Тема номера

Газовий захист

Наталія Гузенко, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Голова Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко вважає, що кінцевий споживач заплатить за все

В інтерв’ю Контрактам Микола Мартиненко розповів про те, що:
1) потрібно змінювати структуру Нафтогазу
2) Газпром не працюватиме з підприємствами напряму
3) Кабмін Тимошенко успішніше працює у другій каденції
4) проти приватизації обленерго

Яке місце зараз посідає РосУкрЕнерго у схемі постачання газу в Україну?

— Мене зараз більше цікавить, газ якого походження потрапляє в Україну. До 1 січня офіційно існувала схема з РосУкрЕнерго. Чий газ постачали цього року, ми не знаємо. Сьогодні РУЕ де-факто на українському ринку не існує. Газпром заявив, що блакитне паливо постачатиме новий посередник з їхнього боку, але висунув умову, що половина ринку газу, включаючи продаж населенню та промспоживачам, контролюватиметься Росією. Звісно, нас це не влаштовує.

— Газові переговори мають бути непублічними

Зараз ми маємо фактичну ліквідацію колишніх посередників, газ невизначеного походження, перспективу отримати нового посередника і втратити половину внутрішнього ринку. Газові переговори ведуться на тлі майбутнього саміту НАТО в Бухаресті, недієвого парламенту, політичної кризи. Мені не подобається, що переговірний процес ведеться настільки публічно. Дуже часто спекуляції політиків на дискусійних моментах переговорів підштовхують їхніх учасників до неправильних вчинків, які послаблюють позиції України. Правильніше було б делегувати право вести переговори довіреним особам і вимагати від них звіту про результати.

Представники Газпрому заявили: якщо Україна працюватиме з ними напряму, про дешевий середньоазійський газ можна забути. Скільки в такому разі коштуватиме газ для України?

— Про дешевий середньоазійський газ нам давно слід забути. Ми втратили доступ до цих ринків і тепер маємо думати, як відновити відносини з нашими традиційними постачальниками в Середній Азії. Швидко це питання, на жаль, вирішити не вдасться.

Навколо РУЕ існує занадто багато міфів, зокрема щодо дешевого газу від РосУкрЕнерго, мовляв, РУЕ постачає в Україну паливо за відносно низькими цінами за рахунок змішування дешевого середньоазійського газу і дорогого російського. Такі самі міфи існуватимуть навколо будь-якого іншого посередника. Тому цілком зрозумілим є бажання працювати з Газпромом напряму. За що відповідатиме посередник, якщо нам знову погрожуватимуть перекриттям газового вентиля? Ні за що. На сцені знову з’явиться представник Газпрому і почне розповідати, що Україна винна за газ уже не по $300 за тис. кубів, а $500, $600. Причому газова проблема традиційно виникне в найбільш незручний для нас політичний момент. У цьому вся заковика. А який при цьому буде посередник — РУЕ чи хтось інший, немає значення. Як державі Україні доцільно підвищити тарифи на транзит російського газу, зробити газ економічним товаром і наблизити його вартість до середньої по Східній Європі — потрібно звикати жити за європейськими цінами. Причому до цього мають звикнути і промспоживачі, і пересічні українці, однак певним верствам населення дотації треба буде зберегти.

Чи збирається парламент ухвалювати якісь закони, постанови, спрямовані на фінансове оздоровлення НАК «Нафтогаз Україна»?

— Завдання Верховної Ради — приймати закони, які створюють правила гри на ринку. Найгірше, коли парламент починає у щось втручатися, оскільки депутати у своїй риториці більше оперують політичними гаслами. Тому Верховній Раді не варто втручатися у справи НАК. Ухвалення конкретних рішень щодо оздоровлення НАК — клопіт уряду, оскільки Нафтогаз було створено рішенням Кабміну.

Є дані, що за деякими компаніями, які заборгували НАК, стоять депутати. Комітет володіє такою інформацією?

— Дебіторів НАК дуже багато, але конкретних прізвищ я не назву. Торік Нафтогазу багато заборгували і населення, і комунальники. Я голова профільного комітету, а не працівник КРУ і не знаю, як з Нафтогазу виводили гроші. Усіма цими махінаціями має займатися Генпрокуратура, притягуючи винних до відповідальності.

Уряд піде на підвищення ціни газу для населення вже цього року?

— Це політичне питання. Кожен уряд хоче добре виглядати в очах виборця, і нинішній не виняток. Не думаю, що найближчим часом хтось зважиться підвищити ціни, хоча треба було б. Обсяги видобутку українського газу знижуються. А це 20 млрд куб. м, без яких звести газовий баланс країни дуже складно. Рента, яка виставляється для Укргазвидобутку за видобутий газ, не передбачає інвестицій у розвиток. Тому не сьогодні-завтра ми будемо змушені підвищити тарифи. Зараз НАК пропонує підняти ціни для населення на 35%. З економічного погляду це виправдано.

А для промспоживачів?

— Приблизно на 60-70 грн за куб. м. Але це поки що прогноз.

Деякі експерти пропонують рятувати Нафтогаз, змінивши структуру НАК, створену ще Ігорем Бакаєм, який звів воєдино і поставку, і видобуток, і транспортування газу. Промспоживажі домовлялися б напряму з Газпромом, а НАК працювала б тільки з населенням і контролювала б транзит. Виручка від транзиту покривала б нестачу газу власного видобутку...

— Не заперечуватиму, це було б розумним вирішенням проблеми. Однак реформуванням Нафтогазу має займатися виключно уряд. А парламент повинен створити комісію зі спеціальним статусом, яка діятиме не як структурний підрозділ виконавчої влади, а як незалежний орган, що зможе приймати рішення з урахуванням інтересів споживачів і постачальників. Монополія — це завжди погано. Водночас здавати весь внутрішній ринок іноземним компаніям не краще. При цьому новим газовим посередником може виявитися УкрГаз-Енерго, але вже з іншою назвою і власником.

Вважаю, що потрібно лібералізувати весь газовий ринок. Зараз у комітеті готується кілька законопроектів, що передбачають реформування галузі: проект закону про ГТС, про функціонування ринку газу тощо.

Проте якщо Газпром як продавець напряму працюватиме з покупцем — великими промисловими підприємствами, посередницькі схеми відпадають самі по собі...

— Газ — політичний товар. Якби Газпром був готовий працювати з нашими підприємствами напряму, він вже зараз підписував би з ними контракти. Така практика існувала в середині 90-х, коли було кілька постачальників газу. Але потім схему знищили. І навіть коли говорили про прямі контракти Газпрому з підприємствами Донбасу, їх так нікому й не показали.

Віктор Ющенко висловлюється на підтримку РУЕ, тоді як Юлія Тимошенко вимагає негайної ліквідації посередників. Чи не загострює заполітизованість газової теми публічне протистояння президента і прем’єра?

— Я підтримую позицію президента: перш ніж зруйнувати стару схему, потрібно мати нову. РУЕ на нашому ринку вже фактично немає (газ в Україну компанія вже не постачає), однак питання щодо цього посередника перенесено в публічну риторику і на ньому заробляють політичні бали. Коли почали голосно заявляти про свою нелюбов до РУЕ, дістали вимогу Газпрому оплачувати газ по $315 за тис. кубометрів. Правильніше було б промовчати, провести переговори і отримати прийнятну ціну. Хоча б $179 за тис. кубів.

Згідно із судовим рішенням Україна експортує електроенергію на умовах, прописаних у контрактах 2000-2001 років, попри значне зростання цін. Чи планує комітет відновляти аукціони з продажу електроенергії на експорт?

— Я вніс законопроект, відповідно до якого всі ліцензовані компанії зможуть брати участь в експорті електроенергії, якщо виграють у конкурсі. Україна, нагадаю, не підписала жодного контракту на експорт енергії, підписував монополіст ІнтерЕнерго, якого потрібно посунути з ринку.

У нас накопичилося багато проблем з електроенергетикою. Вважаю, що обленерго не треба було приватизувати. Українці будуть шоковані двічі: коли підвищать ціни на газ і на електроенергію. Наявні потужності електростанцій не зможуть виробляти необхідний обсяг енергії, і в тариф потрібно буде закладати інвестиції на розвиток. Кінцевий споживач у будь-якому разі заплатить за все, зокрема й за поховання ядерних відходів, ці витрати у тариф зараз не закладено. Треба було думати про збільшення потужностей, а не допускати на ринок приватників.

Хтось займається обіцяною диференціацією постачальників ядерного палива?

— Працювати з одним постачальником небезпечно, особливо коли йдеться про енергоносії. Крім російської корпорації «ТВЭЛ», що постачає на українські АЕС паливо, наша країна працює ще з американською компанією «Вестінгауз», партнером Енергоатому. Комітет усіляко сприятиме останньому в пошуках інших постачальників, тим більше що Росія продає нам пальне за світовими цінами.

Послуги Росії зі зберігання відпрацьованого ядерного палива обходяться Україні в кілька сотень мільйонів доларів щороку. Коли почнуть будувати сховище?

— У всіх країн із сильною ядерною енергетикою є свої сховища. Український проект сховища зараз перебуває на узгодженні. Будувати його потрібно обов’язково з урахуванням думки місцевої громади.

Коли ви очолювали фракцію Нашої України, багато критикували тодішнього прем’єра Юлію Тимошенко. Зараз критики з вашого боку менше — цього разу Кабмін Тимошенко працює краще?

— Я критикував Юлію Володимирівну, тому що тоді вона робила багато непрофесійних речей. Якщо вона так діятиме і тепер, знову критикуватиму. Поки що рано оцінювати результати роботи нинішнього уряду. Можу сказати, що цього разу Кабінет Тимошенко краще наповнює бюджет. Щось змінюється в газовій сфері.

Ви знаєте справжні причини конфлікту між президентом і прем’єром?

— У людей різні позиції, різні думки щодо тих самих питань. У дискусіях президента і прем’єра немає нічого поганого. Ось, приміром, у Росії дискусій немає, я такого Україні не побажаю.

Соратники Тимошенко скаржаться, що багато постанов Кабміну блокуються на рівні Секретаріату президента.

— Президент користується своїм правом призупиняти акти уряду, якщо вважає, що Кабмін перевищив свої повноваження, допустив процесуальні або інші порушення.

Вплив голови Секретаріату президента Віктора Балоги на президента справді великий?

— Не настільки, як декому здається. Розмови про те, що «не Ющенко, а Балога приймає президентські укази», є надуманими.

Голосування щодо закону про держзакупівлі теж можна назвати дискусією? Після того, як фракція БЮТ підтримала законопроект у першому читанні, а НУ — НС ні, почалися розмови про розпад коаліції.

— Через цей закон коаліція не розпадеться. Але ми справді багато дискутували з приводу цього законопроекту. На засіданні нашої фракції я запропонував скасувати всі акти щодо держзакупівель, тому що вони катастрофічно корупційні. Фракція мене підтримала, БЮТ також. Їхнє голосування за закон було помилкою. Тимошенко, як я розумію, раніше не займалася цим питанням і не спрямувала фракцію на ухвалення правильного рішення...

Після скандальних звинувачень з боку Олександра Зінченка з приводу «любих друзів» ваші стосунки з президентом не погіршилися?

— Ні. Я досі дивуюся, чому Зінченко звинуватив мене чи не у всіх смертних гріхах. Я тоді не обіймав жодної важливої посади і взагалі ніколи в житті не працював у виконавчій владі. Суд визнав безпідставність усіх його звинувачень.

Навіщо ви, великий бізнесмен, пішли в політику?

— Вочевидь, бачив у ній джерело своєї самореалізації. З цих самих причин у 2001 році я пішов в опозицію — мої погляди збіглися з поглядами Віктора Ющенка.

Кар’єра депутата

1998-2007 рр. — народний депутат України

1991 р. — президент АТ «Торговий Дім»

1988 р. — секретар Київського міськкому ЛКСМУ

1984 р. — закінчив ХАІ

1983 р. — інженер на Київському механічному заводі

12 січня 1961 р. — народився у м. Світловодську (Кіровоградська обл.)

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар