Тема номера

Дорогий неліквід

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Інвестувати у камінці, ціни на які зростають вже 40 років, в Україні вкрай ризиковано

Оцінити рівень інвестиційної привабливості дорогоцінного каміння, насамперед діамантів, складно не лише з огляду на специфіку визначення їхніх якісних характеристик і вартості. Стратегічно — вкладення в діаманти ніколи не будуть програшними, адже, по-перше, алмази, з яких їх виробляють, є вичерпними, як і будь-який ресурс.

По-друге, світовий ринок алмазної сировини є монопольним, фактично він поділений між п’ятьма компаніями: De Beers (51,2%, або $6,5 млрд на рік), АЛРОСА (24,4%, або $3,1 млрд на рік), Leviev Group (7,8%, або $1 млрд на рік) і Rio Tinto Mining (7,9%, або $1 млрд на рік). Ці потужні ТНК конкурують між собою, періодично змінюючи союзників, але жодна з них насправді не зацікавлена у падінні ціни на алмази. По-третє, як свідчить практика, ні діаманти, ні вироби з них не дешевшали протягом останніх 40 років (якщо не брати до уваги незначне падіння цін у вересні 2001 року після терактів у США).

Навпаки, за даними міжнародної агенції Rapaport, вартість каратника (колір — D, чистота — IF) зросла за останні 5 років більш ніж на 30% і в серпні 2006 року становила $18,1 тис. До речі, у РФ, за словами Евояна Арарата, першого віце-президента Асоціації російських виробників діамантів, камінці такого класу дорожчали ще швидше: порівняно з 2002-м ціни на великі діаманти зросли приблизно на 40%, на середні (0,3-0,99 карата) — на 30%, на дрібні (до 0,3 карата) — на 25%. Тактично — інвестування в діаманти в Україні має низку особливостей (окрім чисто технічних нюансів, які ми розглянули в попередніх матеріалах). Зупинимося на п’яти принципових.

Особливість перша і головна — банки та інші фінансові установи в Україні не розглядають діаманти як повноцінний фінансовий інструмент. Тобто діаманти в нашій країні, на відміну від більш цивілізованих, не можна покласти на депозит, використати як заставу тощо. «Деякі банки, можливо, й погодяться надати кредит під заставу навіть хорошого каменя, — коментує ситуацію Сергій Ніколаєнко, експерт Української біржі дорогоцінних металів, — але, найімовірніше, вимагатимуть ще якоїсь застави, а сам камінь оцінять у кращому разі вдвічі нижче від оптових світових цін».

Особливість друга, фундаментальна — в країні фактично відсутній легальний вторинний ринок каміння, адже українське законодавство забороняє юридичним особам (ювелірним та торговельним компаніям) купувати діаманти, рубіни, сапфіри тощо у фізосіб-резидентів. Таким чином, дорогоцінне каміння в Україні апріорі є товаром кінцевого використання.

Особливість третя, закупівельна — роздрібні ціни на каміння в Україні є суто договірними і дуже слабо корелюють із загальноприйнятими у світі ціновими орієнтирами (передусім оптовими цінами Rapaport — на діаманти і Palmieri’s Market — на кольорове каміння). Задля експерименту ми зайшли на сайт компанії, ювелірний магазин якої розташований неподалік Верховної Ради. Заповнивши відповідну форму, з’ясували, що камінь визначеної ваги, кольору і чистоти нам пропонують купити майже вдвічі дорожче за його оптову вартість. Аналогічні пропозиції (плюс-мінус 10%) отримали від інших учасників ринку. Для порівняння: норма прибутку провідних світових оптовиків не перевищує 50-60%.

Особливість четверта, продажна — легально конвертувати набуті діаманти у гроші фізособи можуть хіба що в комісійних відділах ювелірних магазинів і ломбардах (якщо, звичайно, не йдеться про ексклюзивне і дуже якісне каміння). При цьому якщо на Заході (де вторинний ринок майже не регулюється) існує навіть відпрацьована система коефіцієнтів ліквідності каміння, то в Україні фізособа, яка продає більш ніж чотири камінці протягом року (окремо або у виробах), має отримати відповідну ліцензію і зареєструватись як СПД.

Особливість п’ята, системна — проблеми з визначенням вартості каміння в інвестора-початківця виникнуть незалежно від того, який неофіційний шлях реалізації діаманта він обере — через ювелірні компанії (які завжди зацікавлені в сировині) або торгівців-посередників. При цьому, як запевняють учасники ринку, втрати продавця можуть становити до 50-60% реальної ціни діаманта (тобто такий шлях реалізації мало чим відрізняється від ломбардного). Винятком, знову ж таки, є дуже якісні діаманти (яких на українському ринку вкрай мало) або камені, сертифіковані Gemological Institute of America (США), Gemological Institute чи High Diamond Council (Бельгія).

Таким чином, інвестуючи гроші в діаманти, потрібно бути готовим до того, що їх доведеться вставляти у вироби, одягати їх на себе і їхати до тієї ж Бельгії, де дорогоцінне каміння є ліквідним інвестиційним інструментом. І не забувати при цьому, що стрімкий розвиток виробництва синтетичних діамантів у Китаї та Індії з часом може обвалити ціни на каміння, реальність і справедливість яких начебто випробувана роками.

ДОРОГОЦІННІ КОЕФІЦІЄНТИ*
		Категорія	При купівлі вроздріб			При продажу
		(див. — Курс молодого гемолога)	Min	Mid	Max	Через дилера протягом дня	Аукціон з мінімаль- ними комі- сійними	Звичайний аукціон
Камінь	Діамантивагою від 1 ct	1	1,10-1,20	1,40-1,75		0,55-0,80	0,64-0,72	0,80-0,90
		2	1,10-1,30	1,50-1,80	> 2,00	0,50-0,75	0,60-0,64	0,75-0,80
		3	1,10-1,30	1,60-1,90		0,25-0,50	0,48-0,8	0,60-1,00
	Рубіни та сапфіри сині вагою від 2 ct	Рубіни та сапфіри в прикрасах	1,20-1,40	1,60-2,00	> 2,00	0,15-0,35	0,20-0,40	0,25-0,50
		Необроблені бірманські рубіни				0,50-0,75	0,50-0,80	0,75-1,00
		Необроблені кашмірські сапфіри				0,60-0,80	0,60-0,80	0,75-1,00
*Застосовуються до середніх оптових цінЗа даними Palmieri’s Market Monitor

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар