Тема номера

Фальшива тривога

Володимир ХОМЯКОВ

Вступ України до Світової організації торгівлі мало що змінить у бюджетоутворюючих галузях

Якщо парламент ратифікує Протокол про вступ України до СОТ, уже цього року країна стане 152-м членом Світової організації торгівлі. У тому, що це відбудеться, вже ніхто не сумнівається. Однак, коли йдеться про наслідки приєднання України до світового торговельного клубу, думки кардинально не збігаються. Деякі аналітики від політики пророкують кризу агропрому, машинобудування, легкої промисловості. Економісти вважають, що, отримавши доступ до нових ринків збуту, на експорті зможуть піднятися навіть найвідсталіші галузі.

Щоправда, як завжди, десь посередині: реально постраждалих і тих, хто виграє, насправді одиниці.

Трохи потерпілі

До таких більшість експертів відносять автовиробників, аграріїв, коньячників і виноробів, меблярів і підприємства легкої промисловості. Однак наслідки скасування податкових пільг і зниження ввізного мита аж ніяк не катастрофічні для українських підприємств.

Наприклад, навряд чи кардинально зміниться розстановка сил на автомобільному ринку. Більшість експертів одностайні в тому, що зниження мита на імпортні автомобілі з 25 до 10% не призведе до пропорційного падіння цін на ввезені автомобілі. Попит на іномарки стабільно високий, тому автодилери не на диктофон зізнаються, що не збираються знижувати ціни.

Тож українські автовиробники найближчими роками можуть спати спокійно, навіть попри скасування податкових пільг для автопрому. Власне, українські заводи, які користувалися пільгами, вже давно мінімізували можливі втрати. Нульовий ПДВ при продажу автомобілів деяких заводів уряд скасував ще в 2005-му. Виробники під приводом скасування пільги відразу ж підвищили відпускні ціни. У 2006-му їм вдалося в судовому порядку повернути нульовий ПДВ, однак ціни на машини українського складання залишилися незмінними. З січня нульовий ПДВ знову скасували — вже остаточно. В автозаводів-пільговиків з’явився привід знову підвищити ціни — цього разу на 1-3 тис. грн.

Ситуація на автомобільному ринку може змінитися тільки у випадку, якщо продаж автомобілів в Україні піде на спад. Що, втім, також цілком імовірно. Експерти проводять паралелі із завмерлим ринком нерухомості, прогнозуючи, що через 2-3 роки автопродаж теж різко знизиться — настане момент наближення до точки насичення: усі, хто хотів купити або поміняти автомобіль, зроблять це. На ринку пануватиме тимчасове затишшя. Тоді в жорсткій боротьбі за покупця дилери іномарок і переглянуть ціни вже з урахуванням 10% мита.

Зниження середньої ставки ввізного мита на сільгосппродукцію після вступу України до СОТ не таке вже й велике — приблизно з 13,8 до 11%. При цьому, наприклад, ставку мита на цукор, увезений понад квоту, залишать на рівні 50% митної вартості, на соняшникову олію — 30%. Але водночас українські аграрії почнуть платити 20% ПДВ. Як наслідок, прогнозують експерти, м’ясо-молочна продукція українських виробників у 2009 році подорожчає приблизно на 10-15% і може бути витіснена дешевим імпортом. Утім, аграрії зможуть мінімізувати втрати за рахунок експорту насіння олійних культур і зернових, які дорожчають й обмеження на вивезення яких Україна зобов’язана скасувати після вступу до СОТ. Утім, збільшення експорту зернових — палиця на два кінці. З одного боку, зростання експортних поставок принесе додатковий прибуток зернотрейдерам і фермерам, з іншого — неминуче призведе до зростання внутрішніх цін на борошно та хліб. Без експортного регулювання уряд не зможе стримувати внутрішні ціни.

Постраждають від лібералізації торгівлі коньячники і винороби. Імпортний алкоголь подешевшає в роздробі приблизно на 15-20 грн — посилиться конкуренція у середньоціновому сегменті ринку вина та в сегменті марочних коньяків. Крім того, українські виробники цілком можуть позбутися права використовувати в назві слово «коньяк» (Україна має приєднатися до угоди про правила походження товарів).

Імпортні меблі (польські, китайські), найімовірніше, витіснять продукцію українських меблярів у нижній ціновій категорії. Легпром, який і без того за останні 15 років втратив від 60 до 80% внутрішнього ринку, може остаточно капітулювати перед китайським і турецьким одягом та взуттям.

Трохи відіграли

Зниження мита на ввезення вантажної техніки з 20 до 10% і скасування заборони на імпорт машин віком понад 8 років дозволять автоперевізникам оновити автопарк.

Однозначно виграє від лібералізації імпорту ритейл — до боротьби за полиці українських супермаркетів долучаться європейські виробники.

Великі вигоди від вступу до Світової організації торгівлі експерти обіцяли хімічній промисловості та металургії. Але насправді перспективи виявилися не такими вже й райдужними. Наприклад, вигоди металургів від збільшення експорту в країни ЄС будуть нівельовані дефіцитом сировини. Разом із прокатом до Євросоюзу поїде й український брухт, оскільки скасовуються всі обмеження на його вивезення. Уже цього року ціна брухту на внутрішньому ринку може зрости на 20-25%. Виходить, що СОТ для металургів додаткових дивідендів не принесе. Тим більше що проблему доступу на західноєвропейські ринки українські металурги вирішують, купуючи заводи на території країн ЄС.

Істотно не вплине СОТ і на бізнес хімічних підприємств. Виробники аміаку й азотних добрив і так майже всю продукцію відправляють на експорт. А всередині України підприємства хімічної промисловості конкурують не з виробниками з країн — членів СОТ, а з росіянами, які продають на українському ринку дешеву селітру. А ось падіння попиту з боку передкризового українського АПК може призвести до зниження обсягів виробництва дешевих добрив.

Утім, попри мінімальний вплив СОТ на деякі галузі, середньостроковий ефект на економіку вимірюється додатковими $5 млрд ВВП. Хоча й ці цифри деякі економісти ставлять під сумнів. На їхню думку, Україна по-справжньому відчує користь від вступу до СОТ тільки після приєднання до Світової організації торгівлі Росії, на яку припадає близько 30% українського торговельного обороту. Причому ККД залежатиме від того, яких торговельних поступок для вітчизняних виробників молока, м’яса, карамелі та труб зможе домогтися від Росії Україна як повноправний член СОТ.

ЩО ТАКЕ СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ), що регулює правила міжнародної торгівлі, розпочала роботу 1 січня 1995 року. Основою діяльності СОТ стала Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладена в 1947-му на Бреттон-Вудській конференції з метою відновлення економіки після Другої світової війни. Основні завдання ГАТТ: усунення бар’єрів у міжнародній торгівлі між учасниками угоди і захист їхніх внутрішніх ринків від демпінгу з боку держав, які не приєдналися. ГАТТ регулювала виключно переміщення товарів, СОТ — ще й послуги, права інтелектуальної власності. Спочатку до СОТ вступило 77 держав. На середину 2003 року членами організації були вже 146 країн. У 2007-му до СОТ вступила 151 країна, а на частку учасників організації припадало приблизно 95% світового товарообороту. Після ратифікації Верховною Радою Протоколу про вступ до СОТ Україна стане 152-ю країною — членом Світової організації торгівлі.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ як члена СОТ

Ціновий контроль. Уряд не має права встановлювати мінімальні ціни на імпортні товари. Цінова політика держави повинна враховувати експортні інтереси країн — членів СОТ, зокрема тарифи державної компанії «Укрзалізниця» не можуть бути дискримінаційними.
Внутрішнє оподаткування. Заборонено дискримінаційне оподаткування імпортних товарів.
Інтелектуальна власність. Україна зобов’язана приєднатися і виконувати всі умови ACCORD TRIPS — угоди щодо торговельних аспектів інтелектуальної власності.
Санітарні та фітосанітарні обмеження імпорту. Україна зобов’язана приєднатися до міжнародних угод, які забороняють перешкоджати ввезенню м’яса та м’ясопродуктів, під час виробництва яких використовувалися гормональні препарати.
Імпортне мито. Зниження середнього розміру мита на промислові товари з 6,7 до 4,95%, сільгосппродукцію — з 21 до 10,66%.
Кількісні обмеження імпорту. Україна не може обмежувати квотами імпорт продукції, не погодивши квотування із СОТ. Скасування заборони на імпорт автобусів, вантажівок, автомобілів віком понад 8 років.
Експортні мита та обмеження. Зниження мита на насіння олійних, брухт чорних і кольорових металів, живу худобу, шкіру. Скасування заборон та обмежень на експорт зернових і брухту кольорових металів. Відмова від мінімальних експортних цін.
Правила стандартизації. В Україні встановлюється пріоритет міжнародних стандартів перед національними. Крім того, до 2012 року всі технічні стандарти мають бути приведені у відповідність до міжнародних норм.

Бананова республіка

Український ринок заполонить імпортна сільгосппродукція

 
Наслідки вступу до СОТ для багатьох галузей надумані економістами і передусім політиками. Але тільки не для АПК. Відкриття внутрішнього ринку (зниження ввізного мита протягом 5 років) і скасування пільг з ПДВ негативно позначаться на виробниках цукру, овочів, м’яса та молока. Тільки скасування податкових пільг (з 2009 року) коштуватиме АПК близько 1,4 млрд грн додаткових витрат на рік.

Першими нові правила гри відчують цукрозаводчики. З січня 2009-го річна квота на імпорт в Україну цукру-сирцю становитиме 260 тис. тонн (з увізним митом 2% вартості партії) — на цій умові наполягла Бразилія (на перехідний період до 2013 року імпорт цукру понад квоту обкладатиметься 50% митом). Тростинний цукор, навіть з урахуванням транспортування, приблизно в півтора-два рази дешевший від українського бурякового. Отже, внутрішнє споживання, а за ним і виробництво українського цукру зменшаться з нинішніх 1,8 до 1,5-1,53 млн тонн. Невеликі цукрозаводи, що працюють на застарілому обладнанні, будуть змушені закритися — через високу собівартість їхня продукція не зможе конкурувати з дешевим імпортним цукром.

А ось можливі проблеми овочівників явно перебільшені. «На українському ринку практично вільно присутні контрабандні овочі, якість яких загалом є вищою за вітчизняну продукцію. Зараз контрабандний перетин кордону обходиться постачальникам у 5-6% вартості партії. Вступ України до СОТ і зниження ввізного мита на овочі до 10% лише легалізують сірий імпорт», — каже фахівець з АПК компанії IFC Федір Рибалко.

Після вступу до СОТ буде знижено і ввізне мито на молочну продукцію. Українські виробники готуються до скорочення обсягів виробництва молочних продуктів з великим терміном зберігання. «Навіть якщо ціна на новозеландські, фінські, голландські сири, масло та інші молочні продукти тривалого зберігання буде на одному рівні з українськими, імпортні продукти усе одно матимуть конкурентну перевагу — їхня якість значно вища», — пояснює голова правління ВАТ «АК «Комбінат «Придніпровський» (ТМ «Злагода») Олена Кірія.

Експерти прогнозують подорожчання українського м’яса щонайменше на 10% — наслідок скасування пільги щодо ПДВ. Багато хто з м’ясопереробників, найімовірніше, перейде на дешеву імпортну сировину з країн Східної Європи, передусім Польщі.

Аграрний сектор                         

Можливі наслідки:

• збільшення обсягів дешевого імпорту: цукру, молочної продукції, овочів, м’яса

• банкрутство невеликих цукрозаводів

• багато сільгоспвиробників переорієнтуються на вирощування високорентабельного рапсу. Через 3-4 роки «рапсоманія» може призвести до дефіциту на внутрішньому ринку деяких видів сільгосппродукції та зростання цін

А їм байдуже

Більшість великих українських виробників продуктів харчування впевнені, що жорсткість конкуренції на внутрішньому ринку буде тільки на користь їхньому бізнесу

 
Заступник генерального директора компанії «Чумак» Олександр Таранишин зберігає олімпійський спокій: «У березні 2005-го імпортне мито на деякі продукти знизилося до 600%. Тоді багато виробників боялися, що іноземці цілковито витиснуть вітчизняні продукти, але цього не сталося». За словами директора Ліги виробників харчових продуктів Геннадія Кузнецова, мито за багатьма видами продуктів давно відповідає вимогам СОТ: «Офіційний вступ України до цієї організації дасть привід західним компаніям наростити обсяги поставок, що може спровокувати спад продажу вітчизняних продуктів харчування. Однак загалом членство України у СОТ відкриває підприємствам вітчизняного харчопрому більше перспектив, ніж обіцяє лиха».

«Вступу до Світової організацію торгівлі бояться ті, хто виробляє неякісні продукти. Але і вони матимуть достатньо часу, щоб перебудуватися, адже до 2013 року буде перехідний період», — каже Олександр Таранишин.

«Великі національні гравці кондитерського ринку вже встигли здобути великий досвід у розробці та виведенні на ринок оригінальних, сучасних виробів. У впровадженні новинок українські кондитери навіть сильніші від закордонних, тому потіснити нас на внутрішньому ринку легко і швидко не вдасться, — категоричний генеральний директор кондитерської компанії «АВК» Андрій Дикунов. — Ми багато років гідно конкуруємо зі світовими грандами кондитерського бізнесу, зниження вхідних бар’єрів на український ринок нас не лякає».

Разом з тим вступ України до СОТ може негативно позначитися на бізнесі коньячників і виноробів. На вино імпортне мито знизиться з нинішніх EUR2-3 за 1 літр до EUR0,3-0,4. Ввізне мито на коньяк, бренді, віскі, ром, горілку, джин, текілу, лікери і вермути у 2011 році взагалі скасують. «Знизяться обороти українських виробників вин і коньяків, продукція яких представлена в середньому ціновому сегменті, — пояснює керівник аналітичної служби ПНВХ Кирило Пріхно. — Саме в цьому сегменті спостерігатиметься збільшення частки імпорту після зниження мита — раніше ввозити в Україну вино і коньяк було невигідно через високе мито. Пляшка імпортного вина теоретично має подешевшати в роздробі на 20 грн, пляшка коньяку — на 15 грн. Для вин конкуренція загостриться в ціновому сегменті 40-60 грн за пляшку, для коньяків — 100-150 грн». Проблема посилюється підвищенням більш ніж удвічі акцизу на коньячний спирт. У Спілці оптовиків і виробників алкоголю та тютюну прогнозують скорочення виробництва коньяку в Україні на третину протягом найближчих 2-3 років. Експерти ринку не виключають банкрутства дрібних коньячних виробників, передусім ботлерів.

А ось для горілчаників вступ до СОТ — це можливість розширити ринки збуту, чим вони активно займаються останні 2-3 роки

Олександр ЗАТОЛОЧНИЙ

Харчопром                         

Можливі наслідки:

• активізація експансії горілчаників на закордонні ринки

• зниження цін на імпортні продукти харчування й алкоголь

• залишення ринку невеликими виробниками коньяку і вина

Завжди готові

Правила СОТ на бізнес хіміків вплинуть мінімально

 
Виробники хімічної продукції визнають: у галузі мало що зміниться після вступу до СОТ.

Для виробників азотних добрив і аміаку, таких як Одеський припортовий завод і концерн «Стирол», уже зараз відкриті ринки багатьох країн — практично весь випущений аміак і карбамід (азотне добриво) компанії експортують. Експортоорієнтовані підприємства українського хімпрому вже давно пристосувалися до вимог міжнародного ринку, зокрема пройшли сертифікацію своєї продукції за міжнародними стандартами.

Щоправда, українських хіміків недолюблюють у країнах ЄС, де вистачає своїх виробників хімпродукції. Однак експерти вважають, що поставки українських добрив у Європу істотно не збільшаться і після вступу до СОТ — ЄС знайде спосіб захистити своїх виробників в обхід вимог організації.

Імпортне мито на добрива зараз відносно невисоке — до 10%, тому й на внутрішньому ринку після вступу до СОТ навряд чи щось зміниться. В Україні вітчизняні виробники реалізують аміачну селітру, карбамід і змішані добрива. Причому конкурують з ними не компанії з країн — членів СОТ, а виробники з Росії, яка до них не приєдналася, — російський хімпром пропонує українським аграріям дешевшу селітру.

Щоправда, на внутрішньому ринку може зменшитися споживання добрив, якщо справдяться песимістичні прогнози щодо майбутнього АПК після прийняття України до СОТ: аграрії знизять обсяги виробництва майже на 1,5 млрд грн.

Начальник департаменту АПК і хімічної промисловості центру «Держзовнішінформ» Дмитро Гордейчук вважає, що найбільше постраждає бізнес українських виробників полімерів та гумовотехнічних виробів. «В Україну буквально хлине дешева пластмаса з-за кордону. Не тільки з Китаю, а й з Польщі, Словаччини, де випускають багато дешевого пластику», — прогнозує експерт.

Хімпром                         

Можливі наслідки:

• незначне зниження цін на імпортні добрива

• істотне зниження цін на імпортну пластмасу

• зменшення внутрішнього споживання добрив

Уламки Батьківщини

Усі переваги від вступу України до СОТ для українських металургів може нівелювати дефіцит брухту на внутрішньому ринку

 
Після вступу до СОТ металурги передусім дістануть можливість продавати більше металопрокату в країни Європейського Союзу, оскільки буде скасовано квоти на поставки до Європи. За оцінками експертів ІФГ «Сократ», це дозволить їм додатково отримувати $600 млн щороку. Додатковими можливостями зможуть скористатися меткомбінати з вільними прокатними потужностями: Алчевський меткомбінат, Єнакіївський металургійний завод і ММК ім. Ілліча. Втім, проблеми реалізації прокату в країнах Європи українські олігархи вирішують і без СОТ: купуючи профільні підприємства в країнах ЄС, вони таким чином одержують доступ на ринки збуту, на яких представлена продукція заводів, які поглинаються.

Проте більшість виробників не розраховують на істотне збільшення експортної виручки, оскільки розуміють, що різке підвищення обсягу відвантажень у західному напрямку може призвести до нових обмежень. Членство у СОТ не виключає антидемпінгових розслідувань щодо країн-експортерів.

Деякі експерти вважають, що українські металурги посилять свої позиції й на російському ринку. Україна випередила Росію в процесі вступу до СОТ, тому тепер уже Київ зможе диктувати Москві торговельні умови. Це на руку передусім українським виробникам труб, які час від часу зазнають труднощів з поставками на територію Російської Федерації.

Економісти все-таки не очікують підвищення обсягів українського металургійного виробництва у зв’язку зі вступом України до СОТ. Експортні санкції для металургів хоча й буде знято, але це ще не означає, що вони зможуть успішно конкурувати на нових ринках. Прибутковість бізнесу металургів, як і колись, залежатиме від кон’юнктури на міжнародних ринках, вартості сировини та світових цін на метал. А ціни на брухт на внутрішньому ринку можуть зрости, причому через членство України у СОТ. Вітчизняним металургам уже зараз не вистачає брухту, а після вступу нашої країни до СОТ дефіцит збільшиться. «Захисне мито на експорт чорного брухту буде знижено з нинішніх EUR30 за тонну до EUR10 у 2013 році. Зростуть поставки українського брухту на зовнішні ринки», — пояснює молодший аналітик ІФГ «Сократ» Олексій Мушак. Цього року дефіцит брухту становитиме 10% потреб металургів — близько 0,7 млн тонн. До 2013-го ця цифра може підвищитися вп’ятеро. За прогнозами Сократу, в 2008 році брухт подорожчає на 20-25% — до $345-360 за тонну, відповідно збільшиться собівартість сталі, яку з нього виплавляють, зросте в ціні метал.

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО

Металургія                         

Можливі наслідки:

• збільшення поставок прокату в Європу, труб до Росії

• дефіцит брухту на внутрішньому ринку

• подорожчання металу

Натисни на гальма

У 2008-му вступ України до СОТ не позначиться на вартості автомобілів. У 2009-2010 роках ціни, найімовірніше, зростуть

 
Вітчизняному автопрому невигідний вступ країни до СОТ, говорять представники автоскладальних заводів. Мовляв, після зниження мита з 25 до 10% і скасування заборони на ввезення машин віком понад 8 років ціни на імпортовані іномарки в середньому можуть знизитися орієнтовно на 5-10%. Відповідно зменшиться попит на машини українського складання.

«Вступ до СОТ без перехідних правил ставить вітчизняних виробників автомобілів у невигідну конкурентну позицію порівняно з європейськими, американськими і далекосхідними автоконцернами, — каже заступник голови правління корпорації «УкрАВТО» Олег Папашев. — По-перше, вартість фінансових ресурсів для компаній висока: ставки за кредитами в Україні — від 12 до 18%, у Східній Європі — від 7 до 10%, а в Центральній і Західній Європі — близько 5% річних. По-друге, податкове навантаження на українські підприємства незрівнянно більше. По-третє, в Україні нерозвинена інфраструктура виробництва сучасних матеріалів і автомобільних компонентів. Четверта причина — загальновідомі забюрократизованість і корумпованість чиновників, особливо якщо йдеться про землевідведення. Практично неможливо придбати необхідну ділянку землі під будівництво нових виробничих ліній. Це основні чинники, які гальмують розвиток галузі й збільшують собівартість автомобілів внутрішнього виробництва на 16-21%».

Виробництво автомобілів в Україні

Однак українські автовиробники явно перебільшують. Насправді поетапне зниження на 15% мита на імпортні автомобілі, швидше за все, не означатиме автоматичного зменшення цін на іномарки з кількох причин. Автомобілі з Росії імпортуються за міжурядовою згодою України з РФ з нульовим ввізним митом. Вступ до Світової організації торгівлі північного сусіда — справа найближчого часу: Росії залишилося домовитися тільки з чотирма з 152 країн — членів СОТ: ОАЕ, Саудівською Аравією, Грузією та Україною. Приєднуючись до СОТ, Україна зобов’язалася забезпечувати принципи рівності доступу на свій ринок всіх членів організації. Відповідно з моменту приєднання Російської Федерації до СОТ мито на ввезення російських ГАЗ, УАЗ, ВАЗ і машинокомплектів має бути підвищено до рівня 10%. Російські марки займають близько 23% українського авторинку — їхнє подорожчання (за оцінками експертів, на 9-12%) спровокує загальне зростання цін у наймасовішому сегменті легкових автомобілів «до EUR20 тис. За різними оцінками, на такі автомобілі припадає близько 50-60% усього продажу. Слідом за подорожчанням російських моделей неминуче підвищиться вартість ЗАЗ, українських Daewoo, Chevrolet, що може спровокувати перегляд відпускних цін для України всіма світовими виробниками, які прагнуть зберігати паритет вартості машин різних марок на всіх локальних ринках: кожен зі світових автоконцернів уважно стежить, щоб його автомобілі коштували дорожче за моделі конкурентів класом нижче.

Структура продажу нових автомобілів

Ще один аргумент на користь зростання цін — автоінфляція. Зазвичай оновлена версія однієї і тієї самої марки коштує на 5-20% дорожче від попередника. Тож на момент уведення 10% мита його вплив на ціни внутрішнього ринку може виявитися не таким істотним.

Найімовірніше, на українському автопромі суттєво не позначиться і скасування заборони на ввезення машин віком понад 8 років. Особливість українського автобуму в тому, що більшість покупців купують свою першу машину і йдуть в автосалони — учні просто бояться брати ненові авто без гарантії. Нарешті, українські автовиробники вже підготувалися до скасування заборони на ввезення європейського автомотлоху. Автомагнати пролобіювали закон, який передбачає високий податок за першу реєстрацію старого автомобіля. Уже зараз ввозити автомобіль віком більш ніж 5 років з великим обсягом двигуна не має сенсу. Наприклад, за неновий позашляховик Toyota Land Cruiser з обсягом двигуна 4,7 л тепер без урахування митних платежів доведеться заплатити ще 47 тис. грн транспортного збору.

Не виключено, що автовиробники зможуть законодавчо підготуватися і до зниження імпортного мита на іномарки.

Справді, постраждати можуть заводи, які практикують великовузлове (SKD) складання автомобілів. Таке виробництво і зараз є малорентабельним, а після зниження ввізного мита на іномарки багато проектів SKD-складання в Україні взагалі можуть згорнути — за 10% мита буде значно вигідніше займатися імпортом нових автомобілів, аніж великовузловим складанням.

Олександр ЗАТОЛОЧНИЙ

Автопром                         

Можливі наслідки:

• зростання цін на дешеві автомобілі

• зниження цін на дорогі іномарки

• згортання деяких проектів великовузлового складання іномарок.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар