, до 155,3 млрд грн. При цьому досить високими темпами зростає рівень проблемних кредитів: за даними Нацбанку, наприкінці 2007-го частка прострочених або безнадійних позик у загальному обсязі кредитного портфеля банків була на рівні 1,31%, у лютому 2008-го — вже 1,44% (більш ніж 5,5 млрд грн). Сукупна проблемна заборгованість за кредитами фізосіб у київському регіоні в 2007 році зросла майже втричі — з 253 до 704 млн грн. При цьому в деяких банків (особливо тих, що активно розвивають беззаставне споживче кредитування) частка прострочених позик сягає третини кредитного портфеля.

Основна причина зростання загального обсягу безнадійних кредитів — неякісна оцінка банківськими службовцями ризиків позичальника. На рівень неповернень впливає також кредитна політика фінустанови. «Що більший обсяг кредитного портфеля банку, то вищим є ризик неповернення. Високий рівень дефолтів за кредитами — це своєрідна плата за частку ринку», — каже Олег Пахомов, начальник управління ризиків Дельта Банку. Рентабельність споживчого кредитування в Україні сягає 60-70%, тому банкам простіше вибивати борги з неплатників, ніж запобігати їх появі, визнають деякі банкіри.

Фінустанови все ж таки намагаються запобігати появі боржників: створюють колекторські компанії та нові моделі скорингу, підвищують розміри штрафів за прострочення платежів за кредитом, збільшують штат служби безпеки, намагаються співпрацювати з кредитними бюро. Але поки що ці методи є малоефективними. Робота колекторів обмежена на законодавчому рівні: законопроект «Про колекторські компанії», що визначає права та повноваження «вибивачів боргів», припадає пилом на полицях у Верховній Раді. Чотири кредитні бюро, що діють на території України, також не працюють на повну силу: більшість банків наразі не користуються їхніми послугами.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар