Тема номера

Ринок в очікуванні наслідків

Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

Можливі наслідки запропонованих «антикорупційним» Указом заходів щодо боротьби з нелегальним обігом алкоголю, «Контрактам» прогнозує Яків Грібов, президент компанії Nemiroff.

Яків Грі­бов

Як ви вважаєте, чому в Указі Президента багато уваги приділено алкогольному ринку?

— Час виходу документів, що регулюють алкогольний ринок, став уже традиційним. Щозими робиться спроба вдосконалити нормативне регулювання алкогольної галузі. Пов’язане це з тим, що січень—березень — період надходжень до держбюджету від акцизного збору на алкогольні напої після пікових продажів у жовтні—грудні (через 90 днів після реалізації товару). Таким чином, традиційне сезонне зростання надходжень від «алкогольного» акцизу можна видавати результат вжитих заходів.

Утім, цей Указ, на мою думку, надалі позитивно впливатиме на галузь. Він значно зваженіший за попередній президентський указ річної давності, який також було присвячено боротьбі з нелегальним обігом алкоголю. Понад 80% передбачених заходів легальні оператори алкогольного ринку тільки вітають, тоді як у попередньому указі було чимало спірних моментів. Однак та «ложка дьогтю», що міститься в новому документі, може негативно вплинути на галузь.

Які конкретно положення Указу сприймаються гравцями ринку негативно?

— Наприклад, вимога розробити порядок утилізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів, непридатних до споживання. Вказівка нібито цілком відповідає позиції легальних виробників: вилучена контрафактна продукція має йти на промислову переробку або знищуватися. Проте водночас в документі є пункт, в якому говориться про вдосконалення механізму вилучення з обігу незаконно вироблених алкогольних напоїв і тютюнових виробів, «а в разі можливості — подальшого їх використання на задоволення потреб держави». Таким чином, з’являється лазівка для виходу продукції на ринок в обхід засад конкуренції. Звичайно, виробники алкоголю проти цього: якщо держава хоче щось отримати для задоволення своїх потреб — нехай придбає це на ринку у легального виробника.

А як ви оцінюєте спробу відродити так звані податкові пости?

— Якщо держава готова за це платити, то для легального ринку це лише на користь. А от щодо передбаченої Указом такої новації, як запровадження акцизних складів і забезпечення оптової торгівлі алкогольними напоями лише через них, то тут очевидна некомпетентність розробників документа та їх звичка копіювати російські помилки. Питання щодо акцизних складів уже обговорювалося — це не панацея, не спосіб боротьби з тіньовим ринком. У Росії такі склади заважають стягувати акциз, і створювалися вони для іншого — для розподілу зібраного акцизного збору в пропорції 50:50 між федеральним і регіональним бюджетом. У нас усі гроші йдуть до держбюджету. Тому акцизні склади нам не потрібні.

Наскільки необхідне сьогодні підвищення ліцензійних вимог до операторів ринку, як це пропонується в Указі?

— Я знову побоюся, що на практиці йтиметься про інше. Ми як велика компанія, повинні бути зацікавлені в тому, щоб обмежити доступ інших на цей ринок. Та якщо говорити з погляду державних інтересів, споживача і конкуренції, а не з погляду компанії Nemiroff, то потрібно якомога більше легальних виробників, необхідна конкуренція. Тому мене цей пункт насторожує так само, як і низка інших, — через можливі нові побори у разі отримання алкогольних ліцензій.

Здається, подібний ефект матиме вимога запровадити фінансові гарантії, які підтверджують зобов’язання отримувачів спирту сплатити акциз, та передбачити порядок відпуску спирту за умови його попередньої оплати...

— Як на мене, у такий спосіб держава намагається вирішити проблему неотримання грошей державними спиртозаводами за відвантажений спирт. Я вважаю, що це передусім питання менеджменту заводів. Не треба було пускати некомпетентних осіб або й злодіїв на керівні посади, бо на підприємствах, де добросовістні фахівці, цієї проблеми немає. А?ускладнювати життя легальним виробникам новими правилами категорично неправильно. Ринок весь час працював з відстрочкою оплати, це міжнародна загальноприйнята ринкова форма роботи. Ми також відпускаємо продукцію з відстрочкою, але у нас не існує таких непомірних зловживань, так безбожно не крадуть, як у держави. Якщо виникла проблема відповідальності директорів держпідприємств — нехай держава прописує в контрактах з ними можливі санкції. Якщо ринок регулювати адміністративно, а не економічно, то ми можемо зіткнутися з дефіцитом спирту, з неправильним плануванням виробництва. Усе це спричинить недоотримання грошей в бюджет, і держава втратить більше, ніж виробники: за рахунок акцизу на кожній пляшці горілки держава заробляє більше, ніж підприємства.

Що є позитивного в Указі?

— Насамперед передбачено посилення відповідальності за незаконне виготовлення підакцизних товарів — давно вже на часі. 17 грн штрафу, які існували раніше, — це було просто несерйозне покарання.

Нарешті Президент прислухався до виробників і дав вказівку запровадити систему непрямих методів контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Цю ідею було закладено ще в першому Указі, але, на жаль, нічого в цьому напрямі не було зроблено.

Добре, що держава нарешті взялася посилити контроль за високооктановими кисневмісними добавками — вони є зараз одним з основних джерел тіньового спирту. Натомість вдосконалювати цю систему для спирту немає сенсу — контроль за ним на сьогодні достатньо відрегульований. Виробникам і так незручно отримувати наряди на спирт. Якщо цю процедуру ще вскладнити, у виробників горілки почнуться перебої із сировиною.

Можна тільки вітати можливе виведення з експлуатації державних спиртозаводів, які є збитковими або не використовують наявні потужності, тобто держава нарешті визнала наявність надлишкових потужностей спиртозаводів, а відтак необхідність прийняття вольового рішення — знищити їх або законсервувати. Наскільки я знаю, деякі із заводів, що нібито не працюють, насправді виробляють спирт і відпускають його «наліво».

Позитивно оцінюю й атестацію керівників державних підприємств спиртової, лікеро-горілчаної та виноробної промисловості. Головне, щоб у результатами не замінили одних нефахівців іншими. Якщо розробники Указу мали на меті не поставити професіоналів, а лише переформувати команду (цілком можливо, що якраз це і є метою) — звичайно, це біда. Очікуй чергового сплеску безладу в галузі.

Своєчасним кроком стане й запровадження держприймання акцизних марок, причому ця процедура має бути жорсткою. Це ж цінні папери! Нинішня процедура приймання акцизних марок на підприємствах мені невідома, але та кількість «тіньових» акцизних марок чудової якості, що заполонила український ринок, викликає певні підозри.

Позитив також — положення про деталізацію реквізитів акцизних марок за номенклатурою виробів, міцністю напоїв. Інша справа, чому ця норма не потрапила до законодавства два роки тому. Хто її тоді вилучив? Для СБУ справа честі знайти тих, хто ініціював вилучення, бо, вочевидь, це могли зробити або ті, які працюють на злочинців, або самі злочинці.

Але навряд чи виробникам економічно вигідна пропозиція вклеювати акцизні марки під захисні оболонки пляшки?

— Відповідний пункт антикорупційного Указу якраз навпаки сприятиме корупції. Мені це нагадує ідею з голограмізацією акцизних марок. Говорять, що захисна оболонка захистить споживача. Від чого? Усе життя захисна оболонка була тільки елементом дизайну. А якщо оболонка не елемент захисту від «лівого» алкоголю — не справа держави регулювати це питання. Інакше держава перетворюється на лавочку, яка торгує пільгами та обов’язковою до використання продукцією. І, на жаль, в Указі є ціла низка вкраплень, які обстоюють не державні, а чиїсь особисті інтереси.

Наприклад?

— Періодично з’являється й знімається з обговорення тема створення єдиної державної електронної системи обліку виробництва, транспортування, зберігання й торгівлі алкоголем. В Указі також говориться про забезпечення запровадження такої системи обліку. Це дорого, до того ж на сьогодні держава не готова до її впровадження, і я не думаю, що вона буде ефективною. Очевидно, ця тема близька комусь з розробників Указу.

З цього ж розряду — і пропозиції змінити порядок виробництва спиртовмісної продукції на давальницьких умовах для нерезидентів. Навіщо нам зараз негрошові відносини? Економіка цим уже перехворіла. Хіба у підприємств бракує зараз обігових коштів? Ні. Заводи не завантажені не від браку обігових коштів, а тому, що немає збуту.

Чи не є вказівка стимулювати вдосконалення систем управління якістю відповідно до міжнародних стандартів, зокрема й на підприємствах лікеро-горілчаної промисловості прямим втручанням держави в їхній бізнес?

— Вона нагадує мені спробу провести порядок страхування на користь третіх осіб. Ця вказівка — черговий передвісник небезпеки. Я вже зараз попереджаю тих, хто буде втілювати її на практиці, що зроблю цю проблему публічною. Нам нав’язують те, що зовсім не стосується державних інтересів, бо це справа виробників — дбати про якість своєї продукції. Легальні виробники так і роблять, але зважаючи на конкуренцію.

Чому антиринкові положення все-таки «прослизнули» до Указу?

— Бо до його розробки не залучали експертів ринку, не було відкритого обговорення положень і процедур, що можуть зашкодити або позитивно вплинути на розвиток ринку. Під експертами передусім розумію галузеву асоціацію СОВАТ та експертно-консультативну комісію з питань державного регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів при КМУ.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар